Справа №757/18581/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3846/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
11 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Галиця, Ніжинського району, Чернігівської області, українки, працюючої головним бухгалтером TOB «НВК Техавіаком», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 03.06.2026 включно, заборонивши останній цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Продовжено строк дії покладених відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 03.06.2026 року включно, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання у м. Києві, в якому вона мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таІ або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснено підозрюваній, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладено на слідчого у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 62024000000000789.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, оскільки висновки суду, викладені в судовому рішення, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та слідчим суддею допущеного істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу не було належним чином перевірено обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри та не враховано доводи сторони захисту щодо відсутності належних доказів причетності останньої до інкримінованих кримінальних правопорушень. Діяльність ТОВ «НВК «Техавіаком» була спрямована на належне виконання державних контрактів у сфері оборони, а труднощі з їх виконанням були обумовлені об'єктивними обставинами, які не залежали від волі підприємства, зокрема дефіцитом вибухових речовин, затримками імпорту сировини, систематичними ракетними та БПЛА-атаками на виробничі потужності, затримками приймання продукції замовниками та проведенням численних слідчих дій, що впливали на роботу підприємства.
Також апелянт зазначає, що ТОВ «НВК «Техавіаком» здійснювало виробництво та постачання боєприпасів, які проходили необхідні випробування, а у випадку виникнення претензій проводилась рекламаційна робота, результати якої підтвердили належну якість продукції та її придатність до використання за призначенням. Також апелянт посилається на відсутність скарг з боку кінцевих споживачів, використання продукції на фронті та наявність документів, які на думку сторони захисту, підтверджують відповідність виробів конструкторській документації та технічним умовам.
Твердження сторони обвинувачення щодо використання неякісної вибухової речовини та штучного завищення вартості продукції не відповідають фактичним обставинам. Зміна технічних умов щодо використання різних класів RDX не впливала на якість вибухової речовини та її вибухові властивості, що на думку сторони захисту, підтверджується висновками експертів та сертифікатами якості.
Крім того, апелянт зазначає, що підприємство не отримало надприбутків від виконання державних контрактів, а навпаки зазнало значних фінансових втрат у зв'язку з виробничими витратами та наслідками збройної агресії.
Також апелянт звертає увагу на відсутність належних доказів на підтвердження розміру завданої шкоди, оскільки, на думку сторони захисту, матеріали клопотання містять лише витяг із висновку експерта, підписаний слідчим, який не може вважатися належним доказом. Окремо вказується, що визначений стороною обвинувачення розмір збитків не враховує фактичні витрати підприємства на виробництво продукції, закупівлю комплектуючих та виконання контрактів.
Слідчий суддя безпідставно дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, оскільки такі ризики не підтверджені жодними належними доказами. ОСОБА_7 не вчиняла дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування чи суду, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, сім'ю на території України, а також не чинила опору під час проведення слідчих дій та належним чином виконує покладені на неї процесуальні обов'язки.
Стороною обвинувачення не надано доказів незаконного впливу ОСОБА_7 на свідків чи інших учасників кримінального провадження, а висновки слідчого судді щодо існування такого ризику мають абстрактний характер. Підозрювана демонструє належну процесуальну поведінку, сприяє досудовому розслідуванню та не допускає порушень покладених на неї обов'язків.
Слідчим суддею не враховано обставини, пов'язані з професійною діяльністю ОСОБА_7 як головного бухгалтера ТОВ «НВК «Техавіаком». Застосування цілодобового домашнього арешту фактично унеможливлює виконання нею службових обов'язків, що негативно впливає на діяльність підприємства оборонного сектору, виконання державних контрактів, виробництво та ремонт військової техніки, а також забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану.
Покладений на ОСОБА_7 обов'язок утримуватись від спілкування зі свідками є неконкретизованим, оскільки сторона обвинувачення не визначила чіткого переліку осіб, з якими заборонено спілкування. На переконання сторони захисту, така невизначеність створює труднощі у виконанні підозрюваною своїх професійних обов'язків та фактично унеможливлює її повноцінну роботу на підприємстві.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргазахисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000789 від 06.09.2024 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України.
08.01.2026 ОСОБА_7 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.
08.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України - участі у злочинній організації, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у складі злочинної організації в особливо великих розмірах; ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України - набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі, здійснення фінансових операцій, вчинення правочину з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому у складі злочинної організації в особливо великих розмірах.
09.01.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа №757/651/26-к) до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 06.03.2026, включно, із забороною залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, з зобов'язанням виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання у м.Києві, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні.
27.02.2026 заступником Генерального прокурора ОСОБА_19 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 08.04.2026.
02.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду ОСОБА_20 строк запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_7 , у вигляді домашнього арешту, продовжено до 08.04.2026.
27.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_21 строк досудового розслідування у кримінальному проваджені продовжено до шести місяців, тобто до 08.07.2026.
03.04.2026 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор в клопотанні вказав, що головний бухгалтер TOB «НВК Техавіаком» ОСОБА_7 , діючи умисно у складі злочинної організації, з корисливих мотивів, разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими на даний час невстановленими членами злочинної організації, за умисного невиконання військовими службовими особами ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та іншими на даний час невстановленими військовими службовими особами, а також в результаті неналежного виконання директором НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України ОСОБА_14 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, у порушення умов Державних контрактів від 18.12.2023 № 220/11/1/23/198, від 05.06.2024 №23/3-210-VDK-24, від 05.06.2024 №23/3-211-VDK-24, від 10.06.2024. № 370/3/5/5/2/9 від 14.06.2024 №23/3-331-VDK-24, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Про деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», вимог ДСТУ _В_15.902-2023, у період з січня 2023 року по грудень 2025 року, в умовах воєнного стану, брала участь у злочинній організації утвореної ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем під час виконання державних контрактів, щодо виготовлення та постачання товарів оборонного призначення - протипіхотних мін ПВП-50, ПВП-100, ПВП-200 та МПТ-23П2, заволоділи коштами Міністерства оборони України та заподіяли матеріальну шкоду державі в особливо великих розмірах, на загальну суму 2 995 082 129,62 грн., що відповідно до п. 4 примітки до статті 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто відповідає визначенню особливо великий розмір, а також у співучасті з іншими вчинила дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у сумі 129 млн. гривень.
У зв'язку із вчиненням вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється:
- у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;
- у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у складі злочинної організації, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч.5 ст. 191 КК України;
- набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, вчинення правочину з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому у складі злочинної організації в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України.
Приймаючи до уваги факт наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України, з метою забезпечення неухильного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних прав та обов'язків, виникла необхідність у зверненні до суду із даним клопотанням.
Метою продовження застосованого до підозрюваної запобіжного заходу є забезпечення її належної процесуальної поведінки та існування на даний час відповідних ризиків передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставинами, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про наявність вказаних ризиків є те, що кримінальні правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_7 є особливо тяжкими і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до тринадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
03.04.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва задоволено вказане клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 03.06.2026 включно, заборонивши останній цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Продовжено строк дії покладених відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 03.06.2026 року включно, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання у м. Києві, в якому вона мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таІ або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснено підозрюваній, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладено на слідчого у кримінальному провадженні.
