Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
Іменем України
18.01.2011Справа №5002-8/4999-2010
За позовом - Державного підприємства "Євпаторійське лісове господарство", АР Крим, м. Євпаторія, Республіканського комітету АР Крим з лісового та мисливського господарства, АР Крим, м. Сімферополь
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна", АР Крим, Сакський район, смт Новофедорівка
треті особи -
1. Сакська районна державна адміністрація, м. Саки
2. ОСОБА_1 смт. Новофедорівка
3. ОСОБА_2, смт. Новофедорівка
4. Євпаторійське міжміське БТІ, м. Євпаторія
про звільнення земельної ділянки.
Суддя Чумаченко С.А.
Від позивача -
1). Абкеримов С.І., представник по довіреності від 16.12.09р.
2). Пермінова Н.О., представник по довіреності від 04.01.11р.
Від відповідача - не з'явився.
Від третіх осіб - не з'явились.
Суть спору: Позивачі - Державне підприємства "Євпаторійське лісове господарство", Республіканський комітет АР Крим з лісового та мисливського господарства звернулися до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна", просить суд звільнити незаконно займану земельну ділянку заг.пл. 0,7832га., розташовану на південно-східніше смт. Новофедорівка, що знаходиться на території Орехівської сільської ради, шляхом приведення земельної ділянки у первинний стан.
Представники позивачів, через канцелярію суду, надали заяву, відповідно до якої уточнили прохальну частину позовних вимог, а саме вказали, що спосіб приведення в первісний стан спірної земельної ділянки є знос.
Також, представники позивачів надали суту пояснення по справі, згідно до яких зазначили, що станом на дату розгляду справи Договір №1 від 25 березня 2004 року та розпорядження Сакської районної державної адміністрації від 17 листопада 2008 року №1809-р в судовому порядку не оскаржені. Крім того, вказали на те, що наполягають на позовних вимогам до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна».
Справа слуханням відкладалася у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті перевірки дотримання норм земельного законодавства на території Сакського лісництва, встановлений факт незаконного використання земельної ділянки лісового фонду, а саме ТОВ «Весна» незаконне використовує земельну ділянку площею 0,7832га, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Євпаторійське лісове господарство».
Суд розглянувши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.
01 вересня 2010 року Державним підприємством «Євпаторійське лісове господарство» складений Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, згідно до якого в ході перевірки був встановлений факт незаконного використання земельної ділянки лісового фонду, а саме ТОВ «Весна» незаконне використовує земельну ділянку площею 0,7832га, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Євпаторійське лісове господарство».
В ході судового розгляду справи, судом було встановлено, що 25 березня 2004 року між Сакською районною державною адміністрацією (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Весна» (Орендар) був укладений Договір оренди землі №1.
Відповідно до п.1 Договору оренди землі від 25 березня 2004 року - Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рекреаційного призначення для будівництва бази відпочинку «Весна» для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району, яка знаходиться на відстані 10 метрів від Південно-східної межі смт Новофедорівка на ділянці Сакського лісництва в урочищі «Новофедорівка» на землях постійного користування Євпаторійського державного лісгоспу Кримського державного лісогосподарського об'єднання «Кримліс», кадастровий номер 01:243:852:00:09:001:0291.
Пунктом 2 Договору оренди землі від 25 березня 2004 року встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7832га.
Згідно до пункту 4 Договору оренди вказано, що на земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями мобільної системи комфорт в кількості 4шт., будівлями мобільної системи комфорт в кількості 3шт., будинками побутовими в кількості 7шт., металічним загородженням, доріжками з бетонним покриттям та інфраструктурою водопроводу, каналізації та електропостачання.
Договір оренди землі №1 від 25 березня 2004 року зареєстрований у Сакському відділі Кримського філіалу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 09 квітня 2004 року за №000401500003.
Також, 17 листопада 2008 року Сакською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №1809-р «Про видачі дозволу ТОВ «Весна» на складення технічної документації по землеустрою для складення документів, які посвідчують право довгострокової оренди земельними ділянками для рекреаційного призначення, для продовження будівництва і обслуговування бази відпочинку «Весна» на території Орехівської сільської ради».
Відповідно до п.1 розпорядження Сакської районної державної адміністрації №1809-р було вирішено - надати ТОВ «Весна» дозвіл на складення технічної документації по землеустрою для складення документів, які посвідчують право довгострокової оренди земельною ділянкою площею 0,7832га, для рекреаційного призначення, для продовження будівництва і обслуговування бази відпочинку «Весна».
В судовому засіданні, представник позивача надав суду пояснення по справі, згідно до яких зазначив, що станом на дату розгляду справи Договір №1 від 25 березня 2004 року та розпорядження Сакської районної державної адміністрації від 17 листопада 2008 року №1809-р в судовому порядку не оскаржені.
Доказів розірвання Договору оренди землі №1 від 25 березня 2004 року суду також не представлені.
Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Отже, як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна» використовує земельну ділянку на підставі Договору оренди землі №1 від 25 березня 2004 року, який зареєстрований в Державному реєстрі земель, про що вчинено запис 09 квітня 2004 року за №000401500003.
Крім того, суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що відповідно до своїх позовних вимог Позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Весна" звільнити незаконно займану земельну ділянку загальною площею 0,7832га. шляхом приведення земельної ділянки у первинний стан, а саме зносом розміщених на неї стаціонарних будівель.
Проте, як встановлено судом, 08 грудня 2005 року між фізичною особою ОСОБА_1 діючою на підставі довіреності, виданої фізичними особами, які є засновниками ТОВ «Весна» і фізичною особою ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу майна, а саме домиків відпочинку в кількості 5 одиниць, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 на території бази відпочинку «Весна».
Рішенням Сакського міськрайонного суду від 25 січня 2008 року по справі №2-578/2008р. було вирішено - визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_1 на території бази відпочинку «Весна», а саме нежитлові приміщення - будиночки для відпочинку №1-5.
Згідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» від 11 квітня 2008 року - право власності на нежитлові будівлі розташовані за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1.
Також, 08 грудня 2005 року між фізичною особою ОСОБА_1 діючою на підставі довіреності, виданої фізичними особами, які є засновниками ТОВ «Весна» і фізичною особою ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу майна, а саме домиків відпочинку в кількості 9 одиниць, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 на території бази відпочинку «Весна».
Рішенням Сакського міськрайонного суду від 21 лютого 2008 року по справі №2-577/2008р. було вирішено - визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_1 на території бази відпочинку «Весна», а саме нежитлові приміщення - будиночки для відпочинку №6-15.
Згідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» від 11 квітня 2008 року - право власності на нежитлові будівлі розташовані за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2.
Таким чином, як встановлено судом, право власності на будівлі, які розташовані за земельної ділянці за адресою АДРЕСА_1 на території бази відпочинку «Весна» зареєстроване за фізичними особами ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
В силу ч.2 ст.24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
В судовому засіданні представник Республіканського комітету АР Крим з лісового та мисливського господарства надав суду заяву, згідно до якої наполягає на позовних вимогам до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна».
Таким чином, суд не має законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна» є неналежним відповідачем по справі в частині зносу будівель розташованих на спірної земельної ділянці, оскільки як було встановлено судом, будівлі належать фізичним особам на праві власності. Також, суд не має підстав щодо зобов'язання звільнити спірну земельну ділянку, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна» використовує земельну ділянку на підставі Договору оренди землі №1 від 25 березня 2004 року, який в свою чергу не розірваний та не визнаний недійсним в судовому порядку.
Отже, позивачем виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача.
18 січня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 21 січня 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 68, 82-84 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.