вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
12.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1276/24
за позовом Керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро
до відповідача-1: Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро
про визнання недійсним договору від 10.02.2017 №8/х про закупівлю та стягнення 407 999,23грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Большакова А.О.
Представники:
Від позивача-1: Орешина Т.А., самопредставництво
Від позивача-2: не з'явився
Від відповідача-1: Тер-Товмасян Ю.Г., адвокат, довіреність від 14.01.2025
Від відповідача-2: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Від прокуратури: Деркач І.П., прокурор відділу прокуратури, посвідчення № 069936 від 01.03.2023
Керівник Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1239/24 від 22.03.2024) до Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" та ОСОБА_1 , в якій просить:
- визнати недійсним договір про закупівлю від 10.02.2017 №8/х, укладений між Комунальним закладом "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", та фізичною особою - підприємцем Вербицьким Іваном Володимировичем;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" грошові кошти у сумі 407 999,23 грн, а з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" одержані ним за рішенням суду 407 999, 23 грн стягнути в дохід держави.
Також просить стягнути з Вербицького Івана Володимировича понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізичною особою-підприємцем Вербицьким Іваном Володимировичем порушено законодавство про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що спрямовані на спотворення результатів тендера (торгів) та укладення договору про закупівлю від 10.02.2017 №8/х на неконкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель. За таких обставин, за твердженнями прокурора, договір про закупівлю від 10.02.2017 №8/х, укладений за результатами відкритих торгів, підлягає визнанню недійсним відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215, ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Посилаючись на ч.3 ст. 228 ЦК України прокурор просить застосувати наслідки недійсності укладеного договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, та стягнути з Вербицького Івана Володимировича на користь Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" грошові кошти у сумі 407 999,23 грн, а далі - отримані Комунальним підприємством "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" за рішенням суду кошти у вказаному розмірі - стягнути в дохід держави.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 15.05.2024 о 15:00 год., задоволено клопотання прокурора та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Прокуратура у заяві (вх.№19627/24 від 19.04.2024) повідомляє, що окружною прокуратурою на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області направлено через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС на адресу Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України копію позовної заяви і доданих до неї документів.
Третя особа у додаткових поясненнях (вх.№20523/24 від 24.04.2024) у справі просить долучити пояснення до матеріалів справи №904/1276/24 та зазначає про те, що: - рішенням адміністративної колегії відділення від 23.03.2021 № 54/4-р/к по справі 54/29-20 дії фізичної особи-підприємця Вербицького Івана Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та фізичної особи-підприємця Григора Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) вчинили порушення, передбачені пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлях, проведених Криворізьким протитуберкульозним диспансером на закупівлю: - "м'яса великої рогатої худоби родини бикових (яловичина)", оголошення та індикатор закупівлі в електронній системі "Прозоро" №UA-2016-12-26-000612-b; - "Тушки курей", оголошення №UA-2017-02-07-000875-с; Комунальним закладом "Криворізький онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради на закупівлю "Яловичини охолодженої м'якоті", оголошення №UA-2017-01-31-001308-b; Комунальним закладом "Криворізька міська лікарня №17" Дніпропетровської обласної ради на закупівлю "М'яса (М'ясо птиці заморожене (четвертина), м'яса яловичини (на кістці охолоджене))", оголошення №UA-2017-02-13-000713-с; - відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП Григором К.М. 18.09.2020 року за власним рішенням припинено підприємницьку діяльність, номер запису 2002270060006051916, ФОП Вербицьким І.В. 26.02.2021 року за власним рішенням припинено підприємницьку діяльність, номер запису 2002270060004047112, оскільки, станом на дату прийняття рішення ФОП Григором К.М. та ФОП Вербицьким І.В. припинено підприємницьку діяльність, то вони не є суб'єктами господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та, відповідно, не підпадають під критерії визначені частиною першою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Вербицький І.В. рішення відділення не оскаржував у господарському суді, отже, відділення, в межах своїх повноважень, визнало дії ФОП Григора К.М. та ФОП Вербицького І.В. порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Позивач-1 у поясненні (вх.№20876/24 від 26.04.2024) зазначає про те, що: - підприємство створене за рішенням Дніпропетровської обласної ради від 22 червня 2018 року № 342-13/VІІ відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" шляхом перетворення комунального закладу "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради" у комунальне підприємство "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради"; - відповідно до законодавства України та статуту "КПТД"ДОР" Дніпропетровська обласна рада є органом управління майном підприємства; - підприємство має право укладати угоди (договори), набувати майнових та немайнових прав, нести обов'язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах, "КПТД"ДОР" є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, а отже, наділене правом звернення до суду за захистом свого порушеного права; - обласна рада, як орган управління майном "КПТД ДОР", не несе відповідальності за його зобов'язаннями, не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов'язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору поставки товару №8/х від 10.02.2017 безпосередньо між підприємством та ФОП Вербицьким Іваном Володимировичем; - обласна рада не є розпорядником коштів для "КПТД ДОР" в розумінні бюджетного законодавства, правовий статус головних розпорядників бюджетних коштів, в тому числі місцевих бюджетів, визначає Бюджетний кодекс України; - у грудні 2016 року Комунальним закладом "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" ДОР" проведено закупівлю товару, за результатами якої вказаним закладом укладено з ФОП Вербицьким Іваном Володимировичем договір № 8/х від 10.02.2017 на загальну суму 408 000 грн.; - за умовами договору постачальник зобов'язується поставити замовникові товар - м'ясо великої рогатої худоби родини бикових, кількістю 5250 кг; - в подальшому додатковою угодою № б/н від 27.12.2017 сторони узгодили продовжити термін дії договору № 8/х до 31.03.2018 відповідно до пункту 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі"; - загалом за 2017 рік згідно договору № 8/х від 10.02.2017 з ФОП Вербицьким І.В. проведено розрахунків на суму 407 999 грн 23 коп.; - як вбачається, двосторонній договір № 8/х від 10.02.2017 укладений між Комунальним закладом "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" (правонаступником якого є КП "КПТД"ДОР") та фізичною особою-підприємцем Вербицьким Іваном Володимировичем, при цьому Дніпропетровська обласна рада не є стороною вказаного договору та не є головним розпорядником бюджетних коштів для КП "КПТД ДОР"; - рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/4-р/к від 23.03.2021 визнано, що ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі, при цьому, відповідно до вказаного рішення встановлено, що оскільки станом на дату прийняття рішення ФОП Григором К.М. та ФОП Вербицьким І.В. припинено підприємницьку діяльність, то вони не є суб'єктами господарювання в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та, відповідно не підпадають під критерії визначені ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Також відповідач-1 у відзиві (вх.№22004/24 від 03.05.2024) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", Вербицького Івана Володимировича, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору №8/х від 10.02.2017 року про закупівлю та стягнення 407 999,23 грн., обґрунтовуючи це тим, що: - як вбачається з позову його підставами визначено порушення відповідачами вимог законодавства в сфері публічних закупівель, а саме - під час здійснення публічних закупівель товару "Яловичина охолоджена м'якоть 3000 кг" (ДК 021:2015:15111100-0 - Яловичина, ДК 016:2010:10.11.1 - М'ясо великої рогатої худоби, свиней, овець. кіз, коней та інших тварин родини конячих, свіже чи охолоджене" (ідентифікатор закупівлі: UA-2016-12-26-000612-b); - очікувана вартість предмета закупівлі становила 472 500 грн., участь у закупівлі приймало 3 учасника, що підтверджується реєстром отриманих пропозицій та звітом про результати проведеної процедури закупівлі, а саме: - ФОП Вербицький Іван Володимирович (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з первинною ціновою пропозицією у сумі 451 500 грн. та остаточною ціновою пропозицією у 408 000 грн.; - ФОП Григор Костянтин Миколайович (РНОКПП - НОМЕР_2 ) з первинною ціновою пропозицією у сумі 435 750 грн. та остаточною ціновою пропозицією у 408 050 грн.; - ТОВ "УКРПРОДДОНСЕРВІС" (ЄРДПОУ 37383711) з первинною ціновою пропозицією у сумі 448 822,50 грн. та остаточною ціновою пропозицією у 408 100 грн.; - за результатами проведених відкритих торгів 10.02.2017 року між КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" ДОР" та ФОП Вербицький Іван Володимирович, як з переможцем закупівлі та цінова пропозиція якого була найбільш економічно вигідною, укладено договір про закупівлю № 8/х на загальну суму 408 000 грн.; - загалом за 2017 рік згідно договору від 10.02.2017 року №8/х проведено розрахунків з ФОП Вербицьким І.В. на суму 407 999 грн. 23 коп. за кошти місцевого бюджету, що підтверджуються листом КП "КПТД ДОР" від 08.03.2024 №08/381-24 та випискою платіжних інструкцій; - рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/4-р/к визнано, що ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у вищевказаній закупівлі; - під час розгляду вказаної справи встановлено наступну узгоджену поведінку ФОП Вербицького І.В. та ФОП Григора К.М., що стосується спотворення результатів вищевказаних торгів: здійснення дій з однакових ІР - адрес (при подачі тендерних пропозицій, подачі звітності до органів ДПС, здійсненні банківських операцій, участі в аукціоні); здійснення оплати задля участі у закупівлях однією і той же третьою особою; створення та редагували файлів тендерної пропозиції на одному пристрої (схожість метаданих та наявність однакових дефектів (плям) на сканкопіях документів); використання приміщень за однією адресою; використання однакових реєстраційних даних у е-mail адресах, вказане рішення обґрунтоване тим, у процесі участі в вищевказаній процедурі закупівлі ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою конкуренції, тим самим вчиняли антиконкурентні узгоджені дії, через вчинення ФОП Вербицьким І.В. та ФОП Григором К.М. антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб'єктами господарювання під час підготовки та участі у процедурі закупівлі не відбувалося, тобто суб'єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів, внаслідок чого замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не внаслідок економічної конкуренції, а внаслідок узгодженої конкурентної поведінки; - КП "КПТД ДОР" вважає, що прокурором неправильно визначені органи, покликані захищати порушені інтереси держави у спірних правовідносинах, пов'язаних зі здійсненням публічних закупівель, і, зокрема Дніпропетровська обласна рада та Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації такими органами не є; - КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР" було створене за рішенням Дніпропетровської обласної ради від 22 червня 2018 року № 342-13/VІІ відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" шляхом перетворення комунального закладу "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради" у комунальне підприємство "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" (п.1.3. Статуту КП "КПТД" ДОР" в новій редакції, затвердженій рішенням ДОР від 16.06.2021 року №83-6/VIII); - відповідно до законодавства України та статуту КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР", Дніпропетровська обласна рада є органом управління майном підприємства (п. 1.5 Статуту КП "КПТД" ДОР"); - КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР" є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, тобто, наділене правом звернення до суду за захистом свого порушеного права; обласна рада як орган управління майном КП "КПТД" ДОР" не несе відповідальності за його зобов'язаннями, не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов'язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору № 8/х від 10.02.2017 року безпосередньо між КП "КПТД" ДОР" та ФОП Вербицький І.В., окрім того, обласна рада не є розпорядником коштів для КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР" в розумінні бюджетного законодавства; - звертаючись з позовом у цій справі, прокурор помилково визначив Дніпропетровську обласну раду як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, чинним законодавством визначено органи, наділені функцією контролю щодо здійснення публічних закупівель та використанням бюджетних коштів, обласні ради не належать до таких органів та не наділені відповідними повноваженнями; - обидва позивача по даній справі не визнають наявність у себе належних повноважень по представництву "інтересу держави" у спірних правовідносинах, які б надавали право прокурору стверджувати про фактичне неналежне виконання ними компетенції по захисту такого "інтересу держави", а тому, як наслідок, визначення прокурором як позивачів по справі Дніпропетровську обласну раду та Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації є помилковим та необґрунтованим; - прокурор, спираючись на рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/4-р/к, яким визнано, що ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у вищевказаній закупівлі, стверджує про порушення ФОП Вербицький І.В. положень Закону України "Про публічні закупівлі", при цьому, ні в матеріалах справи, ні в позовній заяві прокурора не містяться посилання на факти порушень з боку замовника або його посадових осіб при здійсненні закупівлі, а, отже, визначення КП "КПТД ДОР" відповідачем по даній справі є необґрунтованим; - держава, в разі порушення її інтересів у сфері публічних закупівель, має право звертатись до суду за їх захистом через орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист таких інтересів держави; - у спірних правовідносинах таким органом є Держаудитслужба, і, у свою чергу, в разі неналежного виконання Держаудитслужбою своїх повноважень із захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель, прокурор отримує підстави для представництва в суді законних інтересів держави відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №1697-VII; - КП "КПТД ДОР" вважає, що прокурор, звертаючись до господарського суду з цим позовом, порушив вимоги частини 4 статті 53 ГПК України, що є наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідач-2 у заяві (вх.№22132/24 від 03.05.2024) про розгляд справи без участі представника відповідача-2 просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача-2.
Також відповідач-2 у відзиві (вх.№22138/24 від 03.05.2024) на позовну заяву про визнання недійсним договору та стягнення коштів просить суд відмовити позивачам у задоволені позовних вимог в повному обсязі, зважаючи на пропуск встановлено строку для звернення до суду, обґрунтовуючи це тим, що: - договір поставки товару від 10.02.2017 №8/х, укладений між комунальним закладом "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", та фізичною особою - підприємцем Вербицьким Іваном Володимировичем, було виконано відповідачем-2 в повному обсязі, жодних зауважень щодо неналежного виконання або невиконання зазначеного договору від покупця не надходило; - в електронній системі закупівель Prozorro було опубліковано звіт про виконання відповідного договору; - згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець Вербицький І.В. припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням 26.02.2021, про що внесений запис №2002270060004047112; - визначені прокурором інтереси держави, які порушені внаслідок недотримання визначеної законодавством процедури державної закупівлі, повинні мати матеріальний вираз, обраний прокурором спосіб захисту таких прав, без вимоги про застосування реституції або відшкодування шкоди чи збитків, не може забезпечити їх реального захисту; - особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме має довести, що її права та законні інтереси, як заінтересованої особи, безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено; - реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених обставин; - правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції; - як стверджує прокурор, договір про закупівлю від 10.02.2017 №8/х завідомо суперечить інтересам держави і суспільства з умислу ФОП. Вербицького І.В., а саме-вчинення останнім антиконкурентних узгоджених дій, що вплинули на результат торгів; - застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочинну є неправомірним; - спірний правочин виконано у 2017 році, а прокурор звернувся до суду з позовом у квітні 2024, тобто з пропуском встановленого статтею 250 ГК України строку застосування адміністративно - господарських санкцій, що виключає можливість задоволення позовних вимог прокурора в цій частині.
