Справа № 456/2856/26
Провадження № 1-кс/456/600/2026
слідчого судді
22 травня 2026 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, -
встановив:
Слідчим відділенням Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026141130000266 від 09 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , наказом №89/ос від 10.02.2016 призначений на посаду начальника Стрийського лінійного відділу, у зв'язку із перейменуванням підприємства є начальником Стрийського лінійного відділу ВГІ «Львівське регіональне відділення Енергозбут» філії Енергозбут АТ «Укрзалізниця», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи єдиний умисел, в лютому місяці 2026 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, та 14.05.2026 вимагав від ОСОБА_5 95 000,00 гривень та 14.05.2026, близько 14:50 год, одержав від останнього для себе неправомірну вигоду у розмірі 70 000,00 гривень, за здійснення ним впливу на прийняття рішення невстановленими в ході досудового розслідування посадовими особами Центрального органу виконавчої влади АТ «Укрзалізниця», які згідно з приміткою до ст.369-2 КК України, є посадовими особами, зокрема позитивного рішення щодо розгляду заяви про приєднання електроустановки певної потужності, призначеної для споживання електричної енергії, висновку щодо технічного обгрунтування вимог технічних умов на приєднання до електромережі.
Так, в лютому місяці 2026 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 в службовому кабінеті в м.Стрий, вул. Петлюри, 3, Львівської області, з метою отримання останнім консультації, щодо оформлення дозвільних (технічних) документів пов'язаних з підключенням до електричних мереж АТ «Укрзалізниця». Під час зустрічі ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що згідно своїх посадових обов'язків, не наділений повноваженнями щодо розгляду заяви про приєднання електроустановки певної потужності, призначеної для споживання електричної енергії та надання висновку щодо технічного обгрунтування вимог технічних умов на приєднання до електромережі, оскільки відповідно до Кодексу систем розподілу затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2028 №310, рішення приймається Центральним органом виконавчої влади АТ «Укрзалізниця», що регулює державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, надаючи замовнику висновок щодо технічного обгрунтування вимог технічних умов на приєднання, а отже достовірно знаючи, що своїми діями він порушує порядок розгляду заяви про приєднання електроустановки певної потужності, призначеної для споживання електричної енергії та виготовлення технічних умов та проведення робіт з підключення до електричних мереж АТ «Укрзалізниця», будучи добре обізнаним про процес погодження та розгляду заяви про приєднання електроустановки певної потужності, призначеної для споживання електричної енергії Центральним органом виконавчої влади АТ «Укрзалізниця», висловив пропозиції, які б давали можливість ОСОБА_7 бути впевненим в пришвидшенні розгляду та прийняття позитивного рішення по заяві про приєднання електроустановки певної потужності, призначеної для споживання електричної енергії, шляхом надання йому неправомірної вигоди розмірі 70000 гривень та копій документів, за можливість здійснення ним впливу на прийняття рішення невстановленими в ході досудового розслідування посадовими особами посадовими особами Центрального органу виконавчої влади АТ «Укрзалізниця», запевнивши при цьому, що у разі не виконання вказаної вимоги, заява може тривалий час не розглядатись уповноваженими особами або може бути розглянута негативно.
04.05.2026, в період з 14:50 до 15:10 год, ОСОБА_4 знаходячись в своєму службовому кабінеті, що за адресою: м.Стрий, вул. Петлюри, 3, Львівської області при зустрічі з ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи свої протиправні дії, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, висловив пропозицію ОСОБА_7 , щодо необхідності надання йому неправомірної вигоди, за можливість здійснення ним впливу на невстановлених в ході досудового розслідування посадових осіб Центрального органу виконавчої влади АТ «Укрзалізниця» за пришвидшення розгляду та прийняття позитивного рішення по заяві про приєднання електроустановки певної потужності, призначеної для споживання електричної енергії.
ОСОБА_8 , будучи переконаним в законності такого удаваного способу швидкого розгляду та прийняття позитивного рішення по заяві про приєднання електроустановки певної потужності, призначеної для споживання електричної енергії, запропонованого ОСОБА_4 , за яких він вимушений надати йому неправомірну вигоду, погодився на таку протиправну вимогу ОСОБА_4 . Будучи поставленим в умови, за яких не надання неправомірної вимоги могло потягнути негативні наслідки, ОСОБА_8 вимушений був погодитись на незаконні вимоги ОСОБА_4 . Завершуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, ОСОБА_4 14.05.2026 близько 14:50 год, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, що за адресом: м.Стрий, вул. Петлюри, 3, Львівської області, під час зустрічі із ОСОБА_8 , висловив останньому вимогу про надання йому неправомірної вигоди в сумі 95 000,00 гривень та одержав від останнього для себе неправомірну вигоду у розмірі 70 000,00 гривень, за здійснення ним впливу на прийняття невстановленими в ході досудового розслідування посадовими особами Центрального органу виконавчої влади АТ «Укрзалізниця», які згідно з приміткою до ст.369-2 КК України, є посадовими особами, зокрема позитивного рішення щодо розгляду заяви про приєднання електроустановки певної потужності, призначеної для споживання електричної енергії, висновку щодо технічного обгрунтування вимог технічних умов на приєднання до електромережі.
Таким чином, в діях ОСОБА_4 наявні всі підстави для обґрунтованої підозри в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
15.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Ходорів Львівської області, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 369-2 КК України.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та у разі визнання його винним, останньому загрожує показання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, без альтернативи призначення іншого покарання.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що згідно відомостей сервісного центру МВС №4645 ОСОБА_4 на праві власності належить транспортний засіб, а саме автомобіль ВМW 520 номер кузова НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 .
Виходячи з наведеного, виникла необхідність клопотати про накладення арешту на вищевказане рухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити.
ОСОБА_4 про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином однак, в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.
Вивчивши аргументи, викладені в клопотанні та дослідивши долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
За приписами ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, 09.04.2026 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України (№12026141130000266).
15.05.2026 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
З матеріалів долучених до клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 , згідно відомостей сервісного центру МВС №4645 на праві власності належить транспортний засіб, а саме автомобіль ВМW 520 номер кузова НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 .
Таким чином, доданими до клопотання документами прокурор довів, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкція якого передбачає можливість застосування конфіскації майна як виду покарання, а також, що останній має у своїй власності майно, щодо арешту якого ставиться питання стороною обвинувачення у клопотанні.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання клопотання слідчого про арешт належного підозрюваному ОСОБА_4 , нерухомого майна та транспортного засобу підлягає задоволенню, так як незастосування арешту може призвести до відчуження такого майна.
Також слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на таке майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, однак такий захід є тимчасовим. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено. Отже, накладення арешту на належні підозрюваному ОСОБА_4 , транспортний засіб відповідає критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що таке майно за наслідками розгляду даного кримінального провадження судом може підлягати конфіскації як виду покарання.
Поряд з цим, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя враховує, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задоволити.
Накласти арешт на рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме транспортний засіб ВМW 520 номер кузова НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_9 .
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1