65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"18" травня 2026 р.м. Одеса № 916/1755/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 1798/26 від 11.05.2026
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області (74000, Херсонська обл., Бериславський р-н, смт. Високопілля, вул. Визволителів, буд. 100)
про визнання права засновника
Представник ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 11.05.2026 (вх. № 1798/26 від 11.05.2026), в якій просить визнати за ОСОБА_1 права засновника Фермерського господарства «Торна», дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 486 120 0000 000333, 28 жовтня 1992 року, ідентифікаційний код юридичної особи 21275008, місцезнаходження: Україна, 74030, Херсонська обл., Бериславський (до реорганізації Високопільський) район, село Тополине, вул. Миру, буд. 62.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивачем зазначено в якості відповідача Високопільську селищну військову адміністрацію Бериславського району Херсонської області.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Частинами 1, 2, 3, 4 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, до яких пред'явлено позовну вимогу.
Однак, у позовній заяві не викладено позовної вимоги до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області.
Відтак, позивачу належить викласти зміст позовних вимог та їх обґрунтування саме до відповідача, до якого заявлено позов.
Під вимогою розуміється матеріально правова вимога, тобто предмет позову.
Предмет позову, як вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України,.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст, є предмет та підстави позову.
При цьому, предмет позову викладається позивачем саме у прохальній частині позову.
Суд зауважує, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Прохальна частина позовної заяви містить вимогу про визнання за ОСОБА_1 права засновника Фермерського господарства «Торна», дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 486 120 0000 000333, 28 жовтня 1992 року, ідентифікаційний код юридичної особи 21275008, місцезнаходження:. Україна, 74030, Херсонська обл., Бериславський (до реорганізації Високопільський) район, село Тополине, вул. Миру, буд. 62.
Тобто, заявлена у цій справі зазначена позовна вимога направлена на захист порушених майнових та корпоративних прав позивача. При цьому, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов'язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Фермерського господарства «Торна» та розмір їх часток, що належить до відносин у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, зокрема здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Фермерського господарства «Торна».
Отже, позивачу необхідно усунути вказаний недолік та вказати позовні вимоги (матеріально-правові вимоги, стосовно яких позивач просить прийняти судове рішення), які мають бути визначені чітко і безумовно, із зазначенням їх змісту: способу (способів) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інших способів (способу) захисту прав та інтересів, які не суперечать закону і які позивач просить суд визначити у рішенні.
У позовній заяві зазначено, що з 2003 року по теперішній час, відомості про місце перебування ОСОБА_2 відсутні, однак доказів стосовно останніх відомих актуальних даних місцезнаходження вказаної особи позовна заява не містить. Крім того, не зазначено процесуальний статус вказаної особи, на права якої може вплинути рішення у даній справі, оскільки саме за ним зареєстровано 100% частки Фермерського господарства «Торна». У взаємозв'язку із зазначеним, не обґрунтовано правових підстав позову, з якими закон пов'язує можливість визнання прав засновника Фермерського господарства «Торна» за позивачем замість засновника ОСОБА_2 .
Крім того, ч. 1 ст. 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви позивач, зокрема, просить суд визнати за ним права засновника Фермерського господарства «Торна».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Вимога про витребування частки/визнання права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи є вимогою майнового характеру, судовий збір за подання за цією вимогою визначається як зі спору майнового характеру (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 911/804/20, від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21).
Тобто, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, тоді як останній у позовній заяві вказує, що позов не містить вимог майнового характеру.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України “Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2026 року - 3328 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, враховуючи, що позов було подано в електронній формі за допомогою системи “Електронний Суд», у даному випадку підлягає застосуванню норма ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», а відповідний розмір ставки судового збору підлягає пониженню із застосуванням коефіцієнту 0,8.
Суд звертає увагу, що сума судового збору за подання вказаної позовної заяви визначається виходячи з дійсної вартості внесеного майна/ внеску/ частки на час розгляду справи. Такий правовий висновок кореспондується з висновком, викладеним Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постанові від 30.04.2026 по справі № 916/1366/25(916/3838/25) що подібні вимоги є вимогами майнового характеру, з огляду на що ціна позову має визначатися вартістю спірного майна, у цій справі - вартістю частки у розмірі 100% у статутному капіталі. Лише якщо компанія не веде діяльності, оцінка може дорівнювати сумі, яку учасники фактично внесли до статутного капіталу.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №925/1165/14 визначено, що вартість внесеного майна/ внеску/ частки може бути встановлена на підставі ринкової ціни або висновку експерта. Натомість, згідно платіжної інструкції № 8414-8345-0917-3205 від 11.05.2026 сума сплаченого судового збору - 3328 грн як за вимогу немайнового характеру.
Таким чином, доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону до позовної заяви не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, господарський суд вважає, що позов ОСОБА_1 до відповідача Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права засновника слід залишити без руху.
З огляду на викладене, господарський суд повідомляє позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням виявлених недоліків.
Керуючись ст. ст. 162, 163, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 11.05.2026 (вх. № 1798/26 від 11.05.2026), ОСОБА_1 до відповідача Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права засновника залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом зазначення:
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
- ціни позову;
- вказівки позовних вимог (матеріально-правові вимоги, стосовно яких позивач просить прийняти судове рішення), які мають бути визначені чітко і безумовно, із зазначенням їх змісту: способу (способів) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інших способів (способу) захисту прав та інтересів, які не суперечать закону і які позивач просить суд визначити у рішенні; правові підстав таких вимог, що ґрунтуються на законі;
- викладу змісту позовних вимог та їх обґрунтування до відповідача, до якого заявлено позов;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- актуальних даних місцезнаходження ОСОБА_2 з відповідними доказами;
та надання:
- доказів сплати судового збору в сумі виходячи з дійсної вартості внесеного майна/ внеску/ частки на час розгляду справи.
3. Повідомити ОСОБА_1 , що згідно з вимогами ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили 18 травня 2026 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Мусієнко