Справа №757/18254/26-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4193/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
14 травня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.05.2026 включно, із покладенням наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не спілкуватися з свідками у цьому кримінальному провадженні, перелік яких зобов'язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора у кримінальному провадженні №12026000000000480 від 20.02.2026.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2026 року та постановити нове рішення за результатами розгляду справи, належного дослідження та оцінювання доказів, яким відмовити в застосуванні відносно ОСОБА_7 будь-якого запобіжного заходу у межах кримінального провадження №12026000000000480 від 20.02.2026 року, у зв?язку з відсутністю обґрунтованої підозри та відсутністю ризиків.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на те, що не погоджується з таким рішенням, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала винесена без належної оцінки доказів, без належної оцінки матеріалів справи (додатків до клопотання) та доказів, представлених стороною захисту, а відтак така ухвала є необгрунтованою та підлягає скасуванню.
На час розгляду клопотання не існувало будь-яких ризиків та стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які давали підстави слідчому судді зробити висновки щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не доведено обгрунтованість підозри, відбулись порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, що призводить до незаконності судового рішення.
В доповненнях, поданих до Київського апеляційного суду 14.05.2026, захисник зазначає, що оскаржувана ухвала фактично не відповідає критеріям законності, обгрунтованості та вмотивованості судового рішення, прямо визначеним положеннями ст. 370 КПК України, відповідно до якої судове рішення є законним лише у випадку його ухвалення компетентним судом згідно з нормами матеріального та процесуального права, обгрунтованим, якщо воно ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду, а вмотивованим, якщо у ньому наведені належні та достатні мотиви й підстави його ухвалення.
Натомість, зміст оскаржуваної ухвали свідчить про протилежне, оскільки фактично слідчий суддя обмежився формальним відтворенням фабули повідомленої підозри, загальним цитуванням окремих положень кримінального процесуального закону та декларативним зазначенням про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не навівши при цьому жодного повноцінного та самостійного мотивування, яке б давало можливість встановити, з яких саме фактичних даних, доказів та правових підстав суд дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри та необхідність застосування саме найбільш суворого виду домашнього арешту.
Фактично ухвала не містить аналізу доказів у розумінні ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя зобов'язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Проте зі змісту судового рішення неможливо встановити, які саме докази були покладені судом в основу відповідних висновків, яким чином суд перевірив їх достовірність, у чому саме полягає їх достатність для висновку про існування ризиків, а також з яких причин були відхилені аргументи сторони захисту.
Слідчий суддя фактично самоусунувся від виконання свого прямого процесуального обов'язку щодо здійснення реального та ефективного судового контролю за дотриманням прав і свобод особи на стадії досудового розслідування, що суперечить не лише положенням КПК України, а й правовій природі інституту слідчого судді як гаранта недопущення необгрунтованого процесуального примусу.
Особливого значення набуває та обставина, що у тексті оскаржуваної ухвали наявні очевидні ознаки шаблонності та формального підходу до її постановлення. Так, у вступній частині ухвали зазначено, що судом розглядається клопотання про застосування запобіжного заходу відносно іншої особи - « ОСОБА_10 », після чого текст переходить до даних ОСОБА_7 .
Вказана обставина не може розцінюватися як звичайна технічна описка чи несуттєва помилка, оскільки йдеться про судове рішення, яким безпосередньо обмежується гарантоване Конституцією України та Конвенцією право людини на свободу. Наявність у тексті судового рішення відомостей щодо іншої особи прямо свідчить про використання шаблонного тексту іншого процесуального документа без належної індивідуалізації обставин саме цього кримінального провадження та без реального самостійного аналізу матеріалів справи.
Крім того, оскаржувана ухвала фактично не містить належного обґрунтування існування "обгрунтованої підозри" у тому значенні, яке надається цьому поняттю практикою Європейського суду з прав людини.
Стороною захисту під час розгляду клопотання було наведено грунтовні та конкретні доводи, які ставили під обґрунтований сумнів сам факт існування належної доказової бази сторони обвинувачення, зокрема щодо відсутності належного підтвердження прямого умислу, суперечностей у технічних даних, відсутності експертного підтвердження окремих обставин, а також відсутності доказів того, що саме ОСОБА_7 здійснював інкриміновані дії. Проте жоден із зазначених аргументів не був належним чином досліджений та оцінений слідчим суддею.
Натомість суд фактично обмежився констатацією факту існування повідомлення про підозру, що саме по собі не є тотожним наявності обгрунтованої підозри у розумінні ст. 177, 194 КПК України та практики ЄСПЛ.
У даному випадку слідчий суддя фактично не навів жодного аналізу тих фактичних даних, які могли б об'єктивно підтвердити існування саме такого рівня підозри.
Судове рішення містить лише формальне погодження із позицією сторони обвинувачення без критичного аналізу доказової бази та без належної перевірки її достатності й допустимості, що є неприпустимим у контексті вирішення питання про застосування запобіжного заходу, який істотно обмежує право особи на свободу та приватне життя.
Більше того, сама логіка викладення мотивувальної частини ухвали свідчить про те, що суд не здійснював самостійної оцінки обставин, а фактично лише формально відтворив зміст клопотання сторони обвинувачення. Такий підхід суперечить не лише принципу змагальності сторін, закріпленому у ст. 22 КПК України, а й принципу верховенства права, який відповідно до ст. 8 КПК України застосовується у кримінальному провадженні з урахуванням практики ЄСПЛ.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції фактично самоусунувся від виконання покладеного на нього Конституцією України, нормами кримінального процесуального законодавства та практикою ЄСПЛ обов'язку щодо здійснення реального, ефективного та повноцінного судового контролю за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Аналіз змісту оскаржуваної ухвали свідчить про те, що слідчий суддя фактично не здійснив реальної перевірки ані доводів сторони обвинувачення, ані аргументів сторони захисту, а обмежився лише формальним переказом фабули клопотання та загальним цитуванням окремих норм кримінального процесуального законодавства.
Слідчий суддя не спростував жодного із наведених стороною захисту доводів, не навів жодного мотиву відхилення цих аргументів та фактично повністю проігнорував позицію сторони захисту, чим допустив істотне порушення принципу змагальності сторін, засади рівності сторін кримінального провадження та вимог щодо повного, всебічного й неупередженого судового розгляду.
Також захисник вказує, що не менш істотним порушенням є те, що слідчим суддею фактично не було належним чином встановлено існування жодного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є обов'язковою та необхідною передумовою для застосування будь-якого запобіжного заходу.
У сукупності наведене свідчить про те, що застосування до ОСОБА_7 цілодобового домашнього арешту є непропорційним, необґрунтованим та таким, що здійснене за відсутності належного фактичного і правового підґрунтя.
Окремо сторона захисту звертає увагу апеляційного суду на те, що оскаржувана ухвала взагалі не містить належного встановлення причинно-наслідкового зв?язку між ризиками, на які формально послався суд, та необхідністю застосування саме запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що є самостійним та істотним порушенням вимог ст. 194 КПК України.
Оскаржувана ухвала не містить жодного аналізу того, чому саме цілодобовий домашній арешт є співмірним та необхідним заходом реагування саме на ті ризики, які були формально зазначені стороною обвинувачення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та просили задовольнити її з наведених у ній підстав, доводи прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026000000000480 від 20.02.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 (зі змінами та доповненнями, які діяли станом на травень 2023 року) визначено право України на введення санкцій до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність, види санкцій, підстави застосування, виконання рішень про їх застосування та інші дані.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеним в дію Указом Президента України від 12.05.2023 N? 279/2023 (далі - рішення РНБО №279) застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: І.Ес. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), яка є власником акцій на 61,7% в АТ «Коростенський кар?єр», на 97,2 % в ПАТ «Пинязевицький кар'єр» та на 80,5 % в АТ «Малинський каменедробильний завод»; Вестграйнайт Холдингс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited), яка є засновником ТОВ «Юнігран» та власником 10,53 % акцій ТОВ «Юнігран-сервіс»; ОСОБА_11 строком на 5 років (до 12.05.2028) та ОСОБА_12 , яка є афілійованою та підконтрольною особою ОСОБА_11 , строком на 10 років (до 12.05.2033), які є бенефіціарними власниками вказаних юридичних осіб.
Відповідно до розпорядження голови Золочівської сільської ради від 06.06.2023 № 89 ОСОБА_7 призначений на посаду державного реєстратора сектору «Центр надання адміністративних послуг» відділу звернень громадян та надання адміністративних послуг, на період дії воєнного стану в Україні з 07.06.2023.
Згідно замовлення Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області №02-18/1156 від 07.08.2023 державним підприємством «Національні інформаційні системи» державному реєстратору ОСОБА_7 надано ідентифікатор доступу до інформаційної системи Єдиних та Державних реєстрів/автоматизованих систем, зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Так, на початку 2024 року, у період часу з кінця квітня по 01.05.2024, при невстановлених обставинах, до ОСОБА_7 , з відповідними заявами про внесення змін до відомостей щодо юридичних осіб: ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», АТ «Коростенський кар?єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», які були датовані 01.05.2024, та копіями документів, для вчинення відповідних реєстраційних дій, звернулись невстановлені в ході досудового розслідування особи.
У подальшому, 02.05.2024 ОСОБА_7 , перебуваючи на своєму робочому місці в Золочівській сільській раді, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гнідин, вул. Нова, 1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи порядок проведення реєстраційних дій та обов'язкову законодавчу вимогу проведення перевірки застосування санкцій до учасників та бенефіціарних власників товариств, стосовно яких мають вчинятись реєстраційні дії, з метою прикриття своїх незаконних дій, при невстановлених обставинах виготовив витяг з Державного реєстру санкцій № DRS-017a333c-8590-47ce-b23f-f2bf10b44e1f, в якому вказав дані особи ОСОБА_13 , який містив недостовірну інформацію про те, що за вказаними параметрами не знайдено записів про застосування санкцій відносно вищевказаної громадянки. Після цього, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що до ОСОБА_12 застосовано санкції, та що у виготовленому ним витягу відображена недостовірна інформація, особисто підписав його та завірив власною печаткою.
Продовжуючи вчинення кримінального правопорушення, в цей же день, 02.05.2024 о 12:43 годині ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гнідин, вул. Нова, 1, використовуючи персональний комп'ютер із доступом до мережі Інтернет через ІР-адресу НОМЕР_1 за допомогою власного логіна «ІНФОРМАЦІЯ_6», увійшов до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та отримав доступ у вказаній автоматизованій системі до реєстраційної справи ПрАТ «Пинязевицький кар'єр» (код ЄДРПОУ 01374553). У подальшому, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що на підставі п. 3.3, ч. 1, ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» він зобов'язаний відмовити в державній реєстрації змін про юридичну особу, до учасників, бенефіціарних власників якої застосовано санкції, а також про те що відносно І.Ес. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), яке являється учасником ПрАТ «Пинязевицький кар'єр» (код ЄДРПОУ 01374553), ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), яка являється його кінцевим бенефіціарним власником застосовано санкції, здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, маючи право доступу до неї, шляхом внесення змін до відомостей про ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», виконавши реєстраційну дію за № 1002241070038104450, а саме виключив відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) зазначеного товариства громадянку Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та включив відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_18 та вніс відомості про нову структуру власності ПрАТ «Пинязевицький кар'єр».
Дотримуючись злочинного умислу, цього ж дня 02.05.2024 о 13:03 годині ОСОБА_7 , перебуваючи на своєму робочому місці в Золочівській сільській раді, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гнідин, вул. Нова, 1, використовуючи персональний комп'ютер із доступом до мережі інтернет через ІР-адресу НОМЕР_1 , за допомогою власного логіна «ІНФОРМАЦІЯ_6», увійшов до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та отримав доступ у вказаній автоматизованій системі до реєстраційної справи АТ «Коростенський кар?єр» (код ЄДРПОУ 00292422). У подальшому, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що на підставі п. 3.3, ч. 1, ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» він зобов'язаний відмовити в державній реєстрації змін про юридичну особу, до учасників, бенефіціарних власників якої застосовано санкції, а також про те, що відносно І.Ес. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), яке являється учасником АТ «Коростенський кар'єр», ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який являється його кінцевим бенефіціарним власником, застосовано санкції, здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, маючи право доступу до неї, шляхом внесення змін до відомостей про АТ «Коростенський кар'єр», виконавши реєстраційну дію за N? 1002241070037104360, а саме виключив відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) зазначеного товариства ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та включив відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_18 та вніс відомості про нову структуру власності АТ «Коростенський кар'єр».
Продовжуючи свій злочинний умисел 02.05.2024 о 12:46 годині ОСОБА_7 , перебуваючи на робочому місці в Золочівській сільській раді, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гнідин, вул. Нова, 1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи порядок проведення реєстраційних дій та обов'язкову законодавчу вимогу проведення перевірки застосування санкцій до учасників та бенефіціарних власників товариств, стосовно яких мають вчинятись реєстраційні дії, з метою прикриття своїх незаконних дій, при невстановлених обставинах виготовив витяг з Державного реєстру санкцій №DRS-fd5f7152-f19c-49e0-8685-C58319fd25e2, в якому вказав дані особи ОСОБА_13 , який містив недостовірну інформацію про те, що за вказаними параметрами не знайдено записів про застосування санкцій відносно вище вказаної громадянки. Після цього, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що до ОСОБА_12 застосовано санкції, та що у виготовленому ним витягу відображена недостовірна інформація, особисто підписав його та завірив власною печаткою.
Після цього, в цей же день о 13:27 годині ОСОБА_7 , перебуваючи за вищевказаною адресою, використовуючи персональний комп'ютер із доступом до мережі Інтернет через ІР-адресу НОМЕР_1 , за допомогою власного логіна «ІНФОРМАЦІЯ_7», увійшов до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та отримав доступ у вказаній автоматизованій системі до реєстраційної справи АТ «Малинський каменедробильний завод» (код ЄДРПОУ 04011905). У подальшому, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що на підставі п. 3.3, ч. 1, ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» він зобов?язаний відмовити в державній реєстрації змін про юридичну особу, до учасників, бенефіціарних власників якої застосовано санкції, а також про те що відносно І.Ес. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), яке являється учасником АТ «Малинський каменедробильний завод», ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), яка являється його кінцевим бенефіціарним власником, застосовано санкції, здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, маючи право доступу до неї, шляхом внесення змін до відомостей про АТ «Малинський каменедробильний завод», виконавши реєстраційну дію за № 1002241070044104449, а саме виключив відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) зазначеного товариства громадянку Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії ОСОБА_23, включив відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_18 та вніс відомості про нову структуру власності АТ «Малинський каменедробильний завод».
Разом з тим, 09.05.2024 державним реєстратором Подільської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_20 до реєстраційних справ ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», АТ «Малинський каменедробильний завод» та АТ «Коростенський кар'єр» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, внесено відомості про арешт корпоративних прав та щодо заборони вчинення реєстраційних дій на підставі судового рішення N?758/5287/24 від 06.05.2024, а також завантажено до реєстру копію відповідної ухвали Подільського районного суду міста Києва, якою заборонено суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом, вносити зміни до відомостей про вказані юридичні особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, про зміну часток учасників товариства, про зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміну особи, уповноваженої вчиняти юридичні дії від імені товариства, про зміну органів управління товариством, про місце знаходження товариства, проводити передачу реєстраційної справи, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
З указаного часу, тобто з 09.05.2024 приватні, державні нотаріуси та інші суб'єкти, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, та мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань бачили вказану вище заборону відносно вчинення реєстраційних дій, рішення на підставі якого вона є чинною та не мали права вносити будь-які зміни щодо зазначених юридичних осіб.
У подальшому, приблизно на початку червня 2024 року, ОСОБА_7 при невстановлених обставинах дізнався про оскарження вчинених ним вище вказаних реєстраційних дій щодо ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», АТ «Малинський каменедробильний завод» та АТ «Коростенський кар'єр» за заявою від 07.06.2024 Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України до Міністерства юстиції України.
Розуміючи незаконність своїх дій та не бажаючи настання негативних наслідків для себе, ОСОБА_7 , попри дію судового рішення 06.05.2024 №758/5287/24 про арешт корпоративних прав та заборону вчинення реєстраційних дій, вирішив змінити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань інформацію щодо ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», АТ «Малинський каменедробильний завод» та АТ «Коростенський кар'єр», повернувши її до того стану, як ним 02.05.2024 було внесено зміни.
Крім того, на початку листопада 2024 року ОСОБА_7 вирішив повторно, здійснити несанкціоновану зміну інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, зокрема щодо внесення змін до реєстраційних справ ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) та ТОВ «Юнігран-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34082463).
У подальшому, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23.09.2024 №758/11414/24, суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом, заборонено внесення змін до відомостей про вказані юридичні особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, зокрема заборонено вносити відомості про зміну часток учасників товариства, про зміну кінцевого бенефіціарного власника, про зміну особи, уповноваженої вчиняти юридичні дії від імені товариства, про зміну органів управління товариством, про місцезнаходження товариства, проводити передачу реєстраційної справи, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, не зважаючи на вищевказані заборони, повторно здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп?ютерах), автоматизованих системах, маючи право доступу до неї, шляхом вчинення реєстраційної дії № 1009551070053000204, в результаті якої до реєстраційної справи ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) внесено відомості про зміну адреси місця знаходження Товариства з адреси: 11634, Житомирська обл., Малинський р-н., смт. Гранітне, вул. Шевченка, буд. 15 на адресу: 49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Пушкіна генерала (Шевченківський, Соборний райони), буд. 1, змінено керівника ОСОБА_21 на ОСОБА_22 , виключено відомості про представника ОСОБА_21 , змінено інформацію для здійснення зв?язку з товариством: телефон з НОМЕР_3 на НОМЕР_2 , адресу електронної пошти: з ІНФОРМАЦІЯ_8 на ІНФОРМАЦІЯ_5
Натомість, замість копій документів, що стали підставою для вчинення указаної реєстраційної дії, ОСОБА_7 завантажив до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань скановані зображення порожніх аркушів паперу формату А4.
Крім того, цього ж дня, 11.11.2024, продовжуючи вчинення незаконних дій, о 16:51 годині ОСОБА_7 , перебуваючи на робочому місці в Золочівській сільській раді, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гнідин, вул. Нова, 1, використовуючи персональний комп'ютер із доступом до мережі Інтернет через ІР-адресу НОМЕР_1 за допомогою власного логіна «ІНФОРМАЦІЯ_7», увійшов до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань автоматизованій системі до реєстраційної справи ТОВ «Юнігран-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34082463).
ОСОБА_7 достовірно знав про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 щодо Вестграйнайт Холдингс Лімітед ( Westgrinite Holdings Limited ), яке є власником 10,53 % акцій ТОВ «Юнігран-сервіс», ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Юнігран-Сервіс».
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у:
- несанкціонованих діях з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України;
- несанкціонованих діях з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
30.03.2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.
02.04.2026 року старший слідчий в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12026000000000480 від 20.02.2026 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 362 КК України, являється тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, з посиланням на матеріали кримінального провадження, що підтверджують ці обставини:
- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від Міністерства юстиції України від 14.02.2025 № 22929/33.1.2./16-25;
- висновок центральної колегії Міністерства юстиції України № 3268-33.1.2-24 від 17.12.2024;
- висновок центральної колегії Міністерства юстиції України № 321-33.1.2-24 від 24.06.2024;
- реєстраційні справи ТОВ «ЮНІГРАН», ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС», АТ «МКДЗ», ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», АТ «Коростенський кар'єр»;
- протокол огляду документів від 02.09.2025 (огляд матеріалів виїмки в оператора ПрАТ «Київстар» за абонентським номером ОСОБА_7 );
- протокол огляду документів від 30.05.2025 (огляд матеріалів виїмки в ДП «HAIC» щодо вчинених ОСОБА_7 реєстраційних дій);
- лист ПП «Медіана-Трейд» про присвоєння IP адреси Золочівській сільській раді;
- витяги з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань щодо ТОВ «ЮНІГРАН», ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС», АТ «МКД», ПрАТ «Пинязевицький кар?єр», АТ «Коростенський кар?єр», в яких відображена історія реєстраційних дій;
- інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином, орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_7 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення, вбачається за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваному ОСОБА_7 інкримінується злочин, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, є підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Крім того, ОСОБА_7 , будучи обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, по закінченню строку дії запобіжного заходу одразу ж почав систематично змінювати місця проживання з метою переховування від судових органів. На даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усіх можливих співучасників злочину, отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування інших осіб, причетних до вчинення злочину. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі може здійснювати протиправний вплив на свідків, яких планується встановити та допитати серед працівників Золочівської сільської ради, де останній працював державним реєстратором та вчиняв вищезгадані протиправні дії.
Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може попередити інших осіб, причетних до вчинення злочинів, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності, а також вчиняти стосовно свідків по кримінальному провадженню спроби тиску та залякування або підкупу, з метою зміни їх показань, або іншим шляхом незаконно вплинути на них.
Крім того, на даний час не встановлені всі можливі спільники ОСОБА_7 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Разом з тим, ОСОБА_7 може здійснювати спроби затягування строків досудового розслідування, які після повідомлення про підозру є обмеженими і таким чином перешкоджатиме досудовому слідству.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, ОСОБА_7 на даний час являється обвинуваченим у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в межах кримінального провадження №12025110000000391 від 20.05.2025, яке зареєстровано значно пізніше, ніж вчинені ним кримінальні правопорушення, що досліджуються в межах даного кримінального провадження, що свідчить про систематичність його девіантної поведінки, а також про те, що ОСОБА_7 може вчиняти все нові та нові злочини.
Вищенаведене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З урахуванням викладених обставин, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладеними на підозрюваного обов'язками, зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.05.2026 включно, із покладенням наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не спілкуватися з свідками у цьому кримінальному провадженні, перелік яких зобов'язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора у кримінальному провадженні №12026000000000480 від 20.02.2026.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від Міністерства юстиції України від 14.02.2025 № 22929/33.1.2./16-25; висновком центральної колегії Міністерства юстиції України № 3268-33.1.2-24 від 17.12.2024; висновком центральної колегії Міністерства юстиції України № 321-33.1.2-24 від 24.06.2024; реєстраційними справами ТОВ «ЮНІГРАН», ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС», АТ «МКДЗ», ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», АТ «Коростенський кар'єр»; протоколом огляду документів від 02.09.2025 (огляд матеріалів виїмки в оператора ПрАТ «Київстра» за абонентським номером ОСОБА_7 ); протокол огляду документів від 30.05.2025 (огляд матеріалів виїмки в ДП «HAIC» щодо вчинених ОСОБА_7 реєстраційних дій); лист П «Медіана-Трейд» про присвоєння IP адреси Золочівській сільській раді; витягами з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань щодо ТОВ «ЮНІГРАН», ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС», АТ «МКД», ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», АТ «Коростенський кар'єр» в яких відображена історія реєстраційних дій; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність слідчим у клопотанні існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1-5 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що підозрюваному ОСОБА_7 інкримінується злочин, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, є підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) зумовлено тим, що ОСОБА_7 , будучи обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, по закінченню строку дії запобіжного заходу одразу ж почав систематично змінювати місця проживання з метою переховування від судових органів. На даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі можливі співучасники злочину, отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування інших осіб, причетних до вчинення злочину. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні), вбачається із того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може здійснювати протиправний вплив на свідків, яких планується встановити та допитати серед працівників Золочівської сільської ради, де останній працював державним реєстратором та вчиняв вищезгадані протиправні дії.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджання кримінальному провадженню), є доведеним, оскільки на даний час не встановлені всі можливі спільники ОСОБА_7 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Разом з тим, ОСОБА_7 може здійснювати спроби затягування строків досудового розслідування, які після повідомлення про підозру є обмеженими і таким чином перешкоджатиме досудовому слідству.
Крім того, ОСОБА_7 на даний час являється обвинуваченим у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в межах кримінального провадження № 12025110000000391 від 20.05.2025, яке зареєстровано значно пізніше, ніж вчинені ним кримінальні правопорушення, що досліджуються в межах даного кримінального провадження, що свідчить про систематичність його девіантної поведінки, а також про те, що ОСОБА_7 може вчиняти все нові та нові злочини.
Вищенаведене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , ступінь суспільної небезпеки та його наслідки, суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватості, конкретні обставини інкримінованих йому дій та дані про особу підозрюваного, врахувавши процесуальну поведінку останнього, слідчий суддя на час розгляду клопотання дійшов правильного висновку про можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З наведених підстав, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді та не убачає підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, або відмови у його застосуванні, оскільки, на переконання колегії суддів, станом на день розгляду слідчим суддею клопотання, саме такий запобіжний захід був достатнім стримуючим засобом, та здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених злочинів.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
З наведених підстав, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складів інкримінованих йому злочинів, та відсутності належної обгрунтованості підозри, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Твердження апелянта про те, що слідчим суддею належним чином не перевірено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не перевірено докази, які долучені до матеріалів справи, та не надано оцінку запереченням сторони захисту, спростовуються змістом оскаржуваної ухвали.
Інші доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4