ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
про закриття провадження у справі в частині позовних вимог
04 лютого 2011 рокум. Київ№ 2а-15897/10/2670
Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі: головуючого судді Васильченко І. П., суддів Каракашьяна С. К., Федорчука А. Б. при секретарі Крушеніцькому В., розглянувши клопотання відповідача 2 про закриття провадження в частині позовних вимог у справі
за позовом Приватного підприємства «Сантім»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації України
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення про результати розгляду скарги,
за участю представників сторін:
від позивача: Волинська В.І.
від відповідача 1: Гучок В.В.
від відповідача 2: Святелик Ж.В.
Приватне підприємство «Сантім»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації України про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення про результати розгляду скарги.
В судовому засіданні 04.02.2011 року відповідачем 2 заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині скасування рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 29.04.2010 року №4167/6/25-0415. Представник відповідача 1 не заперечував проти заявленого клопотання. Представник позивача зазначив, що покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що оскаржуване рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 29.04.2010 року №4167/6/25-0415не являється рішенням, яке містять обов'язковість приписів для платника, а є лише листом інформаційного характеру.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.
Враховуючи практику застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, можна зробити висновок, що правовий акт - офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права. Нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, зміст чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежень в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки не стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта /суб'єктів/, якому він адресований.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.
Так згідно ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення правовідносин) рішеннями податкових органів, які несуть для платника юридичні наслідки є податкові повідомлення та податкові вимоги.
Такі рішення приймаються з урахуванням пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та ст. 17 вказаного Закону.
Відповідно рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 29.04.2010 року №4167/6/25-0415 в силу зазначеної норми є інформаційним листом про результати розгляду скарг платника, і не може вважатися правовим актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не може бути оскаржене до адміністративного суду.
Рішення податкового органу про результати розгляду скарги платника є лише підставою для винесення податкового повідомлення-рішення з відповідним дробом за результатами узгодження сум податкового зобов'язання в апеляційному порядку, передбаченому пп.. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ (чинного на момент виникнення правовідносин).
Тому, суд приходить до висновку, що рішення прийняте податковим органом за результатами розгляду скарги платника податку, не може оскаржуватись в адміністративному суді, оскільки цей акт не має обов'язкового характеру та не тягне за собою юридичних наслідків. Суд зазначає, що оскарженню в адміністративному суді можуть підлягати податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючим органом за результатами апеляційного узгодження сум податкового зобов'язання, оскільки вони є правовими актами індивідуальної дії.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 29.04.2010 року №4167/6/25-0415 не є правовим актом індивідуальної дії, воно не може бути оскаржене в адміністративному суді.
Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.11.2009 року №28/109-А, Постанові Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 року №К-13336/08.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Державної податкової адміністрації України про закриття провадження в частині задовольнити.
Закрити провадження у справі № 2а-15897/10/2670 в частині скасування рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 29.04.2010 року №4167/6/25-0415.
Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.П. Васильченко
Судді С. К. Каракашьян
А. Б. Федорчук