31 січня 2011 р. № 14/301
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівКота О.В.
Кролевець О.А.
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
на рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2010 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р.
у справі № 14/301
за заявоюВідкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
проскасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Бізнес-Центр "Правозахист" від 11.01.2010 р.
у справі третейського суду № 3/09-09
за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство "Автоінвестстрой-Запоріжжя"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВСІ-АВТО"
провитребування майна та стягнення 42 398,15 грн.
за участю представників:
ВАТ "Полтаваобленерго": Токар Є.А.
ПІІ АТ "Автоінвестстрой-Запоріжжя": Дубовиченко А.А.
ТОВ "ВСІ-АВТО": не з'явився
встановив:
Відкрите акціонерне товариство (надалі -"ВАТ") "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Бізнес-Центр "Правозахист" від 11.01.2010 р. у справі № 3/09-09 за Підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство (надалі -"ПІІ АТ") "Автоінвестстрой-Запоріжжя" до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "ВСІ-АВТО" про витребування майна та стягнення 42 398,15 грн. заборгованості за дилерським договором від 20.03.2006 р. № 17Д/06.
Вимоги заяви обґрунтовані нормами п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та тим, що третейський суд розглянув питання щодо права власності на майно та вирішив питання про права і обов'язки ВАТ "Полтаваобленерго", яке не брало участі у справі.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.08.2010 р. (суддя Нарольський М.М.) відмовлено в задоволенні заяви ВАТ "Полтаваобленерго" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Бізнес-Центр "Правозахист" від 11.01.2010 р. у справі № 3/09-09.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю обставин, які згідно ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" можуть бути підставою для скасування рішення третейського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. (судді Корсак В.А., Авдеєва П.В., Коршун Н.М.) рішення місцевого господарського суду залишено в силі з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Полтаваобленерго" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права, і винести нове рішення, яким скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Бізнес-Центр "Правозахист" від 11.01.2010 р. у справі № 3/09-09.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак ТОВ "ВСІ-АВТО" не скористалось передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2006 р. між ТОВ "ВСІ-АВТО" (дилер) та ПІІ АТ "Автоінвестстрой-Запоріжжя" (підприємство) укладено Дилерський договір № 17Д/06 (надалі -"Договір"), відповідно до умов якого підприємство надає дилеру автомобілі для демонстрації та продажу з повним оформленням підприємством документації зі свого складу за адресою: Запорізька область, с. Дмитрово, вул. Садова, 30, кв. 57.
30.03.2009 р. ПІІ АТ "Автоінвестстрой-Запоріжжя" передало, а ТОВ "ВСІ-АВТО" прийняло на комісію згідно акту приймання-передачі від 30.03.2009 р. транспортний засіб ГАЗ-3309-354 (двигун № 328625, кузов № 0146394).
Строк комісії на переданий ТОВ "ВСІ-АВТО"транспортний засіб сплинув 29.04.2009 р. Відповідно до п. 2.2. Договору у випадку не продажу товару у строк комісії дилер за погодженням з підприємством зобов'язаний повернути товар підприємству протягом 3-х банківських днів від дня закінчення строку комісії.
Судами також встановлено, що 22.05.2008 р. сторонами укладено третейську угоду у вигляді третейського застереження, викладену в Додатковій угоді до Договору.
Згідно визначення, яке містить ст. 2 Закону України "Про третейські суди" (надалі -"Закон"), третейська угода -це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
З огляду на положення ст. 12 Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Відповідно до угоди сторони дійшли згоди, що всі спори, непорозуміння чи претензії, які виникають між сторонами з чи зв'язку з Договором, в тому числі, але не обмежуючись: що стосується його укладення, виконання, порушення, припинення, розірвання, дійсності/недійсності, сплати любих штрафних санкцій за порушення Договору (невиконання або неналежне виконання), стягнення заборгованості тощо, передаються для остаточного врегулювання на розгляд постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Бізнес центр "Правозахист" (надалі -"Третейський суд").
Місцезнаходженням Третейського суду зазначено м. Київ, пров. Балтійський, 20. Розгляд справи буде здійснюватись у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду з місцем проведення третейського розгляду: м. Київ, проспект Відрадний, 28. Третейський суд буде розглядати справу у складі одного третейського судді, який призначається Головою Третейського суду.
Відповідно до ст. 5 Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Як з'ясовано судами, у зв'язку з неповерненням товару у зазначений Договором строк, ПІІ АТ "Автоінвестстрой-Запоріжжя" звернулось до Третейського суду з позовом до ТОВ "ВСІ -АВТО" про витребування з незаконного володіння автомобілю ГАЗ-3309-354 (двигун № 328625, кузов № 0146394) та стягнення 42 398,15 грн. (згідно уточнених позовних вимог).
Рішенням Третейського суду від 11.01.2010 р. у справі № 3/09-09 позов ПІІ АТ "Автоінвестстрой-Запоріжжя" задоволено частково: витребувано автомобіль ГАЗ-3309-354 (двигун № 328625, кузов № 0146394) з чужого незаконного володіння; передано витребуване майно власнику цього майна ПІІ АТ "Автоінвестстрой-Запоріжжя"; стягнуто з ТОВ "ВСІ-АВТО" неустойку в розмірі 35 385,60 грн. та витрати, пов'язані з вирішенням спору третейським судом у розмірі 3 376,00 грн.
На примусове виконання даного рішення Третейського суду господарським судом міста Києва 24.02.2010 р. видано відповідний наказ № 14/86.
Частина 1 статті 51 Закону закріпила, що рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, законодавцем у ч. 3 ст. 51 Закону наведено перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду. При цьому, даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені у зазначеній нормі Закону, у прийнятті відповідної скарги слід відмовляти.
Звернувшись до господарського суду міста Києва ВАТ "Полтаваобленерго" мотивувало вимоги заяви про скасування рішення Третейського суду у справі № 3/09-09 нормами п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону. Останніми як підставу для скасування рішення третейського суду зазначено вирішення третейським судом питань про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Тобто, право на оскарження рішення третейського суду особами, які не брали участі у справі, безпосередньо пов'язано із порушенням їх прав і інтересів станом на момент прийняття рішення третейським судом.
В поданій заяві ВАТ "Полтаваобленерго" посилається на те, що Третейський суд вирішив спір про право власності на майно, а саме автомобіль ГАЗ-3309-354 (двигун № 328625, кузов № 0146394), яке належить на праві власності заявнику.
Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування рішення Третейського суду, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом позову у справі № 3/09-09 було примусове виконання обов'язку в натурі, вимоги про захист права власності в порядку ст. ст. 386, 387 ЦК України у цій справі не заявлялись, а Третейський суд, відповідно, не вирішував спір про право власності на майно.
Втім, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що згідно положень ст. 51 Закону за результатами розгляду заяви господарський суд приймає рішення, зміст якого повинен відповідати ст. 84 ГПК з урахуванням особливостей відповідної категорії справ.
Одна з таких особливостей полягає в тому, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених в даному випадку п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону.
Відповідно, правильне вирішення спору у даній справі можливо лише за умови встановлення наявності або відсутності у заявника, ВАТ "Полтаваобленерго", належним чином набутого та оформленого права власності на автомобіль ГАЗ-3309-354 (двигун № 328625, кузов № 0146394), щодо якого прийнято рішення Третейським судом.
В цьому контексті звертає на себе увагу і те, що заява ВАТ "Полтаваобленерго" про скасування рішення Третейського суду мотивована отриманням заявником запиту від Ленінського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження за наказом № 14/86 від 24.02.2010 р. про надання інформації в порядку ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження". Норми даної статті передбачають, що державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Однак, місцевий та апеляційний господарські суди ухилились від дослідження перелічених питань, що свідчить про прийняття спірних судових актів із порушенням норм ст. 43 ГПК України.
Наведене свідчить, що винесені судові акти в цих частинах підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. у справі № 14/301 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий, суддя О. Кот
Судді: О. Кролевець
С. Шевчук