25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 724/1913/25
провадження № 51 - 1970 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2025 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 20 лютого 2026 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
Суд касаційної інстанції є судом права та у силу ст. 433 КПК не досліджує доказів, не перевіряє їх з погляду достовірності, не ревізує висновків щодо фактичних обставин, при вирішенні справи виходить із фактів, установлених судами попередніх інстанцій та уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Тому скаржник має обґрунтувати допущення в конкретній справі саме істотних порушень закону, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування вироку та ухвали.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на незаконність вироку Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2025 року та ухвали Чернівецького апеляційного суду від 20 лютого 2026 року щодо ОСОБА_5 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Водночас не наводить доводів, які би з урахуванням установлених у справі фактів й у розумінні статей 84-87, 92, 94, 370, 374, 404, 405, 412, 419 КПК свідчили про допущення судами попередніх інстанцій істотних порушень норм права та неналежну оцінку здобутих доказів, що стало б підставою для обов'язкового скасування оскаржуваних судових рішень.
Натомість, захисник фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її дано попередніми судами та по суті посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Окрім цього, зважаючи на приписи ст. 419 КПК захисник не конкретизував, на які саме доводи апеляційної скарги сторони захисту не було надано відповіді судом апеляційної інстанції.
Також, посилаючись на недопустимість доказів у кримінальному провадженні, захисник обмежується загальними твердженнями, не конкретизує, які саме докази є недопустимими, у чому полягає порушення вимог закону при їх отриманні чи дослідженні, а також не обґрунтовує, яким чином такі порушення могли вплинути на законність і обґрунтованість судових рішень.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
До того ж, для забезпечення участі засудженого ОСОБА_5 під час касаційного розгляду, про що зазначає захисник у своїй скарзі, на адресу касаційного суду має надійти відповідна заява (клопотання) засудженого щодо здійснення касаційного розгляду за його участю в режимі відеоконференції, з урахуванням положень ч.ч. 1, 7 ст. 336 КПК.
Крім того, слід зазначити, що захисником ОСОБА_4 подано касаційну скаргу з копіями оскаржуваних судових рішень, при цьому надані документи є нечитабельними - текст документів відтворено з низькою якістю, що ускладнює або унеможливлює їх повноцінне сприйняття.
Згідно із положеннями ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
У зв'язку з наведеним при поданні нової касаційної скарги захиснику необхідно врахувати наведені вимоги закону, зокрема щодо належної якості копій доданих документів та надання примірників касаційної скарги з додатками у кількості, необхідній для їх надсилання сторонам кримінального провадження та учасникам судового провадження.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши захиснику строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2025 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 20 лютого 2026 року щодо ОСОБА_5 , залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3