18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 216/5397/23
провадження № 61-5050ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю.,
Синельникова Є. В.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотрук Василь Іванович, на рішення Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/2 частку будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,
В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/2 частку будинку.
В листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/2 частку будинку, відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідними сестрами. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року залишено без змін.
15 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Мотрук В. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 216/5397/23.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
Аналіз ЄДРСР свідчить, що повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, складено 15 вересня 2025 року. Таким чином, строк на касаційне оскарження постанови закінчився 15 жовтня 2025 року.
Аналіз розміщених у ЄДРСР судових рішень свідчить, що вперше з касаційною скаргою, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, заявник звернувся 22 жовтня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2025 року (провадження
№ 61-13162ск25) визнано неповажними зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, в тому числі, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій необхіно було навести інші обґрунтовані підстави для поновлення цього строку та надати докази отримання оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2025 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 216/5397/23 повернуто заявнику з підстав, передбачених статею 185 ЦПК України.
Повторно касаційну скаргу на рішення Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 216/5397/23 представник ОСОБА_1 - адвокат Мотрук В. І. подав 15 квітня 2026 року, тобто майже через чотири місяці.
Безпосередньо в касаційній скарзі заявником викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв'язку 23 вересня
2025 року, та вважає, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законом строку, а тому має право на поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2026 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання суду доказів, які підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, зокрема, довідку суду, в якому зберігаються матеріали справи № 216/5397/23, з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази вручення ОСОБА_1 копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, або копії матеріалів справи № 216/5397/23 в хронологічному порядку після оскарженої постанови апеляційного суду, з зазначенням поважних причин неподання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику оскаржуваної постанови апеляційного суду.
11 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мотрук В. І., на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 квітня 2026 року, подав заяву, в якій зазначив, що оскаржувана постанова не направлялася заявнику в додаток «ДІЯ». При цьому, зазначив, що копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року заявник отримав засобами поштового зв'язку, що підтверджується поштовим відправленням з трек-номером 0610280041800, яке згідно «витягу з вантажного місця історії отриманого листа з Дніпровського апеляційного суду» було вручено заявнику 23 вересня 2025 року.
Надав повідомлення з Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з якого вбачається, що матеріали справи не містять достатніх відомостей для підтвердження факту вручення ОСОБА_1 поштового відправлення із копією оскаржуваної постанови саме 23 вересня 2025 року.
Верховний Суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними, а тривале зволікання зі зверненням із касаційною скаргою є необґрунтованим.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення
від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням
у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання
у принцип остаточності судового рішення.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Так, у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 753/21967/15-ц зазначено, що добросовісність учасників судового процесу, зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та вживати заходи щодо обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судом обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що апеляційне провадження на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року, було відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , що свідчить про обізнаність заявника про перебування справи на розгляді у суді апеляційної інстанції.
Більше того, ОСОБА_1 та його представник адвокат Мотрук В. І. були присутні у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи за його апеляційною скаргою.
Таким чином, заявник, будучи обізнаним про ухвалення 09 вересня 2025 року Дніпровським апеляційним судом оскаржуваної постанови, отримавши копію цієї постанови, не реалізував своє процесуальне право на касаційне оскарження у визначений законом строк.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення, слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно
є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які
є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони,
і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження. При цьому саме на заявника покладено обов'язок доведення наявності в нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.
Посилання заявника на «витяг з вантажного місця історії отриманого листа
з Дніпровського апеляційного суду», як на доказ, що підтверджує факт вручення копії оскаржуваної постанови 23 вересня 2025 року, не береться судом до уваги, оскільки номер поштового відправлення 06 10280041800 згідно копії конверта адресованого ОСОБА_1 від Дніпровського апеляційного суду, є відмінним від того, щодо якого було зроблено «витяг
з вантажного місця історії отриманого листа» - 10295628939.
Крім того, з повідомлення з Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року № 81/2026, вбачається, що в матеріалах справи відсутні відомості про вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови, втім, судом роз'яснено заявнику, що відправлення здійснювалося іншим судом, а тому інформація щодо вручення поштового відправлення знаходиться у розпорядженні Дніпровського апеляційного суду, однак ані заявник, ані його представник відомостей про вручення постанови ОСОБА_1 із апеляційного суду не надали.
Надаючи оцінку наведеним заявником підставам для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з того, що доказів про отримання чи відсутності направлення копії постанови суду апеляційної інстанції у порядку статті 272 ЦПК України ОСОБА_1 матеріали касаційного провадження не містять, додані до заяви про усунення недоліків документи не підтверджують те, що копію оскаржуваної постанови було вручено заявнику 23 вересня 2025 року. Більш того, звертаючись повторно із касаційною скаргою, заявником не було вжито належних заходів для отримання доказів на підтвердження підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у заяві, яка подана на виконання ухвали Верховного Суду від 20 квітня 2026 року, не зазначив обґрунтованих, незалежних від нього об'єктивних причин пропуску строку звернення
з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, не довів наявності об'єктивних перешкод для звернення з касаційною скаргою у визначений процесуальним законом строк, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, якими заявник обґрунтовує поважність причин значного пропуску процесуального строку, встановленого законом, не є поважними та не вказують на наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали поданню касаційної скарги, та не можуть бути підставами для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду
від 09 вересня 2025 року у справі № 216/5397/23.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень підстави для поновлення цього строку є неповажними та не підтверджені належними доказами у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня
2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 216/5397/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотрук Василь Іванович, на рішення Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/2 частку будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
Є. В. Синельников