01 лютого 2011 р. № 8/21
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ФОП ОСОБА_4
на постанову від 24.11.10 Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 8/21 господарського суду Чернівецької області
за позовомФОП ОСОБА_4
доТзОВ "Фокстрот -Поділля"
провідшкодування майнової та моральної шкоди в розмірі 73552,12 грн.
за зустрічним позовом ТзОВ "Фокстрот -Поділля"
до 1.ФОП ОСОБА_4
2.ВАТ "Чернівецький завод сільськогосподарського машинобудування"
про визнання договору оренди недійсним
у справі взяли участь представники
позивача: ОСОБА_4 паспорт НОМЕР_1, 01.04.96
відповідачів: не з'явились
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.09.10 (суддя Марущак І.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.10 (колегія суддів у складі: Кордюк Г.Т., Даваид Л.Л., Мурська Х.В.), в задоволенні первісного позову про відшкодування майнової та моральної шкоди в розмірі 73552,12 грн. відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ТзОВ "Фокстрот-Поділля" про визнання договору оренди №5 від 12.05.03 недійсним відмовлено.
Прийняті судові акти мотивовані тим, що договір оренди №5 від 12.05.03р. не є укладеним в силу ст. 153 ЦК УРСР, яка діяла на момент підписання договору, а понесення позивачем за первісним позовом збитків не підтверджено матеріалами справи та відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та втраченою вигодою. В наслідок цього, вимоги про відшкодування моральної шкоди також є безпідставними.
Щодо зустрічного позову про визнання договору оренди недійсним, то судові акти мотивовані тим, що договір оренди №5 від 12.05.03 мав бути посвідчений нотаріально та зареєстрований згідно вимог ст. 794 ЦК України, тому договір є нікчемним, а в цьому разі визнання його недійсним судом не вимагається ( відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України).
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ФОП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить прийняті судові акти скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити.
Скаржник посилається на те, що висновок судів про нікчемність договору оренди №5 від 12.05.03 у зв'язку з тим, що сторонами не досягнуто всіх його істотних умов та вимог щодо нотаріального посвідчення не відповідає обставинам справи, оскільки договором чітко визначено площу приміщення (26,8 кв.м), його розташування (цех №2 на 4-му поверсі), ціну договору у додатку до нього (330 грн. на місяць), строк дії договору (з 01.06.03 по 01.06.13). Твердження судів про те. що ціна договору визначалась додатком, в якому вказано площу 40,77 кв.м є передчасним, адже судами проігноровано первинний додаток, якій стосується виключно приміщення площею 26,8 кв.м. Судам не надано належної оцінки листу керівництва ТОВ "Фокстрот-Поділля" від 18.10.07 №123 про зобов'язання звільнити приміщення, яке орендувалося за адресою м. Чернівці, вул. Зелена, 5-Б та підписати з новим власником новий договір оренди. В процесі розгляду справи було встановлено, що будівлі по вул. Зеленій,5, в якій позивач орендував приміщення, присвоєно нову адресу вул. Зелена, 5-Б. таким чином, суди повинні були встановити, що місцезнаходження орендованого приміщення було саме вул. Зелена, 5, а з 12.09.06.- вул. Зелена, 5-Б, тобто в будівлі, яка належить ТОВ "Фокстрот-Поділля". Судами не взято до уваги ч.2 ст. 220 ЦК України , не досліджено виконання сторонами всіх умов договору. Перехід права власності не є підставою для зміни умов договору або його припинення для нового власника. У зв'язку з неможливістю використовувати орендовані приміщення з вини відповідача позивач був вимушений негайно додатково орендувати приміщення за іншою адресою ( вул. Буковинська, 33). Не застосована судами і ст. 396 ЦК України, відповідно до якої особа, яка має речове право на чуже майно , має право на захист цього пава, в т.ч. і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України. Не застосовано ст. ст. 224,225 ГК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Попередніми судовими інстанціями встановлено наступне.
12.05.03р. між ВАТ "Чернівцісільмаш" (орендодавець) та ПП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди приміщення цеху №2 (адмінбудівлі на 4-му поверху) загальною площею 26,8 кв.м. для створення дії в рекламно-інформаційних послугах (т.1 а.с.11).
Відповідно до п.16 цього договору строк його дії з 01 червня 2003р. по 01 червня 2013 року.
Цивільним Кодексом УРСР (1963р.) не було визначено які умови договору найму є істотними. До відносин, які не врегульовані договором та нормами ЦК УРСР, підлягають застосуванню норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992 в редакції, чинної на час підписання спірного договору.
Відповідно до ст. 10 цього закону, істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди, термін, на якій укладено договір оренди, орендна плата, умови повернення майна, відповідальність сторін.
Суди попередніх інстанцій встановили, що спірний договір не містить таких істотних умов , як предмет оренди, а саме його розташування (назва вулиці, міста, номер будинку), не визначено розмір орендної плати.
Відповідно до п. 4 цього договору орендна палата встановлюється згідно діючих постанов (додаток №1). Однак, зазначений додаток сторонами у справі не надано та не підтверджено, що сторони дійшли згоди щодо розміру орендної плати. В розрахунку вартості за оренду (а.с.13 додаток №2), підписаний одноособово ВАТ "Чернівцісільмаш" не зазначено, якого договору оренди він стосується. Розмір орендованого приміщення в ньому зазначено 40,77 кв.м., що не відповідає розміру орендованої площі, зазначеної в договорі від 12.05.03р.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про відхилення доводів позивача за первісним позовом про те,що ним орендувалося приміщення по вул. Зелена, 5 в м. Чернівці, виходячи з реквізитів орендодавця.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (чинного на момент підписання договору оренди №5 від 12.05.03), договір вважається укладеним, коли між сторонами у потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов.
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до цивільних правовідносин, що діяли до набрання чинності цим Кодексом, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли, або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору таких договір є нікчемним.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони не погодили істотних умов договору, предмету оренди, розміру орендної плати. Окрім цього встановлено, що ПП ОСОБА_4 сплачував орендну плату відповідачу-1 згідно договору оренди від 01.08.07 №0108/01, а не згідно договору оренди від 12.05.03р.
За таких обставин, погоджуючись з висновком судів про те, що спірний договір оренди є неукладеним, колегія суддів вважає, що вимоги зустрічного позову про визнання цього договору недійсним правомірно не були задоволені.
Позивачем не було доведено причинно-наслідкового зв'язку між втраченою вигодою в сумі 20239,27 грн. із діями ТзОВ "Фокстрот-Поділля" та переїздом позивача в інші приміщення, не доведено понесення ним інших витрат з вини позивача.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження за результатами їх перегляду.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням до них норм матеріального та процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 29.09.10р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.10р. у справі № 8/21 - без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун