20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 991/6455/24
провадження № 61-3292ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року у справі за позовом держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави,
У 2024 році держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано 1/2 квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер реєстраційний номер: 1068376980000), яка належить ОСОБА_1 на праві власності, необґрунтованим активом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави вартість 1/2 частини квартири, що складає 1 803 150 грн. В іншій частині позову відмовлено. Скасовано арешт, накладений на майно.
Постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем'яки І. В. залишено без задоволення, а рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року - без змін.
13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Вищого антикорупційного суду
від 06 березня 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з обов'язковими вказівками щодо застосування стандарту «переваги більш вагомих доказів», заборони надмірного формалізму та необхідності оцінки інтересів дітей.
13 березня 2026 року прокурорСпеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем'яка І. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання необґрунтованими активів - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер реєстраційний номер: 1068376980000) (у т.ч. 1/2 частини квартири, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ), вартістю 3 606 299 грн, а також автомобіля LAND ROVER DISCOVERY, 2013 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 684 723,96 грн, та стягнення їх на користь держави та ухвалити нове судове рішення, яким позов у цій частині задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем'яки І. В. на рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 рокуу справі № 991/6455/24; витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду
від 06 березня 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року у справі № 991/6455/24; витребувано справу з суду першої інстанції; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
12 та 13 травня 2026 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду заяви про зупинення виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року у цій справі до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, які є однаковими за своїм змістом.
Заяви аргументовано тим, що 07 травня 2026 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 991/6455/24, виданого 17 лютого 2026 року Вищим антикорупційним судом про стягнення з ОСОБА_3 1 803 150 грн на користь держави, з нарахуванням виконавчого збору у розмірі 180 315 грн та витрат виконавчого провадження. Крім того, 07 травня 2026 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про арешт майна боржника, постанову про арешт коштів боржника та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, на підтвердження чого надано суду копії відповідних постанов. На думку заявника, наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з підстав, викладених у його касаційній скарзі. ОСОБА_3 зазначає, що у разі примусового виконання оскаржуваних судових рішень у цій справі, зокрема шляхом реалізації арештованого нерухомого майна, поворот виконання рішення у разі його скасування буде об'єктивно неможливим без додаткових судових проваджень за участю набувача, з суттєвим ризиком неможливості повернення квартири у первісний стан, а в частині стягнення грошових коштів, розміщених на банківських рахунках, - передбачатиме тривалі бюджетні процедури та реальний ризик неотримання повернення у розумні строки. Вказує, що виселення сім'ї заявника із спірної квартири, яка є єдиним стабільним місцем їх проживання, з метою її реалізації порушить права його двох малолітніх дітей. Крім того, ОСОБА_3 посилається на те, що зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення перегляду справи у касаційному порядку не порушує балансу інтересів сторін та не завдає шкоди публічному (державному) інтересу.
Частиною першою статті 436 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
При вирішенні клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії Верховний Суд керується статтею 11 ЦПК України, відповідно до якої, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, особливості предмета спору та забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення внаслідок можливого його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їхні права, свободи чи обов'язки.
Отже, клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинно бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання або дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його доводів та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконаного за судовим рішенням у разі, якщо воно буде скасовано.
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року до закінчення касаційного провадження, врахувавши баланс приватних та публічних інтересів, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню. Наведені заявником доводи, зокрема ймовірність звернення стягнення на житлову нерухомість у процедурі виконавчого провадження з примусового виконання рішення суд у цій справі про стягнення значної суми коштів з відповідача, дають підстави для висновку про необхідність зупинення на час касаційного розгляду справи виконання рішення суду першої інстанції щодо стягнення на користь держави вартості 1/2 частини квартири, що складає 1 803 150 грн, оскільки поворот виконання судового рішення у справі може бути унеможливленим або значно ускладненим.
Керуючись статтями 260, 394, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року у справі № 991/6455/24 задовольнити частково.
Зупинити виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року про стягнення на користь держави вартості 1/2 частини квартири, що складає 1 803 150 грн, до закінчення перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович