02 лютого 2011 р. № 7/128-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиЛівобережної МДПІ м. Дніпропетровська
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2010
у справігосподарського суду Дніпропетровської області
за позовомТОВ "Інвестиційна Компанія Анубіс"
доТОВ "Еко-Пром-Інвест"
простягнення 1868040 грн.,
за зустрічним позовомТОВ "Еко-Пром-Інвест"
доТОВ "Інвестиційна Компанія Анубіс"
провизнання договору недійсним,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
Рішенням від 07.09.2010 господарського суду Дніпропетровської області в задоволенні первісного позову про стягнення 1868040 грн. та зустрічного позову про визнання договору від 02.03.2010 про надання клінінгових послуг недійсним відмовлено.
Постановою від 29.11.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулася до Вищого господарського суду України в порядку ст. 107 ГПК України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ "Еко-Пром-Інвест" вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2010, проведеної податковою інспекцією складено довідку від 13.05.2020, в якій вказано, що ТОВ "Еко-Пром-Інвест" порушено ч.1, 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України. Також у довідці вказано, що у ТОВ "Інвестиційна Компанія Анубіс" відсутні необхідні умови для досягнення результатів, в тому числі такої угоди, укладеної з ТОВ "Еко-Пром-Інвест" (отримувачем) робіт (послуг) в силу відсутності трудових ресурсів необхідної кваліфікації, відсутності основних засобів, відсутності фактів укладання договорів оренди основних засобів, неможливості проведення задекларованих операцій тими трудовими ресурсами, які були в розпорядженні у товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія Анубіс", відсутність обліку та документального підтвердження результатів, виконання робіт (послуг), які виконанні ТОВ "Інвестиційна Компанія Анубіс" та ним задекларовані як такі, що відбулися, тощо.
З посиланням на вказані вище обставини ТОВ "Еко-Пром-Інвест" звернулось з зустрічним позовом у даній справі.
Судами з'ясовано, що відповідно до умов договору про надання клінінгових послуг від 02.03.2010, укладеного між ТОВ "Еко-Пром-Інвест" та ТОВ "Інвестиційна Компанія Анубіс", останнє взяло на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором, надати замовнику - ТОВ "Еко-Пром-Інвест" послуги з прибирання приміщень, миття скляних поверхонь в офісних та торгових приміщеннях, очищення будівель від зовнішнього забруднення.
Строк дії договору згідно п. 9.1 встановлено до 31.12.2010, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п.1.2. договору замовлення на надання послуг приймаються відповідно до заявок, в яких зазначаються основні вимоги до замовлення.
Пунктом 2.1. договору встановлено перелік клінінгових послуг, що надаються виконавцем: вологе або сухе прибирання приміщень; чистка меблів; мийка скляних поверхонь офісів та торгових приміщень; очищення будівель від зовнішнього забруднення; сезонні послуги: прибирання снігу з дахів будинків/будівель, прибирання снігу з тротуарів, парковок, доріг.
Умовами п. 3.1. договору встановлено обов'язок виконавця надавати послуги відповідно до заявок, в яких сторони погоджують основні умови виконання замовлення: перелік послуг, місце надання послуг, час надання послуг, вартість послуг та порядок їх оплати, інші умови визначені сторонами; у випадку залучення до надання послуг третіх осіб, забезпечити якість робіт та самостійно нести відповідальність за надані послуги.
Пунктом 4.1. договору передбачено зобов'язання замовника надати виконавцю в строки, зазначені у замовленні, приміщення чи об'єкти, що підлягають прибиранню та не перешкоджати виконавцеві у наданні послуг; прийняти результати проведених робіт у виконавця за актом виконаних робіт в передбачені строки чи надати письмову мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт з зазначенням термінів усунення виявлених недоліків у роботі; в строки, обумовлені договором чи заявкою, оплатити вартість наданих послуг.
За приписами п. 5.2 договору виконані роботи оформлюються актом.
Додатковою угодою від 02.03.2010 до договору останній доповнено п. 5.3 такого змісту: строк виконання послуг до 31.03.2010 року.
Вартість послуг визначається сторонами у заявці та виконавець виставляє для оплати наданих послуг рахунки. Ціна послуг є договірною і визначається за ринковими цінами на аналогічні види послуг (п. 6.1. договору).
Відповідно до п.6.2. договору замовник здійснює оплату наданих послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Строк оплати послуг -протягом трьох календарних днів з дати підписання акту прийому-здачі виконаних послуг.
За згодою сторін може бути вибраний вексельний порядок розрахунків (п.6.3. договору).
Судами встановлено, що сторонами договору було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2010: акт № 321 на суму з урахуванням ПДВ 116040 грн.; акт № 548 на суму з урахуванням ПДВ 1752000 грн., в яких вказано, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги (послуги підряду, клінінгові послуги) за нагальну суму 1868040 грн.; сторони претензій одна до одної не мають
31.03.2010 за актом приймання-передачі векселів відповідачем передано позивачу векселі, емітовані відповідачем, загальною номінальною вартістю 42000000 грн. з посиланням, що останні передані відповідно до договору від 01.03.2010 та 02.03.2010.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що відповідач не розрахувався з ним за надані послуги, оскільки розрахунок шляхом передачі векселів є неналежним розрахунком за зобов'язаннями оплатити вартість наданих за договором послуг, і саме тому вартість послуг не оплачена.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в частині первісного позову, судами попередніх інстанцій правомірно взято до уваги положення ст.598 ЦК України, п. п. 6.3 договору від 02.03.10, а також ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", якою передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Також обгрунтовано судами вказано, що підписавши акт приймання-передачі векселів від 31.03.2010, сторони договору дійшли згоди як щодо вексельного порядку розрахунків, відповідно, грошові зобов'язання відповідача щодо платежу за договором є припиненими з огляду також і на те, що станом на 01.09.2010 позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків за договором, відповідно до якого за даними позивача сальдо по договору становить 1 868 040, 00 грн. на користь позивача, за даними відповідача сальдо по договору становить 0, 00 грн. у зв'язку з передачею відповідачем позивачу векселів за актом приймання-передачі від 31.03.2010 в межах спірного договору на суму 1 868040 грн., у зв'язку з чим суди правомірно відмовили в задоволенні первісного позову.
В частині зустрічного позову суди з'ясували, що відповідач з посиланням на спірний договір надав позивачу заявку, якою просив приступити позивача до прибирання приміщень ТРЦ "Материк" за адресою: м. Дніпродзержинськ, бул. Будівельників, 27-А, замовник ТОВ "Каскад-Сервіс", в заявці зазначено, що вартість послуг орієнтовно становить 1900000,00грн., в тому числі ПДВ.
Листом від 02.03.2010 позивач підтвердив прийняття заявки, погодив вартість послуг.
Також, 02.03.2010 позивач звернувся до ТОВ "Каскад-Сервіс" з проханням забезпечити доступ та дозволити проведення робіт по прибиранню ТРЦ "Материк" за адресою: м. Дніпродзержинськ, бульв. Будівельників, 27-А, замовник -ТОВ "Еко-Пром-Інвест". ТОВ "Каскад-Сервіс" дозволило проведення робіт по прибиранню ТРЦ "Материк" щоденно з 23:00 до 07:00.
Судами враховано наявні в матеріалах справи договори № 0102/10 про надання послуг від 01.02.2010 та № 0302/10 від 03.02.2010, укладені між ТОВ "Каскад-Сервіс" як замовником та ТОВ "Еко-Пром-Інвест" - виконавець, строком дії до 31.12.2010, якими встановлено зобов'язання останнього з генерального прибирання приміщень за адресою: м. Дніпродзержинськ, бульв. Будівельників, 27-А.
Крім того, протягом березня 2010 року між ТОВ "Каскад-Сервіс" та ТОВ "Еко-Пром-Інвест" складалися акти здачі-приймання наданих послуг за договором №0102/120 від 01.02.2010 та за договором № 0302/10 від 03.02.2010 з переліком наданих послуг, якими наведені товариства підтверджували, що ТОВ "Еко-Пром-Інвест" виконані послуги по прибиранню приміщень по бульв. Будівельників, 27-А в м. Дніпродзержинську.
З врахуванням вказаного, а також приписів ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що спірний договір був направлений на реальне настання правових наслідків, його умови відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суди правомірно відмовили в позові.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно не взято до уваги посилання Лівобережної МДПІ на акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, оскільки при наявності підстав, інспекція не позбавлена можливості звернутися з відповідним позовом до суду. Інші посилання скаржника спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність та обгрунтованість прийнятих у справі судових рішень.
З огляду на викладене судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 29.11.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 7/128-10 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Сибіга О.М.