65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1766/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №1808/26 від 12.05.2026),
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Солія»
до відповідача: Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації
про стягнення 1 230 468 775,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Солія» (далі - ТОВ «Солія») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення завданих збройною агресією на території України збитків у розмірі 1 230 468 775,00 грн, що еквівалентно за курсом НБУ на дату оцінки (03.06.2024) 30 353 987,00 доларам США, з яких: 1 086 219 877,00 грн що еквівалентно за курсом НБУ на дату оцінки (03.06.2024) 26 795 563,00 доларам США - розмір реальних матеріальних збитків; 144 248 898,00 грн, що еквівалентно за курсом НБУ на дату оцінки (03.06.2024) 3 558 424,00 доларам США - розмір упущеної вигоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Солія» посилається на заволодінням невстановленими представниками відповідача належним позивачу майном після окупації м. Нова Каховка Херсонської області.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви ТОВ «Солія» до розгляду, господарський суд враховує наступне.
В силу частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживанням відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Згідно з ч. 1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В силу вимог ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Предметом заявленого ТОВ «Солія» позову є вимоги про відшкодування збитків, завданих внаслідок здійсненої Російською Федерацією збройної агресії та анексії частини Херсонської області, на території якої знаходиться майно позивача. ТОВ «Солія» вказує, що у зв'язку з окупацією м. Нова Каховка Херсонської області товариство позбавлено можливості надалі здійснювати підприємницьку діяльність, а також користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
При цьому по тексту позовної заяви ТОВ «Солія» взагалі не наводяться факти заподіяння шкоди майну, осквільки доводи позивача ґрунтуються лише на неможливості використання майна з метою здійснення господарської діяльності, що, в свою чергу, має наслідком неможливість застосування ч. 8 ст. 29 ГПК України.
Відповідно до ч. 5 ст.30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Згідно ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Згідно ч. 10 ст. 29 ГПК України позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності (ч. 6 ст. 29 ГПК України).
08.10.1999 Постановою Кабінету Міністрів України №1871 було затверджено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про умови розміщення та обслуговування дипломатичних представництв України в Російській Федерації і Російської Федерації в Україні та Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації стосовно розміру, термінів та порядку компенсації вартості нерухомості, яка взаємно передається для розміщення дипломатичних представництв України в Російській Федерації та Російської Федерації в Україні, підписану 19.11.1998р.
Статтею 2 Угоди визначено, що Українська сторона надає право власності Російській стороні на будинки, розташовані за адресою: м.Київ, Повітрофлотський проспект,27.
Відповідно до ст. 3 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, ратифікованої 21.03.1964р., функції дипломатичного представництва полягають, зокрема, у представництві акредитуючої держави в державі перебування, а також у захисті держави перебування інтересів акредитуючої держави і її громадян в межах, допустимих міжнародним правом.
Таким чином, як майно Російської Федерації, так і останнє зареєстроване місцезнаходження посольства відповідача, яке здійснювало представництво його інтересів в Україні, знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, а, отже розгляд даного спору відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду м. Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).
Підсумовуючи викладене, з огляду на непідсудність даного спору Господарському суду Одеської області, з урахуванням вимог ст. 31 ГПК України, суд вважає за необхідне надіслати матеріали позовної заяви ТОВ «Солія» за встановленою підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Керуючись ст. ст. 27, 29, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Матеріали позовної заяви (вх. №1808/26 від 12.05.20269) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солія» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 1 230 468 775,00 грн направити в електронній формі за встановленою підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя С.П. Желєзна