11 травня 2026 року
м. Київ
справа № 133/696/25
провадження № 61-5257ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі за позовом Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати,
ОСОБА_2 18 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що касаційна скарга та доданих до неї матеріалів, подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 12 лютого 2026 року. Відомості про складання повного тексту постанови відсутні. Касаційна скарга ОСОБА_1 направлена до Верховного Суду 18 квітня 2026 року, що підтверджується відповідною відміткою щодо дати відправлення на поштовому конверті.Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) було 16 березня 2026 року.
У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, ОСОБА_2 просить поновити строк на касаційне оскарження. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає, що у касаційній скарзі зазначено, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлений 17 лютого 2026 року. Копію рішення отримано 24 лютого 2026 року.
У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, зазначено, що в ухвалі Верховного Суду від 24 березня 2026 року вказано, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, коли перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Касаційну скаргу було подано у межах первісного строку. Верховний Суд прийняв ухвалу 24 березня 2026 року. Дружиною, особи, яка подала касаційну скаргу, отримано ухвалу Верховного Суду 07 квітня 2026 року. Ознайомився з матеріалами ухвали 15 квітня 2026 року у зв'язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації.
З наведеного вважає, що причини пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції є поважними, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
На підтвердження вказаних обставин надано: копію форма № 5 від 28 березня 2026 року видана сержанту ОСОБА_1 про те, що він дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 20 березня 2026 року по теперішній час, копію рапорту від 14 квітня 2026 року про дозвіл на виїзд за межі військової частини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У частині третій статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2026 року касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року повернуто, оскільки: «Касаційна скарга ОСОБА_1 в кінці тексту містить підпис « ОСОБА_1 », а також зазначено «Автор ____ Мужчина ОСОБА_1 », проте не містить прізвища та імені (по батькові) особи, яка його виконала, тобто не свідчить про те, що саме ОСОБА_1 ініціював та взяв на себе відповідальність за зміст касаційної скарги та підписав дану касаційну скаргу. Таким чином, враховуючи відсутність у касаційній скарзі необхідних реквізитів, які засвідчують її підписання саме ОСОБА_1 , подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, оскільки не підписана особою, яка її подала».
Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не обґрунтовує та не надає доказів того, що направлення касаційної скарги ОСОБА_1 до Верховного Суду повторно позбавило його можливості станом на 17 березня 2026 року подати первісну касаційну скаргу відповідно до частини третьою статті 392 ЦПК України.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази (документи), які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку.
На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Крім того, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2025 рік) за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру стосовно судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цій справі предметом позову є вимоги майнового характеру (розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
На підставі наведеного, розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду фізичною особою ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір за вимогами майнового характеру - становить становить 1,5 % ціни позову * 200%, але не менше 6 056,00 грн та не більше 2 199 600,00 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Як наслідок ОСОБА_1 необхідно самостійно вказати ціну позову та визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Як наслідок особі, яка подала касаційну скаргу, за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру - самостійно визначити розмір судового збору скарги та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (оспорюваного майна), але не менше 6 056,00 грн та не більше 2 199 600,00 грн.
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 13 639,82 грн (квитанція № 368 від 17 березня 2026 року).
Таким чином, ОСОБА_1 за подання касаційної скарги необхідно самостійно визначити розмір судового збору скарги та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (об'єкту нерухомого майна), але не менше не менше 6 056,00 грн та не більше 2 199 600,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги, у порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати копії цієї касаційної скарги та додані до неї матеріали відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного судувід 12 лютого 2026 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар