Справа № 11-сс/824/3332/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 754/3504/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 181 КПК
22 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваної - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року,-
Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Зобов'язано підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України є обґрунтованою, а наявність існування ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України доведеними.
Вважає, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника та підозрювану, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12026100030000323, відомості щодо якого внесено до ЄРДР від 12.12.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
03.03.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
04.03.2026 слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернулась з клопотанням до слідчого судді Деснянького районного суду міста Києва про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянького районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зобов'язано підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Відповідно до ч.1-5 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого правопорушення на цьому етапі досудового розслідування підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: розпорядженням Деснянської РДА №81-к від 15.05.2019 року про призначення ОСОБА_8 , наказом служби у справах дітей та сім'ї №57-КН від 15.05.2019 року, положенням про службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженим розпорядженням Деснянської РДА у м. Києві від 05.04.2023 року №183, листом №176299- 2024 від 18.09.2024, листом №10223-3355 від 04.10.2024, актом обстеження умов проживання дитини від 03.10.2024 року, постановою судді Деснянського районного суду м. Києва № 754/12153/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 , постановою, судді Деснянського районного суду м. Києва № 754/12098/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 , постановою судді Деснянського районного суду м. Києва № 754/11858/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 , запитом №14638-2026 від 16.01.2026 року, відповіддю №102/41-330 від 22.01.2026 року, повідомленням про підозру ОСОБА_10 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого. Наведені захисником обставини, не спростовують обґрунтованості підозри, доведеність якої не потребує такої ж високої якості доказів, як при стандарті доведення «поза розумним сумнівом».
Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України обов'язковою підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Причому наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер і доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України»).
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо незаконного впливу на свідків слід зазначити, що до клопотання не долучено жодного доказу, який би свідчив про вірогідність здійснення підозрюваною такого впливу, більш того, із матеріалів клопотання взагалі не вбачається існування таких свідків. Твердження прокурора, що у даному кримінальному провадженні ще встановлюються особи, які можуть бути також причетні до вчинення зазначеного правопорушення, і підозрювана може вдатися до спроб незаконного впливу на них - є суто умоглядними, суперечать принципу правової визначеності та не узгоджуються з основними засадами кримінального судочинства, зокрема, верховенства права.
Щодо можливості підозрюваної знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, слідчий суддя враховує пояснення підозрюваної про те, що органом досудового розслідування за місцем її роботи вже було проведено обшук та вилучено речі і документи, у тому числі й оригінали документів, отже твердження слідчого про наявність зазначеного ризику є вкрай непереконливим.
Щодо можливості підозрюваної вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_8 раніше не судима, заміжня, має міцні соціальні зв'язки. В провадженні Деснянського районного суду м. Києва з 27.06.2022 перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 169 КК України, тобто злочину, вчиненого із використанням службових повноважень. Разом з тим, жодних запобіжних заходів стосовно ОСОБА_8 до цього часу не застосовувалось, від просади вона не відсторонена, що між тим, не має негативного впливу на виконання підозрюваною процесуальних обов'язків. Крім того, принцип презумпції невинуватості зобов'язує уповноважені органи до поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, як з невинуватою особою.
Так, в судовому засіданні, відповідно до ст. 178 КПК України, встановлено та оцінено в сукупності ті обставини, що підозрювана має постійне місце проживання, заміжня, працює, має міцні соціальні зв'язки, не судима. Крім того, судом враховується й те, що відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР були внесені ще 12.02.2026 року, тоді ж у підозрюваної було відібрано пояснення. Тобто з дня внесення відомостей до ЄРДР та до моменту розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу пройшов значний проміжок часу, протягом якого підозрювана не вчиняла жодних дій, які б свідчили про існування заявлених прокурором ризиків.
Отже, на переконання колегії суддів, прокурором не доведено ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної за відсутності запобіжних заходів.
Враховуючи, що клопотання слідчого не містить належного обґрунтування на підтвердження існування обставин, визначених п. 2 ч.1 ст. 194 КПК України, зокрема, щодо наявних ризиків, а також зважаючи на те, що ОСОБА_8 раніше не судима, має постійне місце проживання, працює - слідчий суддя правомірно не знайшов підстав в обранні запобіжного заходу та зобов'язав підозрювану ОСОБА_8 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Відтак ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року, якоюзалишено без задоволення клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4