Як встановлено колегією суддів, прийняте слідчим суддею рішення, ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частини шостої даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та умови, за яких таке продовження можливе.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду, колегія суддів вважає, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею в цілому дотримані.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , слідчим суддею, всупереч твердженням апелянта встановлено, що доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_23 за ознаками вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними, та підтверджується наступними матеріалами, а саме:
- показами свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ;
- актами та протоколами випробувань від 10.01.2025 №343/23дск відповідно до яких вага 5 пристроїв ПВП-50 партії 003-24 склала 1,6 кг.;
- звітом про аварії з боєприпасами №2370/1389 від 29.03.2025 про те, що 24.03.2024 за вимогою начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_1 було протестовано отримані міни ПВП-50 партії ТАК 006-24. У ході тестування не відбулась детонація пластичної вибухової речовини (основного заряду) міни;
- звітом про аварії з боєприпасами № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), відповідно до якого 03.04.2025 о 02 год. 50 хв. під час вогневого ураження по противнику з застосуванням fpv-дронів споряджених мінами ПВП-50 партії ТАК 006-24 в комплекті з ЕДП-8Ж не спостерігалось підриву боєприпасу. З трьох пусків fpv-дронів у жодному не було підриву;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї та слідів і обставин її використання, вибухотехнічної експертизи, експертизи матеріалів, речовин та виробів, товарознавчої експертизи (військового майна, техніки та озброєння), економічної експертизи від 09.12.2025 №1894/1895/25-82/1896/25-54/1897/25- 34/7770/25-71ДСК;
- висновком експертів №8042/25-31 від 14.11.2025;
- інформацією Національного банку України №25-0009/44824/БТ від 10.06.2025 про проведення відповідно листа ДБР від 14.02.2025 №10-2-03-02-4451 безвиїзної перевірки дотримання TOB «НВК Техавіаком» законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
- наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №171-дск про те, що ТОВ «НВК Техавіаком» до 04.07.2024 займалось ремонтом техніки, а не виробництвом мін; (контракти укладені з 18.12.2023 до 14.06.2024);
- протоколом огляду від 08.04.2025 протипіхотних мін ПВП-50 ТАК-006-24 у військовій частині НОМЕР_1 з вилученням 5-ти зразків ПВП-50 та відеозаписів нештатної роботи цих пристроїв;
- звітом робочої групи з дослідження пристроїв ПВП-50 партії ТАК 006-24 від 02.05.2025 №220/57/21/К/дск відповідно до якого було досліджено 18 пристроїв ПВП-50 партії ТАК 006-24;
- висновками випробувань Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки відповідно до якого пристрої ПВП-50 партії 006-24 та 006-25;
- звітом комісії щодо результатів службової перевірки від 14.05.2025 №283/64/дск; актом службового розслідування №806дск від 15.07.2025; протоколом слідчого експерименту від 23.09.2025; протоколами НСРД.
Таким чином слідчий суддя вважав, що докази, які надані слідчим в обґрунтування клопотання є достатніми для обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_29 .
Як вбачається з матеріалів судової справи, наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України. Виклад обставин, наведений у повідомленні про підозру та клопотанні про продовження строку запобіжного заходу, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Ilgar Mammadovv. Azerbaijan п. 88).
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom).
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно обґрунтованості підозри ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих її кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують її з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Розглядаючи клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції належно дослідив наведені у ньому доводи щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 слідчим суддею також перевірені доводи клопотання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та всупереч твердження апелянта встановлено, що ризики, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати.
Слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України врахував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 та прийшов до висновку, що докази та обставини на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в цьому кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про їх наявність. При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрювана однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що вона має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни.
Також слідчим суддею встановлено, що ризики, передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу виправдовують подальше тримання підозрюваної під домашнім арештом.
Також, для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано та в межах своїх дискреційних повноважень поклав на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, на думку колегії суддів, слідчий суддя суду першої інстанції врахував конкретні обставини кримінального провадження, дотримався вимог кримінального процесуального законодавства, встановив відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора.
Доводи, на які посилався у апеляційній скарзі захисник, щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути безумовними підставами для скасування судового рішення, оскільки судом при прийнятті рішення були враховані відповідні вимоги закону, у зв'язку з чим підозрюваній продовжено строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, співставний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень та їх наслідками, і підстав вважати його занадто суворим немає.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді під час апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі викладеного, рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, та обґрунтованим, оскільки ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга сторони захисту, за викладених доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4