Справа № 2/593/456/2026
"05" травня 2026 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., ознайомившись із позовною заявою, поданою адвокатом Проциком Петром Богдановичем в інтересах позивачки ОСОБА_1 про визнання батьківства,-
Адвокат Процик Петро Богданович в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся в Бережанський районний суд Тернопільської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи Бережанського відділу ДРАЦС у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства.
Статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено право звернення особи до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позовна заява, яка подається до суду в письмовій формі, повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд, ознайомившись із поданою заявою, прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) сторін, а також відомості про наявність електронного кабінету, однак у поданій заяві не зазначено РНОКПП відповідача ОСОБА_2 або інформацію про його відсутність, не вказано номер засобів його зв'язку. Посилання на те, що «зв'язок із відповідачем втрачено», не звільняє позивача від обов'язку вказати останній відомий номер телефону або іншу контактну інформацію для забезпечення належного сповіщення відповідача (ст. 128 ЦПК).
Позивачем також не зазначено відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету, що є обов'язковим реквізитом згідно із Законом № 3200-IX щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
І хоч у тексті заяви позивач вказує, що було проведено молекулярно-генетичну експертизу (ДНК), відповідно до якої ймовірність батьківства становить 99,9%, однак, у порушення вимог ст. 83 ЦПК України, зазначений документ, а саме: висновок експерта або постанова про встановлення особи, на яку посилається позивач, до матеріалів справи не долучені. Суд наголошує, що в категоріях справ про встановлення батьківства висновок ДНК є основним доказом, який є необхідним для об'єктивного вирішення заявлених позивачем позовних вимог.
Крім цього, суд вважає необхідним зазначити, що у поданій суду заяві сторона позивача просить встановити факт батьківства щодо особи, яка померла, а саме ОСОБА_3 та згідно з ч. 1 ст. 130 СК України, у разі смерті особи факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Залишаючи без руху подану заяву для усунення виявлених недоліків суд вважає необхідним звернути увагу позивача на те, що відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.06.2006, у разі, якщо встановлення факту пов'язане з виникненням права на спадщину чи соціальні виплати (як зазначено у заяві - для отримання пільг сім'ї загиблого військового), така справа розглядається у порядку позовного провадження.
У такому випадку відповідачем має бути не лише «юридичний» батько ОСОБА_2 , а й потенційні суб'єкти, чиїх прав стосується цей факт (наприклад, орган, що здійснює виплати, або інші спадкоємці). Позивачу слід уточнити процесуальний статус учасників та правові підстави позову.
Також суд вважає необхідним звернути увагу позивача на те, що подана суду позовна заява містить посилання на ст. ст.180, 182, 192 СК України. Дані норми регулюють обов'язок батьків утримувати дитину та зміну розміру аліментів. Враховуючи, що предметом позову є встановлення батьківства та виключення відомостей про батька, посилання на зазначені статті є нормативно необґрунтованим і свідчить про невідповідність заяви вимогам п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо чіткого викладу змісту позовних вимог.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву, подану адвокатом Проциком Петром Богдановичем в інтересах позивачки ОСОБА_1 про визнання батьківства залишити без руху.
Надати стороні позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.