Ухвала
19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 607/26183/24
провадження № 61-6484ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Недокуса Віктора Ігоровича як представника ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,
У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити відповідача батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; збільшити розмір аліментів та визначити їх у розмірі 3 196,00 грн, щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 24 листопада 2025 року позов задовольнив частково. Збільшив розмір аліментів, визначених рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2023 року у справі № 607/10605/22. Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 196,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення донькою повноліття. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Тернопільський апеляційний суд поставною від 30 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Позбавив батьківських прав ОСОБА_1 стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
13 травня 2026 року адвокат Недокус В. І. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 березня 2026 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом із цим, адвокат Недокус В. І. як представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст постанови Тернопільського апеляційного суду від 30 березня 2025 року складено 09 квітня 2026 року, а отримано ним 14 квітня 2026 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Доводи клопотання свідчать, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Адвокат Недокус В. І. як представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі як на підставу скасування судового рішення зазначає пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Проте, посилаючись на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України представник заявника не зазначає певний пункт/пункти частини першої та/або третьої статті 411 ЦПК України.
Верховний Суд роз'яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.
Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву подано у 2024 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 028,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 937,92 грн (1 211,20 грн х 200 % х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 1 937,92 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання адвоката Недокуса Віктора Ігоровича як представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 30 березня 2026 року задовольнити.
Поновити адвокату Недокусу Віктору Ігоровичу як представнику ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 30 березня 2026 року.
Касаційну скаргу адвоката Недокуса Віктора Ігоровича як представника ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 березня 2026 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев