Справа № 541/684/26
Номер провадження 2/541/981/2026
іменем України
21 травня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суду Полтавської області в складі головуючої судді Морозовської О.А., за участі секретаря судового засідання - Калініченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
27 лютого 2026 року МТСБУ в особі представника Попова В.Є. через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 233244,33 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 гривень.
В позовних вимогах посилається на те, що 11.08.2021 року приблизно о 20 год. 00 хв., в м. Миргороді по вул. Почапці, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Fiat» державний номерний знак « НОМЕР_1 », допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.
Відповідно до Обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021170550000494 від 12.08.2021 року (оригінал знаходиться у суді), вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Відповідача. На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди Відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (що підтверджує інформація з бази МТСБУ)
На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (оригінал знаходиться у Позивача), МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпіломув розмірі: 120 644 (сто двадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 33 коп., що підтверджується платіжним дорученням №286247 від 10.01.2025року (оригінал знаходиться у Позивача). На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (оригінал знаходиться у Позивача), МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпіломув розмірі: 112 600 (сто дванадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №926327 від 10.09.2024 року (оригінал знаходиться у Позивача). Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 233 244 (двісті тридцять три тисячі двісті сорок чотири) грн. 33 коп.
З метою досудового врегулювання спору, Відповідачеві було направлено Претензію про відшкодування збитків в порядку регресу (оригінал направлено Відповідачу), однак ніяких дій зі сторони Відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було.
Відтак, Позивач змушений звертатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів
Ухвалою судді від 03 березня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти заочоного розгляду справи не заперечував (а.с.51).
Відповідач в судові засідання, призначені 06.04.2026 та 21.05.2026 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки поштовим повідомленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем реєстрації та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади. Заяви про поважність пропуску судового засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав (а.с. 45,49, 53).
Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи відсутність заперечень позивача проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту обвинувального акту по кримінальному провадженню №12021170550000494 від 07 лютого 2022 року за ч. 1 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України вбачається, що 11 серпня 2021 року, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , в порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху, керував автомобілем Fiat Slito д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Миргороді по вул. Почапці, Полтавської області, в напрямку виїзду з м. Миргорода.
У цей час, назустріч йому по правому краю проїжджої частини дороги рухався велосипедист ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 з власної необережності, порушуючи вимоги п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, якими передбачено: 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, не переконавшись перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з'їхав з проїжджої частини дороги на ліве узбіччя відносно свого напрямку руху, навпроти будинку АДРЕСА_1 , та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з велосипедистом ОСОБА_2 , який на той час рухався по правому узбіччю дороги відносно свого напрямку руху.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи №417 від 10.09.2021 отримав наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку; закриті компресійні переломи 5-го, 6-го, 8-го хребців в грудному відділі; забите зсаднення, рана 0,1x0,3 см лівого надбрів'я; лівобічна параорбітальна гематома; зсаднення тулуба в проекції поперекового відділу хребта та обох колінних суглобів; забита рана правого коліна 2,5x0,5 см, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, також, можливо, при дорожньо-транспортній пригоді, та по ступеню тяжкості відносяться до пошкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я та не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Відповідно до висновку інженерно - транспортної експертизи від 28.12.2021 №СЕ-19/117-21/15385-ІТ у заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки Fiat Slito д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. В умовах заданої події водій автомобіля марки Fiat Slito д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Такими необережними діями ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості (а.с.8-10)
ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» за вих.№1673/16547 від 26.11.2021 року звернулося до Моторного (транспортного) страхового бюро України за заявою про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 26718,69 грн у зв'язку заподіяною шкодою в результаті ДТП, що сталося 11.08.2021 року близько 20 години 00 хвилин по вул. Почапці в м.Миргород, Полтавської області за участі автомобіля Fiat Slito д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (а.с.11).
Згідно з довідкою №1 від 06.09.2024 року розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих становить 112600,00 грн, згідно з довідкою №2 від 07.01.2025 року розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих становить 120644,33 грн (а.с.31 зворот, 32 зворот).
На підставі наказів МТСБУ відповідними платіжними інструкціями №926327 від 10.09.2024 та №286247 від 10.01.2025 року перерахувало суму в загальному розмірі 233244,33 грн. на рахунок потерпілого ОСОБА_2 , тобто здійснило страхове відшкодування страхувальнику (а.с.31-33).
17.01.2025 року МТСБУ ОСОБА_1 була надіслана претензія про відшкодування збитків в порядку регресу, яка була залишена без задоволення (а.с. 34).
На підставі рахунка №95054 від 11 вересня 2023 року, МТСБУ відповідною платіжною інструкцією №976247 від 02 жовтня 2023 перерахувало суму 1 500 грн суб'єкту оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 за надані ним послуги експерта.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частинами 1, 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України).
Відповідно до п1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), лише якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).
Таким чином вищевказані норми цивільного законодавства в сукупності з роз'ясненнями Пленумів Пленуму Верховного Суду України встановлюють особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, який може бути звільнений від цієї відповідальності виключно лише у випадку, коли шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
У всіх інших випадках навіть при відсутності вини цивільна правова-відповідальність покладається на власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки) навіть при відсутності його вини у завданні шкоди.
Згідно зі п.п.1 п. 1 ст.43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров'ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв'язку з: лікуванням потерпілої фізичної особи; тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою; стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у зв'язку з лікуванням потерпілої фізичної особи здійснюється страховиком, а у випадках, передбачених частиною першою і пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у розмірі витрат, пов'язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої фізичної особи у відповідному закладі охорони здоров'я, включаючи витрати на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та придбання лікарських засобів (лікарських препаратів). Необхідність здійснення таких витрат документально підтверджується відповідним закладом охорони здоров'я, а розмір витрат - розрахунковим документом.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону,- МТСБУ, у разі смерті потерпілої фізичної особи здійснює страхову (регламентну) виплату у зв'язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як роз'яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил ст. 993 ЦК України.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються суду сторонами та іншими учасниками справи.
Стандарт доказування, тобто ступінь доведеності обставин справи сторонами є питанням досить складним для Суду, яке він вирішує у кожній справі окремо. Загальне правило, сформульоване у рішенні по справі Ireland v. the United Kingdom (5310/71, § 161, 18 January 1978) наступним чином: оцінюючи докази Суд застосовуватиме стандарт доказування «поза розумним сумнівом», але додає, що такий доказ може слідувати з співіснування достатньо сильних, чітких та узгоджених припущень або інших схожих неспростованих презумпцій факту. В цьому контексті поведінка Сторін при отриманні доказу також приймається до уваги.
Згідно із ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивач відшкодував завдану відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, а тому в силу закону у нього виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Відповідач, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, як водій, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, доказів того, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, ним суду не надано і матеріали справи не містять, а відсутність судового рішення в кримінальному провадженні, яким встановлена його вина у вчиненні ДТП, не звільняє останнього від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відповідно до положень статті 1187 ЦК України цивільно-правова відповідальність наступає і без вини водія, за винятком умов, передбачених частиною п'ятою цієї статті ЦК України.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №466/4412/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі №756/16649/13-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі №447/2438/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі №601/1304/15-ц, від 03 червня 2020 року у справі №345/3335/17, від 07 жовтня 2020 року у справі №742/637/19, від 06 вересня 2021 року у справі №723/2128/20-ц.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 233244,33 грн, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 263-265, 274, 274, 280-282, 352-354 ЦПК України, суд, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, код ЄДРПОУ: 21647131) завданні збитки в порядку регресу у розмірі: 233 244 (двісті тридцять три тисячі двісті сорок чотири) гривень 33 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд 8, код ЄДРПОУ 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_2 .
Суддя: О. А. Морозовська