номер провадження справи 19/64/25
21.05.2026 Справа № 908/1559/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Ортус ЛТД» про розстрочення виконання судового рішення суду у справі № 908/1559/25
за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ортус ЛТД» (69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3, ідентифікаційний код 35037500)
про стягнення 1 936 279,88 грн
за участю представників:
від позивача: Лясняк Є.О.
від відповідача: Іванченко А.Ю., дов. від 24.10.2023
15.05.2026 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ортус ЛТД» надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2025 у справі №908/1559/25.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2026, заяву про розстрочення виконання судового рішення передано на розгляд судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 15.05.2026 заяву ТОВ “Ортус ЛТД» прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 21.05.2026 о 12-50.
Поданою за заявою ТОВ «Ортус ЛТД» просить розстрочити виконання рішення суду, оскільки існують такі обставини, що роблять одноразове виконання рішення суду неможливим.
В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що виконання рішення суду в повному обсязі в одноразовому порядку на даний час є неможливим та ускладненим через тяжкий фінансовий стан ТОВ "Ортус ЛТД", тому що середньомісячний чистий прибуток товариства складає в середньому не більше 150 000,00 грн.
Відповідач вказує, що згідно з фінансовою звітністю за 2025 рік річний чистий прибуток товариства складає 494,5 тис.грн, за 2024 рік - 914,6 тис.грн. Зниження чистого прибутку за вказані періоди зумовлено виконанням рішення суду на користь ЗМР у справі № 908/1227/24 на суму 854105,68 грн та сплати виконавчого збору 85410,57 грн, яке товариство виконало фактично за 6 місяців.
ТОВ "Ортус ЛТД" зазначає, що є власником нерухомого майна, в тому числі і за адресою м. Запоріжжя, вулиця Українська, 52. Основним видом діяльності ТОВ "Ортус ЛТД" є здача в оренду власного нерухомого майна. Кількість працівників - 6 осіб. За 2025 рік ТОВ "Ортус ЛТД" сплатило до відповідних бюджетів: податок на нерухомість в розмірі 569 545,00 грн, податок на прибуток в розмірі 108 550,00 грн, ПДВ в розмірі 747 320,00 грн, ПДФО в розмірі 255 946,52 грн, військовий збір в розмірі 154 312,89 грн, ЄСВ і розмірі 171 360,09 грн.
Також відповідач вказує, що його фінансове становище додатково ускладнено пошкодженням нерухомого майна за адресою м. Запоріжжя, вул. Українська, 52 внаслідок ворожого обстрілу 18.04.2026 року. Відновлення пошкодженого нерухомого майна потребує фінансових витрат та зумовлює спад доходності від господарської діяльності, а також позбавляє надходження обігових коштів на період такого ремонту.
Також боржник вважає, що неможливість виконання рішення суду в повному обсязі в одноразовому порядку, арешт банківських рахунків ТОВ "Ортус ЛТД" приведе фактично до повного блокування господарської діяльності товариства, неможливості сплати комунальним службам платежів (електроенергія, водопостачання) для підтримання функціонування нерухомого майна та неможливості оплати заробітної плати. Наведене, в подальшому, приведе до банкрутства товариства, що на думку відповідача, негайно вплине на економічну ситуацію міста. Як зазначає ТОВ «Ортус ЛТД», орендарі, які користуються його нерухомим майном, також на невизначений час припинять свою підприємницьку/господарську діяльність, що спричинить закриття бізнесу ТОВ "Ортус ЛТД" та орендарів, скорочення робочих місць.
За твердженням ТОВ "Ортус ЛТД", воно не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, розуміючи пріоритетність державного інтересу, проте, саме з метою реального, а не формального виконання рішення суду, просить взяти до уваги, що стягнення всієї суми наразі є об'єктивно неможливим і призведе до протилежного результату - повної зупинки діяльності господарюючого суб'єкта та припинення будь-яких надходжень до бюджету в майбутньому.
На думку відповідача, розстрочення виконання рішення у даній справі дозволить забезпечити гарантоване поступове погашення боргу.
На підтвердження відсутності намірів ухилитися від виконання свого обов'язку перед позивачем, ТОВ "Ортус ЛТД" вказує, що вже сплатило 139 279,88 грн від суми боргу та суму судових витрат ЗМР - 23 271,36 грн.
