19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 209/5485/24
провадження № 61-5912ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ворон Артем Ігорович, на рішення Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 03 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2026 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю одного з подружжя,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_3 , відповідно до якого просив:
- визнати об'єктом спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру
АДРЕСА_1 ;
- визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила:
- визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 78,8 кв. м, житловою площею 51,1 кв. м;
- визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 автомобіль Opel Kadett, VIN НОМЕР_1 , 1988 року випуску.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 03 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано об'єктом спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири
АДРЕСА_1 .
Визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_2 автомобіль Opel Kadett, VIN НОМЕР_2 , 1988 року випуску. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду міста Кам'янського
від 17 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2026 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу відповідно до договору б/н про надання юридичної допомоги адвокатом від 17 липня
2024 року у розмірі 20 000 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 03 вересня 2025 року в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та визнання особистою приватною власністю ОСОБА_2 автомобіля Opel Kadett, VIN НОМЕР_2 , 1988 року випуску залишено без змін.
Апеляційний суд переглядав рішення суду в частині вирішення вимог зустрічного позову щодо автомобіля Opel Kadett.
28 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Ворон А. І. подав касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 03 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2026 року у справі
№ 209/5485/24, які просить скасувати в частині задоволених вимог зустрічного позову, ухваливши в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог щодо визнання особистою приватною власністю ОСОБА_2 автомобіля Opel Kadett, а в іншій частині судові рішення залишити без змін.
Строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику повного тексту постанови апеляційного суду.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,
в якому подається скарга.
У позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції переглядалось в апеляційному порядку та оскаржене до Верховного Суду в частині вирішення вимог зустрічного позову про визнання особистою приватною власністю ОСОБА_2 автомобіля Opel Kadett, VIN НОМЕР_1 , 1988 року випуску.
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно звіту про незалежну оцінку вартості майна від 19 вересня 2024 року вартість спірного автомобіля Opel Kadett становить 12 966 грн.
Крім того суд першої інстанції вказав, що у справі наявні два документи щодо оцінки спірної квартири, згідно з останнім з яких (Звіт про незалежну оцінку вартості майна від 19 вересня 2024 року) її ринкова вартість становить 652 473 грн.
Оскільки ціна позову у розглядуваній справі не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн х 250 =
832 000 грн, де 3 328 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року), тому ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Оспорювана сума за касаційною скаргою визначається вартістю спірного автомобіля - 12 966 грн.
Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного оскарження судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Незгода із оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, частиною першою,
пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 03 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 березня
2026 року у справі № 209/5485/24
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ворон Артем Ігорович, на рішення Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 03 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 25 березня 2026 року у справі № 209/5485/24.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников