Справа №567/103/26
Провадження №2/567/339/26
15 травня 2026 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Приступа А.І.
з участю представника позивача Гривнак Д.Р.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2599638 від 02.07.2020 року в розмірі 26 154 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до кредитного договору № 2599638 від 02.07.2020 року, укладеного в електронній формі з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», відповідачка отримала кредит на умовах строковості, зворотності та платності.
В подальшому, 21.04.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимог № ККАУ-21042021 від 21.04.2021 року, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі щодо ОСОБА_1 в розмірі 26 154 грн.
Зазначає, що первісний кредитор зобов'язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачці кредитні кошти у розмірі, передбаченому умовами договору.
В порушення умов укладеного договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала та допустила виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на час звернення до суду становить 26 154 грн., в тому числі: 10 600 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15 554 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у вищевказаному розмірі, а також судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 04.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачці встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано докази в АТ «СЕНС БАНК». Інших процесуальних дій не вчинялося.
Ухвалою суду від 19.03.2026 року визнано явку представника позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» обов'язковою.
Ухвалою суду від 08.04.2026 року витребувано нові докази в АТ «СЕНС БАНК».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові, не заперечувала проти заочного розгляду справи. Пояснила, що 02.07.2020 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 14 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами за ставкою, вказаною у такому договорі. Вказала, що згідно умов договору строк кредитування становить - 20 днів. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит у вищевказаному розмірі та остання своїх зобов'язань з повернення кредиту і сплати відсотків за його користування належним чином не виконала. В подальшому первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передав (уступив) право вимоги за вищевказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», яке зверталося до ОСОБА_1 з досудовою вимогою про погашення заборгованості, яку відповідачка проігнорувала, що й спонукало звернутися до суду з вищевказаним позовом.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України, заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки від 29.01.2026 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та саме за вказаною адресою було надіслано відповідачці судові повістки та інші процесуальні документи.
Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.
За клопотанням представника позивача з урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, із застосуванням аналізу вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.
З матеріалів справи судом встановлено, що 02.07.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2599638 в електронній формі, згідно якого відповідачці в безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 надано кредит у розмірі 14 000 грн., строком на 20 календарних днів, з датою повернення кредиту згідно Графіку платежів (додаток № 1 до договору) - до 22.07.2020 року (пункти 1.2-1.4 кредитного договору).
Згідно пункту 1.5.1 кредитного договору проценти за користування кредитом становлять 1,62% в день від суми кредиту (знижена процентна ставка), та застосовуються у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 цього договору, якщо в цей строк позичальник здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення цього строку. Згідно пункту 1.5.2 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день від суми кредиту, та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п.1.4 цього договору, якщо позичальник не виконав умови, зазначені в п.1.5.1 цього договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього договору (а.с.16 на звороті-19).
На підтвердження факту укладення кредитного договору між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 позивачем також надано графік платежів за договором, паспорт споживчого кредиту, довідку про ідентифікацію та підписання відповідачкою кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.19 на звороті-22).
Відповідачка прийняла умови кредитного договору та підписала зазначений кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором та 02.07.2020 р. отримала кредит в сумі 14 000 грн. на свою платіжну картку, що підтверджується довідкою платіжного провайдера (ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025 р.), довідкою АТ «СЕНС БАНК» від 22.04.2026 року, випискою з банківського карткового рахунку ОСОБА_1 за 02.07.2020 року та вказані обставини відповідачкою не спростовані та не заперечуються (а.с.22 на звороті, 118-119).
Згідно пунктів 1.1 та 9.6 кредитного договору вищевказаний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Порядок створення та накладення сторонами підписів врегульовано п.9.6 кредитного договору та передбачає направлення позикодавцем одноразового ідентифікатора на контактний номер телефона зареєстрований позичальником в особистому кабінеті для підписання кредитного договору, далі підписання кредитного договору позичальником здійснюється з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором шляхом введення його значення у відповідне поле.
Сторони домовились, що укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Вищенаведене узгоджується з правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 р. у справі №404/502/18, від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19, від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.
Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ЦПК України.
Згідно ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні заявки-анкети для отримання кредиту, зробленої під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту позивача) вказується особа, яка створила таку заявку-анкету.
Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачкою електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора. Укладення між сторонами вищевказаного правочину відповідачкою в порядку, передбаченому законом не оспорюється та підтверджується належними та допустимими доказами.
Враховуючи, що згідно вищевказаних положень кредитного договору, з його укладенням сторони домовились, що укладення такого договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню первісним кредитором ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, а відтак сторонами дотримано вимоги щодо укладення правочину, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами вищевказаного правочину з приводу отримання відповідачкою кредиту у ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.840 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи судом встановлено, що 21.04.2021 року між позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21042021 від 21.04.2021 року, згідно якого останнє відступило на користь позивача право грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, згідно реєстру боржників, в тому числі відносно відповідачки ОСОБА_1 в розмірі 26 154 грн., що підтверджується договором відстулення прав вимоги №ККАУ-21042021 від 21.04.2021, актом приймання-передачі реєстру боржників за вищевказаним договором від 21.04.2021 року та витягом з реєстру боржників до вищевказаного договору від 21.04.2021 року (а.с.30-35).
Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений законом спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.
Позивач, звертаючись до суду як новий кредитор з вимогами про погашення заборгованості, просив стягнути з відповідачки заборгованість за основною сумою боргу, а також заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору № 2599638 від 02.07.2020 року сторони договору дійшли спільної згоди та встановили, що розмір процентів за користування кредитом становить 1,62 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, яка застосовується протягом строку користування кредитом (знижена процентна ставка) та 1,90 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом(стандартна процентна ставка).
Суд враховує, що кредитним договором № 2599638 від 02.07.2020 р. визначено, що кредит надано строком на 20 днів - з 02.07.2020 р. до 22.07.2020 р., та в наданих суду поясненнях представник позивача підтвердила, що строк кредитування становить 20 днів.
Таким чином, розмір відсотків протягом строку кредитування становить 4 536 грн. (14 000 грн. х 1,62 % (саме така ставка вказана у розрахунку заборгованості) х 20 днів = 4 536 грн.), що також відповідає розміру відсотків, визначеному у графіку платежів та паспорті споживчого кредиту (а.с.19 на звороті-20).
При цьому суд враховує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо підстав нарахування відсотків поза межами строку кредитування, подальшої пролонгації строку кредитування відповідно до умов кредитного договору, в тому числі після відступлення прав вимоги, та доказів складання і доведення до відповідачки оновлених графіків платежів позивачем не надано та в матеріалах справи такі докази, подані в порядку ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, відсутні.
Отже, первісним кредитором здійснювалось нарахування процентів за користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування, передбаченого кредитним договором.
Одночасно суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018р. у справі № 444/9519/12, згідно якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Такий правовий висновок підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16.
Позивачем вимог в порядку ч.2 ст.625 ЦК України не заявлялось.
При вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідачка після укладення кредитного договору неодноразово здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, зокрема, 21.07.2020 р. сплачено основний борг в сумі 1800 грн. та відсотки в сумі 4 522 грн., 11.08.2020 р. сплачено відсотки в сумі 4 867,80 грн., 31.08.2020 р. сплачено борг в сумі 1 600 грн. та відсотки в сумі 4 636 грн., 30.09.2020 р. сплачено відсотки в сумі 6 042 грн., та загальна сума сплачених ОСОБА_1 коштів на користь первісного кредитора становить 30 067,80 грн., що підтверджується карткою обліку (розрахунком заборгованості), складеною ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за кредитним договором № 2599638 від 02.07.2020 р. щодо ОСОБА_1 (а.с.23 на звороті-29).
Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо подальшої пролонгації строку кредитування, та беручи до уваги здійснену відповідачкою на користь первісного кредитора сплату коштів на загальну суму 30 067,80 грн. в рахунок погашення заборгованості, що повністю покриває як тіло кредиту в розмірі 14 000 грн., так і відсотки за користування кредитом у розмірі 4 536 грн., суд не вбачає фактичних та правових підстав для стягнення з відповідачки заявленої позивачем до стягнення заборгованості, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитними коштами задоволенню не підлягають.
Таким чином, з досліджених судом доказів не встановлено, що відповідачкою було порушено обов'язок з повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, та вказана обставина в ході судового розгляду належними та допустими доказами позивачем не доведена, та на переконання суду з укладенням договору про відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021 від 21.04.2021 р. до позивача не перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором №2599638 у зв'язку з недійсністю права вимоги до ОСОБА_1
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» здійснило передачу права грошової вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, яка фактично була погашена та як вище було встановлено судом на момент укладення договору факторингу такої заборгованості фактично не існувало.
Таким чином, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 02.07.2020 р. між відповідачкою та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
На підставі викладеного суд вважає, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не довело переходу до нього права вимоги до відповідачки за кредитним договором №2599638, який був укладений з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», а тому позов ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -
В задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, 4-й поверх індекс 79029, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.05.2026 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.