Провадження № 11-сс/803/852/26 Справа № 182/2254/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 травня 2026 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2026 року про застосування до підозрюваної
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Довгівка, Нікопольського району,
Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою освітою, не
працює, не одружена, на утримані має трьох неповнолітніх дітей -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
зареєстрована у
АДРЕСА_1 , фактично мешкає у
АДРЕСА_2 , раніше
не судима,
в рамках кримінального провадження, внесеного 05.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120260413400000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2026 року задоволено частково клопотання слідчого ОСОБА_12 , яке погодженого прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_13 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопрушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2026 за №120260413400000026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй в період часу з 19-00 год. до 07-00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, окрім часу, коли по місту Нікополь та/або Нікопольській територіальній громаді оголошено загрозу артобстрілу та/або Нікопольському району оголошено повітряну тривогу, коли особі дозволяється прямувати та перебувати в укритті.
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- не відлучатися із м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому вона проживає, без дозволу прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суд, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 року про часткове задоволення клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_12 , погодженого з прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_13 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_12 , погодженого з прокурором Нікопольської прокуратури ОСОБА_13 та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що оскаржена ухвала слідчого судді не обґрунтована, суперечить кримінальному процесуальному законодавству. Сторона обвинувачення вважає, що перебування на свободі підозрюваної може сприяти її можливим намірам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів в даному кримінальному провадженні, тобто має наявність ризиків, визначених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вважає, що тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її вини, дає підстави вважати, що остання може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду. Під загрозою можливого покарання підозрювана може почати впливати на свідків, експертів, спеціалістів в даному кримінальному провадженні.
Окрім того 25.03.2026 року за місцем мешкання ОСОБА_8 проведено обшук в ході якого вилучено 2 зіп. Пакети з кристалічною речовиною світло-зеленого кольору та електронні ваги про що внесено відомості до ЄРДР за №120260410000319 від 25.03.2026 року за ч. 2 ст. 307 КК України, та яке в подальшому було об'єднано із кримінальним провадженням №12026041340000026 за ч. 2 ст. 307 КК України.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин встановлених в ході досудового розслідування, обставин вчинення кримінального правопорушення в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , наявний ризик передбачений пунктом 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене виникла необхідність обрання у відношенні до підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжного заходу, який забезпечить виконання нею покладених на неї процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції сторін в суді :
Прокурор в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав, зазначених в ній.
В судовому засіданні підозрювана заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просила ухвалу слідчого судді залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Висновки суду:
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи прокурора, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що прокурор, який підтримав клопотання, довів, що існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах: що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 у невстановлений слідством час, місці та за невстановлених слідством обставинах з метою подальшого збуту незаконно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання придбала невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», яку почала зберігати при собі з метою подальшого збуту.
13.02.2026 в період часу з 11 години 13 хвилин по 13 годину 01 хвилину працівники поліції для документування та доказу злочинної діяльності ОСОБА_8 , пов'язаної із незаконним обігом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, поблизу будинку №176 по вул. Шевченко в м. Нікополь Дніпропетровської області, передали для придбання ОСОБА_8 особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», громадянину під вигаданим прізвищем - ОСОБА_14 , грошові кошти в сумі 500 грн., а саме 10 купюр номіналом 50 грн. серія АТ 6972986, АТ 0800275, АН 6970880, АУ 1725225, АМ 1361594, АТ 5769448, АН 3378177, АП 7141964, ЕТ 8888919, АТ 4428682 - Національного банку України.
13.02.2026 об 11 год. 51 хв. ОСОБА_14 направився до завідомо обумовленого місця, а саме буд. № 152 по вул. Шевченка в м. Нікополь, Дніпропетровській області. Підійшовши до вказаного будинку, ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_8 та об 11 год. 55 хв. передав останній раніше надані йому працівниками поліції грошові кошти в сумі 500 грн. В подальшому ОСОБА_8 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів незаконно збула ОСОБА_14 зіп.пакет з кристалічною речовиною прозорого кольору.
У цей же день ОСОБА_14 біля буд. № 176 по вул. Шевченка в м. Нікополь, Дніпропетровській області о 12 год. 05 хв. добровільно видав придбаний ним у громадянки ОСОБА_8 в ході проведеної оперативної закупки зіп.пакет з кристалічною речовиною прозорого кольору, яка, згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/104-26/6150-НЗПРАП від 23.02.2026, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 0,1334 г.
Умисні дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних психотропних речовин обіг яких заборонено, з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин обіг яких заборонено.
25.03.2026 ОСОБА_8 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , підтверджується зібраними в ході досуового розслідування доказами, а саме протоколами допиту свідків, протоколами впізнання, в ході яких свідки впізнали ОСОБА_8 , протоколом огляду помітки грошей, протоколом огляду особи, протоколом огляду предмета, протоколом огляду предмета, протоколом контролю за вчиненням злочину, протоколом проведення НСРД (у вигляді аудіо- відеоконтролю особи), висновком судової експертизи дослідження наркотичних засобів.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що наявність на цій стадії у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання слідчого та ніким з учасників не оспорюється.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено ризики, визначені ст. 177 КПК України, існування яких доведено прокурором, по даному кримінальному провадженню, а саме: ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Проте, погоджуючись з доведенням стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину, слідчий суддя вірно прийшов до висновку, що не доведено існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що підозрювана раніше не судима, має як місце реєстрації так і місце фактичного проживання, має сталі соціальні зв'язки, є багатодітною матір'ю, на утриманні якої перебуває троє малолітніх дітей 2013, 2017 та 2022 року народження.
Є вірними доводи слідчого судді, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом.
Водночас, надаючи оцінку заявленим доводам прокурора та слідчого, слідчий суддя прийняв до уваги ту обставину, що під час розгляду прокурор не надав доказів, які б підтверджували факт порушення чи ухилення підозрюваною від виконання процесуальних обов'язків, а слідчий підтвердив, що підозрювана визнає свою провину, з'являється на виклики та співпрацює зі слідством. Під час апеляційного розгляду не було встановлено протилежного, а також того, що ОСОБА_8 намагалась переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів також звертає увагу на факт того, що на утриманні підозрюваної знаходиться троє малолітніх дітей.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labitav.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Тож, враховуючи, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_8 може здійснювати спроби впливу на свідків, експертів, спеціалістів та вчиняти інші кримінальні правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але з огляду на приписи ч. 4 ст. 194 КПК України є підстави застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 інший запобіжний захід, що в певному сенсі позбавляє волі, ніж той, який зазначений у клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування, а саме -домашній арешт, котрий відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість покарання не може являтися автоматичною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, що випливає з приписів кримінального процесуального законодавства та про що неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, що стосовно підозрюваної ОСОБА_8 не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вона перебуваючи за місцем свого проживання може продовжити здійснювати свою злочинну діяльність. Як вбачається з пред'вленої ОСОБА_8 підозри, вона раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, злочинна діяльність мала разовий характер і була припинена правоохоронними органами.
З огляду на викладене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено, обраний слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваної ОСОБА_8 відповідає вимогам статей 177, 178, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2026 року, якою до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , застосовано запобіжний захід домашній арешт , заборонивши їй в період часу з 19-00 год до 07-00 год. наступної доби залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, окрім часу, коли по місту Нікополь та/або Нікопольській територіальній громаді оголошено загрозу артобстрілу та/або Нікопольському району оголошено повітряну тривогу, коли особі дозволяється прямувати та перебувати в укритті., залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4