ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2026Справа № 910/3062/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «Мідгард»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 905507,78 грн
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «Мідгард» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення коштів у розмірі 905507,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору № ЦЗВ-07-05925-01 від 26.09.2025 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 847207,20 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 56930,46 грн та 0,1% річних у розмірі 1370,12 грн.
У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач зокрема, підтвердив поставку товару позивачем та здійснення часткової оплати. Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань відбулося з незалежних від АТ «Укрзалізниця» причин, посилаючись на дію в Україні воєнного стану, військово-транспортний обов'язок, обмеження витрат та протокол бюджетної наради.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.09.2025 між відповідачем (далі - Покупець) та позивачем (далі - Постачальник) укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ЦЗВ-07-05925-01 (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (додаток №1) та Технічних та якісних характеристик товару, документів з якості та оцінки відповідності товару (додаток №2), що є невід'ємними частинам цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору. (п.1.1. Договору)
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації №1 (додаток 1) до цього Договору. (п.1.3. Договору)
Відповідно до п.6.1. Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною вказаною у Специфікації №1 (додаток 1) до цього Договору. Ціна товару включає вартість товар, тари (упаковки), а також інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору.
Ціна Договору становить 9499990 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 1899998 грн, усього з ПДВ 11399988 грн. (п.6.2. Договору)
Згідно з п.7.1. Договору оплата за товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що оплата за кожну партію поставленого товару за цим Договором проводиться Покупцем на 30 календарний день з дати підписання Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної не пізніше ніж за 3 календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, та оформленої згідно з вимогами законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару. У випадку якщо податкова накладна зареєстрована пізніше ніж за 3 календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, оплата здійснюється на 5 календарний день з дати реєстрації податкової накладної. У випадку якщо на дату оплати реєстрацію податкової накладної зупинено, оплата здійснюється на 5 календарний день з дати отримання Покупцем на електронну адресу повідомлення від Постачальника з копією квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму, що підтверджується 11399988 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями, рахунками на оплату та не заперечується сторонами у справі.
Вказані накладні та товарно-транспортні накладні підписані представниками позивача та відповідача без претензій та зауважень.
Позивачем до матеріалів справи також надано зареєстровані податкові накладні та квитанції.
Так, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та враховуючи умови укладеного між сторонами Договору, суд зазначає, що строк виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав.
Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій із відповідними призначеннями платежів, поставлений позивачем товар, відповідач оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 847207,20 грн.
Вищевказані обставини не заперечуються та не спростовуються відповідачем.
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 847207,20 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 56930,46 грн та 0,1% річних у розмірі 1370,12 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.9.2. Договору сторони встановили, що розмірі відповідальності Покупця за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим Договором.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 0,1% річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на дію в Україні воєнного стану, військово-транспортний обов'язок, обмеження витрат та протокол бюджетної наради, судом відхиляються, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку щодо здійснення оплати за отриманий товар.
Крім того, суд звертає увагу, що на момент укладення Договору та на момент виникнення у відповідача обов'язку з оплати поставленого товару, в Україні вже було введено воєнний стан.
Належних та допустимих доказів повідомлення позивача про виникнення обставин (обставин непереборної сили) в порядку передбаченому Договором матеріали справи не містять, так само, як і не містять доказів неможливості виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару у встановлений строк та обсязі.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код:40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «Мідгард» (21015, Вінницька обл., Вінницький район, м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, офіс 431, ідентифікаційний код: 44420882) заборгованість у розмірі 847207 (вісімсот сорок сім тисяч двісті сім) грн 20 коп., 0,1% річних 1370 (одна тисяча триста сімдесят) грн 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 56930 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять) грн 46 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 10866 (десять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 09 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 20.05.2026.
Суддя Я.В. Маринченко