вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
18.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7255/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Руденка, будинок 2; ідентифікаційний код 37665038)
до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 20-А;ідентифікаційний код 40108866)
про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 17 227,39 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 01.06.2021 по теперішній час, є орендарем нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі житлового багатоквартирного будинку 24, бульвар Миколи Вороного, місто Кривий Ріг, де розташоване відділення поліції Криворізького ВП Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в зв'язку з чим є споживачем послуг, наданих багатоквартирному будинку, і має обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг.
В період з 01.07.2023 по 30.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" надав послуги з управління будинком, але відповідач не проводив оплату, в результаті чого станом на 01.12.2025 утворилась заборгованість у розмірі 15 209, 54 грн.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач зазначає, що згідно з договором від 04.04.2023 №17/66, укладеним між Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області та Управлінням комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, у платне користування було передано нежитлове приміщення, вбудоване у перший поверх житлового будинку, загальною площею 118,30 кв.м, розташоване за адресою: бульвар Миколи Вороного, 24, місто Кривий Ріг. При цьому між відповідачем та позивачем будь-які договори не укладалися, стороною зазначеного договору позивач не є, а отже між сторонами відсутні договірні зобов'язання.
Позивачем не надано доказів надання відповідачу житлово-комунальних послуг, а також доказів інформування Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про надання таких послуг за вищевказаною адресою.
Відповідач зазначає, що за відсутності укладеного між сторонами договору, яким передбачено відповідні грошові зобов'язання, нарахування та стягнення інфляційних втрат і 3 % річних є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
22.12.2025 до господарського суду надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 17 227,39 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 справу №904/7255/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
24.12.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
06.01.2026 до суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду №528/26 від 06.01.2026) з додатками.
09.01.2026 до суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду №844/26 від 09.01.2026) з додатками.
19.02.2026 ухвалою господарського суду позовну заяву залишено без руху.
25.02.2026 до суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №8881/26 від 25.02.2026) про усунення недоліків.
02.03.2026 ухвалою господарського суду продовжено розгляд справи №904/7255/25 за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку зі сплати вартості житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком, наданих позивачем у період з 01.07.2023 по 30.11.2025 за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, бульвар Миколи Вороного, 24.
Порушення відповідача полягає у невиконанні грошового зобов'язання зі сплати вартості отриманих послуг, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 15 209,54 грн. Внаслідок невиконання обов'язку зі сплати вартості житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком, позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, нарахував 466,99 грн - 3% річних та 1 551,26 грн - інфляційних втрат.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт надання позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком.
(2) Факт користування відповідачем нежитловим приміщенням.
(3) Строк, порядок оплати послуги управління. Здійснення оплати за надані послуги
(4) Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
1. Надання позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком
Відповідно до матеріалів справи, 28 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр", як управитель, та Співвласниками багатоквартирного будинку (власники квартир або нежитлових приміщень) за адресою: м. Кривий Ріг, бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), будинок 24, як співвласник, укладено договір про надання послуги з управління будинком (далі - договір, а.с.22-30).
Відповідно до пункту 1 договору, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), будинок 24 (далі - будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління у строк згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Послуга з управління полягає в забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Послуга з управління включає:
- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем) утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (пункт 3 договору).
Кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором (абзац 3 пункту 6 договору).
Згідно з абзацом 1 пункту 7 договору управитель має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені договором.
Управитель зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (абзац 1 пункту 8 договору).
Ціна послуги з управління становить 5,1119 гривень (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:
- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,8287 гривень за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього договору;
- винагороду управителю в розмірі 0,2832 гривень за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (пункт 10 договору).
Пунктом 11 договору передбачено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим на рахунок управителя, код ЄДРПОУ 37665038.
Відповідно до пункту 14 договору нарахування за послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюється щомісячно за фактично надані послуги за умови попередньої домовленості сторін щодо періодичності та переліку послуг, які фактично надаватимуться, і з урахуванням планів виконання поточних ремонтів житлового будинку. Винагорода управителю нараховується щомісячно у розмірі, встановленому пунктом 10 договору.
За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватись шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з пунктом 37 договір набирає чинності з 01.02.2019 та укладається строком на один рік.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік (пункт 38 договору).
Договір має додатки, що є невід'ємною його частиною:
- додаток 1 "Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності";
- додаток 2 "Загальні відомості про будинок";
- додаток 3 "Акт приймання-передачі технічної документації на будинок";
- додаток 4 "Вимоги до якості послуг у управління будинком";
- додаток 5 "Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території" (пункт 46 договору).
В подальшому 01.05.2024 між сторонами договору укладено додаткову угоду № 1 до договору від 28.12.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - додаткова угода №1, а.с. 31-33), пунктом 1 якої сторони погодили внести зміни до пункту 10 договору та викладено останній в новій редакції:
Ціна послуги з управління становить 6,5000 гривень (шість гривень, 50 копійок, в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:
- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 6,1800 гривень за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього договору;
- винагороду управителю в розмірі 0,3200 гривень за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Пунктом 2 додаткової угоди №1 сторони договору про надання послуги з управління будинком погодили внести зміни до пункту 38 договору та викласти його в новій редакції:
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Кількість пролонгацій необмежена.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 сторони договору про надання послуги з управління будинком погодили викласти додаток 2, додаток 4, додаток 5 до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком в новій редакції, що додаються.
Пунктом 4 додаткової угоди № 1 передбачено, що всі умови, які викладені у даній додатковій угоді застосовуються до правовідносин сторін починаючи з 01 травня 2024 року (частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України).
Додаткова угода та додаток 2, додаток 4, додаток 5 є невід'ємними частинами договору та діють протягом строку дії договору.
Документи, що додаються до додаткової угоди:
- додаток 2 "Загальні відомості про будинок" за адресою бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), будинок 24, до договору від 28.12.2018
- додаток 4 "Вимоги до якості послуг у управління будинком" за адресою бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), будинок 24, до договору від 28.12.2018
- додаток 5 "Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території" за адресою бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), будинок 24, до договору від 28.12.2018 (пункт 8 додаткової угоди).
01.11.2024 між сторонами договору про надання послуги з управління будинком укладено додаткову угоду № 2 до договору від 28.12.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - додаткова угода №2, а.с. 34-36), пунктом 1 якої сторони погодили викласти додаток 4, додаток 5 до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком в новій редакції, що додаються.
Пунктом 2 додаткової угоди № 2 передбачено, що всі умови, які викладені у даній додатковій угоді застосовуються до правовідносин сторін починаючи з 01 листопада 2024 року (частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України).
Додаткова угода та додаток 4, додаток 5 є невід'ємними частинами договору та діють протягом строку дії договору.
Документи, що додаються до додаткової угоди:
- додаток 4 "Вимоги до якості послуг у управління будинком" за адресою бульвар Миколи Вороного, будинок 24, до договору від 28.12.2018
- додаток 5 "Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території" за адресою бульвар Миколи Вороного, будинок 24, до договору від 28.12.2018 (пункт 5 додаткової угоди № 2).
Також 01.10.2025 між сторонами укладено додаткову угоду за №3 до договору від 28.12.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - додаткова угода №3, а.с. 37-39), пунктом 1 якої сторони погодили викласти додаток 4, додаток 5 до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком в новій редакції, що додаються.
Пунктом 2 додаткової угоди №3 передбачено, що всі умови, які викладені у даній додатковій угоді застосовуються до правовідносин сторін починаючи з 01 жовтня 2025 оку (частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України).
Додаткова угода та додаток 4, додаток 5 є невід'ємними частинами договору та діють протягом строку дії договору.
Документи, що додаються до додаткової угоди:
- додаток 4 "Вимоги до якості послуг у управління будинком" за адресою бульвар Миколи Вороного, будинок 24, до договору від 28.12.2018
- додаток 5 "Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території" за адресою бульвар Миколи Вороного, будинок 24, до договору від 28.12.2018 (пункт 5 додаткової угоди № 2).
Судом встановлено, що у вказаному договорі було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Користування відповідачем нежитловим приміщенням
04.04.2023 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, як орендодавець та балансоутримувач, та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, як орендар, укладено договір №17/66 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади (далі - договір оренди, а.с. 12-15).
Об'єкт оренди та склад майна: нежитлове приміщення, вбудоване у 1 поверх житлового будинку загальною площею 118,30 кв.м., розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), 24 (пункт 4.1 розділу І договору оренди).
Річна орендна плата, визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої відповідною постановою Кабінету Міністрів України (надалі - методика), ураховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 643 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" - 1,00 грн. без ПДВ. Витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченого пунктом 6.5. договору (пункти 9.1, 9.2 розділу І договору оренди).
Відповідно до пункту 12.1 розділу І договору оренди, даний договір діє з 01.01.2023 до 30.11.2025 включно.
Пунктом 1.1 розділу ІІ договору оренди передбачено, що орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно зазначене в пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену в пункті 6 умов.
Пунктом 2.1 розділу ІІ договору оренди зокрема передбачено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
Орендна плата становить суму, визначену в пункті 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту й технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз побутових відходів тощо), а також відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку. Орендар несе витрати на основі окремих договорів, укладених з балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 договору (пункт 3.1 розділу ІІ договору оренди).
Пунктом 6.3.6 розділу ІІ договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний укласти протягом тридцяти календарних днів договори з постачальником комунальних послуг та управителем багатоквартирного будинку про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, якщо майно розташоване в такому будинку/гуртожитку.
Відповідно пунктів 6.5, 6.5.1 та 6.5.2 розділу ІІ договору оренди, після укладання договору балансоутримувач зобов'язаний:
- надати орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у разі, якщо такі витрати мають місце, та/або
- повідомити орендаря про необхідність укладання договорів з постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об'єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.
Згідно Акту приймання-передачі об'єкта нерухомості комунальної власності міста від 01.01.2023, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради передало, а Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийняло в строкове платне користування нежитлове приміщення, вбудоване у 1 поверх житлового будинку з окремим входом загальною площею 118,30 кв.м., розташоване за адресою: бульвар Маршала Василевського, будинок 24 на підставі договору оренди №17/66. Балансоутримувачем об'єкта нерухомості є управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (а.с. 16).
Враховуючи викладене, господарський суд зазначає, що відповідач фактично користувався орендованим майном протягом спірного періоду, оскільки об'єкт оренди був переданий йому за актом приймання-передачі та перебував у його строковому платному користуванні. Матеріали справи не містять доказів повернення орендованого майна орендодавцю, зокрема акта повернення об'єкта оренди або інших документів, які б підтверджували припинення користування приміщенням. Натомість відповідно до листа Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради вих. № 20/16/2407 від 30.10.2025 (а.с. 11) вбачається, що проєкт додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди на наступний термін 2 роки 11 місяців перебуває на розгляді орендаря, що свідчить про збереження орендних правовідносин та продовження фактичного користування відповідачем орендованим майном.
3. Строк, порядок оплати послуги управління. Здійснення оплати за надані послуги
Господарським судом встановлено, що у період з 01.07.2023 по 30.11.2025 між сторонами виникли правовідносини користування житлово-комунальними послугами, які надаються позивачем - управителем споживачу - відповідачу, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), 24.
Пунктом 6.3.6 розділу ІІ договору оренди №17/66 від 04.04.2023, передбачений обов'язок відповідача укласти договір з управителем про надання послуг з управління будинком.
Відповідачем не виконано покладеного обов'язку щодо укладання договору житлово-комунальних послуг, оплати цих послуг.
Згідно усталеної практики Верховного Суду у сфері оплати житлово-комунальних послуг, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі № 369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 у справі № 463/6799/18).
За період з 01.07.2023 по 30.11.2025, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), 24, позивачем були надані відповідачу послуги з утримання будинку і прибудинкової території на загальну суму 15 209,54 грн.
На підтвердження надання відповідачу зазначених послуг позивачем суду надано Інформацію про ціну на послугу з управління багатоквартирного будинку (а.с. 40-68), згідно якої вартість послуги за 1 кв.м. складає:
- у липні 2023 року 2,1306 грн, у серпні 2023 року 3,8355 грн, у вересні 2023 року 2,3311 грн, у жовтні 2023 року 2,0867 грн, у листопаді 2023 року 3,2910 грн, у грудні 2023 року 3,2152 грн;
- у січні 2024 року 3,1536 грн, у лютому 2024 року 3,2437 грн, у березні 2024 року 3,3247 грн, у квітні 2024 року 1,8119 грн, у травні 2024 року 15,1212 грн, у червні 2024 року 21,0191 грн, у липні 2024 року 1,8538 грн, у серпні 2024 року 3,0745 грн, у вересні 2024 року 2,7442 грн, у жовтні 2024 року 3,6104 грн, у листопаді 2024 року 1,6039 грн, у грудні 2024 року 1,6162 грн;
- у січні 2025 року 31,9110 грн, у лютому 2025 року 1,1743 грн, у березні 2025 року 1,3937 грн, у квітні 2025 року 0,9354 грн, у травні 2025 року 7,1759 грн, у червні 2025 року 0,9774 грн, у липні 2025 року 1,0062 грн, у серпні 2025 року 0,9950 грн, у вересні 2025 року 1,0025 грн, у жовтні 2025 року 2,1557 грн.
На адресу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області позивачем виставлені рахунки (а.с. 69-82) на оплату наданих послуг: № 37 від 31.07.2023 на суму 366,62 грн, № 77 від 31.08.2023 на суму 367,00 грн, № 149 від 30.09.2023 на суму 447,90 грн, № 84 від 31.10.2023 на суму 452,32 грн, № 81 від 30.11.2023 на суму 451,28 грн, № 77 від 31.01.2024 на суму 447,90 грн, № 79 від 31.03.2024 на суму 452,28 грн, № 78 від 30.04.2024 на суму 456,00 грн, № 80 від 31.05.2024 на суму 604,25 грн, № 83 від 30.06.2024 на суму 572,16 грн, № 82 від 31.07.2024 на суму 650,27 грн, № 82 від 31.08.2024 на суму 603,65 грн, № 83 від 30.09.2024 на суму 598,88 грн, № 87 від 30.11.2024 на суму 604,76 грн, № 87 від 31.12.2024 на суму 573,92 грн, № 78 від 31.01.2025 на суму 544,78 грн, № 164 від 28.02.2025 на суму 575,81 грн, № 84 від 31.03.2025 на суму 576,56 грн, № 100 від 30.04.2025 на суму 341,31 грн, № 90 від 31.05.2025 на суму 541,03 грн, № 134 від 30.06.2025 на суму 579,42 грн, № 102 від 31.07.2025 на суму 590,41 грн, № 95 від 31.08.2025 на суму 583,27 грн, № 89 від 30.09.2025 на суму 579,41 грн, № 88 від 31.10.2025 на суму 573,90 грн та № 78 від 29.02.2024 на суму 451,53 грн, (а.с. 156), № 83 від 31.10.2024 на суму 599,52 грн, (а.с. 158), № 83 від 30.11.2025 на суму 580,86 грн, (а.с. 159), № 78 від 31.12.2023 на суму 442,54 грн (а.с. 165).
Рахунки та Акти здачі-приймання виконаних робіт направлялись на адресу відповідача, що підтверджується Реєстрами відправної пошти № 1, списками згрупованих відправлень (ф.103), службовими чеками та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.83-111, 157, 160-162, 164, 166, 170).
Докази надання послуг, витрат, переліку робіт, вартістю та складова тарифу надані в щомісячних документах, а саме інформацій про ціну на послуги з управління багатоквартирного будинку за адресою бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), 24 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області (а.с. 40-68) є належними та допустимими доказами, що підтверджується позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц.
Згідно з пунктом 29 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712, плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інше не визначено договором управління.
На підставі частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, навіть у разі відсутності укладеного письмового договору, якщо послуги фактично отримуються.
Таким чином, відповідач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати вартість послуг з управління багатоквартирним будинком, наданих позивачем, виходячи з площі орендованого нежитлового приміщення та тарифу, затвердженого рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради.
Незважаючи на фактичне отримання послуг відповідач не здійснив оплату наданих послуг, при цьому доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості позивачу, матеріали справи не містять.
4. Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Пунктом 6.3.6 розділу ІІ договору оренди №17/66 від 04.04.2023, передбачений обов'язок відповідача укласти договір з управителем про надання послуг з управління будинком.
Відповідачем не виконано покладеного обов'язку щодо укладання договору житлово-комунальних послуг, оплати цих послуг.
Слід зазначити, відповідно до усталеної практики Верховного Суду у сфері оплати житлово-комунальних послуг, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18.09.2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07.02.2024 року у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 року у справі № 463/6799/18).
Відповідач, з 01.07.2023 по 30.11.2025 орендував нежитлове приміщення загальною площею площею 118,30 кв.м, розташоване за адресою: бульвар Миколи Вороного, 24, м. Кривий Ріг, у зв'язку із чим є споживачем послуг, наданих багатоквартирному будинку, і має обов'язок по оплаті цих житлово-комунальних послуг.
Послуги Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" надавались багатоквартирному будинку, щомісячні витрати по будинку розподілялись на всіх власників, наймачів, орендарів відповідно займаній загальній площі приміщень, що належать на праві власності або користування, протилежного зі сторони відповідача не надано, жодного акту, претензій за спірний період не надано.
Відповідно до частин 2, 4 статі 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Вказані обставини за приписами пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" можуть бути підставою для зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.
Частиною 7 статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Тобто, додатково до первинних документів підтвердженням надання житлово-комунальних послуг належним чином та якості є відсутність звернень відповідача до позивача щодо порушень надання житлово-комунальних послуг, а також відсутність складених у порядку передбаченою нормою актів-претензій.
Крім того, умовами договору оренди укладеного між відповідачем та з власником майна - Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, вказано, що саме орендар-відповідач несе обов'язок по оплаті за житлово-комунальні послуги.
З чого слідує, що відповідач не виконав покладеного обов'язку щодо укладання договорів житлово-комунальних послуг, оплати цих послуг, чим порушило договірні умови оренди, чинне законодавство України, права Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр".
Оскільки відповідач здійснив прострочення оплати житлово-комунальних послуг за період з 01.07.2023 по 30.11.2025, позивач здійснив розрахунок (а.с. 18-20) і заявив до стягнення з відповідача 1 551,26 грн інфляційних втрат та 466,99 грн 3 % річних.
Суд констатує, що відповідач доказів сплати вказаної заборгованості чи контррозрахунку не надав, а відтак заявлені позивачем вимоги належним чином не спростовані.
ІV. Мотиви суду
1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню
За приписами частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач(співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно пунктів 1, 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг, підготованих виконавцем послуг на основі топового договору, визначено як обов'язок, а не право споживача.
Згідно із статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель та виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
На підставі абзацу 1 пункту 31 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Згідно з пунктом 29 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712, плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно усталеної практики Верховного Суду у сфері оплати житлово-комунальних послуг, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі №369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 у справі № 463/6799/18).
Частинами 1, 4 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Також частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 210/5796/16-ц від 18.03.2019 (провадження № 61-1647св17) дійшов висновку, що закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Даний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження № 61-63св18).
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені сторонами обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд зазначає таке.
Позивач на підставі договору управління від 28.12.2018 з урахуванням додаткових угод №1 від 01.05.2024, №2 від 01.11.2024 та №3 від 01.10.2022 фактично надає послугу з управління і утримання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), будинок 24.
Між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, як орендодавцем, та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, як орендарем, укладено договір оренди від 04.04.2023 № 17/66 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади.
Споруда, в якій знаходиться нежитлове приміщення відповідача (тобто перебуває в оренді) в будинку 24 по вулиці Миколи Вороного у місті Кривий Ріг, є багатоквартирний житловий будинок, якому надаються постійно послуги з прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, послугами з дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту конструктивних елементів та інших послуг, передбачених законом та умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 28.12.2012.
Відповідно до Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, наймачі, орендарі та власники житлових або нежитлових приміщень в житловому будинку зобов'язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно площі, яка їм належить на праві власності або праві користування .
Згідно статті 29 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою кабінету міністрів України №712 від 05.09.2018 встановлено, що плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління.
Статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач зобов'язаний здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Господарським судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини користування житлово-комунальними послугами, які надаються позивачем - управителем споживачу - відповідачу, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), будинок 24, з 04.04.2023 загальною площею - 118,30 кв.м.
Пунктом 6.3.6 розділу ІІ договору оренди №17/66 від 04.04.2023, передбачений обов'язок відповідача укласти договір з управителем про надання послуг з управління будинком.
Відповідачем не виконано покладеного обов'язку щодо укладання договору житлово-комунальних послуг, оплати цих послуг.
Згідно усталеної практики Верховного Суду у сфері оплати житлово-комунальних послуг, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі № 369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 у справі № 463/6799/18).
Докази надання послуг, витрат, переліку робіт, вартістю та складова тарифу надані в щомісячних документах, а саме інформацій про ціну на послуги з управління багатоквартирного будинку за адресою бульвар Миколи Вороного (колишня назва Маршала Василевського), 24 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області (а.с. 40-68) є належними та допустимими доказами, що підтверджується позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц.
З огляду на положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (оплата за надані послуги проводиться щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором), статті 29 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №712 від 05.09.2018 (якими встановлено, що плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління), строк оплати наданих послуг за період з липня 2023 року по листопад 2025 року є таким, що настав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 15 209,54 грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15 209,54 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також за несвоєчасне виконання зобов'язань позивач, відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач здійснив розрахунок (а.с. 18-20) і заявив до стягнення з відповідача 466,99 грн - 3% річних та 1 551,26 грн - інфляційних втрат.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 210/5796/16-ц від 18.03.2019 (провадження № 61-1647св17) дійшов висновку, що закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.
Суд зазначає, що відповідач доказів сплати вказаної заборгованості чи контррозрахунку не надав, а відтак заявлені позивачем вимоги належним чином не спростовані.
Слід також зазначити, що позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат та 3% річних початковою датою їх нарахування визначено 01.01.2024 за послуги, надані у період з липня 2023 року по грудень 2023 року, з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206. Водночас суд зазначає, що вказана постанова регулює правовідносини щодо оплати житлово-комунальних послуг населенням та не поширюється на правовідносини за участю юридичних осіб. Оскільки відповідач у даній справі є юридичною особою та використовує нежитлове приміщення, підстави для застосування зазначеної постанови відсутні, а тому посилання позивача на неї як на підставу визначення початкової дати нарахування інфляційних втрат та 3% річних є помилковим.
Отже, прострочення виконання грошового зобов'язання за послуги, надані у липні-грудні 2023 року, настало відповідно з 21.08.2023, 21.09.2023, 21.10.2023, 21.11.2023, 21.12.2023 та 21.01.2024.
Водночас суд зазначає, що відповідно до принципів диспозитивності та змагальності господарського процесу обов'язок належного обґрунтування заявлених вимог, у тому числі подання коректного розрахунку сум, що підлягають стягненню, покладається на позивача, тоді як суд не наділений повноваженнями здійснювати самостійний розрахунок за інший, ніж заявлений позивачем, період або змінювати обсяг позовних вимог поза межами поданого розрахунку, у зв'язку з чим суд оцінює заявлені вимоги виключно в межах наданого позивачем розрахунку та визначеного ним періоду.
Господарський суд, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань за загальний період з 01.01.2024 по 30.11.2025, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff), дійшов висновку про те, що вони є вірними.
Також суд, перевіривши розрахунок 3% річних, заявлених позивачем, за загальний період з 01.01.2024 по 30.11.2025, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff), дійшов висновку про те, що визначені позивачем суми 3% річних є невірними.
Відповідно до здійсненого господарським судом розрахунку 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) до стягнення з відповідача на користь позивача належать 466,59 грн 3% річних.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 466,59 грн - 3% річних та 1 551,26 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" підлягають частковому задоволенню.
V. Висновки Суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 15 209,54 грн - основного боргу, 466,59 грн - 3% річних та 1 55,26 грн - інфляційних втрат.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 20-А;ідентифікаційний код 40108866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Руденка, будинок 2; ідентифікаційний код 37665038) 15 209,54 грн (п'ятнадцять тисяч двісті дев'ять гривень п'ятдесят чотири копійки) - основного боргу 466,59 грн (чотириста шістдесят шість гривень п'ятдесят дев'ять копійок) - 3% річних, 1 551,26 грн (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна гривня, двадцять шість копійок) - інфляційних втрат та 3 027,69 грн (три тисячі двадцять сім гривень шістдесят дев'ять копійок) - судових витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 21.05.2026
Суддя Т.В. Іванова