Прокуратура у відповіді (вх.№23803/24 від 14.05.2024) на відзив просить відзив представника відповідача Івановського Ю.О. на позовну заяву Криворізької північної окружної прокуратури відхилити, позовні вимоги окружної прокуратури задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що: - окружною прокуратурою встановлено, що Комунальним закладом "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради" у грудні 2016 року проведено закупівлю товару "Яловичина охолоджена м'якоть 3000 кг" (ДК 021:2015: 15111100-0 - Яловичина, ДК 016:2010: 10.11.1 - М'ясо великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней та інших тварин родини конячих, свіже чи охолоджене, ідентифікатор закупівлі UA-2016-12-26-000612-b), участь у вказаній закупівлі приймало 3 учасника, а саме: ФОП Вербицький Іван Володимирович (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з первинною ціновою пропозицією у сумі 451 500 грн. та остаточною ціновою пропозицією у 408 000 грн.; ФОП Григор Костянтин Миколайович (РНОКПП - НОМЕР_2 ) ) з первинною ціновою пропозицією у сумі 435 750 грн. та остаточною ціновою пропозицією у 408 050 грн.; ТОВ "Укрпроддонсервіс" (ЄРДПОУ 37383711) з первинною ціновою пропозицією у сумі 448 822,50 грн. та остаточною ціновою пропозицією у 408 100 грн.; - за результатами проведених відкритих торгів 10.02.2017 між КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" ДОР" та ФОП Вербицький Іван Володимирович, як з переможцем закупівлі та цінова пропозиція якого була найбільш економічно вигідною, укладено договір про закупівлю № 8/х на загальну суму 408 000 грн.; - згідно з пунктами 10.1.-10.2 договору між сторонами виникли до укладання договору та визначили строк його дії з 01.02.2017 по 25.12.2017 включно, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, дія цього договору може продовжитись на строк достатній для проведення процедури на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, якщо видатки на цю мету затверджено у встановленому порядку; - додатковою угодою від 27.12.2017 № б/н сторони узгодили, що відповідно до пункту 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" термін дії договору про закупівлю від 10.02.2017 №8/х подовжується до 31.03.2018 (на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на 2018 рік в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договору укладеному у 2017 році); - загалом за 2017 рік згідно договору від 10.02.2017 №8/х проведено розрахунків з ФОП Вербицьким І.В. на суму 407 999 грн. 23 коп. за кошти місцевого бюджету, що підтверджуються листом КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" ДОР" від 08.03.2024 №08/381-24 та випискою платіжних інструкцій; - рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/4-р/к визнано, що ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у вищевказаній закупівлі; - орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ФОП Вербицьким І.В., результатів торгів, протиправність таких дій полягала в їх спрямованні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь - якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником; - узгоджений характер дій ФОП Вербицький І.В. указує як на усвідомлення ним їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору); - вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій зазначеного підприємства свідчить про їх умисність, придбання замовником товарів відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендеру її видимості, поведінка ФОП Вербицького І.В. під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель; - завідомо суперечлива мета дій ФОП Вербицького І.В. полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів та у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах, а тому договір про закупівлю від 10.02.2017 №8/х завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї із сторін договору ФОП Вербицького І.В., і підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України; - ФОП Вербицький І.В., маючи намір щодо отримання права на укладення договору про закупівлю від 10.02.2017 №8/х з метою одержання прибутку, вдався до порушення інтересів держави та суспільства, тому грошові кошти в сумі 407 999 грн. 23 копійки, які були перераховані Комунальним закладом "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради" ФОП Вербицькому І.В. на виконання вказаного договору, підлягають стягненню з останнього на користь КП "КПТД ДОР", як правонаступника, та в подальшому з комунального підприємства - у дохід держави; - про факт вчинення ФОП Вербицьким І.В. антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів тендера, проведеного КП "КПТД №2" ДОР" стало відомо з рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/4-р/к у справі №54/29-20, як наслідок, про порушення договором інтересів держави та суспільства з умислу ФОП Вербицького І.В. та про особу, яка його вчинила, позивач і прокурор могли довідатися лише 23.03.2021, а отже, з цього дня розпочався перебіг строку позовної давності; - строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності не пропущений.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 задоволено клопотання Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" (вх.№23263/24 від 13.05.2024) про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження частково, продовжено підготовче провадження в межах розумного строку та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 29.05.2024 о 16:00 год.
Позивач-2 у клопотанні (вх.№25462/24 від 23.05.2024) просить перенести судове засідання по справі №904/1276/24 призначене на 29.05.2024 о 16:00, посилаючись на те, що: - представник позивача-2 з 27.05.2024 по 07.06.2024 буде перебувати у відпустці, що підтверджується наказом від 02.05.2024 №145-0; - відповідно до штатного розпису у Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації існує лише одна одиниця головного спеціаліста - юрисконсульта.
Відповідач-1 у клопотанні (вх.№26164/24 від 28.05.2024) просить суд зупинити провадження у справі №904/1276/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №918/1043/21, посилаючись на те, що: - у даній справі прокурор просить стягнути кошти з відповідачів шляхом застосування реституції; - обставини у справі №904/1276/24 є подібними до обставин у справі №918/1043/21; - при розгляді справи №918/1043/21 буде встановлено можливість застосування односторонньої реституції, що виключає можливість остаточного вирішення спору в справі №904/1276/24 до вирішення спору в справі №918/1043/21.
У судове засідання 29.05.2024 з'явилися прокурор, повноважні представники позивача-1 та відповідача-1, представники позивача-2, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
29 травня 2024 року від судді Загинайко Т.В. надійшла заява про самовідвід, в якій суддя просить відвести її від розгляду справи №904/1276/24 у зв'язку з тим, що представник позивача-2 - Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Синьогіна Я.В. є колишньою співробітницею Господарського суду Дніпропетровської області, яка працювала безпосередньо із суддею Загинайко Т.В., як помічник судді. Вказана обставина може викликати сумнів у неупередженості судді Загинайко Т.В., що є підставою для самовідводу. Також суд зауважує, що позивач-2 у клопотанні (вх.№25462/24 від 23.05.2024) повідомив, що відповідно до штатного розпису у Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації існує лише одна одиниця головного спеціаліста - юрисконсульта.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024 заяву судді Загинайко Т.В. про самовідвід від розгляду справи №904/1276/24 задоволено, а матеріали вказаної справи передані для вирішення питання щодо проведення повторного автоматизованого розподіл справи, у зв'язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді Загинайко Т.В. при розгляді даної справи, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України.