З урахуванням вже сплаченої заборгованості, відповідач просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2025 у справі №908/1559/25 в частині стягнення залишку суми боргу в розмірі 1 800 000,00 грн за таким графіком:
- до 30 червня 2026 року - 150 000,00 грн;
- до 30 липня 2026 року - 150 000,00 грн;
- до 30 серпня 2026 року - 150 000,00 грн;
- до 30 вересня 2026 року 150 000,00 грн;
- до 30 жовтня 2026 року 150 000,00 грн;
- до 30 листопада 2026 року 150 000,00 грн;
- до 30 грудня 2026 року 150 000,00 грн;
- до 30 січня 2027 року 150 000,00 грн;
- до 28 лютого 2027 року 150 000,00 грн;
- до 30 березня 2027 року 150 000,00 грн;
- до 30 квітня 2027 року 150 000,00 грн;
- до 30 травня 2027 року 150 000,00 грн;
20.05.2026 від ТОВ «Ортус ЛТД» надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від13.05.2026
Присутній в судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав, просить надати розстрочку виконання рішення суду за запропонованим графіком.
Представник Запорізької міської ради проти заяви заперечив, вважає заяву необґрунтованою, просить суд відмовити у її задоволенні.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД» про розстрочку виконання рішення суду від 13.08.2025 у справі № 908/1559/25, суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на наступне.
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/1559/25 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ортус ЛТД» про стягнення 1 936 279,88 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.08.2025 у справі № 908/1559/25, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду, позов Запорізької міської ради задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД» на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.02.2023 до 31.07.2024 в розмірі 1939 279 грн 88 коп (один мільйон дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять грн 88 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 23 271 грн 36 коп. (двадцять три тисячі двісті сімдесят одна грн 36 коп.).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відповідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України).
Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.
Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.
Заявником ТОВ «Ортус ЛТД» до своєї заяви подано баланс на 31.12.2025, відповідно до якого оборотні активи за 2025 рік зменшились з 6193,9 тис. грн до 5063,2 тис. грн., необоротні активи з 10705,9 тис.грн до 9 575,2 тис.грн, показник поточних зобов'язань - на початок звітного періоду - 622,3, на кінець - 353,8, показник чистого доходу від реалізації продукції (товарі, послуг) зменшився з 12 585,3 тис.грн до 9.905,7 тис. грн.
Також заявником за підписом директора надана до матеріалів справи бухгалтерська довідка, відповідно до якої сплачено до відповідних бюджетів : податок на нерухомість -569545 грн, орендна плата за землю - 8020,83 грн, податок на прибуток - 108550 грн, ПДВ - 747 320,00 грн, ПДФО - 255 946,52грн, військовий збір - 154312,89 грн, ЄСВ - 171 360,09 грн.
На підтвердження пошкодження майна, внаслідок з обстрілу зі сторони збройних сих Російської Федерації, відповідачем надано копію заяви до УСБУ у Запорізькій області, копію звернення зо Запорізької міської ради, фото- та відеоматеріали наслідків ворожої атаки та пошкоджень майна.
Крім наданих балансу, довідок та звернень, ТОВ «Ортус ЛТД» не надано інших доказів на підтвердження існування обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Заявник не надає доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення без його розстрочення, не подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (зокрема, але не виключно, довідки про відсутність майна у власності, грошових коштів на рахунках, тощо). Так само не додано до матеріалів справи даних про розмір збитків, спричинених збройною агресією та обстрілом, відсутні дані чи відкрито кримінальне провадження за наведеним фактом.
Суд зазначає, що ані фото, ані відео не дає можливості достеменно встановити розмір збитків та період їх спричинення.
Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України та воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує, реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання(позиція Верховного Суду у постанові від 15.06.2023 по справі № 910/8580/22).
Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.
Докази, у відповідності зі статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Таким чином, проаналізувавши наведені у заявах про відстрочення виконання рішення господарського суду мотиви, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідачів у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, введення та продовження режиму воєнного стану, суд дійшов висновку, що боржником не доведено наявність у нього виняткового випадку, тобто, обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як підстави для розстрочення виконання судового рішення по даній справі.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заява ТОВ “Ортус ЛТД» про розстрочку виконання рішення суду від 13.08.2025 у справі № 908/1559/25 не підлягає задоволенню.
При цьому, поряд з наведеним, суд також зазначає, що відповідно до приписів ч. 5 ст.331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Заявником ТОВ “Ортус ЛТД» заяву про надання розстрочки виконання рішення від 13.08.2025 подано 15.05.2026, тобто за три місяці до спливу річного строку, визначеного ч.5 ст. 331 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Ортус ЛТД» про розстрочення виконання судового рішення суду від 13.08.2025 у справі № 908/1559/25 відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної після її оголошення - 21.05.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.05.2026.
Суддя І.В. Давиденко