Справа № 481/83/26
Провадж.№ 1-кп/481/62/2026
/про призначення справи до судового розгляду
та продовження строку дії запобіжного заходу/
18.05.2026 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої по справі судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ( по відеоконференції),
захисника - ОСОБА_4 (по відеоконференції),
представника потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_7 (по відеоконференції),
представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_11 ( по відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_12
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в режимі відеоконференції з використанням апаратно-програмного комплексу VKZ кримінальне провадження №12025150000000693 від 31 серпня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,
В провадженні Новобузького районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
06.02.2026 представником потерпілих ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було подано цивільний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТРАНС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_12 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної особі, вчиненням кримінального правопорушення.
12.02.2026 представником потерпілих ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_14 та її малолітньої доньки ОСОБА_15 були подані цивільні позови до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТРАНС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_12 , про відшкодування майнової та моральної шкоди.
03.03.2026 представником потерпілої ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТРАНС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_12 , про відшкодування майнової та моральної шкоди.
25.03.2026 в системі "Електронний суд" представником потерпілої ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 сформовано позовну заяву до ОСОБА_12 , про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
15.05.2026 в системі "Електронний суд" прокурором Миколаївської оласної прокуратури сформовано клопотання про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варто відносно обвинуваченого ОСОБА_12 із можливістю внесення застави.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду, підстави для закриття провадження або повернення обвинувального акту відсутні, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно обвинуваченого пітримав, із зазначенням про закінчення строку дії 23.05.2026 запобіжного заходу, посилаючись на ризики передбачені п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Представники потерпілих в підготовчому судовому засіданні вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, прийнявши цивільні позови до спільного розгляду з кримінальним провадженням. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому підтримали.
Потерпілі в судове засідання не з'явились.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження йому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо призначення справи до судового розгляду посилався на позицію сторони захисту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 , адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні вважав за не можливе призначити справу до судового розгляду, оскільки судом не було здійснено виклик представника ТОВ "БАСТРАНС" як цивільного відповідача. Крім того зазначив, що цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_10 на його думку підлягає поверненню, оскільки згідно практики Верховного Суду позов має бути пред'явлено до ТОВ "БАСТРАНС" в якому працював обвинувачений. В задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, оскільки сторона обвинувачення формалізувала ризики, які не підтверджені доказами, визначений розмір застави є надмірним, взагалі його підзахисний бажає проходити військову службу. Просив обрати його підзахисному запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, у вигляді домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
За таких обставин, оскільки вказані цивільні позови подані до початку судового розгляду, тому вони підлягає прийняттю до розгляду судом, та відповідно до ст. 178 ЦПК України цивільні відповідачі вправі подати до суду письмовий відзив із запереченнями проти вказаного позову.
Вирішуючи питання по заявленому клопотанню прокурором щодо продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12 та клопотання сторони захисту про обрання менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з урахуванням думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 вересня 2025 року відносно ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 454 200 гривень до 29 жовтня 2025 року, який було неодноразово продовжено, востаннє 11.02.2026 Миколаївським апеляційним судом до 29.03.2026 включно із визначенням розміру застави у сумі 242 240 грн..
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 25.03.2026 обвинуваченому ОСОБА_12 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення раніше визначеного розміру застави в сумі 242 240,00 грн. та покладено обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строк дії до 23.05.2026 включно.
Підставою для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-28/2017 вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Конституційний Суд України зазначає, що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Суд вважає, що наведені прокурором в підготовчому судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, на даний час, не змінилися та не втратили своєї актуальності.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_12 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вищу освіту, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, працевлаштований водієм в ТОВ "Бастранс".
З моменту обрання запобіжного заходу ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочину який згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В судовому засіданні судом не здобуто на не надано стороною захисту доказів, які б могли бути підставою для застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_12 з метою попередження ризику його переховування від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, із можливістю внесення раніше визначеного розміру застави в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок із покладенням обов'язків передбачених п. п.1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Стосовно призначення справи до судового розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до обвинувального акту, складеного відповідно до вимог КПК України. Дане кримінальне провадження підсудне Новобузькому районному суду Миколаївської області.
Як передбачено статтею 315 Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду і з цією метою визначає дату та місце проведення судового розгляду, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд не встановив підстав, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, для прийняття рішення повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження у справі, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.
Обставини справи не вимагають її судового розгляду у закритому судовому засіданні.
Враховуючи наведене та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, щодо можливості призначення судового розгляду, їх позиції з питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, суд приходить до висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, визначивши дату та місце його проведення, і склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Керуючись ст.ст. 127, 128, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 314, 315, 316, 369-372, 615 КПК України, суд,
Кримінальне провадження №12025150000000693 від 31 серпня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області на "23" червня 2026р. о 13:00 год.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово, з викликом учасників справи.
Прийняти цивільні позови ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 в інтересах малолітньої ОСОБА_15 , ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТРАНС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_12 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, визначивши ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 цивільними позивачами, ТОВ "БАСТРАНС" цивільним відповідачем, а ОСОБА_12 третьою особою.
Прийняти цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_12 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визначивши ОСОБА_10 цивільним позивачем, а ОСОБА_12 цивільним відповідачем.
Роз'яснити цивільним позивачам права відповідно до ст.61 КПК України, та права цивільним відповідачам, відповідно до ст.62 КПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені ст. 43 ЦПК України.
Визначити цивільним відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів цивільний відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує цивільний позов за наявними матеріалами.
Встановити цивільним позивачам п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити цивільномим відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити ОСОБА_12 , як третій особі п'ятиденний строк з дня отримання позову, відзиву на позов на подання письмових пояснень, які повинні відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів із можливістю внесення раніше визначеного розміру застави у сумі 242 240 грн.
Строк дії ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_12 до 16 липня 2026 року включно.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Визначити термін дії обов'язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_12 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 19 травня 2026.
Суддя ОСОБА_16