13 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20.05.2024 задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 21.06.2024 включно.
Цією ж ухвалою зобов'язано начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області організувати необхідне медичне обстеження та медичне лікування, згідно встановленого діагнозу, ОСОБА_6 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді.
Посилаючись на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, обвинувачений ОСОБА_6 зазначав, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 12.03.2026, на підтвердження чого посилався на долучену ним до апеляційної скарги розписку.
_____________________________________________________________________________________Справа № 753/9675/24 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3265/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, які підтримали подану апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, думку прокурора ОСОБА_5 , яка в режимі відеоконференцзв'язку заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого та поданої ним апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження подану ОСОБА_6 апеляційну скаргу та його доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження задоволенню не підлягає, а подана апеляційна скарга підлягає поверненню, з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.03.2019 у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
Згідно з висновком Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що викладений у постанові від 02.03.2018, процесуальний строк може бути поновлено за умови його пропуску з поважних причин, а поняття поважності причин пропуску строків є оціночним і його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення ця обставина за їх клопотанням може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для його поновлення.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20.05.2024 постановлено в судовому засіданні за участю ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_9 .
Згідно наявної в матеріалах справи розписки (т. 2 а.п. 141) обвинувачений ОСОБА_6 , який утримувався під вартою в ДУ "Київській слідчий ізолятор", оскаржувану ухвалу від 20.04.2024 отримав 28.05.2024.
З урахуванням наведеного, у даному випадку останнім днем строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20.05.2024, відповідно до положень абз. 1 ч. 3 ст. 395 КПК України, є 03.06.2024 (понеділок).
Однак, з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20.05.2024 обвинувачений ОСОБА_6 звернувся 11.03.2026, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт зазначав, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 12.03.2026, на підтвердження чого посилався на долучену ним до апеляційної скарги розписку.
Разом з тим, такі твердження апелянта не відповідають дійсності та спростовуються наявною в матеріалах провадження розпискою, згідно якої копію оскаржуваної ухвали слідчого судді ОСОБА_6 отримав через адміністрацію ДУ "Київській слідчий ізолятор" саме 28.05.2024.
Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що 21.05.2024 ОСОБА_6 вже звертався до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20.05.2024 і ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 31.07.2024 було закрито апеляційне провадження у зв'язку з відмовою обвинуваченого ОСОБА_6 від апеляційної скарги.
Отже, на переконання колегії суддів, викладені апелянтом доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження є безпідставними, а наведені обвинуваченим ОСОБА_6 причини пропуску строку на апеляційне необґрунтованими.
За таких обставин, колегії суддів дійшла висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20.05.2024 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, як така, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і суд за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 376, 395, 399 КПК України, колегія суддів,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3