вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
12.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1577/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю MW Precision Part GmbH (Федеративна Республіка Німеччина, м. Грос-Біберау)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Очеретний О.М.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю MW Precision Part GmbH, в якій просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (Limited Liability Company) MW PRECISION PART GmbH, реєстраційний номер (ЄДРПОУ) НRВ: 94539 Рахунок підприємства у банку 136248200 Найменування банку Commerzbank Darmstadt BLZ 50840005 ВІС COBADEFFXXX IBAN Code DE36508400050136248200, Адреса підприємства, 644401, м. Грос-Біберау, вул. Єкштрассе, б. 11, Німеччина (EckstraЯe 11, 64401 GroЯ-Bieberau, Deutschland), борг у розмірі - 3326075,57 (три мільйони триста двадцять шість тисяч сімдесят п'ять гривен п'ятдесят сім копійок), що еквівалентно - 74253,20 (сімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят три Євро 20 центів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮПАРТ» ЄДРПОУ 41509131, Рахунок підприємства у банку 26004050306883 Найменування банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» SWIFT Code банку PBANUA2X Адреса підприємства UА 49000, м. Дніпро, вул. Ударників, б. 27, IBAN код UA 113052990000026004050306883 Рахунок у банку-кореспонденті 400886700401, SWIFT Code банку-кореспондента. COBADEFF, Банк-кореспондент Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Німеччина;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (Limited Liability Company) MW PRECISION PART GmbH, реєстраційний номер (ЄДРПОУ) НRВ: 94539 Рахунок підприємства у банку 136248200 Найменування банку Commerzbank Darmstadt BLZ 50840005 ВІС COBADEFFXXX IBAN Code DE36508400050136248200, Адреса підприємства, 644401, м. Грос-Біберау, вул. Єкштрассе, б. 11, Німеччина, (EckstraЯe 11, 64401 GroЯ-Bieberau, Deutschland), відповідно до розрахунку розмір нарахованих штрафних санкцій - 114341,62 (інфляційне збільшення), що еквівалентно - 2552,62 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят два Євро 62 цента) + 36 328,39 що еквівалентно - 811,01 (вісімсот одинадцять Євро 01 центів) - (штрафні санкції), на користь, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮПАРТ» ЄДРПОУ 41509131, Рахунок підприємства у банку 26004050306883 Найменування банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» SWIFT Code банку PBANUA2X Адреса підприємства UА 49000, м. Дніпро, вул. Ударників, б. 27, IBAN код UA 113052990000026004050306883 Рахунок у банку-кореспонденті 400886700401, SWIFT Code банку-кореспондента. COBADEFF, Банк-кореспондент Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Німеччина.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом №0504-19 від 05.04.2019 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" залишено без руху на підставі статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
15.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано уточнену позовну заяву, належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, копії контракту та додаткових угод з їх нотаріальним перекладом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.05.2025 та на 14.10.2025. Зупинено провадження у справі №904/1577/25 до надходження відповіді від компетентного органу запитуваної держави - Федеративної Республіки Німеччини на судове доручення Господарського суду Дніпропетровської області про вручення відповідачу виклику (повідомлення), підтвердження про вручення документа.
16.05.2025 позивач подав до канцелярії суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: нотаріально засвідчених перекладів на державну мову Федеративної Республіки Німеччини ухвали суду від 21.04.2025 по справі №904/1577/25 та судового доручення Господарського суду Дніпропетровської області і підтвердження про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового засідання.
03.07.2025 на виконання ухвали суду від 21.04.2025 направлено до компетентного органу запитуваної держави - Федеративної Республіки Німеччини - Amtsgericht Hьnfeld (HauptstraЯe 24, 36088 Hьnfeld) ухвалу суду від 21.04.2025 по справі №904/1577/25, судове доручення Господарського суду Дніпропетровської області і підтвердження про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового засідання по справі №904/1577/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" до Товариства з обмеженою відповідальністю MW Precision Part GmbH про стягнення заборгованості.
02.10.2025 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від Amtsgericht Hьnfeld надійшов супровідний лист із доданими до нього документами.
13.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 14.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 відкладено підготовче засідання на 11.12.2025 та на 22.01.2026, зупинено провадження у справі.
26.11.2025 позивач подав до канцелярії суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: нотаріально засвідчених перекладів на державну мову Федеративної Республіки Німеччини ухвали суду від 14.10.2025 по справі №904/1577/25 та судового доручення Господарського суду Дніпропетровської області і підтвердження про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового засідання.
28.11.2025 на виконання ухвали суду від 14.10.2025 направлено до компетентного органу запитуваної держави - Федеративної Республіки Німеччини - Hessisches Ministerium der Justiz und fьr den Rechtsstaat (LuisenstraЯe 13, 65185 Wiesbaden) ухвалу суду від 14.10.2025 по справі №904/1577/25, судове доручення Господарського суду Дніпропетровської області і підтвердження про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового засідання.
10.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому просив задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 для проведення підготовчого засідання поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 11.12.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 відкладено підготовче засідання на 22.01.2026 та зупинено провадження у справі.
15.12.2025 на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Господарським судом Дніпропетровської області було направлено запит від 12.12.2025 про надання інформації щодо вірного найменування і адреси Центрального органу іноземної держави для виконання господарським судом вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписана в м. Гаага 15.11.1965.
25.12.2025 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь на запит щодо надання інформації. Відповідно до змісту викладеної інформації, Центральним органом федеративної землі Гессен (Hessen) Федеративної Республіки Німеччини для виконання господарським судом вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах є Oberlandesgericht Frankfurt am Main (Zeil 42, 60313 Frankfurt am Main).
22.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 для проведення підготовчого засідання поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 22.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 відкладено підготовче засідання на 19.02.2026 та 19.03.2026. Зупинено провадження у справі.
04.02.2026 позивач подав до канцелярії суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: нотаріально засвідчених перекладів на державну мову Федеративної Республіки Німеччини ухвали суду від 22.01.2026 по справі №904/1577/25 та судового доручення Господарського суду Дніпропетровської області і підтвердження про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового засідання.
09.02.2026 на виконання ухвали суду від 22.01.2026 направлено до уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччини - Oberlandesgericht Frankfurt am Main (Zeil 42, 60313 Frankfurt am Main) ухвалу суду від 22.01.2026 по справі №904/1577/25, судове доручення Господарського суду Дніпропетровської області і підтвердження про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового засідання.
18.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 для проведення підготовчого засідання поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 19.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 відкладено підготовче засідання на 19.03.2026 та зупинено провадження у справі.
27.02.2026 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від Hessisches Ministerium der Justiz und fеr den Rechtsstaat надійшов супровідний лист, із відміткою у підтвердженні про неможливість вручення судового доручення Господарського суду Дніпропетровської області Товариству - MW Precision Part GmbH за адресою: Eckstr. 11, 64401 GroЯ-Bieberau, Deutschland.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 для проведення підготовчого засідання поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 19.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 23.04.2026 та 12.05.2026. Зупинено провадження у справі.
30.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів у справі, а саме: просить долучити копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 23.06.2025 на суму 25000,00 Євро та копію протоколу зарахування грошових коштів від 23.06.2025.
08.04.2026 на виконання ухвали суду від 19.03.2026 направлено до уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччини - Oberlandesgericht Frankfurt am Main (Zeil 42, 60313 Frankfurt am Main) ухвалу суду від 19.03.2026 по справі №904/1577/25, судове доручення Господарського суду Дніпропетровської області і підтвердження про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 для проведення судового засідання з розгляду справи по суті поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.04.2026.
У судове засідання 23.04.2026 сторони не забезпечили явку своїх представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач не надав відзив на позов.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 відкладено розгляд справи по суті на 12.05.2026.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 12.05.2026 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
05.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" (далі - продавець, позивач) і MW Precision Part GmbH (Німеччина) далі - покупець, відповідач)) укладено контракт №0504-19 (далі - контракт).
За умовами пункту 1.1 контракту продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець - прийняти та оплатити продукцію згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Ціна на товар є договірною, встановлена в Євро, включає в себе вартість пакування й маркування, дійсна тільки для цього контракту й не може слугувати прецедентом під час укладання інших контрактів (пункт 2.1 контракту).
Відповідно до пункту 2.3 контракту загальна сума контракту складає 1000000,00 (один мільйон) Євро.
Згідно з пунктом 3.3 контракту датою постачання товару вважається дата штампу про прибуття транспортного засобу на митний термінал покупця на транспортній накладній.
Оплата за товар, що постачається за цим контрактом, здійснюється в Євро (пункт 4.1 контракту).
Приписами пункту 4.3 контракту встановлено, що оплата в розмірі 100% вартості товару здійснюється протягом 30 днів після його отримання.
Пункт 5.1 контракту визначає, що доставка товару відбувається протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту отримання інвойсу покупцем.
Згідно з пунктом 10.2 контракту у разі, якщо сторони не можуть дійти згоди, то всі суперечки та розбіжності підлягають вирішенню в суді на території позивача.
Встановити термін дії контракту до 31.12.2024 (пункт 11.4 контракту у редакції додаткової угоди №3 від 28.12.2022).
Контракт підписаний сторонами та скріплений їх печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що контракт визнавався недійсним в судовому порядку.
Позивач виставив відповідачу інвойс №103 від 16.10.2024 на суму 99253,20 Євро для оплати товару (а.с. 14 том 1).
На виконання умов контракту позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 99253,20 Євро, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №171024 від 17.10.2024 та вантажною митною декларацією №24UА1101500149145U7 (а.с. 9, 17 том 1).
Відповідач свої зобов'язання з оплати виконав частково у сумі 25000,00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.04.2025 (а.с. 18 том 1), у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 74253,20 Євро.
Наведена заборгованість за укладеним сторонами контрактом і стала причиною виникнення спору.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений товар, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з поставкою позивачем товару за контрактом №0504-19 від 05.04.2019 і виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо його оплати, наявність/відсутність підстав для стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі статтями 3, 366 Господарського процесуального кодексу України, пункту 1 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", частини першої статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пункту 10.2 контракту №0504-19 від 05.04.2019 справа підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
У питанні матеріального та процесуального права, що має застосовуватися під час вирішення спору й судового провадження, суд враховує таке.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.
Згідно з пунктом 10.2 контракту у разі, якщо сторони не можуть дійти згоди, то всі суперечки та розбіжності підлягають вирішенню в суді на території позивача.
Відтак, до правовідносин сторін за їхніми договірними зобов'язаннями має застосовуватися українське законодавство.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку та вартості поставленого товару.
Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття товару за зазначеними актами приймання-передачі товару відповідачем також не заявлено.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість цього товару.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.3 контракту порядок розрахунків за поставлений товар, приймаючи до уваги умови постачання товару, визначені у пункті 3.3 контракту, відбиток штампу митного контролю на міжнародній товарно-транспортній накладній, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 77616,83? Євро відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Однак, під час розгляду справи позивач звернувся із клопотанням про долучення доказів, в якому повідомив, що в період розгляду справи відповідач частково сплатив основну суму боргу.
Як свідчать наявні у справі докази відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 25000,00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.06.2025 (а.с. 22 том 2).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04).
У пункті 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 та в пункті 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18 сформульовано правовий висновок про те, що під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, господарський суд закриває провадження в частині стягнення 25000,00 Євро основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 36328,39грн (що еквівалентно ?811,01 Євро) за загальний період з 21.11.2025 по 02.04.2025 та інфляційні втрати в розмірі 114341,62грн (що еквівалентно ?2552,62? Євро) за загальний період з грудня 2024 року по лютий 2025 року (а.с. 19 том 1).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних судом порушень не встановлено.
Щодо позовної вимоги про стягнення 114341,62грн (що еквівалентно ?2552,62? Євро) інфляційних втрат суд звертає увагу, що валютою контракту є Євро, оплата за товар згідно контракту здійснюється в іноземній валюті (Євро).
За статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то частина друга статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 6-284цс17. Такий висновок не був змінений, і Верховний Суд від нього не відступав. Крім того, цей висновок Верховного Суду України був неодноразово застосований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25.11.2019 у справі № 130/1058/16, від 23.10.2019 у справі № 369/661/15-ц, від 23.09.2019 у справі № 638/4106/16-ц, від 20.02.2019 у справі № 638/10417/15-ц, постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 16.03.2021 у справі № 905/392/20.
Отже, норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях. Водночас індексація не застосовується, а передбаченні частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати не нараховуються у разі прострочення зобов'язання, визначеного в іноземній валюті.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.12.2022 у справі № 921/542/20.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 114341,62грн (що еквівалентно ?2552,62? Євро) інфляційних втрат.
Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача 49253,20 Євро - основного боргу, 811,01 Євро - трьох відсотків річних.
Судом були досліджені всі докази в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 26474,80грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" до Товариства з обмеженою відповідальністю MW Precision Part GmbH про стягнення заборгованості в розмірі 3476745,01грн, з якої: 3326075,57грн, що еквівалентно 74253 Євро 20 євроцентів - основного боргу, 114341,62грн, що еквівалентно 2552 Євро 62 євроценти - інфляційних втрат та 36328,39грн, що еквівалентно 811 Євро 01 євроцент - трьох відсотків річних - задовольнити частково.
Закрити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю MW Precision Part GmbH (EckstraЯe 11, 64401 GroЯ-Bieberau, Deutschland, nummer der firma: НRВ94539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" (49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, ідентифікаційний код 41509131) 25000,00 Євро - основного боргу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю MW Precision Part GmbH (EckstraЯe 11, 64401 GroЯ-Bieberau, Deutschland, nummer der firma: НRВ94539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" (49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, ідентифікаційний код 41509131) 49253 Євро 20 євроцентів - основного боргу, 811 Євро 01 євроцент - трьох відсотків річних, 26474,80грн - витрат по сплаті судового збору.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю MW Precision Part GmbH (EckstraЯe 11, 64401 GroЯ-Bieberau, Deutschland, nummer der firma: НRВ94539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кьюпарт" 114341,39грн - інфляційних втрат.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 22.05.2026.
Суддя В.О. Татарчук