12 травня 2026 року
м. Київ
справа № 757/137/21-ц
провадження № 61-4795ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Пророка В. В.
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Таможні Олени Олександрівни на рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича в інтересах держави в особі Київської міської ради
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , державний нотаріус Дев'ятої київської державної нотаріальної контори Майданник Ігор Віталійович, ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання спадщини відумерлою та скасування державної реєстрації права власності,
08 квітня 2026 року заступник керівника Київської обласної прокуратури
Таможня О. О. засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у зазначеній справі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржену постанову Київський апеляційний суд ухвалив09 жовтня 2024 року, повний текст постанови складено 07 березня 2026 року, касаційну скаргу надіслано засобами поштового зв'язку 08 квітня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 24 квітня 2026 року поновив заступнику керівника Київської обласної прокуратури Таможні О. О. строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року
та постанови Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року, касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявниці строк для усунення її недоліків.
04 травня 2026 року до Верховного Суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури Таможні О. О. через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали
на усунення недоліків касаційної скарги.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк заявницею усунено.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття
касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву
на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо
її форми і змісту. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно
відкрити.
Крім того 15 квітня 2026 року заступник керівника Київської обласної прокуратури Таможня О. О. через підсистему «Електронний суд» надіслала клопотання
про зупинення дії рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду
від 09 жовтня 2024 року.
Клопотання мотивоване тим, що оскарженим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року у справі № 757/137/21-ц, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року, частково задоволено позов заступника керівника Київської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі Київської міської ради.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 січня
2017 року, видане державним нотаріусом Дев'ятої київської державної нотаріальної контори Майданником І. В. на ім'я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 ,
який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з квартири
АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 7-2.
До Київської обласної прокуратури надійшла судова повістка про виклик
до Печерського районного суду м. Києва на 16 квітня 2026 року у цій справі
за заявою ОСОБА_2 про зняття арешту зі спірної квартири.
Тому з огляду на фактичні обставини справи є достатньо обґрунтоване припущення, що подальші дії відповідачки ОСОБА_2 створюють реальні ризики та можуть призвести до чергового відчуження спірної квартири на користь третіх осіб, які не є учасниками справи, враховуючи також, що розгляд справи триває уже понад
5 років, а також того, що зазначена квартира може стати предметом іпотеки, застави, тощо.
Отже існує об'єктивна необхідність для зупинення дії оскаржених судових рішень
в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки дія цих рішень до завершення процесу касаційного оскарження за викладених в касаційній скарзі обставин та наявних у справі доказів недобросовісності усіх без винятку учасників спірних правовідносин у ланцюзі переходу права власності на спірне майно призведе не лише до порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі позивача територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, а й суттєво ускладнить чи навіть унеможливить виконання в майбутньому ухваленого судами позитивного для держави рішення у цій справі.
Дослідивши матеріали клопотання та зміст оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи
з наступного.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання
про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції
за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення
або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення
або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить
з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення
є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення
у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові
для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за
її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести і обставини, на які посилається
як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання
про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
Отже, враховуючи обов'язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання або зупинення його дії має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів.
Вирішуючи клопотання про зупинення дії оскаржених судових рішень, Верховний Суд приймає до уваги те, що Печерський районний суд міста Києва рішенням
від 03 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року, відмовив заступнику керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради у задоволенні позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання спадщини відумерлою та передачі спірного нерухомого спадкового майна у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради,
а також скасуванні державної реєстрації права власності кінцевого набувача ОСОБА_2 на спірну квартиру, що не тягне за собою виникнення, зміну
чи припинення правовідносин, які існували між сторонами на час розгляду справи, а тому відсутні підстави вважати, що зупинення дії оскаржених судових рішень запобігатиме порушенню прав заявника.
Заявлене клопотання не містить доводів того, яким чином невжиття такого процесуального заходу може вплинути на права та обов'язки заявника, якому оскарженими судовими рішеннями відмовлено у задоволенні частини позовних вимог, а колегія суддів таких обставин не встановила.
У зв'язку з цим, у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржених судових рішень слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України,
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Печерського районного суду міста Києва справу
№ 757/137/21-ц за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича в інтересах держави в особі Київської міської ради
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , державний нотаріус Дев'ятої київської державної нотаріальної контори Майданник Ігор Віталійович, ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання спадщини відумерлою та скасування державної реєстрації права власності.
У задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Таможні Олени Олександрівнипро зупинення дії рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року, відмовити.
Іншим учасникам справи надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували
його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний
кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який
за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 29 червня 2026 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву
та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
В. В. Пророк