ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
31 січня 2011 року № 2а-17644/10/2670
09:42
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс»
доУправління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва
про скасування вимоги про сплату боргу від 01.11.2010 № Ю-484-У
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Сова А.Ю.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва та просить суд:
скасувати вимогу № Ю Ю-484-У від 01.11.2010 про сплату боргу,
зобов'язати утриматися від виставлення вимог про сплату боргу та рішень про застосування до штрафних санкцій та нарахування пені у зв'язку із фактичною сплатою обов'язкових платежів (страхових внесків) у розмірі 199400.71 грн.,
зобов'язати відобразити на особистому рахунку факт сплати обов'язкових платежів (страхових внесків) у розмірі 199400,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суб'єкт підприємницької діяльності, надавши банку платіжне доручення, виконав в повному обсязі зобов'язання перед бюджетом по сплаті страхових внесків.
Відповідач заперечив проти позову, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки сума спірних страхових внесків так і не була зарахована до бюджету, що виключає можливість облікувати її.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
Позивач просить суд скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва № Ю Ю-484-У від 01.11.2010.
Позивач зазначає, що 30 березня та 13 квітня 2009 року він звернувся до Київської філії ВАТ «Банк Дністер»(далі - Банк) з платіжними дорученнями № 32033013 та № 32041375 (далі -Платіжні доручення) про перерахування відповідачу чергових сум страхових внесків у розмірі 199400,71 грн. Про факт проведення зазначених платежів свідчать банківські виписки за 01.04.2009 та 15.04.2009 та відповідні відмітки на платіжних дорученнях.
Оцінивши пояснення представників сторін, матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
У відповідності до положень статті 1 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (№1058-IV від 09.07.2003, в редакції станом від 22.12.2010, далі - Закон) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Частиною 3, 4 статті 18 Закону встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
У відповідності до частини 4 статті 20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Частиною 9 цієї ж статті Закону встановлено, що днем сплати страхових внесків вважається:
- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
- у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.
Враховуючи зазначене, суд акцентує увагу на наступному.
Судом не можуть бути прийняті покликання позивача на податкове законодавство, адже страхові внески у відповідності до норм Закону не відносяться до податків і зборів, а податкове законодавство на них не поширюється.
Як пояснив представник відповідача з огляду на відомості картки особового рахунку позивача, розгляд судової справи між цими ж сторонами № 2а-14586/10/2670, оскаржувана вимога ЮЮ-484-У від 01.11.2010 стосується недоїмки за серпень-вересень 2010 року (132176,93 гривень) та фінансові санкції у формі штрафу і пені за період з 20.05.2009 по 28.09.2010.
У судовому засіданні по справі 2а-14586/10/2670 предметом розгляду була вимога відповідача за період, за який ним здійснювались розрахунки Платіжними дорученнями, які зазначені вище. Проте з огляду на погашення вказаних сум за вказаний період у справі шляхом зарахування поточних платежів, позивач відмовився від позову, а провадження з огляду на це було закрито.
Як вбачається з матеріалів справи 2а-14586/10/2670 (пояснення представника ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»), рішення Господарського суду Львівської області, Банком з рахунків позивача були списані кошти за Платіжними дорученнями, проте останні в подальшому не були виконані з причин відсутності на кореспондентському рахунку банку коштів.
20.05.2009 Банком кошти за Платіжними дорученнями, які протягом всього часу з моменту їх невиконання обліковувались на транзитному рахунку фінансової установи, були повернуті на рахунок позивача. Вказане підтверджується копією виписки по рахунку позивача від 05.10.2010.
При цьому, позивач не міг не знати про таку операцію, адже згідно договору від 21.06.2004 (строк дії якого закінчився 01.03.2010) позивачу надавалася змога он-лайн доступу до свого рахунку в банку.
Враховуючи вказане, судом вбачається необґрунтованість позовних вимог, адже заявлені позивачем покликання щодо Платіжних доручень не мають жодного відношення до періоду і штрафних санкцій нарахованих за оскаржуваною вимогою в цьому судовому провадженні.
А тому покликання позивача на положення частини 9 статті 20 Закону є необґрунтованим.
Поряд з цим у відповідності до положень частини 4 цієї ж статті (20) Закону, прямо встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Позивач не довів суду, а судом не було встановлено факт зарахування сум за Платіжними дорученнями позивача на рахунки відповідача.
Таким чином, суд вбачає оскаржувану вимогу такою, що відповідає ч.3 статті 2 КАС України, а позовні вимоги безпідставним.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В.Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -04.02.2011.