справа №752/9112/22
провадження № 22-з/824/627/2026
головуючий у суді І інстанції Мазур Ю.Ю.
19 травня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Журби С.О., Таргоній Д.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Писаної Т.О. та Журби С.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна про визнання договору про поділ майна подружжя недійсним,
В провадженні Київського апеляційного суду перебуває розгляд заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позовуу цивільній справі №752/9112/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна про визнання договору про поділ майна подружжя недійсним.
Під час розгляду заяви у судовому засіданні ОСОБА_1 подав заяву про відвід складу суду на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, посилаючись на наявність обставин, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів, які ґрунтуються на тому, що апеляційним судом було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Заявник вважає, що зазначені обставини свідчать про упередженість суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд, дослідивши доводи заяви про відвід, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу з підстав, визначених законом, зокрема за наявності інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як убачається зі змісту заяви, наведені заявником обставини фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями суду, ухваленими у цій справі.
Подання завідомо безпідставної заяви про відвід, яка ґрунтується виключно на незгоді з рішенням суду, свідчить про зловживання процесуальними правами.
У судовому засіданні судом було роз'яснено ОСОБА_1 щодо неможливості заявлення відводу з підстав незгоди із ухваленням судового рішення, що прямо передбачено у ч. 4 ст. 36 ЦПК України, та роз'яснено, що такі дії будуть розцінені як зловживання правом. Разом з тим, ОСОБА_1 наполягав на розгляді його відводу.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основними засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Суд, в свою чергу, зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про відвід є завідомо безпідставною, поданою з порушенням вимог процесуального закону та має ознаки зловживання процесуальними правами, у зв'язку з чим підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 44 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Писаної Т.О. та Журби С.О. визнати зловживанням правом та залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Писана
Судді Д.О. Таргоній
С.О. Журба