Ухвала
18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 335/92/26
провадження № 51- 1847ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу судді Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2026 року,
встановив:
з долучених до касаційної скарги судових рішень убачається, що слідчий суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ухвалою від 06 січня 2026 року відмовив ОСОБА_4 у відкритті провадження за його скаргою від 28 грудня
2025 року.
ОСОБА_4 вказану ухвалу оскаржив в апеляційному порядку.
Суддя Запорізького апеляційного суду ухвалою від 27 лютого 2026 року на підставі статей 396, 399 КПК України повернув ОСОБА_4 його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді.
ОСОБА_4 , не погоджуючись із постановленим судом апеляційної інстанції рішенням, звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, зобов'язати суд апеляційної інстанції відкрити апеляційне провадження.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається в письмовій формі. В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; 6) перелік матеріалів, які додаються (частини 1, 2 ст. 396 КПК України).
Як убачається з наявних у Суду матеріалів, суддя Запорізького апеляційного суду ухвалою від 27 лютого 2026 року, керуючись ч. 6 ст. 9, статтями 396, 399 КПК України, повернув ОСОБА_4 його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 січня 2026 року.
Свої висновки суддя апеляційної інстанції обґрунтував тим, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не відповідала вимогам ч. 2 ст. 396 КПК України, зокрема, вона не містила:
- відомостей про судове рішення, яке оскаржується;
- викладення суті ухвали слідчого судді;
- обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
- вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу.
Окрім того, суддя зазначив про те, що апеляційна скарга ОСОБА_4 надійшла до суду апеляційної інстанції з копією ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 січня 2026 року у справі № 335/92/26, проте зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_4 не можливо зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_4 оскаржується саме це рішення.
Також суддя зважила на те, що кримінальним процесуальним законом хоча й не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг, поданих на ухвали слідчих суддів, проте допущені ОСОБА_4 у апеляційній скарзі недоліки унеможливлюють прийняття судом апеляційної інстанції її до розгляду.
Вищевказані недоліки перешкодили суду вирішити питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_4 від 19 лютого 2026 року, у зв'язку з чим суддя суду апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення ОСОБА_4 його апеляційної скарги, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 396 КПК України.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком судді Запорізького апеляційного суду, вважає його достатньо вмотивованим, а ухвалу від 27 лютого 2026 року - такою, що повністю відповідає вимогам КПК України.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа № 686/24639/17), та сталою практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в ухвалах Касаційного кримінального суду від 04 травня 2026 року у справі
№ 335/1486/26 (провадження № 51-1657ск26), від 12 лютого 2026 року у справі
№ 333/11236/25 (провадження № 51-452ск26), від 12 серпня 2025 року у справі № 333/4528/25 (провадження №51-3117ск25).
Водночас повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_4 права повторного звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою у передбачений законом строк.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що обґрунтовані підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 відсутні, тому у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
ухвалив:
відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу судді Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3