25 січня 2011 р. № 2/195-09 (18/204-08 (10/339-07, 31/135-07))
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л.Рогач
за участю представників:
прокурораГромадський С. О. -прокурор відділу Генеральної прокуратури України
позивачаПозняков В.С. -довіреність від 23.06.2010 р.
відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
третіх осібне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1.Дніпропетровської міської ради;
2. Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради;
3. Заступника прокурора Дніпропетровської області
на постановувід 10.11.2010 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 2/195-09(18/204-08(10/339-07(31/135-07)) господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аліна-А"
до Дніпропетровської міської ради
треті особи- Інспекція державно архітектурно-будівельного контролю міської ради
- Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради
за участюПрокуратури Бабушкінського району міста Дніпропетровська
провизнання спільної часткової власності на нерухоме майно
У лютому 2007 р. ТОВ "Аліна -А" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання за ТОВ "Аліна -А" права дольової власності на нерухоме майно, а саме: літ. під. Б-2 -підвал жилої будівлі; літ. б -приямок; літ. б1 , б2, б3, б1 -приямки, літ. б5 -ганок, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 14, з долею в праві спільної дольової власності -57 %, посилаючись на приписи статті 332 Цивільного кодексу України (з урахуванням уточнень позовних вимог том 2 а.с. 42).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.07.2005 р., на виконання рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.01.2005 р. та від 16.06.2005 р., між управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та ТОВ "Аліна -А" було укладено договір оренди нежитлового приміщення, що розташоване у м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 14 для використання під офісне приміщення, площею 315,8 кв.м, вартістю 647461 грн., яке було передано за актом прийому -передачі від 15.07.2005 р.
09.11.2005 р. тимчасовою комісією з питань контролю по використанню комунальної власності Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення № 60-КК щодо надання ТОВ "Аліна -А" дозволу на виконання капітальних ремонтних робіт невід'ємного характеру в орендованому приміщенні, на підставі якого позивачем були укладені договори підряду та виконання капітальних ремонтних робіт.
Кошти витрачені на реконструкцію орендованого приміщення позивачем значно перевищують вартість майна на момент його здачі в оренду, у зв'язку з чим, в силу частини 4 статті 332 Цивільного кодексу України, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.
Справа розглядалась судами неодноразово, проте, постановами Вищого господарського суду України від 10.06.2008 р. та від 28.07.2009 р. судові рішення скасовувались, а справа направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради.
13.05.2010 р. до господарського суду Дніпропетровської області ТОВ "Аліна -А" подало уточнення позовної заяви та просило суд визнати за ТОВ "Аліна -А" право дольової власності на нерухоме майно, а саме: літ. під. Б-2 -підвал жилої будівлі; літ. б -приямок; літ. б1 , б2, б3, б1 -приямки, літ. б5 -ганок, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 14, з долею в праві спільної дольової власності -57 %, посилаючись на приписи статті 778 Цивільного кодексу України, вказуючи на правомірність проведення позивачем будівельних робіт, за згодою відповідного органу орендодавця, внаслідок чого позивачем було здійснено поліпшення орендованого майна, створено нову річ, на яку позивач просить визнати право спільної часткової власності відповідно вартості його витрат на поліпшення орендованого приміщення (том 4 а.с. 102-106).
Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради у поясненнях на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема, на те, що тимчасова контрольна комісія з питань контролю за використанням комунальної власності не є виконавчим органом відповідно Дніпропетровської міської ради з повноваженнями щодо надання дозволів на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна. Згідно з пунктом 5 рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 р. № 11/12 "про способи приватизації об'єктів комунальної власності", яке не було оскаржено, не визнано недійсним чи скасоване та є чинним встановлено, що виключно міська рада за поданням балансоутримувача та з мотивованим висновком тимчасової комісії міської ради з питань контролю за використанням комунальної власності територіальної громади міста надає дозвіл орендарям на виконання невід'ємних поліпшень орендованого майна. Тобто, тимчасова комісія мала повноваження лише на підготовку відповідного висновку. Крім того, позивачем були порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010 р. (суддя Боділовська М.М.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано за ТОВ "Аліна -А" право спільної дольової власності на нерухоме майно, а саме: літ. под. Б-2 -підвал жилої будівлі; літ. б -приямок; літ. б1 , б2, б3, б1 -приямки, літ. б5 -ганок, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 14, з долею в праві спільної дольової власності -57 % .
Мотивуючи рішення, посилаючись, зокрема, на приписи статей 356 та 778 Цивільного кодексу України, а також на висновок судового експерта, суд першої інстанції дійшов висновку, що невід'ємні поліпшення орендованого майна здійснені позивачем у встановленому законом порядку, за згодою орендодавця і власника майна, виконані умови передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.
За апеляційними скаргами Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, Прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська та Дніпропетровської міської ради Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Швець В.В., Павловський П.П., Чус О.В.) переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.11.2010 р. залишив його без змін з тих же підстав.
Заступник прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська падав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального права, а також неповним з'ясуванням всіх обставин справи, зокрема, обставин щодо відсутності дозволу саме орендодавця на проведення ремонту, оскільки тимчасова комісія не є орендодавцем спірного майна та не мала повноважень на видання дозволу на проведення робіт.
Прокурор також звертає увагу на порушення судами норм статей 332, 776 та 778 Цивільного кодексу України, а також статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України щодо виконання судами вказівок, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, які були залишені поза увагою судів під час повторного розгляду справи.
Дніпропетровська міська рада та Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради також подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги, в яких просять судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційних скарг порушенням судами норм матеріального права, неповним з'ясуванням всіх обставин справи та невиконанням вказівок суду касаційної інстанції.
У відзивах на касаційні скарги ТОВ "Аліна -А" просило відмовити у їх задоволенні, а судові рішення у даній справі залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційні скар ги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду даної справи, 15.07.2005 р. між Управлінням житлового господарства міської ради та ТОВ "Аліна-А" було укладено типовий договір оренди комунального майна, за умовами якого Управління житлового господарства міської ради передало, а ТОВ "Аліна - А" прийняло у строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Красній, 14 (Червоній) в м. Дніпропетровську, що перебуває на балансі КЖРЕ підприємства Бабушкінського району (рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.01.2005 р. № 55/360, від 16.06.2005 р. № 24823), вартість якого визначено згідно зі звітом про експертну оцінку і становить 647461 грн., загальною площею 315,8кв.м.
Умовами пункту 5.14 договору сторони передбачили, що переобладнання і перепланування приміщення яке орендується, проводиться тільки за письмовим дозволом орендодавця і висновками відповідних служб.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що орендар має право за письмовим дозволом орендодавця вносити зміни у склад орендованого майна, проводити його реконструкцію і переобладнання.
06.10.2005 р. Комунальне житлове ремонтно -експлуатаційне виробниче підприємство направило на адресу начальника Управління житлового господарства міської ради лист за № 8/140 з актом обстеження нежитлового приміщення площею 315,8 кв.м., яке орендується ТОВ "Аліна -А", із зазначенням доцільності виконання орендарем невід'ємного покращення капітального характеру в орендному приміщенні.
26.10.2005 р. Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради у своєму листі № 19/5/338 адресованому Голові Тимчасової контрольної комісії з питань контролю за використанням комунальної власності територіальної громади міста, повідомив про розгляд звернення Управління житлового господарства міської ради щодо надання дозволу ТОВ "Аліна -А" на проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні за адресою: вул. Червона, 14, загальною площею 315,8 кв.м. та про те, що Комітет не заперечує проти надання такого дозволу, за умови додержання вимог, які регламентуються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
За результатами розгляду листа від 14.10.2005 р. № 3/3954 "Про надання дозволу на виконання ремонтних робіт в орендованому приміщенні за адресою: вул. Червона, 14", Тимчасова контрольна комісія з питань контролю за використанням комунальної власності 09.11.2005 р. надала ТОВ "Аліна -А" дозвіл № 60-КК на виконання капітальних робіт невід'ємного характеру в орендованому приміщенні, за умови погодження у встановленому порядку проектної документації та наявності дозволу інспекції ДАБК на проведення ремонтно -будівельних робіт.
З висновку судової будівельно -технічної експертизи № 941 від 14.08.2007 р. вбачається, що на момент дослідження в приміщенні орендованому ТОВ "Аліна -А", розташованому в м. Дніпропетровську, вул. Красна, 14 (Червона, 14) виконані та виконуються будівельно -ремонтні роботи, що свідчить про те, що орендарем ТОВ "Аліна -А" здійснюється переробка орендованих приміщень і може вважатися створенням "нової речі".
Вартість орендованого ТОВ "Аліна -А" до його переробки становила 647461 грн., а вартість орендованого приміщення станом на 14.08.2007 р. складає 3 202 338 грн., тобто перевищує первісну вартість у 1,34 рази, а частка ТОВ "Аліна -А" у процентному відношенні, згідно його витратам на виконання будівельно -монтажних робіт складає 57 %.
Як вбачається з матеріалі справи, ТОВ "Аліна -А" звертаючись у 2007 році з позовом до суду про визнання за ним права дольової власності на нерухоме майно, орендоване за договором оренди комунального майна від 15.07.2005 р., укладеного між Управлінням житлового господарства міської ради та ТОВ "Аліна-А", з посилання на приписи статті 332 Цивільного кодексу України.
При цьому, під час нового розгляду, уточнивши позовні вимоги, ТОВ "Аліна-А" просило визнати за ним права дольової власності на нерухоме майно, посилаючись на приписи статті 778 Цивільного кодексу України.
Скасовуючи попередні судові рішення у даній справі у постанові від 28.07.2009 р. Вищий господарський суд України зазначав, що норми статей 328 -330 Цивільного кодексу України визначають деякі засади набуття права власності. Способи набуття права власності за нормами цивільного законодавства поділяються на первинні і похідні. Первинними є такі способи набуття права власності, де права власника не ґрунтуються на правах інших осіб. При цьому, похідні способи навпаки припускають, що право набувача ґрунтується на праві відчуження речі.
До первинних підстав набуття права власності відносяться способи, передбачені, зокрема, статтею 332 Цивільного кодексу України, приписами якої врегульовані питання щодо набуття права власності на перероблену річ. Вказаний спосіб набуття права власності охоплює переробку чужої речі, внаслідок чого створюється нова, а також виготовлення нової речі з чужих матеріалів. Суб'єктами даних відносин виступають специфікатор (особа, яка переробляє річ) і власник матеріалу.
При цьому, як вбачається зі змісту статті 332 Цивільного кодексу України, матеріалом переробки можуть виступати лише рухомі речі.
Наслідки поліпшення наймачем речі, переданої у найм, визначені у статті 778 Цивільного кодексу України, зокрема, частина 4 якої встановлено, що наслідком поліпшень може стати створення нової речі (специфікації). Якщо на поліпшення була отримана згода наймодавця, у наймача виникає право власності в частині зроблених поліпшень. Виникає право спільної власності наймача і наймодавця. При цьому частка наймача відповідає вартості витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором або законом.
Зроблені без згоди наймодавця поліпшення, які не можна відокремити, є власністю наймодавця, і їх вартість не підлягає відшкодуванню. Невіддільні поліпшення передаються наймодавцеві разом з предметом найму (пункту 5 статті 778 зазначеного Кодексу).
Колегією суддів зверталась увага судів на те, що вказані норми права регулюють різні способи набуття права власності і містять перелік відповідних обставин, при наявності яких таке право виникає.
Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Проте, в порушення приписів статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказане під час нового розгляду справи було залишено поза увагою судів першої та апеляційної інстанції, відповідні обставини справи, виходячи з обраного способу захисту порушеного права та предмету і підстави позову, визначених позивачем, розглянуті судами не були, що стало підставою для направлення справи на новий розгляд повторно.
Проте, під час розгляду справи вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 10.06.2008 р. також залишені поза увагою, як і доводи Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, викладені ним у поясненнях на позовну заяву стосовно того, що тимчасова контрольна комісія з питань контролю за використанням комунальної власності не є виконавчим органом відповідно Дніпропетровської міської ради з повноваженнями щодо надання дозволів на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна. Згідно з пунктом 5 рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 р. № 11/12 "Про способи приватизації об'єктів комунальної власності", яке не було оскаржено, не визнано недійсним чи скасоване та є чинним встановлено, що виключно міська рада за поданням балансоутримувача та з мотивованим висновком тимчасової комісії міської ради з питань контролю за використанням комунальної власності територіальної громади міста надає дозвіл орендарям на виконання невід'ємних поліпшень орендованого майна, тобто, тимчасова комісія мала повноваження лише на підготовку відповідного висновку.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За приписами процесуального законодавства, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та правильно витлумачив ці норми права.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 р. у справі № 2/195-09 (18/204-08(10/339-07(31/135-07)) та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Касаційні скарги задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач