19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 569/337/25
провадження № 61-6615ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іващенко Ірини Ігорівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання незаконним утримання дітей на території України та повернення їх за постійним місцем проживання,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просив суд:
1) визнати незаконним переміщення та подальше утримування ОСОБА_2 на території України дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2) Зобов'язати ОСОБА_2 повернути дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до місця постійного проживання в Республіку Польща.
3) Якщо ОСОБА_2 відмовиться повертати дітей у Республіку Польща, відібрати дітей і передати батьку ОСОБА_1 для забезпечення повернення дітей
у Республіку Польща.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16 квітня
2026 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання незаконним утримання дітей на території України та повернення їх за постійним місцем проживання.
15 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Іващенко І. І. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року (надійшла до суду 18 травня 2026 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті,
в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2025 році та заявляв три позовні вимоги немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 2 11,20 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги
у розмірі 5 813,76 грн ((1 211,20*3)*200%)*0,8=5 813,76).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іващенко Ірини Ігорівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць