Справа № 285/1929/26
провадження у справі №2/0285/1675/26
18 травня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовної заяви
27.03.2026 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 53 830 грн 40 коп., а також судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 19.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 11 200 грн зі сплатою 0,95% в день та строком користування кредитом на 360 днів, тобто до 14.03.2026. Кредитодавець належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. На підставі договору факторингу позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 53 830 грн 40 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 200 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 35 910 грн 04 коп.; штрафні санкції (штраф, пеня) в розмірі 5 600 грн; комісія за надання кредиту в розмірі 1 120 грн, яку позивач просить стягнути на його користь.
Доводи сторін у справі
Представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач правом відзиву на позов не скористалась.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 19.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 11 200 грн зі сплатою 0,95% в день та строком користування кредитом на 360 днів, тобто до 14.03.2026.
Цього ж дня ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 11 200 грн.
30.10.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 53 830 грн 40 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 200 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 35 910 грн 04 коп.; штрафні санкції (штраф, пеня) в розмірі 5 600 грн; комісія за надання кредиту в розмірі 1 120 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
І. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позивачем надано належні докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, укладення кредитного договору, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
ІІ. Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).
Зі змісту кредитного договору від 19.03.2025 вбачається, що відповідач відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 11 200 грн зі сплатою 0,95% в день та строком користування кредитом на 360 днів, тобто до 14.03.2026.
Установлено, що проценти за користування кредитом не перевищують максимального розміру денної процентної ставки, передбаченої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (не більше 1%), нараховані в межах строку кредитування та відповідно до умов кредитного договору, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
ІІІ. Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору комісія за надання кредиту становить
1 120 грн.
При цьому, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов'язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19).
Отже, позовні вимоги підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
ІІV. Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені)
У задоволенні позовних вимог про стягнення про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) необхідно відмовити, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Висновки за результатами розгляду позовної заяви
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково підтверджуються належними доказами, є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі
10 000 грн, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Указаний критерій застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у зазначеній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг. У зв'язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2 500 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором в сумі 48 230 грн 04 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 200 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 35 910 грн 04 коп.; комісія за надання кредиту в розмірі 1 120 грн., а також судовий збір в розмірі 2 385 грн 44 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.05.2026.
Суддя Т.Б. Сташків