Справа № 127/15694/26
Провадження №11-сс/801/502/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2026 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026020020000284 внесеного до ЄРДР 06.05.2026 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Молодогвардійськ, Краснодонського району, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2026 року клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_7 , тобто до 07 години 00 хвилин 05 липня 2026 року (відповідно до протоколу затримання) в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено до 05 липня 2026 року.
Захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, у разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі, з урахуванням майнового стану, наявності дитини з інвалідністю групи А, відсутність іншого джерела доходу сім'ї, стан здоров'я підозрюваного.
Згідно клопотання слідчого встановлено наступне.
ОСОБА_7 , будучи обізнаним про те, що на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого в подальшому неодноразово продовжувалось, востаннє - відповідно до чинного Указу Президента України №4857 від 28.04.2026, вчинив умисний злочин проти власності за таких обставин.
Так, 06.05.2026 близько 03 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_10 , який тримав у руках матерчатий рюкзак зеленого кольору, в якому знаходились належні останньому особисті речі, а саме: кухонна машина «Южанка» виробництва СРСР.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зненацька вийшов із-за припаркованого автомобіля, наблизився до ОСОБА_10 та з метою подолання можливого опору потерпілого і заволодіння його майном, умисно наніс останньому один удар лівою рукою в область лівого вуха та лівої скроневої ділянки, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою правої вушної раковини та лівої надбрівної дуги.
Після того, внаслідок застосованого до нього насильства ОСОБА_10 випустив із рук належний йому матерчатий рюкзак зеленого кольору вартістю 980 грн. в якому знаходилась кухонна машина «Южанка» вартістю 1500 грн. після чого ОСОБА_7 , діючи відкрито, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для потерпілого, заволодів зазначеним майном, та, не реагуючи на прохання потерпілого повернути йому його речі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 2880 гривень.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що слідчий суддя фактично обмежився формальним викладенням доводів сторони обвинувачення та не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо відсутності самого факту нанесення удару підозрюваним.
Стороною обвинувачення недоведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник звертає увагу на те, що підозрюваний перебуває у зареєстрованому шлюбі, є ветераном війни та нагороджений державною відзнакою, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, здійснює підприємницьку діяльність, має дитину з інвалідністю групи А , раніше не судимий, має хронічні захворювання та потребує лікування.
Судом не перевірено можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На думку, захисника підозрюваному можливо визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі, з урахуванням майнового стану, наявності дитини з інвалідністю групи А, відсутність іншого джерела доходу сім'ї, стан здоров'я підозрюваного.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_8 , яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , яка просила задоволити апеляційну скаргу з підстав зазначених у ній, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
В кримінальному провадженні № 12026020020000284, внесеному до ЄРДР 06.05.2026 ОСОБА_7 06.05.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, являється учасником бойових дій, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності, вчиненого із застосуванням насильства, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, та дійшов вірного висновку, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Твердження апеляційної скарги захисника, що слідчим суддею не враховано всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України та посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язного з триманням під вартою, а саме домашнього арешту у нічний час доби є безпідставними.
Вказуючи про доцільність застосування іншого запобіжного заходу, захисник фактично погоджується з наявністю ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Посилання захисника про необхідність визначення розміру застави є необґрунтованими, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тобто, визначення розміру застави у кримінальних провадженнях щодо вказаних злочинів належить до дискреційних повноважень суду.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підозрюваний одружений, має на утриманні дружину та дитину з інвалідністю групи А, відомості про офіційне працевлаштування підозрюваного відсутні, що свідчить про неможливість внесення застави в разі її визначення, оскільки при визначенні розміру застави, відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України враховується майновий та сімейний стан підозрюваного.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Судом першої інстанції правильно враховано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч.4 ст. 186 КК України, а саме відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вимог сторони захисту.
Рішення слідчого судді належним чином обгрунтоване, умотивоване.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4