ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3610/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
за участю секретаря судового засідання Пелешка Т.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача - Бугайчук В.В.
від відповідача - не з'явився
від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з'явився
від 3-ої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору
- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , подану представником - Рева Д.С. через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС (вх. № 1035/26/Д 3 від 19.05.2026 ПЗАГС) про відвід головуючого судді Павленко Н.А.
при розгляді апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024, ухвалене суддею Пінтеліною Т.Г. м. Одеса, повний текст якого складено та підписано 04.01.2025
у справі № 916/3610/21
за позовом - ОСОБА_3
до відповідача Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5
про визнання недійсними та скасування рішень,
В листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсними та скасування рішень, прийнятих позачерговою конференцією Громадської організації, що оформлені протоколом від 26.10.2020 № 1Р.
Господарський суд Одеської області ухвалами від 01.02.2022 та від 15.02.2022 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Господарський суд Одеської області рішенням від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №916/3610/21, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №916/3610/21 рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 - скасовано. Справу №916/3610/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Під час нового розгляду справи №916/3610/21 до суду першої інстанції було подано дві позовні заяви від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як від третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Вказані позови ухвалами Господарського суду Одеської області від 09.12.2023 були прийняти судом першої інстанції та об'єднані в одне провадження з позовом ОСОБА_3 у справі №916/3610/21.
В подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 20.08.2024 було закрито провадження у справі №916/3610/21 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 , у зв'язку зі смертю останньої.
Господарський суд Одеської області рішенням від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнив повністю. Визнав недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р. Стягнув з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_3 2270,00 грн судового збору.
Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення конференції, оформленого протоколом №1Р від 26.10.2020 задоволено повністю. Визнано недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р. Стягнуто з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_5 2 684,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_2 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсними та скасування рішень.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2026 по цій справі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 у справі №916/3610/21 скасовано, справу №916/3610/21 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 для розгляду справи №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 прийнято справу №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 до провадження судовою колегією у складі головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.04.2026 о 15:00.
28.04.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить розгляд справи №916/3610/21 проводити за відсутності відповідача та його представника. Поряд з цим у клопотанні вказує, що проти апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечує, просить апеляційний суд залишити дану скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 залишити без змін.
В судове засідання, призначене на 28.04.2026 з'явились: позивач - ОСОБА_3 , представник ОСОБА_2 (апелянт) - ОСОБА_1 , 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 . Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився про причини своєї неявки суд не повідомив.
Разом з цим, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 про відкриття апеляційного провадження, явка повноважних представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою.
У судовому засіданні від 28.04.2026, головуючим суддею у сторін та їх представників було уточнено поштові адреси для надсилання судової кореспонденції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 розгляд справи №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 було відкладено на 19.05.2026 о 14:30 год. у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги та з метою повного, об'єктивного розгляду справи, забезпечення дотримання принципу пропорційності, враховуючи завдання господарського судочинства, а також беручи до уваги неявку відповідача та представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 у судове засідання.
Поряд з цим, учасники апеляційного провадження, які брали участь у судовому засіданні по справі №916/3610/21, призначеному на 28.04.2026 під розписку, яка наявна в матеріалах справи, були повідомлені про те, що розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 відкладається на 19.05.2026 о 14:30.
18.05.2026 засобами поштового зв'язку (кур'єрська доставка) від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява (зареєстровано за вх. № 1035/26/Д 2 від 19.05.2026 ПЗАГС), в якій заявник просив суд перенести слухання справи на іншу дату.
На офіційну електронну пошту Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшла заява від 18.05.2026 (вх. №2023/26 від 19.05.2026 ПЗАГС) про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 о 14:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів. проте вказана заява не містила кваліфікованого електронного підпису.
Так, 19.05.2026 відділом документообігу (канцелярією) Південно-західного апеляційного господарського суду складено акт про те, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №916/3610/21 надіслане на електронну адресу суду ОСОБА_3 не містить кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується витягом із сайту перевірки Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України.
На офіційну електронну пошту Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 вдруге надійшла заява від 18.05.2026 (вх. № до 2023/26 від 19.05.2026 ПЗАГС) про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 о 14:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів, підписана кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 задоволено заяву ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 19.05.2026 о 14:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні від 19.05.2026 представником ОСОБА_2 - адвокатом Ревою Дмитром Сергійовичем усно було заявлено відвід головуючого судді Павленко Н.А.
Головуючим суддею було роз'яснено представнику ОСОБА_2 - адвокату Рева Дмитру Сергійовичу процесуальний порядок подання заяви про відвід та порядок оформлення відповідної заяви.
З метою належної підготовки письмової заяви про відвід, адвокат Рева Дмитро Сергійович звернувся до судової колегії з проханням надати додатковий час тривалістю 15 хвилин.
Порадившись на місці, судова колегія оголосила перерву у судовому засіданні тривалістю 15 хвилин для забезпечення можливості подання заяви про відвід у письмовому вигляді представнику ОСОБА_2 - адвокату Рева Дмитру Сергійовичу.
19.05.2026 (вх. №1035/26/Д3 ПЗАГС) в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Реви Дмитра Сергійовича надійшла заява про відвід головуючого судді Павленко Н.А. від розгляду справи №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024.
В обґрунтування заяви про відвід, заявник вказує, що головуюча суддя Павленко Н.А. має бути відведена від участі у розгляді даної справи у зв'язку з діями, які свідчать про упередженість та надання одній стороні спору переваги перед іншою. Як вказує заявник, судом було розглянуто не підписану заяву позивача - ОСОБА_3 , яка надійшла до суду в поза процесуальний спосіб, а саме на адресу електронної пошти. Крім того в матеріалах справи знаходиться акт про відсутність ЕЦП, яка мала бути прикріплена до заяви. Дана заява надійшла в порушення строків, передбачених ГПК, замість за 5 днів вона була подана за день. Крім того дана заява не була надіслана іншим учасникам справи, як того передбачає ГПК.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Реви Дмитра Сергійовича (вх.№1035/26/Д 3 від 19.05.2026) про відвід головуючого судді Павленко Н.А., колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Колегія суддів зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини 2, 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша - третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на те, що заява про відвід головуючого судді Павленко Н.А надійшла до суду 19.05.2026, тобто у день судового засідання, в силу приписів частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується колегією суддів у складі головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С, Лічмана Л.В.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).
Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» від 22.02.1996, у справі «Томан проти Швейцарії» від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).
Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Так, доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та/або необ'єктивність головуючого судді в апеляційному провадженні у даній справі, не вказують на її особисту небезсторонність.
Натомість, ураховуючи положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України у контексті поданої заяви про відвід головуючому судді Павленко Н.А., судова колегія доходить висновку, що викладені у заяві аргументи та доводи зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді, не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді саме стосовно заявника, тобто зводяться до припущень заявника про те, що зазначене викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Однак, колегія суддів зазначає, що приписами частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені заявником аргументи у заяві про відвід головуючого судді Павленко Н.А. у справі №916/3610/21, носять суб'єктивний характер та засновані на його припущеннях, зводяться до незгоди з процесуальними діями судді та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності головуючого судді при розгляді апеляційної скарги та в силу положень ч.4 ст. 35 ГПК України, не є підставою для відводу.
Дослідивши доводи, викладені у заяві представника апелянта, колегія суддів вважає необхідним зазначити також наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених ч. 6 ст. 6 ГПК України, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Звернення фізичної особи (за виключенням осіб, визначених ч. 6 ст. 6 ГПК України) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Постанова ВП ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22).
Отже, ОСОБА_3 , як фізична особа, може в добровільному порядку але не зобов'язаний процесуальним законодавством реєструвати свій електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Гласність та відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад судочинства (п. 6 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 3 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ГПК України розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Єврепейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати учать в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготувати до справи (TRUDOV v. RUSSIA, №43330/09, & 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Право учасників справи брати участь в судових засіданнях закріплено у пункті 2 частини першої статті 42 ГПК України.
Згідно з частиною першої, другої, третьої статті 197 ГПК України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що первісному зверненні ОСОБА_3 до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою від 18.05.2026, поданою на офіційну електронну пошту апеляційного суду (вх. №2023/26 від 19.05.2026 ПЗАГС) про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 о 14:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобі заявником дана заява не була підписана електронним цифровим підписом, про що відповідальними особами апеляційного суду складено акт від 19.05.2026.
Разом з цим, ОСОБА_3 до Південно-західного апеляційного господарського суду було повторно подано заяву від 18.05.2026 (вх. № до 2023/26 від 19.05.2026 ПЗАГС) про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 о 14:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів, яка підписана кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Саме заяву ОСОБА_3 від 18.05.2026 (вх. № до 2023/26 від 19.05.2026 ПЗАГС) про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 о 14:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів, яка підписана кваліфікованим електронним підписом розглянуто Південно-західним апеляційним господарським судом та постановлено ухвалу від 19.05.2026 про її задоволення.
Незабезпечення заявнику можливість взяти участь у судових засіданнях по справі, є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке б створило перешкоди заявнику належним чином користуватись передбаченими нормами ГПК України процесуальними правами та призвело б до порушення основних засад (принципів) господарського судочинства.
Отже, забезпечити право учасників справи брати участь в судових засіданнях, що є елементом гласності і відкритості судового процесу як однією із основних засад судочинства; складовою забезпечення цього права є участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; оскільки участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом учасників справи, у задоволенні відповідної заяви учасника справи суд може відмовити лише у випадках передбачених законом, тобто за відсутності у суді відповідної технічної можливості або коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою, таке право учасника справи є безумовним, у тому числі з використанням власних технічних засобів.
Беручи до уваги наведене, доводи, викладені представником ОСОБА_2 - адвокатом Ревою Дмитром Сергійовичем у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність головуючого судді Павленко Н.А., безпосередньо та однозначно не вказують на її особисту небезсторонність, упереджене ставлення до заявниці чи особисту прихильність до інших учасників процесу і як зазначалося вище по тексту ухвали, зводяться до незгоди з процесуальними діями судді.
Враховуючи вище наведене, заява представника ОСОБА_2 - адвоката Рева Дмитра Сергійовича про відвід головуючого судді Павленко Н.А. у розгляді справи №916/3610/21 не містить обставин, які визначені чинним господарським процесуальним законодавством як підстави для відводу судді чи викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, а тому судова колегія висновує про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Згідно із ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 234-235 ГПК України, Південно -західний апеляційний господарський суд
У задоволенні заяви про відвід судді Павленко Н.А. від розгляду справи №916/3610/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини) проголошено 19.05.2026.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2026 року.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: Н.С. Богацька
Л.В. Лічман