12 травня 2026 року місто Київ
справа № 376/1035/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/5536/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання:Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сквирського відділу державної реєстраціїактів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Сквирського районного суду Київської області у складі судді Віговського С.І. від 21 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини,
Короткий зміст обставин справи
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.
Позов мотивовано тим, що з 14 листопада 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказував, що подружнє життя з відповідачкою не склалося, шлюбно-сімейні відносини не підтримують.
На даний час син проживає з позивачем, який здійснює його виховання та утримання. Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їх сина, не проявляє жодної уваги до його життєвих потреб, здоров'я та розвитку, не надає матеріальну підтримку, що свідчить про самоусунення від материнських обов'язків.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити місце проживання дитини з позивачем.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якою: позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ; визначено постійне місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі Сквирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що мирова угода не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки права та обов'язки батьків, визначені статтями 150-155 СК України, є невідчужуваними, а перелік підстав для позбавлення батьківських прав, передбачений статтею 164 СК України, є вичерпним та підлягає перевірці судом у кожному конкретному випадку.
Також скаржник вказує, що у справах щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування для надання висновку щодо доцільності такого позбавлення, однак відповідний орган до участі у справі залучений не був.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 207 ЦПК України суд не може затвердити мирову угоду, якщо її умови суперечать закону або порушують права чи інтереси дитини.
На думку скаржника, суд першої інстанції зазначених вимог не врахував та безпідставно затвердив мирову угоду про позбавлення відповідача батьківських прав щодо сина.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року залучено до участі у справі Службу у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у задоволення апеляційної скарги, а ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року залишити без змін. Крім того, зазначає, що наявні підстави для закриття апеляційного провадження, оскільки скаржник не є учасником справи, а також не є особою, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. Розгляд справи просить проводити у його відсутність.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що з 14 листопада 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2162.
Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , зареєстроване відділом реєстрації актів цивільного стану Сквирського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 69.
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини (справа № 376/1035/23).
21 квітня 2023 року сторони подали до Сквирського районного суду Київської областіспільну письмову мирову угоду, за якою просили позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її сина та визначити його місце проживання разом із батьком.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У постанові Верховний Суд від 28 липня 2021 року у справі № 2-95/12 (провадження № 61-16854св20) зазначено, що аналіз частини 1 статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, особа, яка не брала участі у справі, має право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, яке безпосередньо встановлює, змінює або припиняє її права та обов'язки, тобто завдає їй шкоди, що виявляється у несприятливих для особи наслідках.
Не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв'язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов'язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв'язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов'язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов'язки. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року у справі за № 826/3508/17.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що одним із доводів апеляційної скарги є посилання на незалучення до участі у справі органу опіки та піклування, участь якого у справах щодо визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав є обов'язковою. Разом з тим, незалежно від обґрунтованості наведеного доводу, оскаржуваною ухвалою суду від 21 квітня 2023 року не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, оскільки така ухвала не встановлює, не змінює та не припиняє будь-яких його прав чи обов'язків, а також не покладає на нього жодних процесуальних або матеріально-правових наслідків.
Відтак сам по собі факт можливого порушення судом норм процесуального права не наділяє апелянта правом на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності вирішення цим рішенням питання про його права, свободи, інтереси чи обов'язки.
За таких обставин апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що Сквирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не є особою, яка наділена правом на апеляційне оскарження зазначеної ухвали суду.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, суд
Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Сквирського відділу державної реєстраціїактів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу від 21 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, - закрити.
Поновити дію ухвали Сквирського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: