ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про розгляд справи у закритому судовому засіданні,
закриття підготовчого провадження та
призначення справи до судового розгляду по суті
м. Київ
18.05.2026справа № 910/684/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу №910/684/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто» (вул. Прибузька, буд. 48/2, м. Хмельницький, 29025; ідентифікаційний код 32954865)
Товариства з обмеженою відповідальністю «КарпатиАвтоцентр» (вул. енергетична, буд. 2В, м. Чернівці, 58007; ідентифікаційний код 34382778)
до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767)
про визнання недійсним рішення від 29.10.2024 №65-р/тк,
за участю представників:
позивачів - Янчука С.В. (ордери від 15.05.2026 серії ВХ №1126535 та №1126536);
відповідача - Пащенка М.В. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто» (далі - ТОВ «Престиж-Авто») та Товариство з обмеженою відповідальністю «КарпатиАвтоцентр» (далі - ТОВ «КарпатиАвтоцентр») звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК від 29.10.2024 №65-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи №72/42-21 (далі - рішення №65-р/тк).
Позовні вимоги мотивовано тим, що: рішення №65-р/тк прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства, адже відповідач неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи №72/42-21; не довів обставини, які мають значення для справи №72/42-21 та визнав їх встановленими; неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі №910/684/25 (головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.), позов задоволено в повному обсязі; визнано недійсним рішення №65-р/тк за результатами розгляду матеріалів антимонопольної справи № 72/42-21 про порушення ТОВ «КарпатиАвтоцентр» і ТОВ «Престиж-Авто» законодавства про захист економічної конкуренції та подання з попередніми висновками Першого відділу досліджень та розслідувань Південно-західного міжобласного територіального відділення АМК від 03.07.2024 № 72-03/156-п.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2026 у справі №910/684/25 (головуючий суддя Власов Ю.Л., судді Булгакова І.В. і Малашенкова Т.М.) касаційну скаргу АМК задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі №910/684/25 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суд міста Києва.
Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи №910/684/25 стало таке.
Суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою те, що у Торгах №1-11 брали участь дві юридичні особи, пов'язані відносинами контролю (група суб'єктів господарювання), діяльність яких фактично координується однією особою, а тому не надали належної оцінки наявності конкуренції та змагальності між такими особами під час участі у Торгах №1-11 з урахуванням встановлених АМК та судами обставин. Факт пов'язаності суб'єктів господарювання, які брали участь у торгах, підтверджує обставину можливості цих суб'єктів обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність. Судами не було досліджено та надано оцінки доказам, які свідчать про те, що встановлені у справі обставини впливають на можливість змагальності ТОВ «Престиж-Авто» і ТОВ «КарпатиАвтоцентр» між собою та їх самостійну діяльність, узгодження своїх дій, що може свідчити про відсутність конкуренції між ними. Подібний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №904/5842/20, зокрема, на неврахування висновків якої посилається скаржник.
Суди попередніх інстанцій не з'ясували з якою метою вказана група суб'єктів господарювання, пов'язана відносинами контролю, яка згідно з абзацом п'ятнадцятим статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон №2210-III) вважається одним суб'єктом господарювання, подавала дві конкурсні пропозиції для участі у зазначених Торгах №1-11.
Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували наведених скаржником правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і оцінили кожний доказ окремо, не здійснивши належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку.
Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону №2210-ІІІ передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
У даному випадку не можна стверджувати про забезпечення таємності інформації під час участі в торгах, коли бенефіціарним власником двох учасників торгів є одна і та ж особа, і коли ці юридичні особи діють в інтересах однієї особи - її власника.
Колегія суддів зазначає, що Закон №2210-III не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.
Стаття 86 ГПК України, як норма процесуального права, має загальний характер для усіх справ. Обов'язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів, наданих сторонами. Тобто, з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду наголошує на необхідності застосування стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Суди попередніх інстанцій помилково не врахували вказані докази у їх сукупності з тим, що бенефіціарним власником позивача-1 і позивача-2 є одна і та ж особа, і що ці дві юридичні особи діють в інтересах цієї однієї особи. Таким чином суди попередніх інстанцій не дотрималися, зокрема, вимог статті 86 ГПК України без урахування висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, на які посилається скаржник. Так, суди не зазначили, яким саме чином спростовується сукупність співпадінь і узгоджень, та з яких міркувань і обґрунтувань суди виходили здійснюючи свій висновок з огляду на принципи вірогідності і взаємного зв'язку відповідних доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 у справі №910/684/25 вказав на те, що суди попередніх інстанцій припустились порушень норм процесуального права, дійшовши необґрунтованих висновків про визнання недійсним рішення №65-р/тк.
Судами першої та апеляційної інстанцій здійснено оцінку лише кожного доказу окремо, при цьому одночасно з цим не здійснено належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку і вірогідності.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано, що сама по собі відповідність дій суб'єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства.
Судами не досліджені та не перевірені покладені в основу рішення №65-р/тк висновки в аспекті того, чи є у цьому випадку встановлені обставини пов'язаності суб'єктів господарювання, які брали участь у торгах і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені у рішенні №65-р/тк обставини в сукупності підтвердженням тієї обставини, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №910/684/25 було передано на розгляд судді Марченко О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 прийнято справу №910/684/25 до свого провадження; підготовче засідання призначено на 18.05.2026.
29.04.2026 АМК подав суду письмові пояснення стосовно предмету позову з урахуванням висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2026 у справі №910/684/25, в яких зазначив, що:
- судами попередніх інстанцій не досліджені та не перевірені покладені в основу рішення №65-р/тк висновки в аспекті того, чи є у даному випадку встановлені обставини пов'язаності суб'єктів господарювання, які брали участь у торгах і наявність між ними господарських відносин разом з іншими встановленими у рішення №65-р/тк обставинами в сукупності підтвердженням тієї обставини, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність;
- у позовній заяві позивачі не спростовують факту їх пов'язаності відносинами контролю, а навпаки визнають його, а тому такі обставини не підлягають доказуванню згідно частиною першої статті 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників;
- АМК встановлено, що членами загальних зборів, які визначали основні напрямки діяльності позивачів, були одні й ті ж особи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
- встановлені АМК обставини виключають змагальність учасників між собою та їх самостійну діяльність, а також свідчать про відсутність конкуренції між ними, що призвело до спотворення результатів торгів; позивачі в розумінні статті 1 Закону №2210-III у період проведення торгів 1-11 були пов'язаними між собою відносинами контролю, що створювало умови для узгодження ними дій під час підготовки та участі у торгах 1-11;
- перебування одних і тих же осіб у складі загальних зборів учасників, які є вищим органом управління позивачів, свідчить про їх обізнаність стосовно господарської та фінансової діяльності один одного;
- одночасне перебування працівників у трудових відносинах із різними суб'єктами господарювання передбачає погодження між суб'єктами господарювання, в яких працюють відповідні працівники, графіка чи черговості виконання роботи;
- для доведення порушення законодавства про захист економічної конкуренції притаманний стандарт доказування «баланс вірогідності», а протилежна практики Верховного Суду на сьогоднішній день відсутня;
- процедура дослідження кожного наданого АМК доказу окремо на предмет його належності до предмету спору при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій у що стосуються спотворення результатів торгів не допускається, що підтверджується постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №910/3202/20;
- сукупністю доказів, зібраних у справі, доводиться, що, учасники торгів 1-11 узгоджували між собою поведінку;
- рішення №65-р/тк АМК прийняте відповідно до вимог Закону №2210-III, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, як наслідок відсутні підстави для його скасування.
18.05.2026 позивачі подали суду письмові пояснення стосовно предмету позову з урахуванням висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2026 у справі №910/684/25, в яких зазначив, що:
- в постанові касаційної інстанції просто не сформульовано правових висновків, які могли б бути використанні судами першої і апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи;
- єдиним реальним доказом зі сторони відповідача є факт того, що позивачі пов'язані між собою відносинами контролю;
- даний доказ доводить виключно наявність передумов для узгодження дій між позивачами, потенційну наявність умов для узгодження дій;
- проте, даний доказ не можна розглядати навіть як непрямий доказ того, що узгодження дій між позивачами мало місце, він не є доказом об'єктивної сторони правопорушення, яке з точки зору відповідача вчинили позивачі;
- АМК зобов'язаний хоча б непрямими доказами встановити об'єктивну сторону вчиненого правопорушення;
- в справі немає жодного доказу (ознаки) антиконкурентних узгоджених дій між позивачами; в рішенні №65-р/тк відповідач навіть не стверджує, що подібне мало місце;
- незважаючи на пов'язаність між собою відносинами контролю, позивачі самостійні в своїй господарській діяльності взагалі та в процесі участі протягом 2018-2019 років у процедурах відкритих торгів;
- дискреційні повноваження органу АМК не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискрецїї державного органу.
У підготовче засідання 18.05.2025 з'явилися представники сторін.
Представник позивачів у підготовчому засіданні 18.05.2026 заявив клопотання про детальне дослідження доказів у справі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Суд відклав розгляд клопотання представника позивачів про детальне дослідження доказів до стадії дослідження доказів.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 18.05.2026 просив суд залишити без розгляду письмові пояснення, подані суду 24.04.2026, а письмові пояснення, подані суду 29.04.2026, долучити до матеріалів справи.
Суд залишив без розгляду письмові пояснення, подані АМК 24.04.2026, а письмові пояснення, подані АМК 29.04.2026, долучив до матеріалів справи.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 18.05.2025 просив суд розгляд справи №910/684/25 здійснювати у закритому судовому засіданні, оскільки під час судового провадження досліджуватимуться матеріали (подані АМК 14.02.2025 на електронних носіях (дисках)), які містять інформацію з обмеженим доступом, вказане клопотання викладено АМК у письмових поясненнях, поданих суду 29.04.2026.
Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до статті 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 36 Господарського кодексу України відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.
Частиною першою статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Відповідно частини п'ятої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Згідно з частинними восьмою та дев'ятою статті 8 ГПК України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 8 ГПК України якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводилися в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частини рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
Дослідивши наведені у клопотанні доводи, Господарський суд міста Києва вбачає за можливе задовольнити клопотання АМК про розгляд справи №910/684/25 у закритому засіданні.
Суд у підготовчому засіданні 18.05.2026 ставить на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/684/25 до судового розгляду по суті.
Представники сторін у підготовчому засіданні 18.05.2026 повідомили суд про те, що заяв і клопотань не мають, ними вчинені всі дії, передбачені у підготовчому провадженні, в зв'язку з чим просили суд розглянути справу по суті.
Відповідно до частини другої статті 177 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (пункт 18 частини другої статті 182 ГПК України).
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 182 ГПК України).
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті на 08.06.2026.
Керуючись статтями 177 - 185, 194, 196, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Розгляд справи №910/684/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто» (вул. Прибузька, буд. 48/2, м. Хмельницький, 29025; ідентифікаційний код 32954865) Товариства з обмеженою відповідальністю «КарпатиАвтоцентр» (вул. енергетична, буд. 2В, м. Чернівці, 58007; ідентифікаційний код 34382778) до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767) про визнання недійсним рішення від 29.10.2024 №65-р/тк здійснювати у закритому судовому засіданні.
2. Закрити підготовче провадження та призначити справу №910/684/25 до судового розгляду по суті на 08.06.26 об 11:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.
Ухвала набрала законної сили 18.05.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана Марченко