03 лютого 2011 р. № 4-27/53-09-2240
Доповідач -суддя Мележик Н.І.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого,
Владимиренко С.В.,
Подоляк О.А.
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Одеської області
від 01.11.2010 року
та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 21.12.2010 року
у справі № 4-27/53-09-2240
господарського суду Одеської області
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
до Приватного підприємства "Торгівельний
центр "Старокінний"
про стягнення 74 798,50 грн.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Частиною 4 статті 111 ГПК України передбачений обов"язок скаржника при поданні касаційної скарги (подання) додавати до неї докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
В пункті 10 Роз"яснення № 02-5/95 від 29.02.1996 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди" зазначено, що розмір ставок державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має визначатися відповідно до підпункту "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93. Якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру (пункт 36 Інструкції Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 "Про порядок обчислення та справляння державного мита").
Відповідно до підпункту "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито" із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, згідно підпункту "г" пункту 2 статті 3 цього ж Декрету із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами розмір ставки складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржником оспорюються позовні вимоги про відмову у стягненні з Приватного підприємства "Торгівельний центр "Старокінний" на його користь 74 798,50 грн. заборгованості, з урахуванням інфляційних витрат і 3% річних, та 2 000 грн. моральної шкоди.
Проте, скаржником до касаційної скарги долучена квитанція №4415.297.2 від 17.01.2011 року про сплату державного мита за відмову в задоволенні вимоги майнового характеру у розмірі 373,50 грн., в той час як оплаті державним митом також підлягають оспорювані вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, які оплачуються державним митом, як за вимоги немайнового характеру у розмірі 42,50 грн.
В силу п. 4 ст.111і ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у касаційному порядку і підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2010 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року у справі № 4-27/53-09-2240 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя Н.І. Мележик
Судді С.В. Владимиренко
О.А. Подоляк