02 лютого 2011 р. № 6/95/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,
суддівКостенко Т.Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиАрбузинської районної державної насіннєвої інспекції, смт. Арбузинка, Миколаївська обл.
на постановуОдеського апеляційного господарського суду
від 01.12.2010 року
у справі господарського суду Миколаївської області
за позовомУправління праці та соціального захисту населення Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області, смт. Арбузинка,
Миколаївська обл.
доАрбузинської районної державної насіннєвої інспекції, смт. Арбузинка, Миколаївська обл.
проусунення перешкод у володінні приміщенням та виселення
за участю представників
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились
Управління праці та соціального захисту населення Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі за текстом -Управління) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просило зобов'язати Арбузинську районну державну насіннєву інспекцію Миколаївської області (далі за текстом -Інспекція) не чинити перешкод Управлінню у володінні, користуванні та розпорядженні нерухомим майном -нежитловою будівлею, що розташована за адресою: Миколаївська область, селище Арбузинка, пров. Каштановий, 5, а саме: звільнити всі приміщення шляхом виселення, передавши ключі від усіх входів у приміщення, що входять до складу зазначеної будівлі.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.10.2010 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року у справі № 6/95/10 позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивач на даний час відповідно до свідоцтва про право власності та даних Реєстру прав власності на нерухоме майно є власником спірного нерухомого майна, а органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими актами, Арбузинська районна державна насіннєва інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.
Позивача та відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористався передбаченим законом правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до рішення виконавчого комітету Арбузинської селищної ради від 25.09.2002 року № 134 було вирішено оформити право державної власності на адміністративне приміщення по провулку Каштановий, 5 в смт. Арбузинка за Управлінням праці та соціального захисту населення, комунальному підприємству „Арбузинське бюро технічної інвентаризації” було доручено зареєструвати право власності на цей адмінбудинок за Управлінням праці та соціального захисту населення та видати відповідні правовстановлюючі документи.
Як свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про право власності, за позивачем на праві загальнодержавної власності в реєстровій книзі № 3 за реєстровим № 210 від 13.11.2002 року на підставі рішення Арбузинської селищної ради № 134 від 25.09.2002 року зареєстровано об'єкт -адміністративна будівля, що розташована в селищі Арбузинка по пров. Каштановому за № 5.
Проте, в подальшому рішенням Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 15.09.2006 року № 14 було скасовано рішення виконавчого комітету Арбузинської селищної ради від 25.09.2002 року № 134, як таке, що не відповідає чинному законодавству, визнано недійсним свідоцтво про право власності на адмінприміщення за Управлінням праці та соціального захисту населення, що було видане на підставі цього рішення, а копію рішення від 15.09.2006 року № 14 було направлено комунальному підприємству „Арбузинське БТІ” для внесення змін до записів у реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Згідно рішення Виконавчого комітету Арбузинської селищної ради від 10.10.2006 року № 104 було вирішено:
- оформити за Арбузинською районною Державною насіннєвою інспекцією право власності на адміністративну будівлю, яка розташована за адресою: смт. Арбузинка пров. Каштановий, 5 в 32/100 її частки (приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6, 1-7 на першому поверсі будівлі) та видати свідоцтво про право власності на цей об'єкт нерухомого майна,
- підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності доручити Арбузинському РКП Бюро технічної інвентаризації.
Однак, Арбузинське районне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації листом від 10.11.2006 року № 46/2 відмовило відповідачу в реєстрації права власності з посиланням, зокрема, на те, що право власності на нежитлову будівлю по провулку Каштановому, 5 в смт. Арбузинка Миколаївської області вже зареєстровано 13.12.2002 року на підставі рішення Арбузинської селищної ради від 25.09.2002 року № 134 в цілому за державною установою, тобто, за тим власником, який звернувся за державною реєстрацією в порядку черговості. При цьому органом БТІ було зазначено, що право власності ніким в судовому порядку не оспорено, рішення судових органів про визнання нечинними актів органів місцевої влади, про скасування державної реєстрації та про визнання права власності на нерухоме майно -відсутні, а орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо позбавлення права власності.
Встановивши дані фактичні обставини по справі, керуючись загальними нормами права щодо права власності на нерухоме майно та його державної реєстрації, зокрема, ст. ст. 182, 321, 331, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позивач довів наявність у нього права оперативного управління спірним нерухомим майном і, як наслідок, права вимагати від відповідача усунення перешкод у користуванні цим майном.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з наведеними мотивами судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки зазначені висновки є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі.
Так, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суди виходили з того, що позивач є власником спірного майна на підставі свідоцтва про право власності, а тому вправі пред'являти вимоги про усунення перешкод у користуванні майном.
Поряд з цим суди залишили поза увагою той факт, що відповідне свідоцтво про право власності було видане позивачу на підставі рішення виконавчого комітету Арбузинської селищної ради від 25.09.2002 року № 134, яке в подальшому було скасовано рішенням Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 15.09.2006 року № 14 як таке, що не відповідає чинному законодавству, а зазначене свідоцтво про право власності було визнано недійсним.
Вищевказане рішення Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 15.09.2006 року № 14 на даний час є чинним та оскаржено в судовому порядку не було.
Крім того, Виконавчим комітетом Арбузинської селищної ради від 10.10.2006 року № 104 було вирішено оформити право власності на спірне нерухоме майно саме за Арбузинською районною Державною насіннєвою інспекцією і видати відповідне свідоцтво.
Проте, судами не було надано належної правової оцінки рішенням ради та виконавчого комітету від 2006 року, зокрема, не досліджено повноважень селищної ради щодо можливості скасування рішень виконавчого комітету, не з'ясовано компетенції органів місцевого самоврядування в розрізі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та не встановлено хто дійсно має право на прийняття таких рішень з приводу спірного майна і чи мали місце та які саме обставини, що не відповідають чинному законодавству, були підставою для скасування рішення Арбузинської селищної ради від 25.09.2002 року № 134.
Також, посилаючись на лист Арбузинського районного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації від 10.11.2006 року № 46/2, яким було відмовлено відповідачу в реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, судами не було з'ясовано, якими правовими нормами передбачена реєстрація права власності в порядку черговості за умови, що правову підставу (рішення), на якій здійснено реєстрацію прав, в подальшому було скасовано.
Зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків про задоволення позовних вимог.
Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що вирішуючи даний спір судам необхідно залучити до участі у справі комунальне підприємство „Арбузинське Бюро технічної інвентаризації” та Арбузинську селищну раду Миколаївської області, оскільки їх участь у справі безпосередньо буде впливати на правильне вирішення спору.
Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, залучити до участі у справі вищевказаних осіб, і в залежності від встановлених обставин справи вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Арбузинської районної державної насіннєвої інспекції на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року у справі № 6/95/10 задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 27.10.2010 року у справі № 6/95/10 скасувати.
3. Справу № 6/95/10 направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга