вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7466/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Керівника Нікопольської окружної прокуратури (Дніпропетровська обл., м. Нікополь) в інтересах держави в особі Покровської міської ради Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" (Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров)
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності без достатньої правової підстави
Представники:
прокурор: Кочнєва В.С.;
від позивача: Маглиш А.С., Хомік О.В.;
від відповідача: Гетьман І.Г.
Керівник Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Покровської міської ради Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання за період з 30.07.2024 по 18.07.2025 земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020 площею 0,847га та за період з 19.07.2025 по 30.11.2025 земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0022 площею 0,2987га у загальному розмірі 324024,04грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020, розташована за адресою вул. Тикви, 3-а, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровська область та земельна ділянка з кадастровим номером 1212100000:01:112:0022, розташована за адресою вул. Тикви, 3-а, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровська область фактично перебувають у користуванні відповідача без достатньої правової підстави. Так, відповідач за загальний період з 30.07.2024 по 30.11.2025 користувався земельними ділянками без укладання договорів оренди земельних ділянок та не сплачував при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Покровську міську раду, як власника землі, права отримувати від цих ділянок дохід у розмірі орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.01.2026.
19.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково не визнає позовні вимоги прокурора та просить задовольнити частково у розмірі 103047,79грн за часткове користування земельною ділянкою у межах 0,2987га, кадастровий номер: 1212100000:01:112:0020, площею 0,847га, за період з 30.07.2024 по 18.07.2025, в іншій частині позовних вимог просить відмовити, судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.
20.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод".
27.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив.
В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що звернення відповідача до суду або органу місцевого самоврядування не свідчить про відсутність його вини або добросовісність у користуванні земельною ділянкою, оскільки земельне законодавство покладає на набувача об'єкта нерухомого майна обов'язок своєчасно оформити право користування земельною ділянкою та сплачувати плату за землю незалежно від тривалості адміністративних процедур або наявності спорів. Твердження відповідача про користування меншою площею земельної ділянки, а саме лише тією, на якій розташована нежитлова будівля, є недоречними, оскільки спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, розмір земельної ділянки, якою користувався відповідач у період з 30.07.2024 по 18.07.2025 доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми та належними доказами. Також зазначає, що наявність на земельній ділянці певного рухомого майна або об'єктів, що належали третім особам у певні періоди не спростовує факту використання відповідачем сформованої земельної ділянки кадастровий номер 1212100000:01:112:0020 площею 0,847га, як власником об'єкта нерухомості, отримання доходу від її використання, у тому числі іншими особами.
За результатами судового засідання 29.01.2026 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 19.02.2026.
13.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог прокурора, відповідно до змісту яких позивач підтримує позовні вимоги прокурора та просить задовольнити їх у повному обсязі. Також, позивач надав свої заперечення щодо клопотання відповідача про залучення третіх осіб.
Крім того, 13.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Суть заперечень відповідача аналогічна запереченням викладеним у відзиві на позов.
16.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.
18.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшли додаткові пояснення у справі.
19.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.03.2026.
25.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
27.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшли додаткові пояснення у справі.
02.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про уточнення клопотання про проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.03.2026.
16.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про повернення на стадію підготовчого провадження.
За результатами судового засідання 17.03.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.04.2026.
01.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до змісту яких прокурор просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження.
08.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до змісту яких позивач просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження.
14.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли клопотання про долучення доказів та витребування доказів, клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, заява про призначення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 30.04.2026.
24.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до змісту яких позивач просить залишити без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, залучення до участі у справі третіх осіб, заяву відповідача про призначення судової експертизи.
27.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до змісту яких прокурор просить залишити без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів та залучення до участі у справі третіх осіб, відмовити в задоволенні заяви відповідача про призначення судової експертизи.
У судовому засіданні 30.04.2026 представник відповідача підтримав подані клопотання про витребування доказів, залучення до участі у справі третіх осіб та подану заяву про призначення судової експертизи, прокурор та представник позивача заперечували проти наведених клопотань і заяв відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" про призначення судової будівельно-технічної експертизи, клопотання про залучення третіх осіб, клопотання про витребування доказів. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11.05.2026.
11.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 11.05.2026 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора і сторін, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
30.07.2024 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" (далі - відповідач) зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю резино-ремонтного цеху цегляна - літ. "А-1", загальною площею 1916,5м2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, вулиця Тикви, будинок 3А, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №734666012121 від 30.12.2025 (а.с. 16 том 1).
Право власності на вказане майно набуто відповідачем на підставі договору купівлі-7продажу серія та номер: 1118 від 30.07.2024 укладеного з фізичною особою Дубіною С.І. (а.с. 17, зворотній аркуш 17 том 1).
Згідно з пунктом 1 зазначеного договору купівлі-продажу вказана будівля розташована на земельній ділянці площею 0,847га, цільове призначення якої 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, форма власності комунальна, кадастровий номер: 1212100000:01:112:0020.
Відповідно до інформації з Національної кадастрової системи, земельна ділянка з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020, площею 0,847га, зареєстрована 30.06.2021, за категорією земель відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером: 1212100000:01:112:0020 площею 0,847 га є Покровська міська об'єднана територіальна громада в особі Покровської міської ради. Право комунальної власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.08.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Покровської міської ради (індексний номер рішення 59708459 від 06.08.2021, номер відомостей про речове право - 43371069, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2427842812121).
В подальшому відповідач звернувся до Покровської міської ради з заявою про надання згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020 площею 0,847га.
Рішенням Покровської міської ради №20 від 18.07.2025 "Про клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Тикви, 3-а у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області" надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" на поділ земельної ділянки площею 0,8470га, кадастровий номер 1212100000:01:112:0020 (на земельні ділянки орієнтовною площею 0,2987га та 0,5483га), яка використовуються за цільовим призначенням землі згідно КВЦПЗД підрозділ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком по вул. Тикви, 3-а у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" надати до Покровської міської ради в термін до 01.11.2025 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на розгляд та затвердження.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" здійснювати оплату за фактичне використання земельної ділянки орієнтовною площею 0,2987га, яка використовується для обслуговування будівлі резино-ремонтного цеху, на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення по вул. Тикви, 3-а у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с. 32 том 1).
Рішенням Покровської міської ради №16 від 19.09.2025 "Про клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Тикви, 3-а у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області" затверджено "Технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком по вул. Тикви, 3-а у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області".
Погоджено поділ земельної ділянки площею 0,8470га, кадастровий номер 1212100000:01:112:0020, за адресою: вул. Тикви, 3-а у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області, на сформовані в межах категорії земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, а саме:
2.1. земельну ділянку площею 0,2987 га, кадастровий номер 1212100000:01:112:0022;
2.2.земельну ділянку площею 0,5483га, кадастровий номер 1212100000:01:112:0021.
Передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" терміном на 5 (п'ять) років земельну ділянку площею 0,2987га, кадастровий номер 1212100000:01:112:0022, цільове призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗД підрозділ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком по вул. Тикви, 3-а у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" в термін до 01.01.2026 укласти з Покровською міською радою договір оренди землі. Здійснити нотаріальне посвідчення договору та провести державну реєстрацію прав за цим договором відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області №49649/5/04-36-04-05-11 від 20.10.2025 за 2024, 2025 роки податкові декларації з плати за землю відповідачем не надавались, плата за землю не нараховувалась та не сплачувалась.
Прокурор зазначає, що відповідач, зареєструвавши за собою право приватної власності на нерухоме майно на земельній ділянці по вулиці Тикви, 3А в місті Покров з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020 площею 0,847 га, у період з 30.07.2024 по 18.07.2025, а в подальшому з 19.07.2025 по 30.11.2025 на земельній ділянці з кадастровим номером 1212100000:01:112:0022 площею 0,2987га, за відсутності державної реєстрації речового права на земельні ділянки, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України та зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками, що позбавило Покровську міську об'єднану територіальну громаду в особі Покровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати в розмірі 324024,04грн.
У зв'язку з чим, прокурор звернувся з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою за загальний період з 30.07.2024 по 30.11.2025 у розмірі 324024,04грн.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України "Про прокуратуру".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абзацом 4 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Нікопольською окружною прокуратурою повідомлено Покровську міську раду листами №61-4806вих-25 від 26.08.2025, №61-6684вих-25 від 20.11.2025 про наявні порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень (а.с. 39, 40, 43 ,44 том 1).
У відповідь Покровською міською радою листами №Вих4346/06-24/10-2025 від 02.09.2025, №Вих6013/06-24/10-2025 від 02.12.2025 повідомлено що, Покровською міською радою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" направлено лист від 01.08.2024 за вих. №3572/06- 24/10-2024 про необхідність терміново звернутися до виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області вул. Центральна, 48 для вжиття заходів по оформленню права користування земельною ділянкою під об'єктом нерухомого майна по вул. Тикви, 3А у м Покров Нікопольського району Дніпропетровської області.
При цьому повідомлено про те, що Покровська міська рада до суду не зверталась та звертатись не планує. Разом з цим, надано розрахунок безпідставно збережених ТОВ «ТД ПРЗ» коштів за користування земельними ділянками з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020 площею 0,847га та 1212100000:01:112:0022 площею 0,2987га.
Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 правовою позицією прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.
Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, суд прийшов до висновку, що у прокурора наявні передбачені законом підстави для звернення до суду в інтересах держави, оскільки позивачами, не зважаючи на те, що прокурор в порядку, визначеному статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", звертав їх увагу на порушення інтересів держави, у розумний строк не вжили належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.
Предметом доказування у даній справі є обставини фактичного користування земельними ділянками, сума, яку мав би отримати власник земельних ділянок за звичайних умов, що безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки), період користування земельними ділянками комунальної власності без належної правової підстави.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельною ділянкою, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Як встановлено матеріалами справи відповідачу належить об'єкт нерухомого майна: будівля резино-ремонтного цеху цегляна - літ. "А-1", загальною площею 1916,5м2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, вулиця Тикви, будинок 3А, реєстраційний номер майна: 734666012121 (а.с. 16 том 1).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи за загальний період з 30.07.2024 по 30.11.2025 між Покровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" не існувало договірних правовідносин щодо земельних ділянок з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020 та 1212100000:01:112:0022.
Встановлені обставини свідчать, що відповідач як власник об'єкта нерухомого майна у зазначений період користувався земельними ділянками, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування ними кошти у встановлених законом розмірі.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Рішенням Покровської міської ради №10 від 21.06.2024 "Про внесення змін до рішення 46 сесії міської ради 7 скликання від 27.06.2019 №11 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради" встановлена ставка орендної плати за землю у розмірі 4% за земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної промисловості (рядок 11.02 в додатку до рішення №10 від 21.06.2024) (а.с. 46-49 том 1).
Отже, Покровська міська рада, як власник сформованих земельних ділянок комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем такою земельною ділянкою без оформлення договору, має право на компенсацію недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020 складає 7067991,69грн, земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0022 - 2791719,24грн (а.с. 50, 52 том 1).
Як зазначає прокурор у період з 30.07.2024 по 18.07.2025 між Покровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020 та за період з 19.07.2025 по 30.11.2025 земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0022.
За розрахунком прокурора за період з 30.07.2024 по 18.07.2025 розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020, складає 292204,45грн, а за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1212100000:01:112:0022 за період з 01.01.2025 по 18.07.2025 - 31819,59грн (а.с. 7, зворотній аркуш 7 том 1).
Судом не встановлено порушень за результатами перевірки розрахунку прокурора.
У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнав розрахунок прокурора у сумі 103047,79грн.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Покровська міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 324024,04грн.
Судом були досліджені всі документи в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Щодо клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження суд зазначає наступне.
Клопотання представника відповідача обґрунтоване необхідністю повернення на стадію підготовчого провадження для проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.03.2026.
Розгляд справи по суті було розпочато у судовому засіданні 17.03.2026 та відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України було з'ясовано чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Заяв чи клопотань з боку відповідача заявлено не було.
Разом з тим, суд враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".
У постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 Верховний Суд також зазначив, що "відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті".
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для повернення на стадію підготовчого провадження для призначення експертизи.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина перша статті 130 цього Кодексу передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач, звертаючись з позовними вимогами через систему "Електронний суд" на суму 324024,04грн, сплатив судовий збір у сумі 3888,29грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4208 від 18.12.2026 (а.с. 5 том 1).
Разом з цим, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в частині стягнення 103047,79грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками, позивачу відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 618,29грн.
Судовий збір в сумі 3270,00грн з урахуванням нормативних приписів частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Керівника Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Покровської міської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання за період з 30.07.2024 по 18.07.2025 земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0020 площею 0,847га та за період з 19.07.2025 по 30.11.2025 земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:112:0022 площею 0,2987га, у загальному розмірі 324024,04грн - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" (53303, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Тикви, буд. 3А, оф. 1, ідентифікаційний код 45554249) на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Центральна, буд. 48, ідентифікаційний код 34081234) 324024,04грн - безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Покровський рудоремонтний завод" (53303, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Тикви, буд. 3А, оф. 1, ідентифікаційний код 45554249) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172 Держказначейська служба України м. Київ, р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) 3270,00грн - витрат по сплаті судового збору
Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172 Держказначейська служба України м. Київ, р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 618,29грн, сплачений у складі судового збору в сумі 3888,29грн за платіжною інструкцією №4208 від 18.12.2025.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 21.05.2026.
Суддя В.О. Татарчук