ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2026Справа № 910/1106/26
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1106/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджиквей 28»
про стягнення 119846,57 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджиквей 28» про стягнення 119846,57 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Лоджиквей 28» на користь ТОВ «Автодистриб'юшн Карго Партс» 92292,74 грн. основного боргу, 18084,51 грн. пені, 7004,37 грн. 12% річних, 2331,95 грн. інфляційних втрат, 2659,45 грн. витрат зі сплати судового збору.
01.05.2026 р. до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1106/26, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16485,68 грн.
Частиною 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 р. прийнято до розгляду заяву ТОВ «Автодистриб'юшн Карго Партс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1106/26 та запропоновано ТОВ «Лоджиквей 28» подати письмові пояснення чи заперечення стосовно заяви про розподіл між сторонами судових витрат.
Розглянувши заяву позивача про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Порядок розподілу судових витрат визначений ч.ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» у даній справі здійснювалось адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем, повноваження якого підтверджуються, зокрема договором про надання правової (правничої) допомоги № 30/01/2026-1ПД від 30.01.2026 р.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 30/01/2026-1ПД від 30.01.2026 р., додаткову угоду від 30.01.2026 р., опис наданих послуг від 30.01.2026 р., платіжну інструкцію № 899 від 03.02.2026 р.
Як встановлено судом, 30.01.2026 р. між адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 30/01/2026-1ПД, за умовами п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту відносно контрагента - ТОВ «Лоджиквей 28».
Згідно з п. 4.1 договору за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному в додаткових угодах до цього договору.
30.01.2026 р. адвокатом та клієнтом укладено додаткову угоду, за умовами п. 1.1 якої розмір винагороди адвоката за надання послуг становить: за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви - 10500,00 грн.
Пунктами 4-5 додаткової угоди передбачено, що у разі задоволення судом позову у справі клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5% від суми, присудженої судом на користь клієнта. Оплата передбаченого п. 4 додаткової угоди «гонорару успіху» здійснюється протягом 3-х робочих днів з дня отримання клієнтом наказу про примусове виконання судового рішення.
30.01.2026 р. адвокатом та клієнтом підписано опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 30/01/2026-1ПД від 30.01.2026 р., за яким адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні послуги на 10500,00 грн.:
- надання консультації клієнту щодо наявності правових підстав позову, опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта в суді (15 хв. вартістю 875,00 грн.);
- складання та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення з ТОВ «Лоджиквей 28» заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки (на 11 аркушах) з розрахунками сум, що стягуються (на 5 аркушах), та додатками (27 найменувань), в т.ч.: вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи; вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносин (2 год 45 хв. вартістю 9625,00 грн.).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач отримав юридичні послуги на суму 10500,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Жодних заперечень, будь-яких доказів або підтверджених документально обґрунтувань чи розрахунків, які б свідчили про неналежність чи ненадання позивачу передбачених договором послуг адвоката, неспівмірність або нерозумність витрат на послуги адвоката, відповідач до справи не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» на оплату правничої допомоги адвоката.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу суд вважає обґрунтованою заявлену до стягнення суму в розмірі 10500,00 грн. в якості основної винагороди адвоката.
Щодо "гонорару успіху" у розмірі 5985,68 грн. суд зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 зроблено висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі "гонорару успіху", суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов'язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми задоволених позовних вимог), а й із пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов'язаним з розглядом справи, які визначені адвокатом та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених стороною на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь позивач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок відповідача.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
Суд зазначає, що за результатами розподілу судових витрат, витрати у формі "гонорару успіху" не можуть бути стягнуті в розмірі, який не відповідає складності справи, критерію розумності їх розміру та необхідності цих судових витрат для даної справи, виходячи з конкретних обставин справи (зібрана кількість доказів, відсутність заперечень відповідача), а також принципів справедливості, пропорційності та верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р. також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Оскільки витрати на правову допомогу у вигляді "гонорару успіху" у розмірі 5985,68 грн. не були необхідними та неминучими у даній справі, заборгованість відповідачем не заперечувалась, суд дійшов висновку, що такі витрати залишаються за позивачем.
Враховуючи, що справа № 910/1106/26 є малозначною (ціна позову 119846,57 грн.) та типовою для даної категорії справ, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг поданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, зважаючи, що рішенням суду від 30.03.2026 р. частково задоволено позовні вимоги, суд дійшов висновку щодо покладення на відповідача 10488,35 грн. понесених позивачем витрат на правову допомогу (з урахуванням розподілу витрат на оплату професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1106/26 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджиквей 28» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11, код 45088402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (02232, м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 16, код 37141112) 10488 (десять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 35 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Людмила ШКУРДОВА