Розпорядженням №164 від 31.05.2024 керівника апарату відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх.№4-1239/24 справи №904/1276/24.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 справа № 904/1276/19 розподілена судді Бондарєву Е.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 прийнято справу № 904/1276/24 до провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2024 о 09:30год.
Ухвалою суду від 01.07.2024 зупинено провадження у справі №904/1276/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №918/1043/21.
05 листопада 2024 року від Дніпропетровської обласної ради до господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 0611.2024 №508 у зв'язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Бондарєва Е.М., відповідно до пункту п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. № 4-1239/24 справи 904/1276/24.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 справу №904/1276/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 11.11.2024 прийнято справу №904/1276/24 до свого провадження; поновлено провадження у справі №904/1276/23 та призначено підготовче засідання на 09.12.24.
Відповідачі та третя особа у підготовче засідання не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Ухвалу суду від 11.11.2024 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача-1 та третьої особи 12.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 125-126 том 2).
Направлена судом на адресу відповідача-2: АДРЕСА_3 , ухвала суду про поновлення провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 підготовче засідання відкладено на 13.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2025 зупинено провадження у справі №904/1276/24 на період до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №922/3456/23.
08 квітня 2026 року від ОСОБА_1 до господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень 19.12.2025 Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду винесена постанова по справі №922/3456/23 до розгляду якої була зупинена справа №904/1276/24, тобто підстави зупинення провадження по даній справі відпали.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 задоволено клопотання Вербицького І. В. про поновлення провадження у справі; поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.04.2026.
Третя особа надала до суду письмові пояснення (вх. №19357/26 від 21.04.2026, а.с.35-37 том 3), в яких зазначила, що позиція третьої особи, викладена письмових поясненнях Відділення від 24.04.2024 не змінилась і відсутні заперечення по суті спору з урахуванням висновків суду, викладених в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23. Щодо повноважень особи, яка підписала пояснення в порядку самопредставництва посилається на приписи статті 15 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" відповідно до якої посадові особи Відділення з метою виконання завдань можуть забезпечувати самопредставництво інтересів Антимонопольного комітету України та його органів у суді. Відомості про особу, яка підписала заяву внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та фізичних формувань, витяг з якого додається. Таким чином, ця заява підписана уповноваженою особою Відділення, яка діє в порядку самопредставництва відповідно до вимог ГПК України.
21 квітня 2026 року від позивача-1, Дніпропетровської обласної ради, надійшли письмові пояснення (вх. № 19377/26, а.с.44-45 том 3), в яких звертає увагу суду на те, що приписи частини 3 статті 228 ЦК України можуть застосовуватися лише у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.
Крім того, чинним законодавством визначено органи, наділені функцією контролю щодо здійснення публічних закупівель та використанням бюджетних коштів. Обласні ради не належать до таких органів та не наділені відповідними повноваженнями.
Від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення (вх.19438/26, а.с.53-56 том 3), в яких зазначає, що з урахуванням викладених висновків об'єднаної палати КГС в складі ВС викладених в постанові від 19.12.2025 по справі №922/3456/23, підтверджується позиція КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради" щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору про закупівлю від 10.02.2017 №8/х, укладеного між Комунальним закладом "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради", правонаступником якого є КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", та ФОП Вербицький І.В. У зв'язку з чим відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач-2, Департамент охорони здоров'я, в поясненнях по справі від 24.04.2026 (а.с.99 том 3) просить при розгляді справи врахувати позицію об'єднаної палати КГС в складі ВС, викладену в постанові від 19.12.2025 по справі №922/3456/23 щодо застосування частини 3 статті 228 ЦК України.
Прокурор надав пояснення від 29.04.2026, просить позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні 30.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2026, про що постановлено ухвалу.
06.05.2026 позивач-2, третя особа надали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.
Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 12.05.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Заслухавши доводи прокурора відділу прокуратури та позивача-1 та відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.06.2021 №83-61 затверджено Статут Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради" (далі - Статут).
Згідно з п. 1.2.-1.4. Статуту, Комунальне підприємство "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради" (далі - Підприємство) є лікарняним закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги третинної/високоспеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам у порядку та на умовах, установлених законодавством України та Статутом.
Комунальним закладом "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" Дніпропетровської обласної ради" у грудні 2016 року проведено закупівлю товару "Яловичина охолоджена м'якоть 3000 кг" (ДК 021:2015: 15111100-0 - Яловичина, ДК 016:2010: 10.11.1 - М'ясо великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней та інших тварин родини конячих, свіже чи охолоджене, ідентифікатор закупівлі UA-2016-12-26-000612-b).
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 472 500 грн.
Участь у вказаній закупівлі приймало 3 учасника, що підтверджується реєстром отриманих пропозицій та звітом про результати проведеної процедури закупівлі, а саме:
- ФОП Вербицький Іван Володимирович з первинною ціновою пропозицією у сумі 451 500 грн та остаточною ціновою пропозицією у 408 000 грн;
- ФОП Григор Костянтин Миколайович з первинною ціновою пропозицією у сумі 435 750 грн та остаточною ціновою пропозицією у 408 050 грн;
- ТОВ "Укрпроддонсервіс" з первинною ціновою пропозицією у сумі 448 822,50 грн та остаточною ціновою пропозицією у 408 100 грн.
За результатами проведених відкритих торгів, 10.02.2017 між КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" ДОР" та ФОП Вербицький Іван Володимирович, як з переможцем закупівлі та цінова пропозиція якого була найбільш економічно вигідною, укладено договір про закупівлю № 8/х на загальну суму 408 000 грн (а.с.19-21 том 1).
За умовами Договору Постачальник зобов'язується поставити Замовникові товари, зазначені в Додатку 1(специфікації), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари. Додаток (специфікація) є невід'ємною частиною договору (Додаток 1) (п.1.1. договору).
Найменування товару - Код ДК-021-2015 (СРV) - М'ясо великої рогатої худоби родини бикових (ДК 021:2015:15111000-9). Кількість товарів -5250кг (п.1.2 договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна очікувана ціна цього договору становить 408000 грн (чотириста вісім тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ та може бути зменшена в залежності від реального фінансування Замовника.
Пунктами 4.1. та 4.4. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару. Оплата рахунку Замовником здійснюється протягом 15 банківських днів з дня його надходження до закладу.
Згідно з п.п. 10.1.-10.2 Договору, на підставі ст. 631 Цивільного Кодексу України відносини між Сторонами виникли до укладання договору та визначили строк його дії з 01.02.2017 по 25.12.2017 включно, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Дія цього Договору може продовжитись на строк достатній для проведення процедури на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено у встановленому порядку Додатковою угодою від 27.12.2017 № б/н сторони узгодили, що відповідно до п. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" термін дії договору про закупівлю від 10.02.2017 №8/х подовжується до 31.03.2018 (на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на 2018 рік в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договору укладеному у 2017 році).
Загалом за 2017 рік згідно договору від 10.02.2017 №8/х проведено розрахунків з ФОП Вербицьким І.В. на суму 407 999 грн 23 копійки за кошти місцевого бюджету, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.70-86 том 1):
№ 2305 від 15.11.2017 на суму 1251,36грн; № 2579 від 15.12.2017 на суму 7 763,65грн; № 2163 від 30.10.2017 на суму 8 863,80грн; № 2345 від 20.11.2017 на суму 9698,04грн; № 2486 від 30.11.2017 на суму 11470,80грн; № 2279 від 10.11.2017 на суму 11783,64грн; № 2102 від 20.10.2017 на суму 12513,6грн; № 2525 від 12.12.2017 на суму 12513,6грн; № 2009 від 11.10.2017 на суму 13746,00грн; № 2070 від 19.10.2017 на суму 16116,00грн; № 12874 від 22.09.2017 на суму 2 585,4грн; № 1288 від 18.07.2017 на суму 5 170,80грн; № 1421 від 28.07.2017 на суму 13 357,9грн; № 1829 від 20.09.2017 на суму 14 219,79грн; № 1359 від 25.07.2017 на суму 14 650,60грн; № 1544 від 14.08.2017 на суму 14 650,60грн; № 1606 від 22.08.2017 на суму 14 650,60грн; № 1873 від 22.09.2017 на суму 17 538,00грн; № 1503 від 09.08.2017 на суму 17666,90грн; № 1958 від 29.09.2017 на суму 18 012,00грн; № 1689 від 31.08.2017 на суму 44813,60грн; № 599 від 25.04.2017 на суму 4 946,40грн; № 665 від 28.04.2017 на суму 7 419,60грн; № 736 від 13.05.2017 на суму 7 756,2грн; № 694 від 13.05.2017 на суму 7 756,2грн; № 1096 від 23.06.2017 на суму 4 479,80грн; № 805 від 24.05.2017 на суму 10 255,42грн; № 1014 від 19.06.2017 на суму 10 341,6грн; № 961 від 14.06.2017 на суму 11 461,94грн; № 1167 від 29.06.2017 на суму 18787,24грн; № 852 від 29.05.2017 на суму 21975,90грн; № 168 від 27.02.2017 на суму 6 839,36грн; № 167 від 27.02.2017 на суму 7 942,98грн.
Проведення розрахунків у зазначеній сумі підтверджується також листом КП "КПТД" ДОР" від 08.03.2024 №08/381-24 (а.с.27 том 1).
Надалі рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/4-р/к визнано, що ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у вищевказаній закупівлі (а.с.43-53 том 1).
Під час розгляду вказаної справи встановлено наступну узгоджену поведінку ФОП Вербицького І.В. та ФОП Григора К.М., що стосується спотворення результатів вищевказаних торгів:
здійснення дій з однакових ІР - адрес (при подачі тендерних пропозицій, подачі звітності до органів ДПС, здійсненні банківських операцій, участі в аукціоні);
здійснення оплати задля участі у закупівлях однією і той же третьою особою; створення та редагували файлів тендерної пропозиції на одному пристрої (схожість метаданих та наявність однакових дефектів (плям) на сканкопіях документів);
використання приміщень за однією адресою; використання однакових реєстраційних даних у е-mail адресах.
З огляду на вищезазначене, адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у своєму рішенні від 23.03.2021 №54/4-р/к дійшла висновку, що під час підготовки та участі у процедурі закупівлі ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою.
Узгодивши свою поведінку та тендерні пропозиції, ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведеної закупівлі, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Оскільки, станом на дату прийняття рішення ФОП Вербицький І.В. та ФОП Григор К.М. припинено підприємницьку діяльність, то вони не є суб'єктами господарювання в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та, відповідно, не підпадають під критерії, визначені частиною першою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Тому, за рішенням Адміністративної колегії, вказані особи не притягались до відповідальності у виді штрафу за виявлені порушення.
Рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 23.03.2021 №54/4-р/к від 30.03.2021 № 54/6-р/к у справі № 54/29-20 не оскаржено у судовому порядку.
Як стверджує прокурор, очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері є вчинення відповідачем-2 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати закупівлі, що призвело до придбання послуг за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками закупівлі її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуг з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
Вказане, за доводами прокурора, є підставою для визнання недійсним спірного договору на підставі ст. 228 ЦК України та застосування наслідків недійсності правочину передбачених цією статтею.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою, третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Аналогічна за змістом норма містилася у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України (яка була чинною на час виникнення спірних відносин).
За приписами частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також враховує, що провадження у цій справі (№904/1276/24) було зупинено до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Так, у постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи питання щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК, суд має враховувати що санкції, передбачені ч.3 ст.228 ЦК, ч.1 ст.208 ГК є не компенсаційними, а конфіскаційними санкціями, які передбачають стягнення усього отриманого за правочином на користь держави. Ці санкції спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства. Застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.228 ЦК є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції. ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що для дотримання принципу пропорційності цивільна конфіскація має стосуватися майна, яке було отримане від злочинної діяльності, незаконного збагачення, майна, джерела походження якого сторона не могла пояснити, або майна, яке безпосередньо використовувалося при здійсненні злочинної діяльності. ЄСПЛ також визнав небезпечною тенденцію поширення конфіскації без вироку суду на випадки звичайних адміністративних порушень.
У зазначеній постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків:
- вирішуючи питання щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК суд має враховувати що санкції, передбачені ч.3 ст.228 ЦК, ч.1 ст.208 ГК є не компенсаційними, а конфіскаційними санкціями, які передбачають стягнення усього отриманого за правочином на користь держави. Ці санкції спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства (п.74);
- конфіскація без вироку суду (Non-Conviction Based Confiscation - NCBC) розглядається ЄСПЛ як втручання у право власності, захищене ст.1 Першого протоколу до Конвенції (п.75);
- застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.228 ЦК є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Відповідно до зазначеної статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (п.76);
- ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що для дотримання принципу пропорційності цивільна конфіскація має стосуватися майна, яке було отримане від злочинної діяльності, незаконного збагачення, майна, джерела походження якого сторона не могла пояснити, або майна, яке безпосередньо використовувалося при здійсненні злочинної діяльності. ЄСПЛ також визнав небезпечною тенденцію поширення конфіскації без вироку суду на випадки звичайних адміністративних порушень (п.92);
- при визначенні підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо) (п.105);
- ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчиненні особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції (п.105);
- ЄСПЛ звертає увагу на важливість дотримання принципу пропорційності втручання і щодо добросовісного власника майна (у нашому випадку - добросовісної сторони правочину) (п.106);
- на перший погляд, приписи ч.3 ст.228 ЦК свідчать про те, що втручання у право володіння майном добросовісного учасника правочину не відбувається, невинна особа не має зазнавати збитків через недійсний правочин, адже сторона має отримати від порушника назад своє майно, а з неї стягується в дохід держави лише те, що вона отримала від порушника (п.107);
- втім, Об'єднана палата вважає, що за умови застосування відповідних приписів ч.3 ст.228 ЦК, відбувається непропорційне втручання в право власності й добросовісного учасника (п. 108);
- по-перше, добросовісна сторона все одно втрачає очікуваний результат угоди. Вона витратила час, ресурси, можливо зазнала упущеної вигоди і зрештою залишиться ні з чим (лише зі своїм початковим майном/грошима). Якщо правочин був вигідним для неї, позбавлення майна чи прибутку може відчуватися як покарання, хоча умислу з її боку не було (п.109);
-по-друге, конфіскація майна добросовісної сторони (того, що вона отримала від іншого учасника) означає, що держава вилучає майно у особи, яка не вчинила свідомого порушення. Такий крок потребує дуже переконливого обґрунтування публічним інтересом. ЄСПЛ у подібних справах перевіряє, чи не було можливості обмежитися менш суворими заходами щодо невинної особи (справа "Air Canada v. the United Kingdom") (п.110).
На підставі аналізу вказаної вище постанови Об'єднаної палати, для застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України має бути доведено сукупність таких обставин:
- наявність конкретної мети правочину, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;
- причинно-наслідковий зв'язок між такою метою та наслідками правочину;
- умисел сторони (сторін) на досягнення цієї протиправної мети;
- пропорційність обраного засобу втручання (санкції) легітимній меті захисту публічних інтересів.
При цьому державні інтереси - це інтереси, пов'язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (рішення Конституційного Суду України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999).
Поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.
У контексті публічних закупівель такими інтересами є забезпечення добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 95 вищезазначеної постанови також зазначила, що антиконкурентна поведінка спрямована на спотворення конкуренції між учасниками торгів, але не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підривати її інтереси. Тому така поведінка сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у значенні ч.3 ст.228 ЦК.
Прокурор обґрунтовує позов тим, що встановлений рішенням Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/4-р/к факт антиконкурентних узгоджених дій ФОП Вербицького І.В. та ФОП Григор К.М. під час участі у відкритих торгах свідчить про завідомо протиправну мету дій відповідача-2, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а відтак про наявність підстав для визнання договору недійсним за ч.3 ст.228 ЦК України та застосування наслідків, передбачених цією нормою, з огляду на наявність умислу у відповідача-2 і відсутність підстав для аналогічного висновку щодо замовника закупівлі.
Суд зазначає, що сам по собі встановлений рішенням органу Антимонопольного комітету України факт антиконкурентних узгоджених дій не звільняє прокурора від обов'язку довести сукупність обставин, необхідних для застосування частини третьої статті 228 ЦК України. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18.
Отже, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України факт антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів свідчить про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, однак не є достатнім для висновку про те, що укладений за результатами торгів договір був спрямований на досягнення мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у розумінні частини третьої статті 228 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджується, що спірний договір виконано сторонами належним чином: товар поставлено, прийнято без зауважень та оплачено. Водночас матеріали справи не містять доказів недобросовісної поведінки замовника закупівлі.
Прокурор не надав належних і допустимих доказів того, що внаслідок укладення та виконання спірного договору замовник здійснив переплату бюджетних коштів, отримав товар за завідомо завищеною ціною або зазнав інших значних майнових втрат, співмірних із конфіскаційною санкцією, що заявляється до застосування. Також не доведено, що на момент закупівлі існували реальні альтернативні тендерні пропозиції, які об'єктивно забезпечували істотну економію бюджетних коштів, однак були усунуті саме внаслідок встановлених Антимонопольним комітетом України антиконкурентних узгоджених дій.
Зокрема, не довів спрямованість і відповідність спірного правочину ознакам, які б свідчили про посягання на суспільні, економічні чи соціальні основи держави і суспільства. При цьому, обвинувальний вирок у кримінальному провадженні, який би мав преюдиційне значення для цієї господарської справи, не виносився та прокурором суду не надавався.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що прокурором не доведено наступних обставин: наявності мети спірного правочину, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; заподіяння державі та суспільству значних збитків, а також безпідставного збагачення відповідача-2; причинно-наслідкового зв'язку між встановленими антиконкурентними узгодженими діями учасників торгів та погіршенням майнового становища держави.
Таким чином, прокурором не доведено наявності сукупності умов, необхідних для визнання спірного договору недійсним саме на підставі частини 3 статті 228 ЦК України та застосування наслідків, передбачених цією нормою.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що укладений між відповідачами правочин не в повній мірі відповідає основним принципам закупівель за публічні кошти. Водночас у суду відсутні підстави вважати, що оспорюваний правочин не відповідає інтересам держави і суспільству у відповідності до частини третьої статті 228 ЦК України.
Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене вище та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у позові Керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору від 10.02.2017 №8/х про закупівлю та стягнення 407 999,23грн.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором суд враховує наступне.
Положеннями статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно з положеннями ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз положень статті 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20.
Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Така правова позиція висвітлена Верховним Судом у його постановах від 13.03.2018 у справі №911/620/17, від 13.11.2018 у справі №910/2989/18.
У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
При цьому, прокурору достатньо дотримуватися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
За доводами прокурора інтереси держави порушені тим, що внаслідок антиконкурентних узгоджених дій ФОП Вербицького І.В. та ФОП Григор К.М., які полягали у здійснення дій з однакових ІР - адрес (при подачі тендерних пропозицій, подачі звітності до органів ДПС, здійсненні банківських операцій, участі в аукціоні); здійснення оплати задля участі у закупівлях однією і той же третьою особою; створення та редагували файлів тендерної пропозиції на одному пристрої (схожість метаданих та наявність однакових дефектів (плям) на сканкопіях документів); використання приміщень за однією адресою; використання однакових реєстраційних даних у е-mail адресах, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
Криворізькою північною окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено на адресу Дніпропетровської обласної ради лист (запит) від 13.03.2024 за № 58-2101ВИХ-24 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування, строком надання відповіді до 18.03.2024.
Відповідь від Дніпропетровської обласної ради на момент пред'явлення позову до Криворізької північної окружної прокуратури не надійшла.
Крім того, Криворізькою північною окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено на адресу Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації лист (запит) за від 06.03.2024 №58-1897ВИХ-24 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.
На вказаний запит Департаментом охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації надано відповідь від 07.03.2024 №2180/0/29-24, згідно якої встановлено, що департаментом, незважаючи на виявлені прокуратурою явні порушення вимог законодавства України у сфері публічних закупівель, які призвели до витрачання бюджетних коштів в умовах антиконкурентних узгоджених дій, не вживаються заходи щодо визнання недійсним спірного договору та стягнення сплачених коштів в дохід держави.
Отже, компетентний орган, будучи обізнаним про обставини можливого порушення інтересів держави, самостійно заходів судового захисту не вжив.
За таких обставин, з урахуванням дотримання прокурором порядку, визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", суд вважає, що у прокурора були наявні підстави для представництва інтересів держави у спірних відносинах.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору залишаються за прокурором.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації до відповідача-1: Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", відповідача-2: ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним договору від 10.02.2017 №8/х про закупівлю та стягнення 407 999,23грн - залишити без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору залишити за прокурором.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.05.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва