Справа № 947/19416/26
Провадження № 1-кс/947/6773/26
12.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12026163480000142 від 17.02.2026 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
11.12.2023 вироком Київського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі;
13.03.2025 року вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 29.08.2025 у зв'язку з відбуттям строку покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 121 КК України,-
Слідчому судді Київського районного суду м. Одеси надійшло на розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026163480000142 від 17.02.2026 року відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 121 КК України.
З клопотання вбачається, що СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026163480000142 від 17.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 121 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 121 КК України.
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого спливає 13.05.2026 року.
Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.
У судовому засіданні:
Прокурор долучив до клопотання письмові пояснення щодо пропущеного строку звернення з клопотання до суду. Обґрунтував подане клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, звернув увагу, що клопотання містить помилки. Вважає ризики не доведеними, просив залишити клопотання без розгляду.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
Слідчий суддя звертає увагу сторін кримінального провадження, що в рамках даного кримінального провадження стороною обвинувачення не було дотримано вимог ч. 1 ст. 199 КПК України, що являється, в першу чергу, порушенням права сторони захисту на належний та достатній час для підготовки до розгляду такого клопотання.
Разом з тим, вказане порушення з боку сторони обвинувачення не є підставою, яка б унеможливлювала розгляд такого клопотання слідчим суддею, зокрема, яка б надавала можливість слідчому судді повернути таке клопотання слідчому для належного виконання вказаних вимог закону.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 24 лютого 2026 року ОСОБА_4 будо повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 121 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;
- ч. 1 ст. 125 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне легке літерне ушкодження.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження:
- медичною довідкою МКЛ № 10 відповідно до якої ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження: лінійні переломи правої тім'яної, скроневої кісток, правого великого крила клиноподібної кістки в тому числі з поширенням на борозну сонної артерії, піраміди скроневої кістки, перелому потиличної кістки з поширенням на основу черепа, правого потиличного виростку; в порожнині черепа пухирці газу;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , щодо завдання тілесних ушкоджень його рідному брату ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що 13.02.2026 приблизно о 23:00 год. його брат ОСОБА_9 прийшов додому за місцем мешкання. ОСОБА_8 побачив, що у брата ОСОБА_9 розбита губа. ОСОБА_7 повідомив, що в нього відбувся конфлікт з якимось ОСОБА_10 і той його побив за борг через гру в нарди;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який повідомив, що приблизно о 15:00 годині 13.02.2026, він разом з потерпілим ОСОБА_7 прийшли до бару «Клякса» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 45, куди пізніше також підійшов ОСОБА_12 з яким був знайомий ОСОБА_7 . В подальшому, під час спільного відпочинку ОСОБА_12 та ОСОБА_7 почали грати в нарди, у зв'язку з чим між ними, в подальшому, виник конфлікт через те, що ОСОБА_7 програв ОСОБА_13 , який наніс удари кулаками обох рук в область голови та ногами по тулубу ОСОБА_7 ;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які працюють барменами в барі «Клякса» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 45, які надали пояснення, що між відвідувачами ОСОБА_16 та ОСОБА_9 відбулась сварка всередині приміщення бару, після чого їх попросили вийти на вулицю, що вони і зробили вдвох;
- протоколами впізнання за фотографіями за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які вказали на фото на яких зображений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як на особу на ім'я ОСОБА_12 з яким 13.02.2026 у отерпілого ОСОБА_7 відбувся конфлікт, після якого ОСОБА_4 побив потерпілого;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 , під час якого останній відтворив на місцевості обставини події та механізм завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 ОСОБА_4 , свідком яких він став;
- та іншими доказами у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
На переконання слідчого судді, дії, у ймовірному вчиненні яких наразі підозрюється ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з відповідними кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Також, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 перевірялася під час першочергового застосування запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.03.2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.05.2026 року без визначення застави.
Сторона обвинувачення посилається на те, що завершити досудове розслідування до моменту спливу запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 тобто до 13.05.2026 року, не представляється можливим, у зв'язку із чим, постановою керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси від 08.05.2026 строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження було продовжено до 3 місяців, а саме до 15.06.2026 року.
З огляду на що, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.
При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також суспільно-небезпечний характер злочинів, та вважає доведеним стороною обвинувачення продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Вищевказане в сукупності, на думку слідчого судді, обґрунтовує продовження ризику можливого переховування підозрюваного.
В розрізі продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги, що стороною обвинувачення зазначається про те, що на теперішній час у кримінальному провадженні не встановлено та не допитано всіх свідків. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_17 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
Знову ж таки, слідчий суддя бере до уваги, встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, викладені вище обставини свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також, на думку слідчого судді наразі в рамках провадження наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше неодноразово судимий, зокрема за злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.
Викладене в сукупності, свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлення продовження ризиків.
Крім того, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
Більш того, слідчий суддя звертає увагу на підвищений ступінь суспільної небезпеки інкримінованого кримінального правопорушення, яке пов'язане з умисним заподіянням тілесних ушкоджень, оскільки такі дії посягають на найвищу соціальну цінність - здоров'я та недоторканність особи, створюють реальну загрозу життю і безпеці потерпілого, а також свідчать про зневажливе ставлення до загальновизнаних норм співжиття та правопорядку. Характер та спосіб вчинення діяння, його наслідки, а також обставини кримінального правопорушення у своїй сукупності дають підстави вважати, що існують ризики повторного вчинення протиправних дій, незаконного впливу на потерпілого чи свідків, а тому необхідність застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження є обґрунтованою та співмірною меті кримінального провадження.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Нормами частини 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею
Таким чином у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 4 ст.183 КПК України, та з урахуванням п.3ст.9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ст.6 Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй у відношенні заходів, не пов'язаних з триманням під вартою (Токійські правила), прийнятих Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року, Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 65 (11) від 9 квітня 1965 року «Взяття під варту» та Рекомендації 80 (11) від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», слідчий суддя, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави, так як інкримінований підозрюваному ОСОБА_4 злочин спричинив загибель людини.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 12 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1