вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
12.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7497/25
За позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Філатової Наталії Миколаївни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Большакова А.О.
Представники:
Від позивача: Сеїна О.О., самопредставництво, (в режимі відеоконференції)
Від відповідача: Кузьменко В.М., адвокат, ордер серії АЕ №1463058 від 12.01.2026 (в режимі відеоконференції)
Від третьої особи: не з'явився
Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета спору просить:
- розірвати договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1211000000:02:020:0018, площа 0,0191га, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Соборності,49в), укладений між Криворізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Філатовою Наталією Миколаївною, зареєстрований у Виконавчому комітеті Криворізької міської ради 04.10.2024 за №57056644;
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Кривого Рогу на вул. Соборності, 49в у м. Кривому Розі, яка використовується фізичною особою-підприємцем Філатовою Наталією Миколаївною, шляхом демонтажу самочинно побудованих споруд;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Філатову Наталію Миколаївну повернути територіальній громаді в особі Криворізької міської ради земельну ділянку (кадастровий номер 1211000000:02:020:0018, площа 0,0191 га, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Соборності,49в) за актом приймання-передачі.
В обґрунтування позовних вимог міська рада зазначає, що між Криворізькою міською радою та ТОВ "Аптека КР" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0191га з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018 строком на п'ять років з можливістю його поновлення. Земельна ділянка передана в оренду для розміщення будівлі торговельно-зупиночного комплексу. 21.11.2024 ФОП Філатова Н.М. на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна придбала у ТОВ "Аптека КР" торгівельно-зупиночний комплекс по вул. Соборності,49в, який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018. Речове право оренди ФОП Філатової Н.М. зареєстровано, індексний номер 76211206 від 21.11.2024 приватним нотаріусом Кучман І.І. Під час проведення ТОВ "Геохора Плюс" комплексу геодезичних вишукувань стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018 встановлено факт порушення меж земельної ділянки за рахунок самочинного розміщення споруд громадського харчування та продажу овочів та фруктів. Площа фактично зайнятої земельної ділянки складає 0,0300га. При цьому дозвільні документи стосовно будівництва нежитлової будівлі на спірній земельній ділянці відсутні, що є порушенням статті 25 Закону України "Про оренду землі". Відповідно до умов договору орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші споруди та закладати багаторічні насадження. Будь-яке будівництво чи реконструкція існуючих будівель на наданій в оренду земельній ділянці та зміна її цільового використання без відповідного дозволу не допускається та є підставою для розірвання договору оренди. Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. У разі розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний привести її в належний стан та повернути орендодавцю. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій території, а при необхідності - і знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що жодного відношення до самочинного розміщення некапітальних споруд біля належної їй нежитлової будівлі немає. Передана в оренду земельна ділянка має чіткі межі встановлені у натурі, як наслідок, Договір оренди регулює правовідносини лише в межах переданої в оренду земельної ділянки. Як вбачається з планів наявних в Технічному звіті наданому Позивачем споруди розміщенні на інших земельних ділянках, а отже питання пов'язані з ними ніяким чином не розповсюджуються на умови Договору оренди. Стосовно самих споруд зазначає, що Філатова Н.М. не розміщувала ніяких споруд біля належної їй нежитлової будівлі і не має ніякого відношення до них. Дані споруди не являються частиною нежитлової будівлі і розміщені на інших земельних ділянках. Таким чином, відсутній предмет спору в межах діючого договору оренди земельної ділянки площею 0,0191га, що є підставою для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Крім того, позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки належним способом захисту прав позивача, як власника земельних ділянок на яких фактично розташовані спірні споруди є питання, саме знесення цих споруд і відновлення становища, яке існувало до цього, а не розірвання договору оренди земельної ділянки на якій вони фактично не перебувають.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 справу №904/7497/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.01.2026.
З 29.01.2026 підготовче засідання відкладено на 17.02.2026.
16 лютого 2026 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Клопотання вмотивовано тим, що самовільно збудовані споруди знаходяться не на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018. Як наслідок не розповсюджуються на сферу дії умов Договору оренди, а тому в даному випадку не відбулося ніякого порушення умов спірного Договору оренди. Крім того, Філатова Наталія Павлівна не має ніякого відношення до спірних споруд. З чого вбачається, що відсутній предмет спору в межах діючого договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1211000000:02:020:0018, площа 0,0191 га, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 49 в).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (див., зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Верховний Суд зазначає, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову необхідно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 також виснувала, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо). Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
З огляду на відсутність доказів усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою, суд не вбачає підстав задовольнити клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Крім того, суд враховує, що 17 лютого 2026 року від позивача до господарського суду надійшла заява про зміну предмета спору, до заявлених вимог позивачем додано ще одну вимогу - про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самочинно побудованих споруд.
З 17.02.2026 підготовче засідання відкладено на 05.03.2026.
Третя особа у підготовче засідання не з'явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Ухвала суду від 05.03.2026 отримана третьою особою 13.03.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R068069610181, яке повернулося до суду (а.с. 34).
Ухвалою суду від 05.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/7497/25 на тридцять днів до 06 квітня 2026 року включно, відкладено підготовче засідання у справі на 30.03.2026.
16 березня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (з урахуванням змінених позовних вимог).
Ухвалою суду від 30.03.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2026.
З 27.04.2026 розгляд справи відкладено до 12.05.2026.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 12.05.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Рішенням Криворізької міської ради від 08.12.2023 №2406 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для подальшого надання їх у користування та згоди на відновлення меж земельних ділянок" ТОВ "Аптека КР" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) площею 0,0191га (кадастровий номер 1211000000:02:020:0018) для подальшого надання їх у користування без зміни цільового призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Площа: 0,0191 га. Підстава - договір оренди земельної ділянки від 14.03.2007 № 040710800218. За вказаним договором Криворізька міська рада надавала в оренду ТОВ "Начало-2" строком на п'ять років земельну ділянку площею 191 кв.м. за адресою Косіора, 49В у Дзержинському районі м. Кривого Рогу (а.с.26-38 том 1).
Рішенням Криворізької міської ради від 28.08.2024 №3042 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку та надання земельних ділянок в оренду" затверджено технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) площею 0,0191га (кадастровий номер 1211000000:02:020:0018) та надано її ТОВ "Аптека КР" в оренду на п'ять років з можливістю поновлення договорів оренди з урахуванням вимог статті 126-1 Земельного кодексу України (а.с.39-41 том 1).
На виконання цього рішення, між Криворізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Аптека КР" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №2024546 від 19.09.2024 (а.с.19-22 том 1) площею 0,0191га з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018 строком на п'ять років.
Земельна ділянка передається в оренду для розміщення будівлі торговельно-зупиночного комплексу (п.14 договору).
Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (п.15 договору).
Згідно пункту 27 договору оренди забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки без проекту землеустрою щодо її відведення.
Права орендодавця визначені пунктом 28 договору оренди. Так орендодавець має право:
- здійснювати обстеження земельної ділянки з метою контролю за умовами її використання;
- вимагати дострокового розірвання договору у разі порушення орендарем умов цього договору на підставах і в порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема, у разі порушення умов використання земельної ділянки;
- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно із договором;
- погоджувати будівництво будівель та споруд на земельних ділянках відповідно до чинного законодавства України. Будь-яке будівництво чи реконструкція існуючих будівель на наданій в оренду земельній ділянці та зміна її цільового використання без відповідного дозволу, передбаченого чинним законодавством України, не допускаються;
- розміщення тимчасових споруд у межах орендованої земельної ділянки тільки за згодою міської ради тощо.
Відповідно до пункту 31 договору оренди орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором відповідно до встановлених меж.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін унаслідок не виконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, яке істотно перешкоджає її використанню (п.36 договору).
Пунктом 17 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, за актом приймання-передачі (повернення).
24 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека КР" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - торговельно-зупиночний комплекс літ. А-1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.111-114 том 1).
Згідно пункту 1.3. договору купівлі-продажу, нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, яка в приватній власності не перебуває. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-9954392342024 від 21.11.2024, земельна ділянка має цільове призначення 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа 0,0191га, сформований кадастровий номер -1211000000:02:020:0018.
04.10.2024 речове право оренди на земельну ділянку площею 0,0191 га зареєстровано за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право 57056644 (інформаційна довідка 451093439 від 07.11.2025 (а.с.17 том 1).
Підставою реєстрації права оренди є договір оренди землі№2024546 від 19.09.2024; договір купівлі-продажу від 21.11.2024.
У листопаді 2025 року, під час проведення ТОВ "Геохора Плюс" комплексу геодезичних вишукувань стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018 встановлено факт порушення меж земельної ділянки за рахунок самочинного розміщення споруд громадського харчування та продажу овочів та фруктів. Площа фактично зайнятої земельної ділянки складає 0,0300га. При цьому дозвільні документи стосовно будівництва нежитлової будівлі на спірній земельній ділянці відсутні, що є порушенням статті 25 Закону України "Про оренду землі" (Технічний звіт з інженерно-геодезичних вишукувань земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018 міститься в матеріалах справи, а.с.50- 70 том 1).
Таким чином, межі земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру, яка надана в користування відповідно до договору оренди земельної ділянки становить 0,0191га, а розмір фактично зайнятої земельної ділянки становить 0,0300га.
При цьому за інформацією відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради в реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутні відомості про реєстрацію декларативних та дозвільних документів стосовно будівництва (реконструкції) нежитлової будівлі за адресою: вул. Соборності,49В (лист від 06.11.2025 №4176/7-26), а.с.49 том 1.
Позивач зазначає, що відповідно до умов договору орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші споруди та закладати багаторічні насадження. Будь-яке будівництво чи реконструкція існуючих будівель на наданій в оренду земельній ділянці та зміна її цільового використання без відповідного дозволу не допускається та є підставою для розірвання договору оренди. Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. У разі розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний привести її в належний стан та повернути орендодавцю. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій території, а при необхідності - і знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.
Наведені обставини і є причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, її повернення та знесення самочинно збудованого об'єкту.
Предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути спірну земельну ділянку орендодавцеві та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого майна.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Підставою розірвання договору оренди позивач зазначає відсутність згоди на будівництво на його земельній ділянці будівель та споруд, нецільове використання земельної ділянки.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України "Про оренду землі").
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (с.13 цього Закону).
Відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Права та обов'язки орендодавця визначено ст. 24 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до цієї статті орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил тощо.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
Землекористувачі зобов'язані, зокрема: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки (підп.а) ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України).
Положеннями ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором (ч. 1 ст. 651 ЦК України).
Вказане узгоджується з положеннями Договору оренди №57056644 від 04.10.2024, укладеному між Криворізькою міською радою та ФОП Філатовою Н.М.
Пунктом 28 договору оренди передбачено право орендодавця:
- здійснювати обстеження земельної ділянки з метою контролю за умовами її використання;
- вимагати дострокового розірвання договору у разі порушення орендарем умов цього договору на підставах і в порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема, у разі порушення умов використання земельної ділянки;
- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно із договором;
- погоджувати будівництво будівель та споруд на земельних ділянках відповідно до чинного законодавства України. Будь-яке будівництво чи реконструкція існуючих будівель на наданій в оренду земельній ділянці та зміна її цільового використання без відповідного дозволу, передбаченого чинним законодавством України, не допускаються;
- розміщення тимчасових споруд у межах орендованої земельної ділянки тільки за згодою міської ради тощо.
Відповідно до пункту 31 договору оренди орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором відповідно до встановлених меж.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін унаслідок не виконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, яке істотно перешкоджає її використанню (п.36 договору).
Так, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною умов цього договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17, від 16.04.2019 у справі № 905/1315/18, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З метою встановлення порушення меж земельної ділянки, ТОВ "Геохора Плюс" на замовлення позивача проведено комплекс геодезичних вишукувань стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018. За результатами виконаних інженерно - геодезичних вишукувань складено Технічний звіт з планом меж земельної ділянки, що обстежувалася та сторонніх землевласників, землекористувачів до Даних Державного земельного кадастру.
У розділі Звіту "Відомості про земельну ділянку, отримані в результаті інженерно - геодезичних вишукувань" зазначено, що при виконанні інженерно-геодезичних вишукувань встановлено фактичну площу земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018, яка складає 0,0300га. На підставі виконаних вишукувань складено топографічний план земельної ділянки М 1:500. З метою відображення розбіжності між площею земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та фактичною площею земельної ділянки, складено План фактичного використання земельної ділянки в М 1:500. Також в матеріалах технічного звіту наявний план меж земельної ділянки, що обстежувалася та сторонніх землевласників, землекористувачів відповідно до даних Державного земельного кадастру (а.с.62 том 1).
Зі змісту Плану фактичного використання земельної ділянки в М 1:500 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018 (на плані позначена жовтим кольором) входить до складу земельної ділянки площею 0.0300га (позначена червоним кольором) (а.с.68 том 1).
Земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018 за своєю конфігурацією повністю повторює контури будівлі під розміщення якої її відведено. Доказів розміщення об'єктів самочинного будівництва на спірній земельній ділянці, яка перебуває в оренді відповідача, не надано.
Договором оренди земельної ділянки передбачено обов'язок орендаря погоджувати будівництво будівель та споруд на земельних ділянках відповідно до чинного законодавства України, а також будь-яке будівництво чи реконструкцію існуючих будівель на наданій в оренду земельній ділянці.
Договір містить заборону щодо зміни цільового використання земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого чинним законодавством України.
Як зазначено в договорі оренди, розміщення тимчасових споруд у межах орендованої земельної ділянки можливо тільки за згодою міської ради.
Оскільки доказів самочинного будівництва в межах земельної ділянки площею 0,0191га позивачем не надано, відповідно й дозвіл на виконання будівельних робіт не потрібен. Орендована земельна ділянка має свої чіткі межі встановлені у натурі. Відповідно умови договору оренди земельної ділянки, у тому числі й щодо підстав його розірвання, не поширюються на правовідносини, які виникають у зв'язку із самочинним будівництвом на інших земельних ділянках.
Отже, наявність споруд на інших земельних ділянках, за межами земельної ділянки площею 0,0191га, що орендована відповідачем, тобто на іншій земельній ділянці, не свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто про порушення відповідачем умов договору оренди.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, оцінюючи Технічний Звіт ТОВ "Геохора Плюс" у сукупності з іншими доказами у справі, господарський суд дійшов висновку про недоведеність з боку позивача порушень умов договору оренди земельної ділянки, її нецільового використання та відповідно підстав для розірвання договору.
Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від позовної вимоги про розірвання договору оренди, тому у зв'язку з відсутністю підстав для розірвання договору оренди не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Кривого Рогу на вул. Соборності, 49в у м. Кривому Розі, яка використовується фізичною особою-підприємцем Філатовою Наталією Миколаївною, шляхом демонтажу самочинно побудованих споруд.
Криворізька міська рада зазначає, що на орендованій земельній ділянці відповідачем самочинно побудовані споруди. Втім перелік цих споруд, площі та їх місце розташування на орендованій земельній ділянці не зазначено.
ФОП Філатова Н.М. заперечує розміщення споруд біля належної їй нежитлової будівлі. Вказує, що дані споруди не являються частиною нежитлової будівлі і розміщені на інших земельних ділянках, які нею не використовуються. Про існування даної ситуації дізналася лише з пред'явленого позову, оскільки дана нерухомість придбана з метою здачі її в оренду і фізично нерухоме майно використовують орендатори, від яких скарг стосовно цього питання не надходило.
Частиною першою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).
Особливості права власності на землю врегульовані Земельним кодексом України. Відповідно до статті 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. При цьому права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою в повному обсязі можуть належати лише власникові земельної ділянки.
Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (частина перша статті 375 ЦК України
Стаття 375 ЦК України врегульовує право власника на забудову належної йому земельної ділянки, тобто можливість власника земельної ділянки здійснювати на ній будівництво в порядку, встановленому законом. Власник має право здійснювати на належній йому земельній ділянці нове будівництво, створюючи будівлі та споруди, яких раніше не існувало.
Статтею 331 ЦК України визначається порядок набуття права власності на новостворене майно. За змістом цієї норми право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Водночас можуть існувати ситуації, коли особа, не маючи прав на земельну ділянку (не будучи власником або користувачем земельної ділянки), здійснює на ній будівництво, або здійснює будівництво без відповідного документа, проєкту, з істотним порушенням будівельних норм і правил. Такі правовідносини врегульовані статтею 376 ЦК України, в якій визначено правовий режим самочинного будівництва.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Виходячи зі змісту частини першої статті 376 ЦК України об'єкт нерухомого майна вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований або будується: 1) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту; 3) з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Наявність хоча б однієї з наведених ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Самовільне зайняття земельної ділянки є правопорушенням відповідно до статті 211 ЗК України. Самовільним зайняттям земельної ділянки є активні протиправні дії особи, спрямовані на фактичне заволодіння чи/та використання земельної ділянки або її частини за відсутності рішення уповноваженого органу чи волевиявлення власника про її відчуження чи надання в користування.
Відсутність в особи прав на земельну ділянку за загальним правилом унеможливлює отримання такою особою документів, необхідних для виконання будівельних робіт, оскільки, як зазначалося вище, право на забудову земельної ділянки належить власнику або особі, яка має відповідні речові права на земельну ділянку.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що їй не належить, своїми протиправними діями позбавляє власника можливості належним чином вільно користуватися земельною ділянкою.
У разі самочинного будівництва особа своїми діями також створює й інші перешкоди власнику. Йдеться, зокрема, про порушення права розпорядження земельною ділянкою, яке належить лише її власнику і полягає у юридично забезпеченій можливості визначати юридичну або фактичну долю земельної ділянки, тобто можливість вчиняти різні дії із земельною ділянкою, у тому числі й щодо її відчуження іншим особам.
У статті 90 ЗК України наведено детальний перелік прав власників земельних ділянок, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди тощо. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відносини власника земельної ділянки із особою, яка вчинила самочинне будівництво на його земельній ділянці, регулюються частинами четвертою - шостою статті 376 ЦК України. Такі відносини, як і будь-які інші відносини власності, є абсолютними, в яких праву власника кореспондує обов'язок усіх і кожного утримуватися від будь-яких посягань на це право.
Відповідач звертався до відділу поліції з проханням вирішити питання демонтажу споруд, які стали підставою звернення позивача до суду.
Листом від 23.01.2026 №32245-2026 (а.с.135 том 1) Відділення №2 Криворізького управління поліції повідомило відповідача, що звернення до поліції зареєстровано в журналі єдиного обліку за №627 від 12.02.26 та працівниками поліції проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що викладені в заяві обставини стосуються питань користування та дотримання меж земельних ділянок. За результатами перевірки відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, не встановлено. Матеріали перевірки скеровано до уповноваженого органу місцевого самоврядування для вирішення питання в межах повноважень щодо демонтажу самочинно розміщених тимчасових споруд та приведення земельних ділянок у належний стан.
Водночас, за інформацією відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради в реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутні відомості про реєстрацію декларативних та дозвільних документів стосовно будівництва (реконструкції) нежитлової будівлі за адресою: вул. Соборності, 49в, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018 (лист від 06.11.2025 № 4176/7-26).
Наслідком звернень ОСОБА_1 до компетентних органів є те, що споруда позаду нежитлової будівлі, про яку зазначається в позовній заяві на теперішній час вже відсутня (на підтвердження, чого надано відповідні фото до матеріалів справи).
Стосовно іншої споруди з продажу овочів та фруктів компетентними органами було проведено відповідні перевірки та встановлено наступне:
- відділом поліції № 2 КРУП в ході проведених заходів не вдалося встановити власника даної споруди, що підтверджує доводи ОСОБА_1 про те, що вона немає ніякого відношення до неї. А також надано роз'яснення, що питання демонтажу споруд є компетенцією органів місцевого самоврядування (копії відповідей додано до матеріалів справи);
- Металургійною районною у місті Кривого Розу радою в ході перевірки було встановлено, що спірна споруда розташовується поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:020:0018, а розташовується на іншій сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073, яка перебуває в оренді у юридичної особи, внаслідок чого не можливо вирішити питання, щодо демонтажу споруди.
Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів самочинного будівництва з боку відповідача на земельній ділянці площею 0,0300га та належність збудованих самочинних споруд відповідачу, суд вбачає підстави для відмови в задоволенні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу споруд.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Філатової Наталії Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека КР", про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку - залишити без задоволення.
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.05.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва