19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 201/15197/23
провадження № 61-5866ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ключенкова Христина Владиславівна, на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру ідеальних часток у спільній частковій власності, визнання права власності в порядку спадкування,
30 квітня 2026 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Ключенкова Х. В. подала касаційну скаргу на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі
№ 201/15197/23.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 , відповідно до якого просила суд:
- змінити розмір її частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 , на 55/100 ідеальних часток замість 1/3 частини;
- змінити розмір частки ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на вказаний будинок на 45/100 ідеальних часток замість 2/3 частин;
- визнати за нею право власності в порядку спадкування на приміщення 2-1,
2-2, 2-3, 2-6, що знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 31 березня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У розглядуваній справі спір виник з приводу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 та часток співвласників у праві власності на вказане домоволодіння.
За змістом пунктів 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна;
- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.
Отже судовий збір за подану касаційну скарги має розраховуватися з огляду на вартість спірного майна, за формулою: (ЦП х 1%) х 200% х 0,8, де ЦП - вартість спірного майна.
У розпорядженні Верховного Суду відомості про вартість спірного майна наразі відсутні.
До касаційної скарги документи про сплату судового збору не додані.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усуненні шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору з урахуванням роз'яснень, викладених у цій ухвалі.
За загальним правилом, передбаченим частиною третьою статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (832 000 грн у 2026 році).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ключенкова Христина Владиславівна, на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі № 201/15197/23 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович