Справа № 947/17056/26
Провадження № 1-кс/947/6305/26
13.05.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026162480000395 від 18.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим відділом Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області проводиться дізнання за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162480000395 від 18.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.03.2026 до ЧЧ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали правоохоронних органів про те, що громадянин ОСОБА_7 разом з іншими невстановленими особами на території м. Одеса та Одеської області налагодили схему незаконного переправлення через державний кордон України осіб, яким тимчасово заборонено перетин державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану за грошову винагороду у сумі 10 000 доларів США.
23.04.2026 у зв'язку із невідкладністю проведення слідчої дії з метою збереження майна, що є речовими доказами у кримінальному провадженні, та безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюються у вчиненні злочину, в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «Toyota Avalon» д.н. НОМЕР_1 виявлено та вилучено:
-грошові кошти у сумі 12000 доларів США (номіналом по 100 доларів США - імітація), упаковано до сейф-пакету WAR 2051275.
-грошові кошти у сумі 5100 доларів США (номіналом по 100 доларів США), упаковано до сейф-пакету WAR 2051278.
-посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (орган ТСЦ 8042) від 11.05.2026, №KAI №856734, свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_2 , ключі від т/з «Toyota Avalon» д.н.з. НОМЕР_1 , упаковано до сейф-пакету RAW 0155213.
-мобільний телефон марки Samsung Galaxy A36 5G з IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з сім-картою НОМЕР_5 , мобільний телефон марки Redmi з IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 у чохлі чорного кольору під яким знаходиться 3 (три) сім-карти: «Lifecell» у кількості 2 штуки, «Київстар» у кількості 1 штука, мобільний телефон марки Iphone 11 фіолетового кольору з IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з паролем « НОМЕР_10 » з сім-картою НОМЕР_11 , мобільний телефон марки Iphone 16 Pro з ІМЕІ 1: НОМЕР_12 , ІМЕІ 2: НОМЕР_13 з сім-картами НОМЕР_14 , НОМЕР_15 з паролем « НОМЕР_16 », упаковано до сейф-пакету RAW 0155209.
-транспортний засіб «Toyota Avalon» синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1
-банківська картка «СенсБанк» № НОМЕР_17 , упаковано до сейф-пакету WAR 2051278
Слідча у клопотанні зазначає, що в рамках кримінального провадження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Попередньою перевіркою здобутих речових доказів в ході проведення обшуку транспортного засобу «Toyota Avalon» д.н. НОМЕР_1 , що перебував під керуванням ОСОБА_11 було встановлено, що вилучені грошові кошти є імітаційними в рамках даного кримінального провадження, та використовувались для документування дій підозрюваних. Натомість, вилучений транспортний засіб, відповідно до показів свідка в даному провадженні, використовувався як знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Мобільні телефони, з огляду на матеріали справи, можуть містити інформацію про обставини вчинення злочину, що потребує додаткової перевірки, при подальших оглядах пристроїв.
23.04.2026, відповідно до ст.ст. 98, 100 КПК України вилучені в ході проведення обшуку речі визнано речовими доказами.
Слідча звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Слідча надала заяву в якій підтримала клопотання та просила розглянути у її відсутності посилаючись на доводи викладені письмово.
Захисник ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_12 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Володілець майна ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про направлення СМС повідомлення.
Власники майна ОСОБА_13 , ОСОБА_14 в судове засідання не з'явилися, повідомлялись про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідками про доставку СМС повідомлень. Надали заяву про повернення тимчасово вилученого майна, в якій зазначили, що вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 5 100 доларів США є особистими сімейними заощадженнями останніх, які вони передали доньці ОСОБА_10 23.04.2026 року для купівлі будівельних матеріалів у ТЦ «Мегадом» для здійснення ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зауважили, що зазначені грошові кошти не набуті злочинним шляхом та не мають жодного відношення до обставин кримінального провадження, що розслідується. Просили відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 5 100 доларів США та повернути їх власникам.
Захисник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_15 в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 5 100 доларів США є особистими сімейними заощадженнями батьків ОСОБА_10 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які вони передали доньці вранці 23.04.2026 року для купівлі будівельних матеріалів у ТЦ «Мегадом» для здійснення ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 5 100 доларів США, розглянути клопотання у відсутності захисника.
Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 надала письмові заперечення на клопотання, які підтримала в судовому засіданні зазначивши, що вилучений під час обшуку транспортний засіб «Toyota Avalon» синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 , останній є добросовісним власником автомобіля, не має процесуального статусу, на допит до слідчого не викликався. Також, не має процесуального статусу і володілець транспортного засобу ОСОБА_11 , тому, на думку представника, наразі відсутні підстави для арешту вилученого автомобіля. Звернула увагу на пропуск строку звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді. Просила відмовити у задоволені клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб «Toyota Avalon» синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , повернути його власнику.
Особа, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку представника, зазначив, що передав у володіння ОСОБА_11 транспортний засіб без держаної реєстрації до повної оплати останнім грошових коштів за договором купівлі-продажу транспортного засобу з відстрочкою платежу. Просив відмовити у задоволені клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб «Toyota Avalon» синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1 .
Вивчивши клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що частина вилученого під час обшуку майна, може відповідати критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є підстави вважати, що могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, засобом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, зберегло на собі сліди вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Так, на думку слідчого судді, є достатні підстави вважати, що вилучений автомобіль марки «Toyota Avalon» синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , що перебував під керуванням ОСОБА_11 в якому вилучені імітаційні грошові кошти, що були заздалегідь ідентифікованими в рамках даного кримінального провадження, мобільні телефони, що належать підозрюваним ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , міг використовуватися в якості засобу вчинення кримінального правопорушення.
Необхідність накладення арешту на вилучений транспортний засіб в частині заборони користування обумовлена певним ризиком його сховання або розукомплектування, що може призвести до його втрати в якості речового доказу.
Доводи представника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 відносно того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_11 не мають жодного процесуального статусу, на допит до слідчого не викликалися не спростовують доводи викладені у клопотанні, щодо використання зазначеного транспортного засобу під час здійснення кримінально-протиправних дій.
Так, слідчий суддя звертає увагу представника, що арешт може бути накладений не лише на майно підозрюваного, але і у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170 КПК України, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на автомобіль, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
Накладення арешту на мобільні телефони потрібно для проведення їх огляду з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 23.04.2026 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_4 про пропуск строку звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.
Разом з цим, під час розгляду клопотання встановлено, що вилучені в ході обшуку грошові кошти у сумі 5 100 доларів США (номіналом по 100 доларів США), що належать батькам ОСОБА_10 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , є майном, що не має відношення до предмету розслідування кримінального провадження №12026162480000395 від 18.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. У зв'язку з цим у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
Також, стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 мають будь-яке відношення до кримінального правопорушення, яке є предметом розслідуваного кримінального провадження. У зв'язку з чим у цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026162480000395 від 18.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку автомобіля «Toyota Avalon» д.н. НОМЕР_1 , а саме:
-грошові кошти у сумі 12 000 доларів США (номіналом по 100 доларів США - імітація), посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (орган ТСЦ 8042) від 11.05.2026, № НОМЕР_18 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_2 , ключі від т/з «Toyota Avalon» д.н.з. НОМЕР_1 ,
-банківську картку «СенсБанк» № НОМЕР_17 ,
-мобільний телефон марки Samsung Galaxy A36 5G з IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з сім-картою НОМЕР_5 , мобільний телефон марки Redmi з IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 у чохлі чорного кольору під яким знаходиться 3 (три) сім-карти: «Lifecell» у кількості 2 штуки, «Київстар» у кількості 1 штука, мобільний телефон марки Iphone 11 фіолетового кольору з IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з паролем « НОМЕР_10 » з сім-картою НОМЕР_11 , мобільний телефон марки Iphone 16 Pro з ІМЕІ 1: НОМЕР_12 , ІМЕІ 2: НОМЕР_13 з сім-картами НОМЕР_14 , НОМЕР_15 з паролем « НОМЕР_16 »,
-транспортний засіб «Toyota Avalon» синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1 ,
шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.
Майно, тимчасово вилучене під час обшуку автомобіля «Toyota Avalon» д.н. НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у сумі 5 100 доларів США (номіналом по 100 доларів США), на підставі п.2 ч.1 ст.169 КПК України, - повернути власникам майна ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1