печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17689/26-к
пр. 1-кс-22105/26
01 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025000000002808 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002808 від 23.10.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до розпорядження голови Житомирської обласної ради від 06.09.2024 № 283-к та наказу Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради (далі - КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського») від 09.09.2024 № 1301-ос/тр ОСОБА_6 призначено на посаду виконуючого обов'язки генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського» до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану з правом першого підпису фінансових та кадрових документів, оплата згідно штатного розпису.
Таким чином, ОСОБА_6 , у розумінні положень частини третьої статті 18, пункту 1 примітки до статті 364, пункту 2 примітки до статті 368 Кримінального кодексу (надалі - КК) України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Крім цього, сторона обвинувачення зазначає, що 31.10.2022 проведено державну реєстрацію ТОВ «ХАРМЕЛТ АКТИВ» (ЄДРПОУ 44720118), директором якого, наказом № 10/10/25 від 10.10.2025, призначено ОСОБА_8 .
Основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля фармацевтичними товарами (КВЕД: 46.46).
У зв'язку з вказаною діяльністю директор товариства ОСОБА_8 у відкритих джерелах в мережі Інтернет на сайті «Держзакупівлі онлайн» за посиланням: https://www.dzo.com.ua знайшов оголошення про проведення торгів та поставку медичних інструментів (скальпелі, ножиці, зажими, тощо) на адресу КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського», виконуючим обов?язки Генерального директора якої є ОСОБА_6 .
15.10.2025 ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського», під час бесіди з ОСОБА_6 розповів останньому про виробників медичної продукції та намір прийняти участь у оголошеному тендері на замовлення КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» лоту, а саме: «Хірургічні інструменти».
Під час бесіди ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_8 , що для того, щоб очолюване ОСОБА_8 . Товариство перемогло за результатами проведення наступних торгів, останньому необхідно особисто передати ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 25% від суми укладеного за результатами торгів договору на постачання товару. Однак в подальшому, після того як очолюване ОСОБА_8 підприємство було визнано переможцем вказаної вище закупівлі на загальну суму 825 601.3 грн, ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_8 висунув останньому чергову вимогу про передачу 15% від суми закупівлі, тобто 123 840 грн.
Близько 11:00 год 23.12.2025 ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського», що розташоване по вулиці Червоного Хреста, 3 у місті Житомир, діючи на виконання раніше висунутої вимоги ОСОБА_6 про передачу йому неправомірної вигоди, передав останньому грошові кошти в сумі 50 000 грн в якості неправомірної вигоди за поставку першої частини замовлення.
У результаті вчинення зазначених вище дій, виконуючий обов'язки генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня імені О. Ф. Гербачевського» ОСОБА_6 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно та з корисливих мотивів, всупереч покладених на нього обов'язків, переслідуючи злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, будучи обізнаними про те, що за одержання неправомірної вигоди встановлено передбачену чинним законодавством відповідальність, тобто чітко усвідомлюючи протиправність своїх намірів, отримав від директора ТОВ «ХАРМЕЛТ АКТИВ» ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на суму 50 000.00 грн.
Таким чином, 30.03.2026 ОСОБА_6 було повідомлено про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, яка займає відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
Сторона обвинувачення вказує, що зібрані фактичні дані в своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, яка займає відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Таким чином, є необхідність у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Зокрема, сторона обвинувачення вказує, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що у ОСОБА_6 є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у зв'язку з чим він матиме можливість виїхати за межі України через систему «Шлях».
Відповідно до ст. 12 КК України злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а саме, ч. 3 ст. 368 КК України, є тяжкими, і передбачає можливість призначення покарання на строк до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Тобто, у разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, йому загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання винуватим, ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня імені О. Ф. Гербачевського» та будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, має право безперешкодного доступу до приміщень КНП «Обласна клінічна лікарня імені О. Ф. Гербачевського», таким чином маючи реальний доступ до оригіналів документів, що мають значення в кримінальному провадженні, може знищити чи підробити документи, які можуть мати суттєве значення для досудового розслідування, або будь-яким іншим чином завадити встановленню місця їх знаходження.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідка в даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського», займаючи керівну посаду та користуючись авторитетом, має реальний вплив на працівників КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського», та відповідно може вплинути на них, з метою зміни їх свідчень, схилення до дачі неправдивих показань, окрім того може вплинути на заявника у провадженні ОСОБА_8 , з метою зміни свідчень, схилення до дачі неправдивих показань.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також, зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_6 підозрюється.
Посилаючись на вказані обставини, строна обвинувачення просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням застави у виді трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначити у разі внесення застави необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_6 наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із працівниками Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради та свідком (заявником) ОСОБА_8 ; здати на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується жодними доказами.
Так, зазначив, що посада генерального директора комунального некомерцiйного пiдприжмства не може вiдноситись до категорii' посад керiвникiв державних органiв влади та органiв мiсцевого самоврядування, та така посада передбачає виконання особою повноважень, на посадi у комунальному пiдприемствi, яка пов'язана з виконанням органiзацiйно-розпорядчих чи адмiнiстративно-господарських функцiй, тобто у вiдповiдностi до критерiїв, передбачених примiткою ст. 364 КК України, особа, яка займає таку посаду, є службовою особою, а не службовою особою, яка займає вiдповiдальне становище.
Також, вказав, що підозрюваний не вчиняв жодного умисного злочину, враховуючи те, що в його обов'язки не входить проведення процедур закупівель та визначнння переможців таких процедур.
Крім того, попри проведені слідчі дії не було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди.
Відтак, сторона захисту вважає, що кваліфікація кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, є завищеною та не відповідає його повноваженнням.
Щодо наявності ризиків, на які сторона обвинувачення посилається, захисник зазначив, що підозрюваний постійно проживає на територiї України, не має громадянства iнших держав, має мiцнi соцiальнi зв'язки, має двох дiтей, один з якиких отримав поранення пiд час виконання обов'язкiв вiйськової служби, та має постiйне мiсце проживания.
ОСОБА_6 з моменту повiдомлення останньому про пiдозру 30.03.2026 не вчинив жодних дiй щодо приховування та самостiйно прибув у примiщення суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобiжного заходу.
Відтак, ризик переховування пiдозрюваного вiд органу досудового розслiдування, суду, є не доведенним, оскільки ґрунтується лише на суворостi покарання.
Щодо ризику зищити, сховати або спотворити будь-яку iз речей чи документiв, які мають iстотне значення для встановлення обставин кримiнального правопорушення, сторона захисту вважає його необгрунтованим, з посиланням на те, що враховуючи тривалiсть здiйснення досудового розслiдування з моменту отримання неправомiрної вигоди - 23.12.2025, а також, що слiдчий та прокурор дiйшли до висновку про повiдомлення про пiдозру ОСОБА_6 у вчиненнi кримiнального правопорушення лише через три мiсяцi пiсля такого факту.
Також зазначив, що у сторони обвинувачення було достатньо часу, щоб провести всi необхiднi слiдчi та процесуальнi дiї для фiксування необхiдних речей та документiв, якi мають значення для кримiнального провадження, а також для застосування до таких речей та документiв вiдповiдних заходiв забезпечення кримiнального провадження.
Ризик щодо впливу на свідків, на думку сторони захисту, спростовується тим, що органом досудового розслiдування не визначено чіткий перелік свідків, та тим, що у органу досудового розслідування було достаньо часу для допиту всіх працівників КНП "Обласна клiнiчна лiкарня iменi ОСОБА_9 ".
Крім цього, захинсик зазначив, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення взагалі нічим не підтверджується.
Таким чином, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покаласти на останнього обов'язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.
Додатково захисник, звернув увагу, що підозрюваний є інвалідом другої групи, переніс ішемічну хворобу та йому діагностована гіпертонічна хвороба, що вказує на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію попереднього захисника. Додатково зазначив, що посилання прокурора на те, що був вплив на свідка ОСОБА_8 зі сторони захисту, є безпідставними та на думку захисника спростовуються відеозаписом обшуку. Жодних погроз та впливу на свідка не здійснювалось.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.
Також, зазначив, що жодним чином не впливає на вирішення тендерів. Разом з цим, у ОСОБА_8 були хороші інструменти та ціна, а тому в нього були переваги. При цьому саме ОСОБА_8 був наполегливим та будь-яким чином намагався з ним спілкуватись та викликати на розмову. При вирішенні клопотання просив врахувати, що з ним проживає син, який проходить курс реабілітації після поранення.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002808 від 23.10.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
30.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, яка займає відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, зокрема: заява про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 , згідно якої останній повідомив про висунення йому вимоги передати грошові кошти ОСОБА_6 /а.м. 21-23/; протоколи допиту свідка ОСОБА_8 /а.м. 24-37, 40-43; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів свідку ОСОБА_8 /а.м. 38-39/; протоколі обшуку КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського», за адресою: м. Житомир, вулиця Червоного Хреста, 3 /а.м. 11-120/; протоколі за результатами НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_8 від 08.01.2026 №55/9-322 /а.м. 104-107/; протоколі за результатами НСРД - контролю за вчиненням злочину - у формі спеціального слідчого експерименту від 19.02.2026 № 55/9-1503 /а.м.108-110/.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 на даній стадії кримінального провадження.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відтак, слідчий суддя вважає, що аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.
Також слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, слідчий суддя прийшов до висновку про обгрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, з урахувнаням того, що станом на день розгляду клопотання ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 368 КК України, що є тяжким злочином.
Відтак, суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40), серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Відтак, ризик втечі підозрюваного, на думку слідчого судді, виключати не можна, з урахуванням обставин провадження, а тому він є наявним.
Доводи слідчого щодо ризику знищення, переховування або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є в певній мірі обгрунтовані, оскільки слідчі дії тривають та встановлюються усі обставини вчинення кримінального правопорушення.
Посилання слідчого на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доцільними, оскільки при встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що даний ризик є акутальним до допиту осіб у суді.
Разом з цим, що стосується посилання сторони обвинувачення на наявність ризиків передбачених п. 4 ч. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що такі посилання мають досить формальне обґрунтування та не є доведеними стороною обвинувачення.
Отже, слідчим, прокурором, доведено наявність в провадженні обгрунтованої підозри, а також існування ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Поряд із тим, слідчий суддя звертає увагу на характеристики особи, щодо якої обирається запобіжний захід. Так, ОСОБА_6 59 років та він має хронічні захворювання. Особа має постійне місце проживання, працює, має міцні соціальні зв'язки в місці проживання, зокрема проживає разом із сином, який проходить курс реабілітації після поранення на фронті.
З огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, що оцінені в сукупності із конкретними обставинами кримінального праопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , та ступенем ймовірності реалізації встановлених в провадженні ризиків, слідчий суддя вважає недоведеним, що інший, більш м'який запобіжний захід, не здатен запобігти встановленим ризикам і гарантувати налужну процесуальну поведінку підозрюваного.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання сторони обвинувачення не підлягає задоволенню.
Разом з цим, з врахуванням встановлення обґрунтованості підозри та доведеності існування певних ризків, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваного, в тому числі і те, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, його стан здоров'я, слідчий суддя приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді застави.
Так, частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що з метою забезпечення досудового розслідування, виконання підозрюваним обов'язків, необхідно визначити запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) грн., з одночасним покладанням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-утриматись від спілкування із працівниками Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня імені О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення та свідком (заявником) ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задвоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яноста вісім тисяч чотириста) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
Невнесення визначеної слідчим суддею застави на відповідний рахунок у строк не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави може стати підставою для зміни запобіжного заходу.
Покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із працівниками Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня імені О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення та свідком (заявником) ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , визначити - до 30 травня 2026 року.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1