09.04.2026 року м.Дніпро Справа № 912/1509/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Чередка А.Є., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від прокуратури: Мороз В.С. (власні засоби);
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Пушкарьов Д.Є. (власні засоби ЄСІКС);
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: Хасін І.Б. (власні засоби);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Корпорації “ХХІ століття» та Приватного підприємства "Станрем-250" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2024 (суддя Глушков М.С., повний текст якого підписаний 25.10.2024) у справі № 912/1509/24
за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області м.Кропивницький в інтересах держави
до: 1.Приватного підприємства "Станрем-250", м. Кропивницький;
2. Кропивницької міської ради, м. Кропивницький
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Корпорація “ХХІ століття», м. Кропивницький,
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованої будівлі та скасування державної реєстрації земельної ділянки,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області до Приватного підприємства "Станрем-250" та Кропивницької міської ради про таке:
- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Кропивницького у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, зобов'язати ПП "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,0287 га, що складаються із частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 0,0109 га, та земельної ділянки, площею 0,0178 га, без присвоєння кадастрового номеру, зокрема, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану "Арка", що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 1,8548 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги;
- стягнути за 1 вимогу немайнового характеру щодо звільнення самовільно зайнятих земель з відповідача-1 ПП "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3028 грн;
- стягнути за 1 вимогу немайнового характеру з відповідача-2 Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 26241020) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3028 грн.
13.09.2024 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Корпорацію "ХХІ століття" та витребування з Корпорації "ХХІ століття" додаткових доказів.
17.09.2024 від Кропивницької міської ради надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому ради".
17.09.2024 господарським судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотань представників відповідача 1 та 2 щодо залучення третьої особи та клопотання про витребування доказів.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2024 у справі № 912/1509/24 позовні вимоги задоволено повністю.
Зобов'язано Приватне підприємство "Станрем-250" звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,0287 га, що складаються із частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 0,0109 га, та земельної ділянки, площею 0,0178 га, без присвоєння кадастрового номеру, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану "Арка", що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 1,8548 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.
Стягнуто з Приватного підприємства "Станрем-250" на користь Кіровоградської обласної прокуратури м. Кропивницький, банк - Державна Казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок ПА 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3028 грн.
Стягнуто з Кропивницької міської ради на користь Кіровоградської обласної прокуратури м. Кропивницький, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3028 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням в частині зобов'язання відповідача-1 звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,0287 га, що складаються із частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 0,0109 га, та земельної ділянки, площею 0,0178 га, без присвоєння кадастрового номеру, зокрема, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану "Арка", що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "Станрем-250", в якій просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та постановити нове рішення про відмову у позові.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що задовольняючи цю позовну вимогу, в якості матеріально-правового обґрунтування свого рішення суд послався лише на норми земельного законодавства та ст.ст. 373, 375-376 ЦК України, які регулюють пи тання самовільного будівництва.
Отже, в рамках даної справи суд мав з'ясувати, хто саме є “особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво» в розумінні наведеної вище норми ч. 4 ст. 376 ЦК України, та чи є це будівництво “самочинним».
При зверненні до суду з позовом прокурор вважав, що такою особою є ПП “Станрем- 250». Така позиція обґрунтована ним виключно доказами, що зібрані в ході досудового розслі дування у кримінальному провадженні № 42023122010000216 від 20.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, яке з 20.06.2024 розглядається по суті Кіровським районним судом міста Кіровограда (справа № 404/4957/24).
ПП “Станрем-250» на стадії підготовчого судового засідання просило суд першої інстанції зупинити провадження по справі до набрання законної сили вироком суду по названому кримінальному провадженню, однак, судом першої інстанції в задоволенні такого клопотання було відмовлено.
На стадії підготовчого судового засідання ПП “Станрем-250» надано належні, достовірні, допустимі та достатні докази того, що фактичним замовником будівництва добудови до ресторану “Арка» є не воно, а інша особа - Корпорація “ХХІ століття», яка має для цього належним чином оформлений дозвіл на будівництво, дія якого не припинена.
ПП “Станрем-250» не є ані власником, ані іншим володільцем зазначеної в позовній заяві керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області самовільно збудова ної будівлі площею 273,6 м2, яка є добудовою до ресторану “Арка», що розташований на території “Дендропарку» у м. Кропивницький.
Приміщення ресторану “Арка» дійсно є власністю ПП “Станрем-250», однак цей факт автоматично не призводить до виникнення у ПП “Станрем-250» права власності і на будь-які прибудови до цього приміщення.
За таких обставин вважає, що ПП “Станрем-250» не є належним відповідачем за позовом в частині позовної вимоги про зобов'язання знесення названої будівлі.
Наголошує, що на це ПП “Станрем-250» звертало увагу суду першої інстанції ще на стадії підготовчого судового засідання та заявляло суду клопотання про залучення Корпорації “XXI століття» до участі у даній справі. Це клопотання також судом першої інстанції задоволене не було.
З метою доведення факту здійснення будівництва добудови до ресторану “Арка» вищенаведеним підприємством, ПП “Станрем-250» надано суду письмові докази, які підтверджують, що замовником робіт з будівництва будівлі площею 273,6 м2, яка є добудовою до ресторану “Арка», що розташований на території “Дендропарку» у м. Кропивницький, виступила саме Корпорація “XXI століття», а також те, що для здійснення такого будівництва вона мала і має чинні дозвільні документи.
Тобто, у правовідносинах щодо будівництва названої добудови з точки зору параграфу 3 Глави 61 ЦК України Корпорація “XXI століття» є замовником, ПП “Станрем-250» - генеральним підрядником, а залучені ПП “Станрем-250» на підставі окремих договорів будівельні підп риємства - субпідрядниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату ін ших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Договором підряду від 21.04.2017 між ПП “Станрем-250» та Корпорацією “XXI століття» інше не передбачене.
За наведених вище обставин власником добудови, щодо якої заявлено позов прокурором у даній справі, є не ПП “Станрем-250», а Корпорація “XXI століття», а відтак, ПП “Станрем-250» не має права вчиняти будь-які дії щодо майна, яке йому не належить, зокрема зносити його, як вказано у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. Тобто, рішення суду у даній справі об'єктивно не може бути виконане ПП “Станрем-250».
Окремо зазначає і про суто формальну невідповідність у формулюванні тексту на званої позовної вимоги прокурора. В той час, як в матеріалах кримінального провадження № 42023122010000216 від 20.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, щодо добудови до ресторану “Арка» зазначається про її площу у розмірі 273,6 м2, тоб то 0,02736 га, у позові в даній справі, і, відповідно, у рішенні суду першої інстанції, мова йде про звільнення земельної ділянки площею 0,0287 га, тобто 287 м2. Звідки взялися ці додаткові 13,4 м2 і де саме вони фізично знаходяться, з матеріалів даної справи незрозуміло.
Також не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Корпорації «ХХІ століття», в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення про відмову у позові.
При цьому заявник апеляційної скарги наголошує, що оскільки Корпорація “ХХІ століття» є замовником будівництва будівлі та її власником; суд першої інстанції зобов'язав знести будівлю, що зведена та належить Корпорації “ХХІ століття», однак її не було залучено до участі у справі ані в якості відповідача, ані, навіть, в якості третьої особи.
Більше того, іншою позовною вимогою було скасування державної реєстрації земельної ділянки, переданої свого часу в оренду Корпорації “ХХІ століття», але це також не змусило суд залучити її до участі у справі.
В той же час, суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання відповідача-1 про залучення Корпорації “ХХІ століття» до участі у справі в якості відповідача, зазначивши, що знесення самовільно зведеної споруди є обов'язком ПП “Станрем-250», як власника будівлі ресторану, до якої будівлю прибудовано (хоча, ПП “Станрем-250» не є та не був ані власником будівлі, ані замовником її будівництва), проте, навіть це не обґрунтовує її незалучення в якості третьої особи, адже, очевидно, що рішення, яким когось зобов'язано знести належну Корпорації “ХХІ століття» будівлю прямо зачіпає її права та інтереси.
Крім зазначеного порушення норм процесуального права, яке є самостійною обов'язковою підставою для скасування рішення, наголошує, що судом було допущено низку інших грубих порушень норм матеріального та процесуального права.
Так, предметом позову є знесення будівлі, як об'єкту самочинного будівництва, зведеного на землях комунальної власності. Та обставина, що прокуратура перекрутила позовні вимоги таким чином, назвавши позов про знесення об'єкту самочинного будівництва позовом про звільнення земельної ділянки, не змінює суті позовних вимог. Прокуратура посилається на те, що будівлю було зведено незаконно, без дозвільних документів, відтак, вона підлягає знесенню, як об'єкт самочинного будівництва. Втім, Верховний Суд, зокрема, Велика Палата, неодноразово виснував про те, що позивачем у справі про знесення об'єктів самовільного будівництва є органи ДАБК, а спори за такими позовами є публічно-правовими і мають розглядатися адміністративним судом.
Таким чином, судом першої інстанції в порушення правил визначення підвідомчості спорів було розглянуто публічно-правовий спір, який є спором адміністративної юрисдикції.
Звертає увагу, що як вбачається з позовної заяви, Прокуратура подала позов від свого імені, без визначення органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних повноважень, стверджуючи, що такий орган відсутній. Це є відвертим зловживанням процесуальними правами, адже, навіть у позовній заяві Прокуратура посилається на те, що Кіровоградська міська рада, як суб'єкт владних повноважень, не вчиняє певних дій, спрямованих на скасування державної реєстрації земельної ділянки та на знесення Будівлі, що розташована на землях комунальної власності. Прокуратура в позовній заяві детально обґрунтовує, що землями комунальної власності в межах м. Кропивницький розпоряджається Кропивницька міська рада, просить знести будівлю, зведену на землях комунальної власності, при цьому, Кропивницьку міську рада визначає не позивачем, а відповідачем, з якого суд в рішенні стягує 50% судового збору.
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, наголошує, що позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору і що ця правова позиція є цілком релевантною для даної справи, адже позов так само подано Прокуратурою (тобто державою) до неї самої (Кропивницька міська рада, як орган місцевого самоврядування, входить до поняття “держава» в контексті захисту прокуратурою прав держави).
Судом першої інстанції неправильно застосовано ст.376 ЦК України із порушенням її застосування. Зокрема, знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
Крім того, суд першої інстанції неправильно визначив відповідача у справі. Зокрема, у постанові ВС від 07.07.2023 у справі № 160/11383/2243 касаційний суд виснував, що майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України), відтак, правове значення при застосуванні ст. 376 ЦК України має не визначення власника земельної ділянки чи будівлі, яка вже існує та до якої здійснюється прибудова, а саме особи, яка здійснює таке будівництво. В даному випадку такою особою є Корпорація “ХХІ століття», якій було затверджено Архітектурно-планувальне завдання № 63, яка отримала на своє ім'я дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.12.2007 № 123, уклала договори підряду від 28.12.2007 та від 21.04.2017 (всі зазначені дозволи та договори недійсними не визнавалися).
Апелянт вважає, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту права і не встановлено обставини справи.
А саме, затвердження архітектурно-планувального завдання, отримання дозволу на проведення будівельних робіт та укладення договору оренди відбувалося в 2006 році, натомість, як встановлено судом першої інстанції, вже після цього, 26.03.2008 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області видано паспорт території (об'єкту) природно-заповідного фонду України № МПП 1-564 та видано охоронне зобов'язання № МПП 1-564 на об'єкт - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня", площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га, створений рішенням Кіровоградського облвиконкому від 06.06.1972 № 213, що знаходиться у віданні Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку", та передано зазначений об'єкт під охорону землекористувача - Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку". При цьому, статус земельної ділянки не було змінено на землі природно-заповідного фонду.
У рішенні, що оскаржується, відсутнє посилання на вилучення земельної ділянки парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня", площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га у користувачів земельних ділянок, зокрема, у Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку", так само, як посилання на докази на підтвердження того, що оголошення парку відбувалося без вилучення земельних ділянок у землекористувачів.
Також, у рішенні, що оскаржується, відсутнє посилання на розроблення, погодження та затвердження проєкту, виготовленого в порядку ст.38 Закону “Про природно-заповідний фонд», що не дозволяє визначити, чи порушуються умови утримання та реконструкції цього парку, а, якщо порушуються, то в якій частині.
Судом першої інстанції не застосовано позовну давність щодо вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 1,8548 га, хоча Прокуратурою жодним чином не обґрунтовано, що перешкоджало їй звернутися з таким позовом в межах позовної давності.
Прокурор у відзивах на апеляційні скарги вважає доводи апеляційних скарг безпідставними, просить залишити апеляційні скарги без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначає, що надані апелянтом документи аж ніяк не наділені ознаками належності, достовірності, допустимості та достатності.
Не відповідають дійсності доводи апелянта про формальну невідповідність у формулюванні тексту названої позовної заяви вимогам прокурора. Зокрема у позові чітко визначено, що 273,6 кв.м - це загальна площа приміщень, розрахована за результатами внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень добудови до ресторану “Арка» відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ- 19/112-23/6167-БТ від 25.09.2023 (додаток до позову п. 20), а 287 кв.м - це загальна площа земель, на яких ця добудова розташована, згідно розрахунків інженера-землевпорядника ФОП Смолін С.Ю. (додаток до позову п. 21).
Щодо неналежності позивача зауважує, що порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним зі співвідповідачів, незаконних рішень, тому прокурор звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади міста Кропивницького, яка є власником землі, на якій розташований об'єкт природно-заповідного фонду - Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “ 50 років Жовтня» (“Кіровоградський дендропарк») в м. Кропивницькому. Оскільки саме ці органи (органи місцевого самоврядування) допустили порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, вони не можуть здійснювати захист цих інтересів у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 21.11.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
03.12.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Станрем-250" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2024 у справі №912/1509/24; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 31.03.2025.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Корпорації «ХХІ століття» залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Корпорації “ХХІ століття» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2024 у справі №912/1509/24; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 31.03.2025.
В судовому засіданні 31.03.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Корпорацію «ХХІ століття»; учасників справи зобов'язано направити третій особі заяви по суті справи; оголошено перерву у справі до 03.07.2025.
02.07.2025 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/1509/24 у зв'язку відрядженням судді Паруснікова Ю.Б.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025, справу №912/1509/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.
В судовому засіданні 03.07.2025 оголошено перерву до 09.10.2025.
В судовому засіданні 09.10.2025 оголошено перерву до 03.02.2026.
В судовому засіданні 03.02.2026 оголошено перерву до 09.04.2026.
В судовому засіданні 09.04.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
На території міста Кропивницького розташований Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") (далі - Парк-пам'ятка), який входить до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області.
Згідно з карткою первинного обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України Парк-пам'ятка знаходиться за адресою м. Кіровоград (зараз - м. Кропивницький), просп. Правди (зараз - вул. Євгена Тельнова), 28. Об'єкт ПЗФ створено (оголошено) рішенням Кіровоградського облвиконкому № 213 від 06.06.1972. Загальна площа об'єкта ПЗФ складає 44,2 га та 2,0455 га охоронної зони поза загальною площею. Режим охорони і використання визначено: заказний на площі 44,2 га (100 %); загальна площа об'єкта ПЗФ -44,2 га (100%).
Рішенням виконкому Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих № 233 від 09.06.1971 "Про оголошення пам'ятками природи місцевого значення зелених насаджень та водних джерел" (п. 1) погодився з пропозицією обласної інспекції по охороні природи про оголошення пам'ятками природи місцевого значення, в тому числі, Кіровоградського дендропарку (т.1 а.с. 34). Рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих № 213 від 06.06.1972 "Про віднесення пам'яток природи республіканського та місцевого значення до категорій відповідно нової класифікації та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об'єктів" відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР № 43 від 28.01.1972 "Про заходи по розширенню мережі державних заповідників і поліпшенню заповідної справи" (т.1 а.с. 36) віднесено до категорії парків-пам'яток садово-паркового мистецтва пам'ятки природи республіканського і місцевого значення, затверджені рішенням облвиконкому № 105 від 29.01.1960, № 577 від 30.12.1968 та № 233 від 09.06.1971, згідно з додатком №1. Вказаним рішенням Кіровоградський дендропарк площею 45 га віднесено до заповідних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих № 490 від 26.10.1984 "Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області" відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.07.1983 "Про класифікацію та мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР" визнано таким, що втратило силу постанову Ради Міністрів Української РСР № 43 від 28.01.1972 та віднесено Парк "50 років Жовтня", площею 42,7 га, до категорії державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, затверджений рішенням облвиконкому № 213 від 06.06.1972, згідно з додатком № 2 (т.1 а.с. 42-64).
Прокурор зазначає, що з моменту створення зазначеного об'єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами не приймалось.
Рішенням сімнадцятої сесії Кіровоградської міської ради четвертого скликання № 1592 від 08.12.2005 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" (п. 138) погоджено місце розташування та надано Корпорації "XXI століття" згоду на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років площею 2,5 га (в тому числі, по угіддях 2,5 га землі громадського призначення) за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" (за його згодою) під розширення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд (т.1 а.с. 99).
Згідно з рішенням від 31.01.2006 № 1691 "Про регулювання земельних відносин" (п. 41) Кіровоградська міська рада вирішила затвердити акт визначення збитків, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,10 га та надати корпорації "XXI Століття" в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,525 га, з них 2,10 га земель громадського призначення за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" (що передбачено проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки), а 0,425 га земель, які використовуються в комерційних цілях і перебувають у користуванні корпорації "XXI Століття" (з метою об'єднання ділянок) під розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд по просп. Правди, 28, з визначенням розміру орендної плати на рівні 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (т.1 а.с. 100).
На підставі вказаного рішення 16.05.2006 між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та корпорацією "XXI Століття" (Орендар) укладено договір оренди землі № 168, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,525 га, з них: 2,10 га землі громадського призначення та 0,425 га землі, які використовуються в комерційних цілях, для розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд по просп. Правди, 28 в місті Кіровограді (т.1 а.с. 10).
Договір укладено на сорок дев'ять років, починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради від 31.01.2006 №1691, та зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.2006 № 101.
Відповідно до умов використання земельної ділянки за укладеним договором в оренду передається земельна ділянка для несільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об'єкта оренди - дотримання режиму використання землі житлової та громадської забудови.
Прокурор зазначає, що таким чином, фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки всупереч вимогам ст. 20 Земельного кодексу України.
Господарським судом Кіровоградської області під час розгляду справи № 912/1797/13 у рішенні від 13.02.2014 встановлено, що рішенням п'ятої сесії двадцять другого скликання Кіровоградської міської ради № 46 від 28.02.1996 "Про визначення земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення" парк 50-річчя Жовтня віднесено до категорії земель природоохоронного призначення. Однак, пунктом 41 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 земельна ділянка під парком площею 2,10 га надана Корпорації "XXI Століття" для розміщення та обслуговування об'єктів (мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд), які не відносяться до об'єктів, наведених в ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України (в редакції станом на 31.01.2006) та за відсутності будь-якого погодження з Верховною Радою України (т.1 а.с. 87-93).
26.03.2008 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області видано паспорт території (об'єкту) природно-заповідного фонду України № МПП 1-564 та видано охоронне зобов'язання № МПП 1-564 на об'єкт - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня", площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га, створений рішенням Кіровоградського облвиконкому від 06.06.1972 № 213, що знаходиться у віданні Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку", та передано зазначений об'єкт під охорону землекористувача - Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку". В додатку до охоронного зобов'язання вказано перелік заборон, що розповсюджуються на територію парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Зокрема: проведення господарської і підприємницької діяльності без попереднього погодження з місцевим природоохоронним органом; будь-яке будівництво, не пов'язане з охороною та благоустроєм території парку; зміна меж відведення і надання земельних ділянок парку для потреб, не пов'язаних з цільовим призначенням; самовільне проведення гідротехнічних, земляних та інших робіт без попереднього погодження з Держуправлінням ОНПС в Кіровоградській області.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 (т. 1 а.с. 94-98) задоволено позов Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня", за участі прокурора м. Кіровограда, до Кіровоградської міської ради та Корпорації "XXI Століття", визнано недійсним та скасовано пункт 41 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин" та визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 16.05.2006 № 168, укладений між Кіровоградською міською радою (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) та Корпорацією "XXI Століття" (25009, м. Кіровоград, просп. Правди 28, ідентифікаційний код 31919835), зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.2006 за № 101.
Вказане рішення суду є чинним та вступило в законну силу. Встановлені судом факти мають преюдиційне значення при розгляді даної справи.
Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, відповідно до земельно-облікових даних Відділу, станом на 01.01.2013, встановлено, що між Кіровоградською міською радою, в особі Кухаренка В.І. та Корпорацією "XXI Століття", в особі Онул Л.А. укладено договір оренди землі терміном на 25 років на земельну ділянку загальною площею 2, 525 га, для розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд, за адресою: м. Кіровоград, просп. Правди, 28, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 101 від 26.05.2006 з визначеним кадастровим номером 3510100000:37:309:0030. Відповідно до даних Державного земельного кадастру вказана земельна ділянка у 2013 році була перенесена в автоматичному порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (т.1 а.с. 119-127). В подальшому відбулося внесення змін по земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, а саме: відомостей про місце розташування земельної ділянки, площа земельної ділянки (адреса), категорію та цільове призначення земельної ділянки, площа земельної ділянки, склад угідь, вид технічної документації та її розробника на підставі розробленої Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Корпорацією "XXI Століття" для розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд (КОД КВЦПЗ В.03.15) загальною площею 1,8549 га, за адресою: м. Кіровоград, вул. Євгена Тельнова, 28, розробником якої є ТОВ "Тектоареал" у 2017 році. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ТОВ "Тектоареал" у 2017 році на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 04.06.2005 №4138 "Про надання Корпорації "XXI Століття" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по просп. Правди, 28" та укладеного договору на виконання робіт № 338 від 12.07.2016 (т. 1 а.с. 127-178). Даною технічною документацією передбачалося виконання встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд (код КВЦПЗ В.03.15) загальною площею 1.8548 га, у тому числі по угіддях: 1.8548 га - землі під соціально-культурними об'єктами, за адресою: м. Кіровоград, вул. Євгена Тельнова, 28 для державної реєстрації земельної ділянки.
Прокурор наголошує, що замість вжиття заходів щодо припинення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 в Державному реєстрі земель та Державному земельному кадастрі, оскільки згідно рішення суду у справі № 912/1797/13 скасовано рішення Кіровоградської міської ради про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, Кіровоградська міська рада всупереч інтересам територіальної громади приймає рішення №4138 від 04.06.2015 "Про надання Корпорації "XXI Століття" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по просп. Правди, 28". В результаті виконаних робіт складено кадастровий план земельної ділянки та обчислено її площу і площу угідь.
21.04.2017 о 15 год 06 хв державним реєстратором міської ради міста Кропивницького Адаменком А.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Корпорацією "XXI Століття" (ЄДРПОУ: 31919835) зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 2,525 га (номер запису про інше речове право 20085784). Цього ж дня о 15 год 30 тим же державним реєстратором зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди) на підставі рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13 (т. 1 а.с.196-200).
20.06.2023 прокурором виявлено, що було здійснено самовільне будівництво будівель та споруд аквадендропарку "АЛЬОНА" на самовільно зайнятих земельних ділянках з кадастровими номерами 3510100000:37:309:0033, 3510100000:37:309:0073 на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Дендропарк" по вул. Євгена Тельнова, 28 у м. Кропивницькому Кіровоградської області, а також будівлі біля ресторану "Арка" на самовільно зайнятій земельній ділянці на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Дендропарк" по пр. Правди, 15в у м. Кропивницькому Кіровоградської області.
На підставі вищевказаного, прокурором Кропивницької окружної прокуратури 20.06.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023122010000216 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 197-1 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 12.04.2017, згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 134 приватне підприємство "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) (далі - ПП "Станрем-250") набуло у власність нежитлову будівлю, загальною площею 203 м2, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 площею 0,0312 га, за адресою вул. Євгена Тельнова, 15в, у м. Кропивницькому (на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк).
Прокурор зазначає, що в подальшому ПП "Станрем-250", у власності якого перебуває вищевказана нежитлова будівля, в якій, наразі, розміщено ресторан "Арка", з метою розширення площі ресторану "Арка", за відсутності будь-яких дозвільних документів організувало та забезпечило будівництво добудови до ресторану "Арка" площею 273,6 м2 на суміжній земельній ділянці, яка є частиною земель території об'єкту природно-заповідного фонду та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Кропивницький та ПП "Станрем-250" ні у власність, ні в користування не передавалась.
Матеріалами справи підтверджено, що для проведення робіт з будівництва добудови між ПП "Станрем-250" та ТОВ "СТОККО" було укладено договір будівельного генерального підряду № 283 від 09.02.2023 на виконання будівельних робіт на будівельному об'єкті "Арка. Літня площадка", що знаходиться по вул. Тельнова, 15в, м. Кропивницький Кіровоградської області (т.1 а.с. 210-213). На виконання вказаного договору підрядчик ТОВ "СТОККО" код (ЄДРПОУ 32415827) в період час з 09.02.2023 по 02.06.2023 здійснив в інтересах та за кошти ПП "Станрем-250", обумовлені в договорі, будівельні роботи.
Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від травня 2023 року (т.1 а.с. 215-221), здійснено улаштування бетонного шару, по готовій існуючій основі; виготовлення металоконструкцій каркасу та закладених деталей; монтаж металоконструкцій; електродугове зварювання при монтажі каркасів; ґрунтування металоконструкцій грантом за один раз. Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 від червня 2023 року здійснено улаштування цоколя, улаштування теплоізоляції підлог суцільної з плит пінополістирольних; армування стяжки дротяною сіткою; улаштування покриттів підлог бетонних товщиною 30 мм; теплоізоляція плитами з пінополістиролу цоколя, улаштування гідроізоляції обмазувальної бітумною мастикою в один шар; виготовлення додаткових металоконструкцій каркасу; монтаж металоконструкцій, електродугове зварювання при монтажі каркасів; фарбування додаткових металоконструкцій грантом за один раз, фарбування металоконструкцій емаллю, фарбування металоконструкцій покриття емаллю.
21.03.2023 ПП "Станрем-250" з ТОВ "Красень І.К.", (ЄДРПОУ 34512636) уклало договір підряду № 57 на виготовлення та доставку алюмінієвих конструкцій загальною кількістю 46,67 м2 з монтажем на місці їх безпосередньої експлуатації на об'єкті, розташованому за адресою: вул. Тельнова, 15в, м. Кропивницький (т.1. а.с. 222-227). На виконання вказаного договору підрядчик ТОВ "Красень І.К." в період з 21.03.2023 по 22.06.2023 здійснив в інтересах та за кошти ПП "Станрем-250", обумовлені в договорі, роботи.
Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від червня 2023 року, здійснено роботи з заповнення прорізів готовими блоками алюмінію, улаштування примикань конструкцій до підлоги, улаштування підставочного профілю (т.1 а.с. 235-237).
Між ПП "Станрем-250" з ФОП Кіпчев М.Д. укладено договір будівельного підряду № 2 від 15.05.2023 на виконання будівельних робіт на будівельному об'єкті замовника "Арка. Літня площадка", що знаходиться по вул. Тельнова, 15в, в м. Кропивницькому Кіровоградської області (т.1 а.с. 245). На виконання вказаного договору підрядник ФОП Кіпчев М.Д. (ІПН НОМЕР_1 ) в період з 15.05.2023 по 20.06.2023 здійснив в інтересах та за кошти ПП "Станрем-250" обумовлені в договорі, будівельні роботи.
Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від червня 2023 року, здійснено мурування зовнішніх стін середньої складності із каменів керамічних або силікатних кладкових, при висоті поверху до 4 м; армування кладки стін та інших конструкцій (т.2 а.с. -3).
Прокурор зазначає, що в період часу з 09.02.2023 по 22.06.2023 ПП "Станрем-250" з метою розширення площі ресторану "Арка", що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050, шляхом укладення договорів підряду на виконання будівельних робіт із залученням ТОВ "СТОККО", ФОП Кіпчева Миколи Дмитровича, ТОВ "Красень І К" здійснило самовільне будівництво добудови до кафе "Арка", а саме будівлі площею 273,6 м2, що розташована на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк), по вул. Євгена Гельнова, 15в, у м. Кропивницькому, яка відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/112-23/6167-БТ від 25.09.2023 є нерухомим майном, будівництво якого не завершено. Приватне підприємство "Станрем-250", не маючи жодних цравовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозволів на будівництво здійснило самовільне будівництво будівлі площею 273,6 м2, а саме добудови до ресторану "Арка" на самовільно зайнятій земельній ділянці загальною площею 287 м2, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк), по вул. Євгена Тельнова, 15в у м. Кропивницький, та є об'єктом природно-заповідного фонду. Частина земельної ділянки площею 0,0109 га, на якій розташована капітальна споруда, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030. Вищевикладене свідчить про існування перешкод у можливості розпорядження та користування територіальною громадою земельною ділянкою, на якій ПП "Станрем-250" здійснено самовільне будівництво добудови до кафе "Арка", яка до цього часу не введена в експлуатацію, однак використовується для здійснення підприємницької діяльності, як банкетний зал кафе "Арка".
Прокурором зазначено, що відповідачем 1 порушено вимоги ст. 78-80, 83, 116, 125, 150 Земельного кодексу України, ст. 3, 37, 38, 44 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 27-34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Крім того, незважаючи на те, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13, яке набрало законної сили ще 12.03.2014, встановлено незаконність виділення земельної ділянки з площі територій об'єкту природно-заповідного фонду та, як наслідок, визнано недійсним та скасовано п. 41 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин", яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк), через бездіяльність Кропивницької міської ради до цього часу продовжує існувати як об'єкт цивільних правовідносин земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 з віднесенням її до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, з призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Вищезазначене стало підставою звернення прокурора до суду.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що ПП "Станрем-250" мало змогу і повинно було знати про те, що земельна ділянка, на якій ним самовільно здійснено добудову до кафе "Арка", впродовж багатьох десятків років перебуває у межах об'єкта природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Враховуючи викладене, визначення цільового призначення як земель житлової та громадської забудови, а також будівництво на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") суперечить як статусу відповідного об'єкта природно-заповідного фонду, так і законодавчим обмеженням на здійснення діяльності з такого будівництва на відповідних землях.
Враховуючи те, що п. 41 рішення від 31.01.2006 № 1691 "Про регулювання земельних відносин", яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,10 га та надання Корпорації "XXI Століття" в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,525 га, з них 2,10 га земель громадського призначення за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" (що передбачено проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки) скасовано рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13 (яке має преюдиційне значення для даної справи) наявні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 та скасування її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
Відповідно до ст. З Закону України "Про природно-заповідний фонд України", до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Згідно з ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Таким чином, розташування спірної земельної ділянки у межах Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, на які поширюється особливий режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Режим території зазначеного Парку-пам'ятки і встановлені обмеження унеможливлюють використання даних земельних ділянок за іншим цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема, передбачено їх використання лише у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях, в освітньо-виховних цілях, а також для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. При цьому використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду можливе лише за умови, що така діяльність не суперечить їх цільовому призначенню, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Статтею 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково- обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.
Статтею 38 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014, встановлено ряд юридичних фактів, що мають преюдиційне значення при розгляді даної справи. Зокрема, що спірна земельна ділянка знаходиться на території об'єкту природно-заповідного фонду, відноситься до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ч. 4-5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Загальноприйнято вважати, що преюдиційність - це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.
Преюдиційність безпосередньо пов'язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов'язковість судового рішення (ч. 2 ст. 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.
На відміну від прецедентного характеру правових висновків (позицій) Верховного Суду, преюдиція зберігатися як при зміні законодавства, так і зміні судової практики.
Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти).
Аналогічні висновки зроблені Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 140/6115/21.
Відповідно до підпункту "г" ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення відносяться до особливо цінних земель.
Нормами ст. 90, 95 Земельного кодексу України визначено, що право на споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди мають власники земельних ділянок, землекористувачі.
Статтями 27-34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" врегульовано порядок здійснення будівництва, який передбачає обов'язкову наявність сформованої земельної ділянки з кадастровим номером, отримання містобудівних умов та обмежень, виготовлення будівельного паспорта, надання повідомлення про початок підготовчих та в подальшому будівельних робіт тощо.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
З приписів ч. 4 ст. 373 ЦК України вбачається, що тільки власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
За правилами ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Колегією суддів з'ясовано, що земельна ділянка розташована в межах парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк"), належала впродовж десятків років до виникнення спірних правовідносин і належить до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. ПП "Станрем-250" мало змогу і повинно було знати про те, що земельна ділянка, на якій ним самовільно здійснено добудову до кафе "Арка", впродовж багатьох десятків років перебуває у межах об'єкта природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Враховуючи викладене, визначення цільового призначення як земель житлової та громадської забудови, а також будівництво на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") суперечить як статусу відповідного об'єкта природно-заповідного фонду, так і законодавчим обмеженням на здійснення діяльності з такого будівництва на відповідних землях.
З огляду на що, господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення вимоги про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Кропивницького у користуванні та розпорядженні земельними ділянками та зобов'язання ПП "Станрем-250" звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,0287 га, що складаються із частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 0,0109 га, та земельної ділянки, площею 0,0178 га, без присвоєння кадастрового номеру, зокрема, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану "Арка", що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050.
Доводи апеляційних скарг про те, що ПП "Станрем-250" не є належним відповідачем за вимогою про знесення самовільно збудованої будівлі, є безпідставними та спростовуються наступними матеріалами справи.
Так на стадії підготовчого судового засідання ПП «Станрем-250» надано докази, що фактичним замовником будівництва до ресторану «Арка» є не воно, а інша особа - корпорація «ХХІ століття», яка має для цього належним чином оформлений дозвіл на будівництво. Зокрема це:
- Договір підряду від 21.04.2017 між ПП «Станрем-250» та Корпорацією «ХХІ століття» з актом приймання-передачі будівельного майданчика до нього;
- Договір підряду від 28.12.2007 між ТОВ «Будекспорт» та Корпорацією «ХХІ століття»;
- Дозвіл на виконання будівельних робіт № 123 від 28.12.2007;
- Архітектурно-планувальне завдання № 63 від 16.04.2007 на ім'я Корпорації «ХХІ століття».
Разом з тим вказані документи аж ніяк не наділені ознаками належності, достовірності, допустимості та достатності.
Дозвіл на виконання будівельних робіт № 123 від 28.12.2007 мав строк дії до 31.12.2008. Відомості щодо продовження строку його дії відсутні.
Архітектурно-планувальне завдання № 63 від 16.04.2007 мало строк дії до 01.03.2009. Відомості щодо продовження строку його дії відсутні.
Посилання апелянтів на п. 8 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є безпідставним, оскільки можуть стосуватися лише дозволів на виконання будівельних робіт, які були чинні та момент набрання чинності цим Законом (12.03.2011). Вищевказаних документів ці положення не стосуються, оскільки строк дії дозволу на виконання будівельних робіт закінчився ще 31.12.2008.
Договір підряду від 28.12.2007 взагалі не має відношення до справи.
Твердження про те, що виконання будівництва банкетного залу до ресторану «Арка» на будівельному об'єкті «Арка. Літня площадка» в період часу з 09.02.2023 по 22.06.2023 відбувалося на виконання договору підряду від 21.04.2017 без наявності у ПП «Станрем-250» та Корпорації «ХХІ століття» будь-яких дозвільних документів на будівництво та на користування землею, позбавлено всілякого сенсу.
З даного договору підряду не надається можливим взагалі встановити для будівництва чого, й де його було укладено. Згідно п. 1.2 розділу 1 договору підряду від 21.04.2017 «Предмет договору» конкретний перелік робіт, місце проведення робіт, строки їх виконання, а також їх вартість встановлюється сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 1 акта приймання-передачі будівельного майданчику, що є додатком до Договору підряду від 21.04.2017 замовник передав будівельний майданчик 11х32 м біля нежитлової будівлі по проспекту Правди, 15-в з наявним на ньому фундаментом площею 307,5 кв.м.
Разом з тим, будівництво добудови до ресторану «Арка» ПП «Станрем-250» розпочало з того, що 09.02.2023 уклало договір будівельного генерального підряду № 283 із ТОВ «СТОККО», де ПП «Станрем-250» є замовником, а ТОВ «СТОККО» генеральним підрядником (а не субпідрядником). Вказане спростовує твердження апелянтів про те, що ПП «Станрем-250» є лише генеральним підрядником по відношенню до даного будівництва.
Враховуючи викладене, надані Відповідачем-1 Договір підряду від 21.04.2017 між ПП «Станрем-250» та Корпорацією «ХХІ століття» з актом приймання-передачі будівельного майданчика до нього; Договір підряду від 28.12.2007 між ТОВ «Будекспорт» та Корпорацією «ХХІ століття»; Дозвіл на виконання будівельних робіт № 123 від 28.12.2007; Архітектурно-планувальне завдання № 63 від 16.04.2007 на ім'я Корпорації «ХХІ століття» не стосуються обставин даної справи, отже, не наділені ознаками належності та допустимості щодо предмету позову.
Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Матеріалами справи повністю підтверджено, що саме ПП «Станрем-250» з метою розширення площі ресторану «Арка», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050, шляхом укладення договорів підряду на виконання будівельних робіт із залученням ТОВ «СТОККО», ФОП Кіпчева Миколи Дмитровича, ТОВ «Красень І.К.» здійснило самовільне будівництво добудови до ресторану «Арка», а саме будівлі площею 273,6 м2, що розташована на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення « 50 років Жовтня» (Дендропарк), по вул. Євгена Тельнова, 15в у м. Кропивницькому, яка відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/112- 23/6167-БТ від 25.09.2023 є нерухомим майном, будівництво якого не завершено.
Право власності на самовільно збудовану добудову до ресторану «Арка» у ПП «Станрем-250» дійсно не виникало та не може виникнути. Вказана добудова навіть не введена в експлуатацію та не може бути об'єктом цивільних прав та обов'язків жодного із суб'єктів.
Разом з тим, враховуючи, що саме ПП «Станрем-250» організовано та профінансовано таке будівництво, у тому числі із залученням генерального підрядника, то саме воно є суб'єктом, який здійснив самочинне будівництво добудови до ресторану «Арка» та у якого виникає обов'язок щодо її знесення.
Крім того, належність ПП «Станрем-250» на праві власності основного приміщення ресторану «Арка» Відповідач 1 не заперечує.
Разом з тим, на добудові до ресторану «Арка», який належить ПП «Станрем-250», мається однойменна назва латинськими літерами, а саме (Arka ресторан авторської кухні).
Вказане підтверджується роздруківкою з екрану результатів пошуку за запитом «кафе Арка», доданою до відповіді на відзив на позовну заяву Відповідача 1 - ПП «СТАНРЕМ-250».
Отже, добудова, не будучи введеною в експлуатацію, як ще один зал ресторану «Арка», фізично пов'язана з основною будівлею ззовні та не має жодного розділення всередині приміщення.
З огляду на що, господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ПП «Станрем-250» є належним відповідачем за позовом в частині позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою та звільнення земельної ділянки, зокрема, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану «Арка».
Щодо твердження апелянтів про формальну невідповідність у формулюванні тексту позовної заяви. Відповідач-1 стверджує, що у кримінальному провадженні щодо добудови до ресторану «Арка» зазначається про її площу у розмірі 273,6 кв.м, тобто 0,02736 га. В той же час, у позові і рішенні суду першої інстанції мова йде про звільнення земельної ділянки площею 0,0287 га, тобто 287 кв.м.
З цього приводу колегія суддів зауважує, що у позові чітко вказано, що підставою для звернення прокурора з позовом до суду у даній справі стало порушення інтересів держави (національного, суспільного інтересу), яке відбулось внаслідок того, що ПП «Станрем-250», не маючи жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозволів на будівництво здійснило самовільне будівництво будівлі площею 273,6 кв.м, а саме добудови до кафе «Арка» на самовільно зайнятій земельній ділянці загальною площею 287 кв.м, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення « 50 років Жовтня» (Дендропарк), по вул. Євгена Тельнова, 15в у м. Кропивницький, та є об'єктом природно-заповідного фонду. Частина земельної ділянки площею 0,0109 га, на якій розташована капітальна споруда, знаходиться в межах земельної ділянки кадастровим номером 3510100000:37:309:0030.
Отже, 273,6 кв.м - це загальна площа приміщень, розрахована за результатами внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень добудови до ресторану «Арка» відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ19/112-23/6167-БТ від 25.09.2023.
Тоді як, 287 кв.м - це загальна площа земель, на яких ця добудова розташована, згідно розрахунків інженера-землевпорядника ФОП Смолін С.Ю.
На підтвердження обставин, викладених в апеляційній скарзі, щодо того, що саме Корпорація «ХХІ століття» є замовником будівництва та, відповідно, власником (балансоутримувачем) спірного майна, апелянтом 08.10.2025 подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме: Довідки про вартість виконаних підрядних робіт, Акти виконаних робіт, Відомості ресурсів та розрахунки витрат до матеріалів справи та просить взяти їх до уваги при розгляді апеляційних скарг.
Разом із заявою подано клопотання про поновлення строку на подачу доказів, пропущеного внаслідок незалучення Корпорації «ХХІ Століття» до участі у справі та відсутності у неї доступу до електронної справи.
Апелянтом зазначено, що надати ці документи до суду першої інстанції він не мав можливості, адже не був залучений до участі у справі. При підготовці та подачі апеляційної скарги виходив з того, що ці документи було надано суду ПП «Станрем-250», адже він також є їх підписантом. Проте, в подальшому було з'ясовано, що ПП «Станрем-250» з невідомих причин їх суду не надало.
Зауважує, що ненадання цих документів суду ПП «Станрем-250» не залежало від Корпорації "ХХІ-СТОЛІТТЯ".
Щодо клопотання про долучення нових доказів колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Корпорації “ХХІ століття» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2024 у справі №912/1509/24, надано право Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).
Цього ж дня цю ухвалу розіслано до Електронного кабінету ЄСІТС Корпорації “ХХІ століття».
Отже, Корпорації “ХХІ століття» була достеменно обізнана про зазначені в ухвалі суду від 09.12.2024 строків щодо надання до суду апеляційної інстанції клопотань відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткових доказів та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції.
Як підтверджено матеріалами справи, судом апеляційної інстанції надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником справи, зокрема й Апелянтом, своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України.
В той же час, Корпорації “ХХІ століття», достеменно знаючи про строки, встановлені ухвалою суду від 09.12.2024 для подання заяв, клопотань, додаткових доказів, не скористалась своїм правом та своєчасно не надала до суду клопотання про долучення нових доказів, не повідомляла суд про причини ненадання доказів по справі; не просила продовжити строк надання доказів; та не надала будь-якого підтвердження щодо позбавлення її можливості подати докази у строк, встановлений ухвалою суду.
Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 119 ГПК України).
Колегія суддів зауважує, що заяву від 08.10.2025 про долучення до матеріалів справи нових доказів подано Корпорацією “ХХІ століття» поза межами строку, встановленого ухвалою суду від 09.12.2024; заяву про продовження встановленого судом процесуального строку до закінчення цього строку не подано.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України поновлення пропущеного процесуального строку передбачено лише щодо строку, встановленого законом, а не судом.
Відповідно до частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
На підставі викладеного копії документів, що долучені до заяви від 08.10.2025, колегією суддів до розгляду не приймаються.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18 та від 04.04.2019 у справі № 918/329/18.
Щодо вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
У своєму відзиві відповідач 2, Кропивницька міська рада зазначила, що визнає позовні вимоги Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в повному об'ємі.
На підставі прийнятого рішення Кіровоградської міської ради від 04.06.2015 №4138 "Про надання Корпорації "ХХІ СТОЛІТТЯ" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) по просп. Правди, 28" не відбулося формування земельної ділянки і присвоєння їй кадастрового номеру. Земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 була сформована і присвоєний кадастровий номер у 2006 році підтвердження цього є кадастровий план земельної ділянки який є невід'ємною частиною договору оренду землі від 16.05.2006 №168. Також, наголошує, що Кропивницькою міською радою будь-яких рішень стосовно надання дозволів на розроблення документації із землеустрою або передачі в оренду приватному підприємству "Станрем-250" не приймалося.
Слід зазначити, що 21.04.2017 державним реєстратором міської ради міста Кропивницького Адаменком А.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Корпорацією "ХХІ СТОЛІТТЯ" зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 2,525 га, також, цього дня державним реєстратором Адаменко А.В, зареєстровано припинення іншого речового права (право оренди) на підставі рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13. Внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснювалося на підставі заяви уповноваженої особи Корпорації "ХХІ СТОЛІТТЯ". Жодних дій Кропивницькою міською радою щодо реєстрації не здійснювалося і, зокрема, подачі документів.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1-2 ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проєктами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проєктами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проєктами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проєктами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-УІ "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За приписами ч. 1, 4 та 9 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).
Статтями 16, 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга. Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, мають відповідати законодавству.
Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявник; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання не чинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Враховуючи те, що п. 41 рішення від 31.01.2006 № 1691 "Про регулювання земельних відносин", яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,10 га та надання Корпорації "XXI Століття" в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,525 га, з них 2,10 га земель громадського призначення за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" (що передбачено проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки) скасовано рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13 (яке має преюдиційне значення для даної справи) наявні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 та скасування її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги.
Як встановлено, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а отже, не може відноситись до земель житлової та громадської забудови та існувати у встановлених межах. Без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення будуть безпідставно рахуватися у складі об'єкту ПЗФ як землі житлової та громадської забудови з відповідним режимом використання.
На даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 відсутні відомості про зареєстроване речове право чи обтяження.
Таким чином, господарський суд прийшов до правильного висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 не може існувати у встановлених межах, внаслідок чого її державна реєстрація підлягає скасуванню, а тому вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги Корпорації «ХХІ-століття» про те, що дане підприємство є колишнім орендарем спірної земельної ділянки, про скасування державної реєстрації якої вимагав прокурор.
Разом з тим, як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 y справі № 912/1797/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 задоволено позов Комунального підприємства «Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня», за участі прокурора м. Кіровограда, до Кіровоградської міської ради та Корпорації «ХХІ Століття», визнано недійсним та скасовано пункт 41 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 «Про регулювання земельних відносин» та визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 16.05.2006 № 168, укладений між Кіровоградською міською радою та Корпорацією «ХХІ Століття», зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.2006 за № 101 (земельна ділянка з визначеним кадастровим номером 3510100000:37:309:0030).
Тобто, право оренди Корпорації «ХХІ століття» припинено більше 10 років тому, та оскаржуваним рішенням не порушено.
Доводи апеляційної скарги про порушення підвідомчості спору не заслуговують на увагу, оскільки розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
В даному випадку Прокурор в інтересах держави, в особі територіальної громади міста Кропивницький, звертаючись до суду, просить захистити майнове право територіальної громади - право власності на земельну ділянку, внаслідок чого такий спір носить приватноправовий характер та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи, що стороною у справі є суб'єкт господарювання, відповідно, розгляд справи належить вирішувати в порядку господарського судочинства.
Щодо неправильного визначення прокуратурою позивача.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У відповідності до ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Як закріплено у ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Таким чином, відповідно до вищевказаних приписів територіальна громада міста Кропивницького, як власник землі, на якій розташований об'єкт природно-заповідного фонду - Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення « 50 років Жовтня» («Кіровоградський дендропарк») в м. Кропивницькому делегував Кіровоградській міській раді, а в подальшому Кропивницькій міській раді повноваження щодо здійснення права комунальної власності від їх імені як частини Українського народу, в їх інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.
Воля Українського народу як власника може виражатися лише в таких діях органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави та територіальних громад.
Здійснення органом місцевого самоврядування права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі з боку держави.
Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 3-604гс 16, а також у постановах Верховного Суду України від 02.11.2016 у справі №6-2161 це 16 (522/10652/15-ц), від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 23.11.2016 у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15.
Вказане свідчить про беззаперечну наявність інтересу держави по відношенню до законності користування та розпорядження землями природно-заповідного фонду.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
З часу прийняття Господарським судом Кіровоградської області рішення від 13.02.2014 у справ № 912/1797/13 на території Парку-пам'ятки, всупереч вимог законодавства, розташована земельна ділянка протиправно віднесена до земель житлової та громадської забудови, що порушує законні інтереси територіальної громади міста Кропивницького, яка є первинним суб'єктом місцевого самоврядування та суб'єктом права комунальної власності на території м. Кропивницького.
Вказані обставини не відповідають інтересам держави та суспільства щодо охорони навколишнього природного середовища та ефективного і раціонального використання природних ресурсів.
З огляду на те, що порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним зі співвідповідачів, незаконних рішень, прокурор звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади міста Кропивницького, яка є власником землі, на якій розташований об'єкт природно-заповідного фонду - Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення « 50 років Жовтня» («Кіровоградський дендропарк») в м. Кропивницькому.
Оскільки саме ці органи (органи місцевого самоврядування) допустили порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, вони не можуть здійснювати захист цих інтересів у тих самих відносинах, тобто, звернутися до суду з відповідним позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 7.21); постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц (пункт 7.26))
Отже, доводи скаржника щодо неправильного визначення прокуратурою позивача є безпідставними.
Щодо незастосування судом позовної давності.
До позовних вимог, пред'явлених прокурором за даним позовом, позовна давність не застосовується з огляду на наступне.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-6 (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55); постанова Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі № 6-32це 14).
Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98).
Згідно із ст. 152 ЗК України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 911/351/22.
З огляду на фактичне цільове призначення спірної земельної ділянки як земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, на вказаних територіях, не може здійснюватись підприємницька діяльність без жодних погоджувальних документів, нібито це землі житлової та громадської забудови.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду. При цьому використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду можливе лише за умови, що така діяльність не суперечить їх цільовому призначенню, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Таким чином, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, такий позов є негаторним і може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права, зокрема, прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
З огляду на те що, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення містилися судження про Корпорацію “ХХІ століття» (щодо дійсності договору оренди земельної ділянки, стороною якого була ця особа; щодо особи, яка здійснила самочинне будівництво), внаслідок чого судом прийняте судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, яка не була залучена до участі у справі, колегія суддів вважає необхідним частково задовольнити апеляційні скарги Корпорації “ХХІ століття» та Приватного підприємства "Станрем-250", скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на Відповідачів.
Керуючись ст. ст. 269, 275-277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Корпорації “ХХІ століття» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2024 у справі №912/1509/24 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Станрем-250" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2024 у справі №912/1509/24 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2024 у справі №912/1509/24 - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати Приватне підприємство "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,0287 га, що складаються із частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 0,0109 га, та земельної ділянки, площею 0,0178 га, без присвоєння кадастрового номеру, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану "Арка", що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 1,8548 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.
Стягнути з Приватного підприємства "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок ПА 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3028 грн.
Стягнути з Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 26241020) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3028 грн.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Судові витрати Корпорації “ХХІ століття» та Приватного підприємства "Станрем-250" за подачу апеляційних скарг покласти на заявників.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.05.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд