Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
11.01.2011Справа №5002-1/3982-2010
за позовом Сакського районного споживчого товариства, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Новоселівське шосе, 5),
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1),
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Суддя Л. О. Ковтун
від позивача Дерюгіна Ж.А., представник, довіреність від 08.03.2008р. № 7; Лотоцка Л.М., представник, довіреність від 10.01.2011р. № 37,
від відповідача ОСОБА_4, представник, довіреність від 20.01.2010р.,
Суть спору: Сакське районне споживче товариство звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні належною Сакському районному споживчому товариству земельною ділянкою та власністю - центральним ринком, розташованим за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Совєтська, 9/11/15 шляхом звільнення земельної ділянки розміром 60 кв.м. та знесення об'єкту літ. «Е-Е1» «Чебуречна».
Заявою від 16.11.2010р. позивач конкретизував свої вимоги та просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Саки, вул. Совєтська, 9/11/15 та Центральним ринком в цілому та знести об'єкт нерухомості «Чебуречну» своїми силами та за власний рахунок. Крім того, позивач просить стягнути на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 52 085,00грн.
Заявою від 16.12.2010р. позивач конкретизував свої вимоги та просить зобов'язати підприємця усунути перешкоди в користуванні власністю Сакського районного споживчого товариства - земельною ділянкою та Центральним ринком (в цілому), розташованими за адресою: м. Саки, вул. Совєтська, 9/11/15 шляхом негайного звільнення земельної ділянки розміром 60 кв.м. та знесення об'єкту літ. «Е-Е1» «Чебуречна».
Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємець без жодних правових підстав використовує земельну ділянку площею 60 кв.м., що належить позивачу на праві власності та ухиляється від укладення відповідної угоди на користування такою земельною ділянкою.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що неодноразово звертався до Сакського районного споживчого товариства із заявою про укладення договору оренди спірної земельної ділянки.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази, суд
встановив:
На підставі рішення Виконавчого комітету Сакської міської ради від 25.01.2002р. № 33 Сакському районному споживчому товариству видано свідоцтво про право власності на центральний ринок (в цілому), розташований в м. Саки по вул. Совєтській, 9/11/15, (аркуш справи 12).
В подальшому, 21.04.2006р. позивачу виданий державний акт серії ЯБ № 534500 про право власності на земельну ділянку загальною площею 1,1559 га для будівництва та обслуговування центрального ринку, розташованого за адресою: м. Саки, вул. Советська, 9/11/15, (аркуш справи 13).
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами у справі, підприємцем на території ринку збудований об'єкт нерухомості літ. «Е-Е1» «Чебуречна», право власності на який визнано за відповідачем у судовому порядку (рішення господарського суду АР Крим від 27.04.2006р. у справі № 7785-2006).
30.11.2007р. Кримським республіканський підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» проведено відповідну реєстрацію права власності підприємця на вищевказаний об'єкт нерухомості.
Предметом даного позову є зобов'язання підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні власністю Сакського районного споживчого товариства - земельною ділянкою та Центральним ринком (в цілому), розташованими за адресою: м. Саки, вул. Совєтська, 9/11/15 шляхом негайного звільнення земельної ділянки розміром 60 кв.м. та знесення об'єкту літ. «Е-Е1» «Чебуречна».
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
Як на підставу зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні власністю Сакського районного споживчого товариства - земельною ділянкою та Центральним ринком (в цілому), розташованими за адресою: м. Саки, вул. Совєтська, 9/11/15 шляхом негайного звільнення земельної ділянки розміром 60 кв.м. та знесення об'єкту літ. «Е-Е1» «Чебуречна», позивач посилається на користування підприємцем спірною ділянкою без жодних правових підстав.
Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Цивільного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Структура власності на землю реалізується через такі земельно-економічні і державно-організаційні елементи, як володіння, користування і розпорядження.
Положеннями пунктів 1, 2 статті 78 Земельного кодексу України, також встановлено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Положення Земельного кодексу України, зокрема статті 92, 95, передбачають, що право володіти, користуватися землею, самостійно господарювати на ній, належить виключно землекористувачеві.
Згідно частини 3 статті 125 Земельного кодексу України, забороняється приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
До документів, що посвідчують право на земельну ділянку стаття 126 ЗК України відносить державні акти на право власності і право користування земельною ділянкою та договір оренди, у разі оформлення права оренди.
Жодних документів, які б підтверджували факт наявності у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, а як наслідок й факт правомірності користування підприємцем нею суду не надано.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.
Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Аналогічні положення про принцип рівності закріплені в статті 129 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про судоустрій України і статус суддів».
Принцип рівності перед законом і судом означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їхнього майнового стану, форми власності й інших критеріїв; процесуальне становище учасників судочинства визначається тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим; процесуальний порядок вирішення справ визначається процесуальною формою. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи - учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими господарському суду доказами. Саме у цьому полягає активність сторін та інших учасників процесу в змагальності. Причому ризик настання наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
З урахуванням викладеного, збирання судом будь-яких доказів в обґрунтування правомірності заперечень відповідача є фактично перекладанням обов'язку сторони на суд, що суперечить принципам рівності та змагальності.
Як вже зазначалось, відповідачем не представлені суду жодні докази наявності у підприємця документів на право користування спірною земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві власності, що свідчить про обґрунтованість заявлених Сакським районним споживчим товариством вимог.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи підприємця щодо ухилення позивача від укладення відповідного договору оренди земельної ділянки, оскільки Абдурахмановою Гульнорою не надано суду доказів дотримання нею вимог статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.
Отже, з метою правомірного користування земельною ділянкою, на якій розташований належний підприємцю на праві власності об'єкт нерухомості, остання не була позбавлена права на звернення до позивача з відповідним проектом договору оренди, який, в свою чергу, повинен бути розглянутий товариством у встановлені законодавством строки та за встановленою главою 20 Господарського кодексу України процедурою.
Лише дотримання підприємцем загального порядку укладення господарських договорів та порушення саме позивачем такої процедури, слугувало б доказом ухилення товариства від укладення договору оренди спірної земельної ділянки.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що порушені права Сакського районного споживчого товариства підлягають судовому захисту шляхом спонукання підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та Центральним ринком (в цілому), розташованими за адресою: м. Саки, вул. Совєтська, 9/11/15.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку статті 49 ГПК України.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене відповідно до ст.84 ГПК України і підписане 17 січня 2010 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) усунути перешкоди в користуванні власністю Сакського районного споживчого товариства, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Новоселівське шосе, 5, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01757277), а саме: земельною ділянкою та Центральним ринком (в цілому), розташованими за адресою: м. Саки, вул. Совєтська, 9/11/15 шляхом негайного звільнення земельної ділянки розміром 60 кв.м. та знесення об'єкту літ. «Е-Е1» «Чебуречна».
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сакського районного споживчого товариства, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Новоселівське шосе, 5, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01757277) державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.